про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви
04 травня 2026 року Київ № 320/12481/26
Суддя Київського окружного адміністративного суду Басай О.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 за період із 29.01.2020 до 19.05.2023 грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01.01.2020, на 01.01.2021, на 01.01.2022 та на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 р. № 704;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період із 29.01.2020 до 19.05.2023 грошове забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на 01.01.2020, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" на 01.01.2021, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 01.01.2022, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 р. № 704, з урахуванням раніше виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 р. № 44;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 за період із 29.01.2020 до 19.05.2023 грошової допомоги на оздоровлення при наданні щорічної основної відпустки за 2020 рік, 2021 рік та 2022 рік, виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 р. № 704;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період із 29.01.2020 до 19.05.2023 грошову допомогу на оздоровлення при наданні щорічної основної відпустки за 2020 рік, 2021 рік та 2022 рік, виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на 01.01.2020, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" на 01.01.2021, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 01.01.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 р. № 704, з урахуванням раніше виплачених сум із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 р. № 44;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 за період із 29.01.2020 до 19.05.2023 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік, виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 р. № 704;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період із 29.01.2020 до 19.05.2023 матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік, виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" на 01.01.2021, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 р. № 704 з урахуванням раніше виплачених сум із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 р. № 44.
Ухвалою суду від 06.04.2026 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, зазначено недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви.
До суду надійшла заява про усунення недоліків, у якій зазначено, що враховуючи вищевикладене, з урахуванням наведених у цій заяві правових висновків Верховного Суду та згідно рішення Конституційного Суду України від 11.12.2025, право на звернення до суду із цією позовною заявою з вимогами про перерахунок грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 19.07.2022 - не обмежується будь-яким строком, оскільки правовідносини, які мають місце у період до 19.07.2022, підлягають правовому регулюванню згідно з положеннями статті 233 КЗпП України (у редакції чинній до 19.07.2022); право на звернення до суду із цією позовною заявою з вимогами про перерахунок грошового забезпечення за період з 19.07.2022 по 19.05.2023 включно - також не обмежується будь-яким строком з урахуванням висновків, викладених у рішенні Конституційного Суду України від 11.12.2025, справа №1-7/2024(337/24) у справі за конституційним поданням Верховного Суду щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України (справа щодо строків звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат). А отже будь-яке обмеження строком у таких спорах за вказаний період (після 19.07.2022) є неконституційним і не підлягає застосуванню судом.
Отже, відсутні правові підстави для застосування до спірних правовідносин будь-яких строків звернення до суду, а відтак підстави вважати строк звернення пропущеним відсутні.
Суд зазначає, що згідно з частиною другою статті 233 Кодексу законів про працю України (до змін внесених Законом України від 01 липня 2022 р. № 2352-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин") у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Тобто позовні вимоги за період із 29.01.2020 до 18.07.2022 не обмужуються будь-яким строком звернення до суду. Разом із цим позивач не обґрунтував власної пасивної поведінки щодо пропущення строку звернення з цим позовом у частині позовних вимог із 19.07.2022 до 19.05.2023.
Суд критично оцінює твердження позивача про те, що відповідно до рішення Конституційного Суду України від 11.12.2025 право на звернення до суду із цією позовною заявою не обмежується будь-яким строком, позаяк Рішення Коснтитуційного Суду України стосується працівників (осіб, які перебувають у трудових правовідносинах).
Як уже зазначав суд, позивач із 25.04.2025 виключений зі списків особового складу частини та всіх видів грошового забезпечення. У матеріалах справи є довідка від 30.07.2025 № 1287 про отримані види грошового забезпечення за період із 28.11.2017 до 25.04.2025. Водночас із позовом до адміністративного суду позивач звернувся 20.03.2026, тобто з порушенням тримісячного строку в частині позовних вимог за період із 19.07.2022 до 19.05.2023.
Позивачу в порядку усунення вказаного недоліку позовної заяви необхідно надати суду докази, які підтверджують звернення до суду з цією позовною заявою в межах строку, встановленого законодавством, або надати обґрунтоване клопотання про поновлення строку звернення до суду з цим позовом із доказами на підтвердження поважності причин пропуску позивачем строку звернення до суду.
Суд наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, що є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій і підтверджені належними доказами.
Суд зазначає, що частиною другою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Беручи до уваги зазначене, з метою забезпечення права позивача на судовий захист, суд уважає, що необхідно продовжити процесуальний строк для усунення позивачем недоліків позовної заяви та надати позивачу додатковий строк для усунення недоліків шляхом подання до суду докази, які підтверджують звернення до суду з цією позовною заявою в межах строку, встановленого законодавством, або надати обґрунтоване клопотання про поновлення строку звернення до суду з цим позовом у частині позовних вимог за період із 19.07.2022 до 19.05.2023.
Керуючись статтями 121, 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви.
Встановити позивачу десятиденний строк із дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, що зазначені у мотивувальній частині цієї ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати (вручити) позивачу (представнику).
Ухвала набирає законної сили з дати її підписання суддею та не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Басай О.В.