Іменем України
Справа № 285/2072/15-ц
провадження № 6/0285/106/26
30 квітня 2026 року м. Звягель
Звягельський міськрайонний суд Житомирської області
у складі судді Помогаєва А.В.,
при секретарі судового засідання Ковальчук М.В.,
за участі представника боржника Бай С.Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу №285/2072/15-ц, провадження за заявою представника відповідача (боржника) ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню,
У провадженні Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області перебувала цивільна справа №285/2072/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду від 04.08.2015 позовні вимоги задоволені в повному обсязі - стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 28 286 доларів США 31 цент, що за курсом НБУ на 12.05.2015 року складало 582 132 грн. 18 коп. Рішення набрало законної сили 25.08.2015.
25.04.2025 набрав чинності Закон України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів", яким змінено назву Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області на Звягельський міськрайонний суд Житомирської області.
Ухвалою Звягельського міськрайонного суду від 06.03.2026 задоволено заяву представника АТ КБ «Приватбанк» про видачу дубліката виконавчого листа по справі №285/2072/15-ц.
20.04.2026 представник боржника адвокат Бай С.Е. звернувся до суду з заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Посилався на добровільне погашення заборгованості ОСОБА_1 поза процедурою примусового виконання, а також на сплив строку пред'явлення виконавчого листа до виконання.
У судовому засіданні представник боржника свою заяву просив задовольнити. Пояснив, що заборгованість ОСОБА_1 за кредитом була повністю погашена протягом 2008-2020 років, що підтверджується випискою, яка додана до заяви. Крім того, стягувачем пропущено строк пред'явлення виконавчого документу до стягнення, який сплинув у 2016 році.
Представник стягувача у судове засідання не з'явився. Зв'язок з ним у режимі відеоконференції встановити не вдалось. Відповідно до ч. 3 ст. 432 ЦПК України неявка стягувача не є перешкодою для розгляду заяви боржника.
Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
За змістом ст. 124 Конституції України юрисдикція загальних судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
З'ясувавши обставини, на які посилається представник боржника, перевіривши надані докази, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви, з наступних підстав.
Згідно ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно положень статей 77, 79, 80 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Згідно ст. 83 ЦК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
У даній справі суду не представлено доказів погашення заборгованості ОСОБА_1 перед АТ КБ «Приватбанк» за кредитним договором від 06.06.2008, що є предметом стягнення за рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду від 04.08.2015 по справі №285/2072/15-ц.
Інформація, додана до заяви представника боржника у вигляді друкованого тексту щодо внесення певних сум на рахунок не є належним та допустимим доказом, оскільки не містить даних, які б вказували на її зв'язок з конкретною особою та певними правовідносинами.
Суд позбавлений можливості встановити як джерело походження, так і реальний зміст наданого тексту. Така письмова інформація не є документом у розумінні загальновідомих норм та принципів діловодства, оскільки не містить будь-яких реквізитів, що дають можливість ідентифікувати автора та мету створення такого тексту.
Суд також визнає необґрунтованими посилання представника боржника на сплив строку пред'явлення спірного виконавчого листа до виконання.
З матеріалів справи вбачається що на підставі рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду від 04.08.2015 по справі №285/2072/15-ц, яке набрало законної сили 25.08.2015, судом видано виконавчий лист, у якому було зазначено строк пред'явлення до виконання - до 25.08.2016.
Такий строк пред'явлення виконавчого листа до виконання відповідав положенню п. 2 ч. 1 ст. 22 чинної на той час редакції Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року N 606-XIV.
Під час звернення до суду з заявою про видачу дубліката виконавчого листа представником стягувача надано копію постанови старшого державного виконавця Звягельського відділу державної виконавчої служби Лісановської Т.Л. від 24.11.2023 у виконавчому провадженні №48919821, якою повернуто стягувачу виконавчий лист №285/2072, виданий 01.09.2015 Новоград-Волинським міськрайонним судом Житомирської області про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь ПАТ «Приватбанк», на підставі п. 5 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження". Зазначено строк повторного пред'явлення виконавчого документа до виконання - до 24.11.2026, що відповідає положенню чинної редакції Закону України "Про виконавче провадження", частиною 1 статті 12 якого встановлено загальний трирічний строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Положення п. 1 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року N 606-XIV та п. 1 ч. 4 ст. 12 чинної редакції зазначеного Закону визначає пред'явлення виконавчого документа до виконання як дію, що перериває строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Згідно інформації Автоматизованої системи виконавчого провадження Міністерства юстиції України виконавче провадження №48919821 було відкрито 06.10.2015 - у межах строку пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Крім того, під час перебігу строку повторного пред'явлення виконавчого документа до виконання (після повернення 24.11.2023) в Україні триває режим воєнного стану.
За таких обставин, в силу пп. 4) п. 10-2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження", перервано строк повторного пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Ухвалюючи рішення від 06.03.2026 про видачу дубліката виконавчого листа по справі №285/2072/15-ц суд дійшов висновку, що строк пред'явлення виконавчого документа до виконання перервано і на час вирішення питання про видачу дублікату встановлений законом строк не сплинув.
Під час розгляду судом заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, стороною боржника не спростовано обставини, які вже були встановлені судом.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання виконавчого листа по справі №285/2072/15-ц таким, що не підлягає виконанню.
У зв'язку з відмовою у задоволенні заяви боржника, суд скасовує захід забезпечення, встановлений у даній справі ухвалою від 21.04.2026 у виді зупинення стягнення на підставі виконавчого листа №285/2072/15-ц.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 150, 158, 260-261, 352, 354, 432 ЦПК України, суд
Відмовити у задоволенні заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Скасувати захід забезпечення, встановлений в даній справі ухвалою суду від 21.04.2026 у виді зупинення стягнення на підставі виконавчого листа №285/2072/15-ц, виданого 31.03.2026 Звягельським міськрайонним судом Житомирської області.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом 15 днів з дня складання повного тексту.
Повний текст ухвали складено 04.05.2026.
Суддя А.В. Помогаєв