04 травня 2026 року м. Київ 320/55654/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши заяву представника позивача про постановлення окремої ухвали в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
У провадженні Київського окружного адміністративного суду перебуває на розгляді адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому просить суд визнати протиправними дії та зобов'язати вчинити певні дії.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.11.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (у письмовому провадженні).
25.02.2026 у межах даного провадження від представника позивача надійшло клопотання про прийняття судом окремої ухвали.
У клопотанні зазначено, що 12.02.2026 ухвалою суду від ІНФОРМАЦІЯ_2 витребувано копію наказу (витягу з наказу) про мобілізацію ОСОБА_1 . Докази зобов'язано надати у п'ятиденний строк з дня отримання цієї ухвали.
Представник позивача наголошує, що ухвала від 12.02.2026 розміщена у системі Електронний суд та 13.02.2026 доставлена до відповідача, відтак, п'ятиденний строк надання доказів сплив 17.02.2026.
Заявник вважає, що посадові особи відповідача не виконали у строк зазначену ухвалу, отже їх бездіяльність містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 382 КК України, а саме умисне невиконання ухвали суду, що набрала законної сили.
На підставі зазначеного, керуючись ст. 249 КАС України, представник позивача просив суд винести окрему ухвалу і направити її до Офісу Генерального прокурора та Державного бюро розслідувань для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань відносно посадової особи ІНФОРМАЦІЯ_2 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 382 КК України.
Розглянувши вказану заяву, суд зазначає наступне.
Так, положеннями ст.249 КАС України визначено, що суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов'язків, неналежного виконання професійних обов'язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно.
В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.
З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.
Окрему ухвалу може бути винесено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанцій.
Окрема ухвала може бути оскаржена особами, яких вона стосується. Окрема ухвала Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Окрема ухвала стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, надсилається прокурору або органу досудового розслідування, які повинні надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк. За відповідним клопотанням прокурора або органу досудового розслідування вказаний строк може бути продовжено.
Суд зауважує, що відповідальність за невиконання судового рішення передбачена, зокрема, ст. 382 КК України, виходячи з диспозиції ч. 1 якої кримінальна відповідальність настає за умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню. Суб'єктивна сторона такого злочину характеризується прямим умислом.
При цьому, як встановлюється з наявних матеріалів справи, зокрема відзиву на позовну заяву та заяви щодо надання доказів, відповідачем стверджено про те, що ним не видавався наказ стосовно мобілізації ОСОБА_1 .
Отже, на даний час матеріали справи не містять доказів на підтвердження існування обставин, які б вказували на необхідності постановлення у даній справі окремої ухвали стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення.
Також, суд наголошує, що постановлення окремої ухвали є правом суду, а не його обов'язком, і реалізація такого права безпосередньо пов'язана з ініціативою та виявленням саме судом, під час розгляду справи, порушення закону.
Керуючись ст.ст. 248, 249, 256, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ухвалив:
У задоволенні клопотання представника позивача про постановлення окремої ухвали, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня її проголошення, а в разі постановлення ухвали у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, - протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Щавінський В.Р.