Справа № 548/206/26
Провадження №2/548/339/26
04.05.2026 року м. Хорол
орольський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - Коновод О.В. ,
за участю секретаря судового засідання Матвієнко О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хоролу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, що продовжує навчання
Позиція позивача, відповідача, процесуальні дії, вчинені по справі.
Позивач звернувся до Хорольського районного суду з вищевказаним позовом.
На обґрунтування позову зазначає, що позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сином Відповідача, ОСОБА_2 , що підтверджується копією Свідоцтва про народження Серія НОМЕР_1 , виданого 19 грудня 2007 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Хорольського районного управління юстиції Полтавської області, актовий запис у книзі реєстрації народжень № 155.
Позивач, ОСОБА_1 , народився у шлюбі, укладеному між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (Відповідач у справі), та який тривав у період з 27 липня 2007 року до 15 січня 2018 року. Спільне життя у батьків не склалося, тому рішенням Хорольського районного суди від 15 січня 2018 року, справа № 548/3/18, вони розлучилися.
Не дивлячись на те, що батьки Позивача розлучилися лише у 2018 році, усі обов'язки щодо утримання та виховання Позивача, практично з моменту його народження, несе самостійно мати ОСОБА_3 .
Рішенням Хорольського районного суду Полтавської області від 18 червня 2012 року у цивільній справі № 1628/1199/12 стягнуто з Відповідача на користь мами Позивача, ОСОБА_3 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини, сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з 06 червня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття .
ІНФОРМАЦІЯ_2 Позивач, ОСОБА_1 , досяг повноліття, але продовжує навчатися.
Відповідно до довідки, виданої Національною академією внутрішніх справ від 23 січня 2026 року № 46/02/47, ОСОБА_1 є курсантом 1 курсу навчально-наукового інституту поліцейської діяльності Національної академії внутрішніх справ, денної форми навчання, ОС «Бакалавр», за державним замовленням. Спеціальність «Правоохоронна діяльність». Термін навчання - 3 роки.
Оскільки Позивач навчається на денному відділенні та, відповідно, не має можливості працевлаштуватися, він знаходиться на повному утриманні своєї мами, ОСОБА_3 . Мати не в змозі самостійно повністю матеріально забезпечити проживання Позивача, в тому числі повністю нести витрати пов'язані з його навчанням. Окрім того, ОСОБА_3 є інвалідом 3 групи, що доводиться пенсійним посвідченням Серія НОМЕР_2 . Тому, не дивлячись на те, що Позивач є повнолітнім, він потребує матеріальної допомоги.
Відповідач по справі може надавати матеріальну допомогу, адже є дієздатним, має задовільний стан здоров'я.
19.02.2026 року по справі було відкрито провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
За змістом речення 2 частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до частин 4,5 ст. 268 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Фактичні обставини, встановлені судом.
Судом встановлено, що відповідач є батьком повнолітнього сина- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає разом з матір"ю та перебуває на її утриманні.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до довідки, виданої Національною академією внутрішніх справ від 23 січня 2026 року № 46/02/47, ОСОБА_1 є курсантом 1 курсу навчально-наукового інституту поліцейської діяльності Національної академії внутрішніх справ, денної форми навчання, ОС «Бакалавр», за державним замовленням. Спеціальність «Правоохоронна діяльність». Термін навчання - 3 роки.
Норми права, застосовані судом.
Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Ст.12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Зважаючи на ці обставини, суд керуєтьсяст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка, згідно з частиною першоюстатті 9 Конституції України,є частиною національного законодавства України, та визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Строки, встановленіЦПК України, є обов'язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
Відповідно до ч.1ст.81 ЦПК України,кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі ст.6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
У частині четвертій статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03 у справі «Цихановський проти України» національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.
Батьки зобов'язані утримувати свою дитину незалежно від того, одружені вони чи ні (у випадку народження дитини під час фактичних шлюбних відносин), або чи розірвано їх шлюб.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина та інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Частиною 1 ст. 200 СК України встановлено, що суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених уст. 182 цього Кодексу.
Пунктом 20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 6 від 15.05.2006 судам роз'яснено, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Вирішуючи питання про розмір аліментів, суд враховує вимоги ст.182 Сімейного Кодексу Україниі приходить до висновку про доцільність стягнення з відповідача аліментів у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходів), щомісячно. Такий розмір суд вважає обґрунтованим і достатнім, який зможе забезпечити потреби сина, який продовжує навчатись, а також суттєво не вплине на майновий стан відповідача.
Крім того, суд вважає за необхідне роз'яснити, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених СК України(ч. 1ст. 192 СК України).
Статтею 191 СК України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років.
Відповідно до ст.191 аліменти на дитину присуджуються рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Враховуючи викладене, оцінюючи належність, допустимість, достатність, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, зважаючи на те, що обов'язок по утриманню повнолітнього сина, що продовжує навчання покладено на обох батьків, суд приходить до висновку про те, що позов необхідно задовольнити .
Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до ч.6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Оскільки за наслідком розгляду справи позов задоволено, однак позивач у силу пункту 3 частини 1 статті 5 Закону "Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору за подання позовної заяви про стягнення аліментів, то з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі, передбаченому підпунктом 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону "Про судовий збір", що станом на дату подання позовної заяви до суду становить 1331 гривень 20 коп.
Керуючись ст.ст. 181, 191, 199, 200 СК України, ст.ст. 13, 76, 77, 78, 81, 128, 210, 211, 223, 247,258,259,263-265,352, 354 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ), представник позивача: адвокат Чубенко Жанна Анатоліївна ( свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1414, видане радою адвокатів Полтавської області 25 червня 2014 року, юридична адреса: 37860, Полтавська область, Лубенський район с. Вишняки, вул. Шевченка, 43 а ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса реєстрації та місця проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, що продовжує навчання- задовольнити .
Стягнути з Відповідача, ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса реєстрації та місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Позивача, ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчатися, у розмірі частини з усіх видів його заробітку (доходів), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подачі заяви, а саме з 03.02.2026 року і до досягнення сином 23-х років за умови, в залежності від того, яка з цих обставин настане першою.
Рішення в частині стягнення аліментів в сумах платежів за 1 місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути з Відповідача ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса реєстрації та місця проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір в сумі 1331, 20 грн. на користь Держави, отримувач коштів ГУК у м. Києві /м. Київ/ 22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001,Код класифікації доходів бюджету 22030106.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скаргана рішеннясуду подаєтьсядо Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів,з дня його проголошення. Якщов судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або уразі розглядусправи безповідомлення (виклику) учасників справи,зазначений строк обчислюється здня складенняповного судовогорішення. Учасник справи,якому повне рішення судуне буловручене удень його проголошення або складення,має правона поновленняпропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст судового рішення складено 04.05.2026 року.
Суддя : О.В. Коновод