04 травня 2026 року м. Житомир справа №240/5786/26
категорія 106030200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Приходько О.Г., розглянувши у письмовому провадженні клопотання про застосування заходів процесуального примусу в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
У провадженні Житомирського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити середній заробіток за 183 дні затримки повного розрахунку при звільненні за період з 02 жовтня 2023 року по 01 квітня 2024 року включно, обчислений шляхом множення середньоденного грошового забезпечення на кількість днів затримки виплати розрахунку при звільненні.
10 березня 2026 року до суду разом з відзивом надійшло клопотання Військової частини НОМЕР_1 про застосування заходів процесуального примусу у вигляді накладення на представника позивача - адвоката Дубка Сергія Миколайовича штрафу у розмірі трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з підстав зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству. Заявлене клопотання мотивоване тим, що адвокатом свідомо вказуються при поданні позовів та звернень до відповідача інші адреси, що має, як наполягає відповідач, ознаки протиправної діяльності щодо поширення інформації про розташування військових формувань та кваліфікацію за статтею 114-2 Кримінального кодексу України, а також має наслідком зазначення Житомирським окружним адміністративним судом як у процесуальних документах, так і у виконавчих, хибної адреси відповідача, що порушує права відповідача.
Розглянувши заявлене клопотання суд зазначає про таке.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Основними засадами (принципами) адміністративного судочинства, серед іншого є: неприпустимість зловживання процесуальними правами (пункт 9 частини третьої статті 2 КАС України).
3 частини першої статті 45 КАС України випливає, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Перелік дій, що можуть бути визнані судом зловживанням процесуальними правами, наведений в частині другій статті 45 КАС України.
З урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) узгодження умов примирення, спрямованих на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
При цьому, слід враховувати, що наведений в частині другій статті 45 КАС України перелік дій, які можуть бути визнані судом зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним, суд може визнати зловживанням також інші дії, які мають відповідну спрямованість і характер (постанова Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 814/218/14).
Також, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07 листопада 2019 року у справі № 9901/324/19 вказала, що за змістом абзацу першої статті 45 КАС України перелік дій, що наведений в частині другій цієї статті, не є вичерпним.
Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (частина четверта статті 45 КАС України).
Відповідно до статті 144 КАС України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом, як правило, негайно після вчинення порушення.
Заходами процесуального примусу в розумінні частини першої статті 145 КАС України є: 1) попередження; 2) видалення із залу судового засідання; 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; 4) привід; 5) штраф.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 149 КАС України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.
Системний аналіз наведених норм КАС України свідчить, що заходи процесуального примусу вживаються судом у чітко визначених КАС України випадках і мають на меті спонукати певних осіб до дотримання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та/або запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
Зловживання процесуальними правами, а також вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству є підставою для застосування судом заходів процесуального примусу, в тому числі, у вигляді штрафу.
При цьому, перелік дій, які підпадають під ознаки зловживання процесуальними правами, закріплений нормою частини другої статті 45 КАС України, проте, за будь-яких умов, визнання певних дій зловживанням процесуальними правами здійснює виключно суд, керуючись власним розсудом та виходячи з конкретних обставин справи.
Зважаючи на зазначені вище законодавчі приписи та висновки, суд не знаходить підстав для застосування до адвоката Дубка С. М. заходів процесуального примусу у вигляді штрафу, оскільки, зокрема, у зазначенні невідповідної зареєстрованому місцезнаходженню адреси відповідача, в контексті описаних вище обставин, не вбачається зловживанням процесуальними правами, а заявлене клопотання обґрунтоване посиланнями на певну поведінку/дії представника позивача з її кваліфікацією відповідачем за нормами кримінального законодавства, що перебуває поза межами та компетенцією адміністративного суду у цій справі.
З огляду на викладене, клопотання Військової частини НОМЕР_1 задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 45, 144, 145, 149, 249, 290 КАС України, суд
ухвалив:
Клопотання Військової частини НОМЕР_1 щодо застосування до представника позивача адвоката Дубка Сергія Миколайовича заходу процесуального примусу у виді штрафу залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя О.Г. Приходько