Справа№751/4444/26
Провадження №1-кс/751/1540/26
29 квітня 2026 року місто Чернігів
Слідчий суддя Новозаводського районного суду міста Чернігова ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові клопотання старшого слідчого відділу в ОВС відділу слідчого управління ГУНП в Чернігівській області, погоджене прокурором відділу Чернігівської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Чечельник, Вінницької області, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
Встановив:
Старший слідчий в ОВС відділу СУ ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_6 звернувлась до суду з клопотанням, погодженим прокурором відділу Чернігівської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів у межах строку досудового розслідування.
В обґрунтування даного клопотання зазначив, що слідчим управлінням ГУНП в Чернігівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024270000001024 від 17.10.2024 за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України. 28.04.2026 о 06 годині 35 хвилині ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України. ОСОБА_5 28.04.2026 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, яка обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами. Враховуючи, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що свідчить про неможливість їх запобігання шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив задовольнити з підстав, викладених у ньому, зазначивши, що пред'явлена ОСОБА_5 підозра обґрунтована та підтверджується зібраними доказами, а також існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України. що вказує на неможливість застосування іншого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою.
Підозрюваний та його захисник у судовому засіданні заперечували щодо клопотання, оскільки вказані в клопотанні ризики недоведені та являють собою припущення сторони обвинувачення. Також стороною обвинувачення необґрунтовано неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу. Підозрюваний має сім'ю, зокрема дружину та дорослих дітей, онуків, а отже має міцні соціальні зв'язки. В клопотанін прокурора помилково вказано про те, що підозрюваний є не судимим в силу статті 89 КК України, оскільки в дійсності підозрюваний жодних судимостей не має, а також хворіє на цукровий діабет. За наведених обставин просять застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Заслухавши пояснення учасників судового провадження, дослідивши безпосередньо в судовому засіданні матеріали справи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Так, у судовому засіданні встановлено, що СУ ГУНП в Чернігівській області розслідується кримінальне провадження №№ 12024270000001024 від 17.10.2024 за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.
28.04.2026 о 06 годині 35 хвилині ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України, а о 21 год. 15 хв. 28.04.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а саме: у незаконному придбанні з метою збуту, незаконному зберіганні з метою збуту, та незаконному збуті наркотичного засобу, обіг якого обмежено - метадону (фенадону), вчиненого групою осіб, вчиненого повторно.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років (п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.
Згідно зі ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано (для даної стадії досудового розслідування) підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст 307 КК України, та підозра підтверджується зібраними у справі доказами, які безпосередньо дослідженні в судовому засіданні, а саме:
- протоколом ОМП від 12.05.2025,відповідно до якого 12.05.2025 вилучено згорток з фольги з речовиною, який збув ОСОБА_5 громадянину ОСОБА_7 ;
ОСОБА_8 ;
- протоколом про результати НСРД - контроль за вчиненням злочину від 13.05.2025, відповідно до якого, ОСОБА_5 збув два згортки з фольги з речовиною ОСОБА_8 ;
- висновком експерта № СЕ-19/125-25/9292-НЗПРАПвід 17.07.25, відповідно до якого речовина, яка вилучена 12.05.2025 містить у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фендон), масою 0,166г;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 13.09.2025 відповідно до якого останній показав обставини придбання наркотичного засобу метадону у ОСОБА_5 та ОСОБА_9
- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 10.09.2025 відповідно до якого останній показав обставини придбання наркотичного засобу метадону у ОСОБА_5 та ОСОБА_9
- протоколами про зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, відповідно до ОСОБА_11 здійснює збут наркотичних засобів;
- протоколамиаудіо-, відеоконтролю, відповідно до яких
ОСОБА_12 збуває наркотичний засіб;
- протоколом про результати НСРД - контроль за вчиненням злочину від 14.07.2025, відповідно до якого, ОСОБА_9 збула згорток з фольги з речовиною ОСОБА_7 ;
- висновком експерта № СЕ-19/125-25/9840-НЗПРАП від 17.07.25, відповідно до якого речовина, яка вилучена 13.07.2025 містить у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фендон), масою 0,1947 г;
- протоколами ОМП від 07.05.2025,відповідно до якого 07.05.2025 вилучено згорток з фольги з речовиною, який збула ОСОБА_9 . ОСОБА_7 та два згортки, які збула ОСОБА_9 ОСОБА_8 ;
- протоколом про результати НСРД - контроль за вчиненням злочину від 14.07.2025, відповідно до якого, ОСОБА_9 збула згорток з фольги з речовиною ОСОБА_7 ;
- висновком експерта № СЕ-19/125-25/6586-НЗПРАПвід 20.05.25, відповідно до якого речовина, яка вилучена 13.07.2025 містить у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фендон), масою 0,1538г;
- висновком експерта № СЕ-19/125-25/6587-НЗПРАПвід 12.05.25, відповідно до якого речовина, яка вилучена 13.07.2025 містить у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фендон), масою 0,077 г;
- протоколом обшуку від 28.04.2026за місцем мешкання
ОСОБА_13 за адресою:
АДРЕСА_2 , відповідно до якого вилучено наркотичні засоби, електронні ваги тощо.
Підозрюваним та його захисником у ході дослідження матеріалів клопотання в судовому засіданні не було наведено аргументів, які би ставили під сумнів обґрунтованість підозри на даній стадії кримінального провадження.
При цьому слідчий суддя зауважує, що в межах розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу судом оцінюється ступінь обґрунтованості підозри виключно для даної стадії кримінального провадження та виключно в аспекті наявності підстав для застосування запобіжного заходу. Слідчий суддя під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу не вирішує питання про винуватість або невинуватість особи. Згідно з положеннями статті 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
Слідчий суддя зазначає, що даному етапі оцінці підлягає встановленню, чи є підозра обґрунтованою та розумною. Так, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 32 рішення ЄСПЛ від 30.08.1990 у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України»). Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справах «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
Відтак наявні в матеріалах клопотання докази, зокрема отримані за результатами негласних слідчих (розшукових) дій відомості, є достатніми для висновку, що підозра ОСОБА_5 є обґрунтованою, у зв'язку з чим слідчий суддя вважає вірогідною причетність останнього до вчинення кримінального правопорушення, що є достатнім для застосування щодо нього запобіжного заходу.
У ході судового розгляду клопотання стороною обвинувачення доведено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
- ОСОБА_5 , будучи повідомленим про підозру у вчиненні тяжких злочинів санкція яких, не є альтернативною та передбачає лише покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна, усвідомлює можливість призначення йому, у разі визнання винуватим, зазначеного реального покарання, а тому, та може намагатися уникнути кримінальної відповідальності за інкриміновані діяння, у тому числі шляхом переховування від органів досудового розслідування та суду. Враховуючи наведене, є достатні підстави вважати, що підозрюваний, перебуваючи на волі, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, що створює обґрунтований ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
- ОСОБА_5 з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинені злочинів, перебуваючи на волі матиме реальну можливість впливу на свідків, зокрема осіб, залучених до оперативних закупок у даному кримінальному провадженні - ОСОБА_14 , та ОСОБА_8 у кримінальному провадженні з метою їх відмови від надання показань чи їх зміни так як підозрюваному відомо, які саме особи, знають інформацію про вчинення ним злочинів;
- ОСОБА_5 , перебуваючи на волі може продовжити вчиняти злочини пов'язані із збутом наркотичних засобів, оскільки на даний час відсутні відомості щодо постійного джерела його доходів.
Щодо посилань сторони захисту на відсутність ризиків, слідчий суддя доходить висновку про відхилення таких аргументів з огляду на те, що станом на даний момент досудове розслідування не закінчено, повний обсяг слідчих дій не проведено, а ризики переховування, незаконного впливу та продовження вчинення аналогічних кримінальних правопорушень є об'єктивними та не спростовуються наведеними стороною захисту аргументами.
Слідчий суддя зважає на аргументи сторони захисту щодо наявності соціальних зв'язків має сім'ю, дітей. Однак, на думку слідчого судді, дані аргументи не можуть достатньою мірою нівелювати наведені вище ризики, що наявні у кримінальному провадженні.
Слідчий суддя зважає й на наявність у підозрюваного цукрового діабету. Однак з урахуванням суті зазначених обставин, наявності визначеного законодавством - Порядком взаємодії закладів охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров'я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, що затверджений наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров'я України від 10.02.2012 № 239/5/104 - механізму забезпечення медичного контрою за станом осіб, що утримуються під вартою, слідчий суддя вважає обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою допустимим.
Стороною захисту не надано даних про наявність підстав для обрання більш м'якого запобіжного заходу з метою запобігання зазначеним ризикам та досягнення дієвості цього кримінального провадження.
Суд відхиляє доводи сторони захисту про необхідність обрання більш м'якого запобіжного заходу з огляду на обставини кримінального правопорушення, у вчинені якого підозрюється ОСОБА_5 .
За наведених вище умов застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання, на переконання суду, не може запобігти передбаченим статтею 177 КПК України ризикам.
Застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту слідчий суддя не вбачає за можливе, зокрема з огляду на віддаленість місця проживання підозрюваного від місця здійснення досудового розслідування.
Отже, клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
При цьому слідчий суддя зазначає, що в межах розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу судом оцінюється ступінь обґрунтованості підозри виключно для даної стадії кримінального провадження та виключно в аспекті наявності підстав для застосування запобіжного заходу. Слідчий суддя під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу не вирішує питання про винуватість або невинуватість особи. Згідно з положеннями статті 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Пунктом 2 частини 5 статті 182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину.
У рішеннях Європейського Суду з прав людини неодноразово висловлювалася думка про те, що розмір застави повинен встановлюватися головною мірою з урахуванням особи підсудного, належної йому власності, його стосунків з поручителями, іншими словами - з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі (Неймайстер проти Австрії, рішення від 27.06.1968 р.; Гафа проти Мальти, рішення від 22.05.2018).
13 січня 2022 року Європейський Суд ухвалив рішення в справі «Істоміна проти України» (Istomina V. Ukraine, заява № 23312/15), у якому зазначив, що застава має на меті передусім забезпечення явки особи на судове засідання. Тому розмір застави повинен оцінюватись залежно від особи, про яку йде мова, із урахуванням його/її матеріального стану та інших релевантних критеріїв, що свідчать на користь чи проти явки особи до суду.
Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному ОСОБА_5 розмір застави.
Положення КПК України та практика ЄСПЛ орієнтують на такі критерії, які слід врахувати при визначені розміру застави: (1) обставини кримінального правопорушення; (2) особливий характер справи; (3) майновий стан; (4) його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; (5) масштаб його фінансових операцій; (6) даних про особу; (7) встановлені ризики, передбачених статтею 177 КПК України; (8) «середовище»; (9) помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин; (10) шкода, завдана кримінальним правопорушенням.
Виходячи з наведених норм, беручи до уваги мотиви кримінальних правопорушень, тяжкість злочину, у якому підозрюється ОСОБА_5 , суспільну небезпеку вчиненого злочину, враховуючи обставини інкримінованого кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, у розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 499 200,00 грн, з тією ж вірогідністю, що вказаний розмір застави зможе забезпечити виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків та буде найбільш домірним заходом на теперішній час, який збалансує інтереси суспільства і держави та інтереси підозрюваного.
Застава у вказаному розмірі, на переконання суду, не є завідомо непомірною для підозрюваного та є найменшою, що здатна забезпечити дотримання процесуальних обов'язків підозрюваним.
Крім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, яка може бути внесена у будь-який момент, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України.
Згідно з ч. 7 ст. 194 КПК України, обов'язки покладаються на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Керуючись статтями ст.ст. 131-132, 176-178, 182, 183, 193, 194, 196-198, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Чечельник, Вінницької області, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів з часу фактичного затримання о 06 годині 35 хвилини 28 квітня 2026 року до 26 червня 2026 року включно.
Визначити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 499 200 (чотириста дев'яносто дев'ять тисяч двісті) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як підозрюваним, так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок (одержувач: ТУ ДСА України у Чернігівській області; код ЄДРПОУ 26295412; банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ; розрахунковий рахунок UA128201720355289002000005960).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув'язнення негайно звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави, наступні обов'язки:
- не відлучатися із м. Прилуки без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну,
-прибувати до старшого слідчого відділу слідчого управління ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_15 або до інших слідчих, які входять до складу групи слідчих кримінального провадження, кожного першого понеділка місяця о 11:00 годині.
Визначити термін дії зазначених обов'язків до 26 червня 2026 року включно.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'являвся за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду.
Повний текст ухвали суду складено 04.05.2026.
Слідчий cуддя ОСОБА_1