29 квітня 2026 року
м. Хмельницький
Справа № 686/32164/24
Провадження № 22-ц/820/991/26
Хмельницький апеляційний суд
в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Костенка А.М. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Янчук Т.О.
секретар судового засідання Дубова М.В.
з участю: представника апелянта та приватного виконавця
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 686/32164/24 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 лютого 2026 року у складі судді Стефанишина С.Л. у цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 на рішення, дії приватного виконавця та зобов'язання до вчинення дій.
Заслухавши доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд
У січні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на рішення, дії приватного виконавця Джубаби Дениса Олександровича та зобов'язання до вчинення дій, в якій просив визнати незаконними дії приватного виконавця виконавчого округу Хмельницької області Джубаби Д.О. щодо прийняття постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у виконавчому провадженні №78679085 від 24.07.2025 року з примусового виконання виконавчого листа №686/32164/24 від 30.06.2025 року та у виконавчому провадженні №78940306 від 29.08.2025 року у справі №686/13114/24 від 12.05.2025 року, визнати незаконними та скасувати вказані постанови, зобов'язати приватного виконавця повернути стягнуті з ОСОБА_1 кошти на загальну суму 25151,44 грн, також просив поновити пропущений строк для подання скарги.
В обґрунтуванні поданої заяви посилався, що на виконанні у приватного виконавця Джубаби Д.О. перебуває зведене виконавче провадження № 78964192 про стягнення з ОСОБА_1 на користь юридичних осіб коштів.
24.07.2025 року в межах виконавчого провадження № 78679085 було накладено арешт на кошти боржника на загальну суму 99 262,24 грн, копія постанови була направлена для виконання до КНП «Хмельницька обласна дитяча лікарня» та сторонам виконавчого провадження, однак вказана постанова не була направлена на адресу боржника, тому він не зміг її оскаржити.
Також 24.07.2025 в межах виконавчого провадження було звернуто стягнення на доходи боржника, що він отримує у КНП «Хмельницька обласна дитяча лікарня». Однак заявнику є незрозумілим по яких саме виконавчих провадженнях з нього здійснюються відрахування із заробітної плати, так за період з серпня по жовтень по ВП № 78679085 стягнуто кошти на загальну суму 11 948,04 грн.
Заявник посилався, що приватним виконавцем порушено вимоги ст. 68 Закону України «Про виконавче провадження», не перевірено чи у боржника відсутні кошти на рахунках у банках та інших фінансових установах, оскільки ОСОБА_1 перебуває у трудових відносинах з КНП «Хмельницька обласна дитяча лікарня» та має поточний рахунок в АТ КБ «ПриватБанк». При цьому, сума заборгованості за виконавчими провадженнями ВП 78679085 та ВП78940306 перевищує п'ять мінімальних розмірів заробітної плати, тобто допустиму суму за виконавчим документом до стягнення.
Крім того, при перевірці заявником інших виконавчих проваджень, ним виявлено, що ще одне виконавче провадження № 78940306 від 28.08.2025 року відкритого на підставі виконавчого листа № 686/13114/24 про стягнення заборгованості на користь ТзОВ «ФК «ЄАЗПБ» в сумі 116 028,50 грн. в межах вказаного виконавчого провадження 29.08.2025 року приватний виконавець прийняв постанову про звернення стягнення на заробітну плату та інші доходи боржника, які він отримує за місцем роботи на загальну суму 131 544,91 грн, що також перевищує п'ять мінімальних розмірів заробітної плати, що перевищує допустиму суму стягнення за виконавчим листом.
Заявник стверджував, що з серпня 2025 року по січень 2026 року приватним виконавцем було здійснено звернення стягнення на його заробітну плату по виконавчому провадженню № 78679085 на загальну суму 25 151,44 грн, стягнута суму коштів підлягає стягненню з приватного виконавця на користь боржника, з огляду на виявлені порушення ст. 68 Закону України «Про виконавче провадження» під час виконання виконавчих проваджень.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 лютого 2026 року в задоволенні скарги ОСОБА_1 на рішення, дії приватного виконавця та зобов'язання до вчинення дій - відмовлено.
ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції, посилається на порушення судом норм процесуального права, оскільки при визначенні складу суду судом першої інстанції допущено порушення вимог Положення про автоматизовану систему документообігу суду, якою не передбачено поєднання зі справою з раніше визначеним складом суду, який розглядав справу по суті, оскільки судове рішення, яким вирішено спір набрало законної сили, відтак суддя Стефанишин С.Л. не міг бути визначений для розгляду скарга на дії приватного виконавця в ході виконання судового рішення, з огляду на такі обставини судді був заявлений відвід, однак ухвалою суду від 27.01.2026 року у задоволенні заяви про відвід відмовлено.
Крім того, після отриманні протоколів судових засідань було виявлено, що в них не відображено зміст всіх запитань та відповідей учасників судового процесу.
Також вказує апелянт, що судом не прийнято до уваги, що правило при виконанні кількох рішень стосовно одного боржника у рамках зведеного виконавчого провадження тим виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження, стосується виключно державних, а не приватних виконавців, тому списання коштів з рахунків боржника у зведеному виконавчому провадженні № 7864192 приватним виконавцем можливо лише після виконання раніше накладених арештів. Згідно з відомостями з АСВП приватним виконавцем Джубабою Д.О. по виконавчому провадженню № 78679085 було накладено арешт на кошти, який є вже четвертим, тому списання коштів з рахунків боржника могло мати місце після виконання раніше накладених арештів, відтак приватний виконавець Джубаба Д.О. не міг здійснювати звернення стягнення на заробітну плату боржника. Також судом не прийнято до уваги, що рахунок для видаткових операцій визначено раніше іншим виконавцем.
Крім того, суд вважав, що оскільки розмір боргу за виконавчим документом не перевищував п'ять мінімальних розмірів заробітної плати, відтак виконавець міг звернути стягнення на доходи боржника без заходів примусового стягнення, тобто без арешту коштів чи майна боржника, однак арешт на кошти боржника
В матеріалах справи відсутні докази наявності нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, хоча встановити такі дані є обов'язком виконавця, згідно ст. 56 ЗУ «Про виконавче провадження».
З огляду на доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 лютого 2026 року та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити вимоги поданої скарги.
Заслухавши учасників справи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 24 березня 2025 року, яке набрало законної сили, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №835053 від 17.06.2023 року в сумі 87551 грн., судовий збір в сумі 2422,40 грн., а всього 89973,40 грн.
На виконання даного рішення було видано виконавчий лист № 686/32164/24, який було звернуто стягувачем до примусового виконання і 23.07.2025 року постановою приватного виконавця Джубаби Д.О. відкрито виконавче провадження № 78679085.
23.07.2025 року приватний виконавець отримав відповідь на запит до МВС України щодо реєстрації за боржником транспортних засобів, згідно якого відсутні дані про реєстрацію за боржником транспортних засобів.
Також відповідного до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 24.07.2025 року, сформованої за запитом приватного виконавця Джубаби Д.О., у ОСОБА_1 відсутнє на праві власності нерухоме майно.
24.07.2025 в межах виконавчого провадження № 78679085 було накладено арешт на рахунки боржника у відповідності до ч. 4 ст. 48 ЗУ «Про виконавче провадження».
В ході виконання постанови про арешт коштів боржника, приватним виконавцем виявлено відсутність коштів на рахунках боржника, що підтверджується скріншотом відомостей з АСВП.
Згідно відповіді ДПС встановлено, що боржник працевлаштований у КНП «Хмельницька обласна дитяча лікарня».
24.07.2025 року, у зв'язку із відсутністю коштів на рахунках боржника приватним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату боржника направлено на виконання до КНП «Хмельницька обласна дитяча лікарня».
28 серпня 2025 року постановою приватного виконавця Джубаби Д.О. відкрито виконавче провадження № 78940306, за виконавчим листом № 686/13114/24 від 12.05.2025 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором про споживчий кредит №5388066 від 15.06.2023 року в сумі 62228,5 грн., за договором про споживчий кредит № 101987524 від 16.06.2023 року в сумі 38000 грн., за договором позики № 5460015 від 14.04. 2023 року в сумі 15800 грн.
28 серпня 2025 року постановою приватного виконавця Джубаби Д.О. про об'єднання виконавчих проваджень в зведене виконавче провадження об'єднано ВП №№ 78940208, 78940306, в яких боржником є ОСОБА_1 , в зведене виконавче провадження № 78964192.
В межах даного зведеного виконавчого провадження приватним виконавцем було надано запити до Державної податкової служби України, Пенсійного фонду України, до МВС щодо реєстрації за боржником транспортних засобів, за якими у боржника відсутні на праві власності транспортні засоби, він не отримує пенсію, не є фізичною особою підприємцем.
29.08.2025 року в межах виконавчого провадження ВП № 78940306 приватним виконавцем винесено постанови про арешт коштів боржника та звернення стягнення на заробітну плату боржника.
01 жовтня 2025 року постановою приватного виконавця Джубаби Д.О. відкрито виконавче провадження № 79228375, за виконавчим листом № 686/12305/25 від 12.05.2025 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором 8482, 51 грн. та судового збору в сумі 2422,40 грн.
06.10.2025 року постановою приватного виконавця Джубаби Д.О. приєднано виконавче провадження № 78679085 до зведеного виконавчого провадження № 78964192,
Таким чином на примусовому виконанні у приватного виконавця Джубаби Д.О. перебуває вже зведене виконавче провадження № 78964192 про стягнення з ОСОБА_1 на користь юридичних осіб грошових коштів, до складу якого входять: 1. ВП № 78679085 виконавчий лист № 686/32164/24 від 30.05.2025 року про стягнення на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ- КАПІТАЛ" коштів в сумі - 89973,40 грн., відкрито 23.07.2025 року; 2. ВП 79228375 виконавчий лист № 686/12305/25 від 15.08.2025 року про стягнення на користь ТОВ «Споживчий центр» коштів в сумі - 10904,91 грн., відкрито 01.10.2025 року; 3. ВП 78940306 виконавчий лист № 686/13114/24 від 12.05.2025 року про стягнення коштів на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" коштів в сумі 116028,50 грн., відкрито 28.08.2025 року.
Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом (стаття 43 Конституції України).
Відповідно до статті 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно - ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.
Відповідно до ст. 19 Конституції органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом ст.ст. 1, 5 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Зокрема виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до п. 7 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, розпочинаючи виконання рішення про стягнення коштів, виконавець зобов'язаний винести постанову відповідно до абзацу другого частини першої статті 48 Закону.
Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах (абзац перший частини другої статті 48 Закону України «Про виконавче провадження»).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 68 Закону України "Про виконавче провадження" стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів/електронних грошей, що знаходяться на рахунках у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів. За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п'яти мінімальних розмірів заробітної плати.
Зазначена норма права визначає кошти, що складають заробітну плата як особливий об'єкт, на який може бути звернуто стягнення на виконання виконавчого документа, та обмежує таке стягнення відсутністю інших коштів та/або об'єктів для стягнення, видами боргових зобов'язань (періодичні платежі) та сумою стягнення.
Порядок звернення стягнення на заробітну плату також визначається Законом України «Про виконавче провадження» та розділом Х «Звернення стягнення на заробітну плату та інші види доходів боржника» Інструкції, у відповідності до яких про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи (частина третя статті 68 Закону України «Про виконавче провадження»).
У відповідності до п.п. 4, 8 та 9 розділу Х Інструкції контроль за правильним і своєчасним відрахуванням із заробітної плати та інших доходів боржника здійснюється виконавцем за власною ініціативою (пункт 4 розділу Х Інструкції), а за кожною постановою про стягнення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями, з якими боржник перебуває у трудових відносинах, щомісяця та після закінчення строку відповідних виплат або у разі звільнення працівника подається окремий звіт про здійснені відрахування та виплати за встановленою формою встановленою у додатку 9 до Інструкції. Звіт про здійснені відрахування та виплати долучається до матеріалів виконавчого провадження. Зазначений додаток № 9 передбачає період звіту, розмір нарахованої заробітної плати, розмір утриманих податків та інших обов'язкових платежів, відсоток стягнення та утриману суму на погашення боргу за виконавчим провадженням.
Таким чином, законодавство покладає зобов'язання з контролю за виконанням стягнення з доходів боржника як на підприємство, установу, організацію, фізичну особу-підприємця, що здійснюють боржнику певні виплати, та зобов'язано направляти виконавцю щомісячні звіти про відрахування з таких доходів, так і на виконавця, який здійснює контроль шляхом отримання таких звітів та їх перевірки з точки зору правильності нарахувань та розміру стягнення. Саме такий звіт надає виконавцю можливість контролю за сумами заробітної плати, які нараховані боржнику за місцем отримання доходів та сумами стягнення, які здійснюються з цього доходу.
Відрахування, зокрема із заробітної плати, насамперед здійснюють підприємства установи та організації тощо, які й здійснюють нарахування цих виплат і відповідно до ч. 1 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Частинами другою та третьою статті 70 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості: у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю особи, у зв'язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків. Загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.
З наведених норм права вбачається, що виконавець має повноваження звернути стягнення на заробітну плату боржника лише за відсутності іншого майна, на яке можливо звернення стягнення та для виконання рішення про стягнення періодичних платежів, однак у розмірі не більше 20 відсотків за наявності одного виконавчого документа та 50 відсотків заробітної плати за наявності декількох виконавчих документів (зведене виконавче провадження).
Таке стягнення здійснюється підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, фізичними особами-підприємцями, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.
При цьому пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Частиною першою статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Так, згідно з прецедентною практикою ЄСПЛ право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина судового розгляду.
ЄСПЛ наголосив, що пункт 1 статті 6 Конвенції ґарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін (пункт 43 рішення у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року).
Судом встановлено, що на примусовому виконанні у приватного державного виконавця Джубаби Д.О. перебуває зведене виконавче провадження № 78964192 про стягнення з ОСОБА_1 на користь юридичних осіб грошових коштів, а саме про стягнення на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-капітал» 89973,40 грн., на користь ТОВ «Споживчий центр» 10904,91 грн., відкрито 01.10.2025 року; на користь ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» 116028,50 грн.
В межах даного виконавчого провадження було встановлено, що у божника відсутні кошти/електронні гроші, що знаходяться на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутнє нерухоме та рухоме майно, а відтак з урахуванням зазначеного суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про відмову в задоволенні скарги на дії державного виконавця
Доводи апеляційної скарги, що судом порушено норми процесуального права, оскільки після отриманні протоколів судових засідань було виявлено, що в них не відображено зміст всіх запитань та відповідей учасників судового процесу слід відхилити, оскільки зауважень на даний протоколи заявником подано суду не було.
Також суд не приймає твердження апелянта, що судом не прийнято до уваги, що правило при виконанні кількох рішень стосовно одного боржника у рамках зведеного виконавчого провадження тим виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження, стосується виключно державних, а не приватних виконавців, тому списання коштів з рахунків боржника у зведеному виконавчому провадженні № 7864192 приватним виконавцем можливо лише після виконання раніше накладених арештів.
Згідно абзацу 2 ст. 30 ЦПК України виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється приватним виконавцем у рамках зведеного виконавчого провадження, тобто за даною нормою Закону приватний виконавець може здійснювати виконання кількох рішень в рамках зведеного виконавчого провадження.
Крім того, постанова про звернення стягнення на заробітну плату боржника ОСОБА_1 приватним виконавцем була винесена не в межах зведеного виконавчого провадження, а в межах кожного окремого виконавчого провадження № 78679085 та № 78940306 щодо виконання кожного окремого рішення суду.
Не заслуговують на увагу і доводи апелянта, що в матеріалах справи відсутні докази наявності нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, хоча встановити такі дані є обов'язком виконавця, згідно ст. 56 ЗУ «Про виконавче провадження».
Так з оглянутих в судовому засіданні матеріалів зведеного виконавчого провадження № 78964192 вбачається, що приватним виконавцем шляхом отримання інформації з відповідних держаних реєстрів та органів державної влади було встановлено відсутність коштів на рахунках боржника та відсутність у нього на праві власності транспортних засобів і нерухомого майна, тобто наявні всі умови, передбачені ст. 68 Закону України «Про виконавче провадження», для зверхня стягнення на заробітну плату боржника.
Також, суд апеляційної інстанції, не приймає до уваги посилання апелянта на порушення судом вимог Положення про автоматизовану систему документообігу суду при розподілі справи за скаргою на дії державного виконавця, оскільки такий розподіл відбувся відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду та рішення Загальних зборів Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області.
Ухвала суду першої інстанції постановлено відповідно до норм матеріального права, з додержанням норм процесуального права і підстав для його скасування у межах доводів апеляційної скарги немає.
Керуючись ст. ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 лютого 2026 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 04 травня 2026 року.
Судді А.М. Костенко
Л.М. Грох
Т.О. Янчук