Україна
Донецький окружний адміністративний суд
24 квітня 2026 року Справа№200/152/26
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабіча С.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Красногорівський вогнетривкий завод" до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування розрахунку,
Приватне акціонерне товариство "Красногорівський вогнетривкий завод" (далі - позивач) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач), відповідно до якого просить:
визнати протиправним та скасувати розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" з листопада 2024 року на суму 99 443 грн. 05 грн. з доплатою 10959 грн. 90 коп. (вих.№21186/Р від 12.11.2024), що складений Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що про оскаржуваний розрахунок дізнався під час ознайомлення в електронному суді з матеріалами справи № 200/6836/25 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області до приватного акціонерного товариства «Красногорівський вогнетривкий завод» про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по списку № 2 в сумі 10549973,73 гривень, де крім іншого, до позову був доданий розрахунок за період з листопада 2024 року від 12.11.2024 № 21186/P на суму 99443,05 грн з доплатою 10959,85 грн.
Позивач зауважує, що ПрАТ "КрВЗ" не отримувало розрахунок та відповідно не мало змоги надати свої заперечення у встановлені законодавством терміни, а відповідачем не надано належних доказів отримання позивачем спірного розрахунку.
Наголошує, що спірний розрахунок є актом індивідуальної дії та, у випадку його неоскарження, набуває зобов'язального характеру.
Зазначає, що на території товариства з 2014 року розміщувалися підрозділи Збройних Сил України, з 24.02.2022 року підприємство опинилося в зоні активних бойових дій, а з 12.11.2024 року м. Красногорівка належить до тимчасово окупованої території України. Українське законодавство передбачає особливі правовідносини з підприємствами, які знаходяться на окупованих територіях.
Наголошує, що відповідач зобов'язаний направити товариству відповідні розрахунки, що врегульовано Інструкцією від 19.12.2003 року № 21-1.
Водночас, з моменту набрання чинності Постановою правління ПФУ від 20.03.2024 року № 7-1 (тобто, з 03.05.2024 року - дати набрання зміненої редакції п. 6.8) Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області не мало ані можливості, ані повноважень надсилати розрахунки підприємствам, які знаходяться на окупованих територіях України. Відповідно без розрахунків сума зобов'язання не виникає. Відомості по особам, які набули пільговий стаж на таких підприємствах, організаціях, обліковуються в органах пенсійного фонду за місцем призначення пенсії та відображаються в окремій відомості згідно додатку 8а.
Отже, обов'язок з відшкодування витрат на пільгові пенсії в період окупації не виникає через законодавчі зміни та виникне після деокупації.
Також позивач стверджує, що після ознайомлення з матеріалами справи № 200/6836/25, направив відповідачу заперечення від 26.09.2025 № Юр-5/2, за змістом яких намагався провести звірку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за спірний період. Проте відповіді від відповідача на вказані заперечення не надходило.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13.01.2025 року позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Красногорівський вогнетривкий завод" до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування розрахунку - залишено без руху.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26.01.2026 року прийнято позовну заяву до провадження та відкрито провадження у цій справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого він просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилався на те, що місцезнаходженням позивача є м. Красногорівка Мар'їнського району Донецької області та відповідно Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або, які перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75 (зі змінами), який діяв до 27.12.2022 року - Мар'їнська МТГ віднесена до територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).
Відповідно до Переліку № 376, який набрав чинності з 20.03.2025 року м. Красногорівка є тимчасово окупованим з 12.11.2024 року. Проте, позивач з 24.02.2022 року по теперішній день не повідомив відповідача про наявність дійсної поштової адреси для отримання кореспонденції.
Таким чином, у зв'язку з відсутністю у відповідача можливості надсилати позивачу розрахунку засобами поштового зв'язку, відповідач надсилав такі розрахунки на єдино відому адресу - електронну пошту товариства, з якої до позивача від відповідача у минулому надходили листи.
На переконання відповідача, несвоєчасність направлення органами ПФУ розрахунку не впливає на встановлення наявності і визначення розміру сум витрат на виплату і доставку пенсій та не звільняє підприємства від обов'язку їх відшкодування.
Щодо не розгляду відповідачем заперечень, надісланих позивачем листом від 26.09.2025 року № Юр-5/25, то вказане не відповідає дійсності, оскільки на вказані заперечення надано відповідь листом від 29.10.2025 року № 0500-0508-8/112482.
Щодо тверджень позивача про відсутність можливості перевірити правильність розрахунків, то нормами чинного законодавства не передбачено, що орган ПФУ зобов'язаний надавати страхувальнику доказ призначення та фактичної виплати пенсій його працівникам (колишнім працівникам).
Щодо застосування Закону України «Про адміністративну процедуру», то розрахунок витрат на виплату і доставку пенсій, не є адміністративним актом, визначеним Законом України «Про адміністративну процедуру».
До того ж, розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, оформлений належним чином у відповідності до Інструкції № 21-1, є єдиним документом, який підтверджує фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій.
Відповідач вказував на те, що нормами чинного законодавства не передбачено, що органи Фонду зобов'язані надавати страхувальнику докази призначення та фактичної виплати пенсій його працівникам (колишнім працівникам) тощо.
Окрім того, згідно з висновками Верховного Суду підставою для відшкодування підприємством таких витрат є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.
Позивачем подано відповідь на відзив, в якій він зауважив, що стаття 2 Закону України "Про адміністративну процедуру" визначає його пріоритет у всіх адміністративних провадженнях, якщо інше прямо не встановлено законом, оскільки відповідач не надав посилань на норми, які б прямо виключали сферу пенсійного забезпечення з-під дії загальної адміністративної процедури, він був зобов'язаний дотримуватися принципів обґрунтованості акта та права особи на участь у процедурі його прийняття.
Позивач зауважив, що відповідач лише після витребування доказів почав збирати докази фактичного зарахування коштів на рахунки пенсіонерів, що підтверджує його необізнаність щодо реальності витрат на момент складання розрахунку.
Позивач перебуває в умовах об'єктивної неможливості самостійно перевірити ці дані, оскільки всі архіви залишилися в м. Красногорівка. Водночас відповідач, який володіє повним доступом до ІКІС ПФУ та інших державних реєстрів, в порушення вимог закону не надає докази, намагаючись перекласти на позивача наслідки власної бездіяльності щодо перевірки реальності пенсійних виплат.
Таким чином, на переконання позивача, дії відповідача щодо формування та спроби стягнення коштів за розрахунком від 12.11.2024 №21186/Р суперечать як загальним принципам адміністративної процедури, так і спеціальному порядку діяльності органів Пенсійного фонду в умовах окупації.
Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.
Позивач, Приватне акціонерне товариство "Красногорівський вогнетривкий завод" (далі - ПрАТ "КВЗ") є юридичною особою, яке зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом ЄДРПОУ 00191744, адреса: 85630, Донецька область, Покровський район, м. Красногорівка, вул. Ахтирського, буд. 4.
У матеріалах справи наявний розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» з листопада 2024 року на суму 99 443 грн 05 грн. з доплатою 10959 грн 90 коп. (вих.№21186/Р від 12.11.2024), що складений Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Вказаний розрахунок супровідним листом від 19.11.2024 року № 0500-0508-8/111287 направлено на електронну пошту: gerasimenko@gir.ua, kroz@gir.ua.
ПрАТ «КВЗ» листом від 26.09.2025 року за № Юр-5/25 направило Головному управлінню Пенсійного фонду України в Донецькій області заперечення на розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» за період з серпня 2020 року та за період з листопада 2020 року по червень 2025 року включно, в яких зазначило, що товариство відповідні розрахунки не отримувало, а тому не мало змоги надати свої заперечення. За результатами аналізу розрахунків зазначило про їх відхилення з мотивів необґрунтованості, адже такі не підтверджені понесенням витрат, тож з розрахунків не зрозуміло, як сформовані показники, що свідчить про недотримання вимог щодо обґрунтованості адміністративного акта (статті 8, 72 Закону України «Про адміністративну процедуру».
У листі від 26.09.2025 року за № Юр-5/25 повідомлено офіційну електронну адресу товариства - kroz@gir.ua, та викладено прохання надати документи, згідно наведеного у запереченнях переліку та на підставі статті 17 Закону України «Про адміністративну процедуру» повідомити про час і дату розгляду заперечень і надати можливість участі у розгляді у режимі відеоконференції.
Листом від 29.10.2025 року № 0500-0508-8/112482 Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повідомило, що Законом № 1058 та Інструкцією № 21-1 визначено загальний (позасудовий) порядок відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій та передбачено обов'язок органів ПФУ надсилати страхувальнику відповідні розрахунки. Проте, ані Закон № 1058, ані Інструкція № 21-1 не покладають на органи пенсійного фонду обов'язок надсилати страхувальнику докази фактичної виплати пенсій.
Зазначено, що запитувана інформація належить до персональних даних і конфіденційної інформації про особу, поширення якої без згоди суб'єкта персональних даних за загальним правилом не допускається. З питань проведення слухань щодо розгляду заперечень, то спірне питання немає ознак для врегулювання його відповідно норм Закону України «Про адміністративну процедуру».
Не погодившись із спірним розрахунком позивач звернувся до суду із його оскарженням.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-XII (далі - Закону № 1788-XII) визначено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема: працівники зайняті повний робочий день на роботах за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць (пункт «а» ст. 13 Закону), за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць (пункт «б» ст. 13 Закону) та інші (пункти «в» - «з» ст. 13 Закону).
11.10.2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», яким Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (що набрав чинності з 01 січня 2024 року) доповнено розділом XIV-1 «Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян», яким містить, зокрема статтю 114.
Відповідно до частини 1 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті.
Частиною 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається, зокрема:
1) працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць;
2) працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць.
Відповідно до абз. 1 та 2 п. 2 розд. ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Відповідно до абз. 3 та 4 пп. 1 п. 2 розд. ХV «Прикінцеві положення» цього ж Закону покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та частин другої і третьої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється у такому порядку: підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та частини другої статті 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком.
При цьому, згідно з ч. 16 розд. ХV «Прикінцеві положення» вказаного Закону до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» постановою правління Пенсійного фонду від 19 грудня 2003 року № 21-1 затверджено Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.
Ця Інструкція визначає процедуру стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (пп. 1.2 п. 1 Інструкції).
Пункт 6 Інструкції регулює питання відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Відповідно до пп. 6.1 п. 6 Інструкції для підприємств та організацій (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України) відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»:
особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України;
особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно з пп. 6.2 п. 6 Інструкції витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи.
Відповідно до пп. 6.4 та 6.5 п. 6 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Розрахунки формуються програмними засобами Інтегрованої комплексної інформаційної системи (ІКІС) Пенсійного фонду України до 01 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (підсистема «Призначення та виплата пенсій на базі електронної пенсійної справи» (ППВП ЕПС)) за даними відомостей, сформованих згідно з додатком 8. Уповноважені особи підписують розрахунки та передають їх підрозділам, відповідальним за направлення їх платникам.
Додатком 8 до зазначеної Інструкції є відомості про фактичні витрати на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах, з відповідної дати.
Згідно з пп. 6.7 п. 6 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.
Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.
Відповідно до пп. 6.8 п. 6 Інструкції у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства.
Отже, на орган Пенсійного фонду України покладений обов'язок визначення сум відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій. Підприємства зобов'язані здійснювати відшкодування зазначених витрат в розмірах, визначених органом Пенсійного фонду України; підставою для відшкодування вказаних сум є розрахунки цих витрат, які надсилаються страхувальнику. Обов'язок відшкодування підприємством коштів пов'язаний виключно з фактом понесення певних витрат Пенсійним фондом України.
У матеріалах справи наявні перелік пенсіонерів, по яким відбувалося нарахування сум з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за період жовтень - грудень 2024 року; перелік електронних пенсійних справ пенсіонерів; відомості про фактичні витрати Додаток 8; докази надсилання розрахунку за листопад 2024 року; листи щодо підтвердження зарахування пенсійних коштів АТ «Ощадбанк» та АТ КБ «Приватбанк».
Так, листами від 04.02.2026 року відповідач звернувся до АТ «Ощадбанк» та АТ КБ «ПриватБанк», в яких просив надати підтвердження щодо зарахування пенсій на карткові рахунки в розрізі пенсіонерів за період з жовтня 2024 року по грудень 2024 року включно.
Докази надання відповіді на вказані листи в матеріалах справи відсутні.
Разом з цим, пп. 6.8 п. 6 цієї ж Інструкції також визначено, що у разі ліквідації підприємства без правонаступників або визнання банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства розрахунки для відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, органу Пенсійного фонду України за місцезнаходженням такого підприємства та безпосередньо підприємству не направляються.
Підприємствам та організаціям, які мають місцезнаходження на тимчасово окупованій території України, розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, визначені в пункті 6.4 цієї глави, не надсилаються. (Пункт 6.8 глави 6 із змінами, внесеними згідно з постановою Пенсійного фонду від 20.03.2024 року № 7-1.).
Відомості по особах, які набули пільговий стаж на таких підприємствах, організаціях, обліковуються в органах Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії та відображаються в окремій відомості згідно з додатком 8а.
Отже, підставою для відшкодування відповідними підприємствами та організаціями органам Пенсійного фонду України фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку таких пенсій за відповідний період. І такі розрахунки є єдиними документами, що підтверджують фактичні витрати на виплату та доставку таких пенсій.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 10.09.2020 року у справі № 820/6674/15.
При цьому, якщо підприємства та організації, які здійснюють відшкодування органам Пенсійного фонду України таких фактичних витрат, знаходяться на тимчасово окупованій території України, органи Пенсійного фонду України не повинні формувати та надсилати їм розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, а зобов'язані лише обліковувати в окремій відомості дані по особах, які набули пільговий стаж на таких підприємствах.
З 24 лютого 2022 року Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», що затверджений Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, який продовжує діяти дотепер (на момент розгляду справи).
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за № 1668/39004 та був чинним до 20 березня 2025 року, затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.
До пункту 2 «Території активних бойових дій» розділу І «Території, на яких ведуться (велися) бойові дії» цього Переліку внесено м. Красногорівка Мар'їнської міської територіальної громади Покровського району Донецької області, з датою початку бойових дій 24 лютого 2022 року та датою завершення бойових дій 11 листопада 2024 року.
До розділу ІІ «Тимчасово окуповані російською федерацією території України» цього Переліку внесено м. Красногорівка Мар'їнської міської територіальної громади Покровського району Донецької області з датою початку тимчасової окупації - 12 листопада 2024 року, дата завершення - відсутня.
З 20 березня 2025 року набрав чинності наказ Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11 березня 2025 року за № 380/43786, яким затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.
До розділу ІІ «Тимчасово окуповані російською федерацією території України» цього Переліку внесено м. Красногорівка Мар'їнської міської територіальної громади Покровського району Донецької області з датою початку тимчасової окупації - 12.11.2024 року, дата завершення - відсутня.
Зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем знаходження позивача є м. Красногорівка (Мар'їнської міської територіальної громади), яке рахується тимчасово окупованим з 12.11.2024.
Таким чином направлення позивачу розрахунку за листопад 2024 року від 12.11.2024 № 21186/P, який складено Головним управлінням Пенсійного фонду України у Донецькій області, прямо суперечить нормі пункту 6.8 Інструкції № 21-1.
Окрім того, постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2026 року у справі № 200/6836/25 задоволено апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Красногорівський вогнетривкий завод» на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2025 року по справі № 200/6836/25 та скасовано рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2025 року по справі № 200/6836/25.
Прийнято нову постанову, якою відмовлено у задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області до приватного акціонерного товариства «Красногорівський вогнетривкий завод» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п. 2-8 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період серпень, листопад 2020 року червень 2025 на суму 10549973,73 гривень.
Як вбачається з постанови Першого апеляційного адміністративного суду, одним із доказів наданим Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області є оскаржуваний у даній справі розрахунок, а саме: з листопада 2025 року від 12.11.2024 року №21186/Р.
З огляду на вищевикладене, враховуючи, що у відповідача з 12.11.2024 року були відсутні правові підстави для надіслання позивачу розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за листопад 2024 року, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позовні вимоги задоволено, судовий збір у розмірі 2662,40 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись Кодексом адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Красногорівський вогнетривкий завод» (85630, Донецька область, м. Красногорівка, вул. Ахтирського, буд. 4, код ЄДРПОУ 00191744) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправним та скасування розрахунку - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" з листопада 2024 року на суму 99 443 грн 05 коп. з доплатою 10959 грн 90 коп. (вих.№21186/Р від 12.11.2024), що складений Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010) за рахунок бюджетних асигнувань на користь приватного акціонерного товариства «Красногорівський вогнетривкий завод» (код ЄДРПОУ 00191744) судові витрати з судового збору у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок.
Повний текст рішення складено 24 квітня 2026 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.І. Бабіч