про повернення позовної заяви в частині позовних вимог
Справа № 500/2056/26
04 травня 2026 рокум.Тернопіль
Суддя Тернопільського окружного адміністративного суду Мірінович У.Я., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, у якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії з 01.03.2025 та з 01.03.2026 з обмеженням її максимального розміру;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити перерахунок та виплату з 01.03.2025 та з 01.03.2026 пенсії ОСОБА_1 включно з сумами індексацій, нарахований з 01.03.2025 та з 01.03.2026, а саме: у розмірі 90% грошового забезпечення та усіх раніше нарахованих індексацій (за 2022, 2023, 2024, 2025, 2026 роки), а також щомісячної доплати згідно постанови КМУ №713 без обмеження максимального розміру підсумку пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, із врахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою суду від 06.04.2026 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу десятиденний строк для усунення недоліків шляхом подання суду заяви про поновлення строку звернення до суду із позовними вимогами в частині здійснення перерахунку пенсії без обмеження максимальним розміром за період з 01.03.2025 по 01.10.2025 із зазначенням підстав для поновлення строку звернення до суду та доказами поважності причин пропуску строку звернення до суду.
Копія ухвали суду від 06.04.2026 вручена ОСОБА_1 16.04.2026, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №R068081640258.
22.04.2026 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду, у якій зазначає, що причини пропуску строку звернення до суду з позовними вимогами в частині здійснення перерахунку пенсії за період з 01.03.2025 по 01.10.2025 пов'язані зі значним погіршенням стану здоров'я, що підтверджується довідкою лікаря МВС УСБУ в Тернопільській області від 21.04.2026 №165. З огляду на викладене позивач просить суд визнати причини пропуску строку звернення до суду поважними та поновити такий строк.
Суд зазначає, що питання про поновлення строку звернення до суду у даній справі вирішено з урахуванням строку перебування головуючого судді у відпустці, в порядку черговості у перший робочий день.
Вирішуючи питання поважності наведених позивачем причин пропуску строку звернення до адміністративного суду із заявленими позовними вимогами суд зазначає, що відповідно до абзацу 1 частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлення строків звернення до суду з позовними заявами передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.
Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №340/1019/19).
Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 31 березня 2021 року у справі №240/12017/19 дійшов висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України, у спорах цієї категорії:
- для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів;
- пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Зазначений правовий висновок неодноразово знаходив своє застосування у справах, що стосувалися визначення моменту виникнення у особи права на перерахунок пенсії та початку нарахування відповідних виплат, зокрема, у постанові Верховного Суду від 01 липня 2025 року у справі №420/23756/24 та у постанові Верховного Суду від 19 лютого 2026 року у справі № 560/17952/24.
Залишаючи позовну заяву без руху суд в ухвалі від 06.04.2026 наголосив на тому, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових. Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
Судом зауважено, що з цим позовом до суду позивач звернувся 02 квітня 2026 року, тому його права щодо виплати пенсії можуть бути захищені судом лише з 02 жовтня 2025 року - тобто в межах шестимісячного строку, встановленого частиною другою статті 122 КАС України, а не з 1 березня 2025 року.
При цьому, позовні вимоги в частині визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Тернопільській області щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії з обмеженням максимального розміру у період з 01.03.2025 по 01.10.2025 та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром за вказаний період слід вважати такими, що заявлені з пропуском строку звернення до суду.
У заяві про поновлення строку звернення до суду в цій частині позовних вимог позивач зазначає, що причиною пропуску такого строку є погіршення стану його здоров'я.
На підтвердження вказаних обставин позивачем подано копію довідки Військово-медичної служби УСБУ в Тернопільській області від 21.04.2026 №165, згідно якої ОСОБА_1 знаходився на диспансерному обліку у ВМС УСДУ в Тернопільській області з лютого 2025 року по грудень 2025 року, знаходився на медичному спостереженні з відповідним діагнозом.
Надаючи правову оцінку наведеним позивачем обставинам, з якими він пов'язує причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом в частині позовних вимог за період з 01.03.2025 по 01.10.2025, з урахуванням наданої позивачем довідки від 21.04.2026 №165, як доказу поважності таких причин, суд зазначає, що перебування особи на диспансерному обліку та на медичному спостереженні, за відсутності доказів безперервного стаціонарного лікування чи інших доказів об'єктивної неможливості реалізації права на судових захист, не може вважатись об'єктивно непереборною обставиною, з якою законодавець пов'язує можливість поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Суд вважає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи, а для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.
У рішенні від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011 Конституційний Суд України роз'яснив, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Разом з тим, суд також зважає на позицію Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях по справах Стаббігс та інші проти Великобританії, Девеер проти Бельгії дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав. У справі Пономарьов проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.
Оцінюючи викладене вище, суд дійшов висновку, що позивачем не наведено достатніх та переконливих аргументів на підтвердження наявності об'єктивних, непереборних та істотних перешкод для звернення до суду протягом встановленого законом строку, а наведені позивачем у заяві обставини не є достатніми для висновку про наявність підстав для поновлення строку звернення до суду, тому підстави для поновлення строку, вказані у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, не можна вважати поважними причинами пропуску строку звернення до суду.
Інших обґрунтованих підстав щодо пропуску строку звернення до суду з підтверджуючими доказами та необхідності поновлення останнього позивачем не наведено, а судом не встановлено.
Статтею 123 КАС України визначено наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду.
Так, частиною першою зазначеної статті передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею в заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина друга статті 123 КАС України).
Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Оскільки з позовними вимогами в частині перерахунку пенсії за період з 01.03.2025 по 01.10.2025 позивач звернувся до суду поза межами встановленого статтею 122 КАС України строку, а наведені у заяві про його поновлення причини пропуску такого строку не визнані судом поважними, тому суд приходить до висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви позивачеві в частині позовних вимог про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії без обмеження максимальним розміром за період з 01.03.2025 по 01.10.2025, тобто за період, що передує шестимісячному строку звернення до суду з цим позовом (позов подано до суду 02.04.2026).
Керуючись статтями 123, 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області в частині вимог про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області та зобов'язання нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсії без обмеження максимальним розміром за період з 01.03.2025 по 01.10.2025, повернути позивачеві.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Повний текст ухвали виготовлено і підписано 04 травня 2026 року.
Головуючий суддя Мірінович У.А.