Справа № 607/20819/25Головуючий у 1-й інстанції Пасічник А.З.
Провадження №22-ц/817/763/26 Доповідач - Костів О.З.
Категорія -
про залишення апеляційної скарги без руху
04 травня 2026 р. м.Тернопіль
Суддя Тернопільського апеляційного суду Костів О.З. при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Монастириського районного суду Тернопільської області від 02 березня 2026 року у справі №607/20819/25 за позовом акціонерного товариства "Універсал Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
27 квітня 2026 року ОСОБА_1 , звернулась з апеляційною скаргою на рішення Монастириського районного суду Тернопільської області від 02 березня 2026 року у справі №607/20819/25 за позовом акціонерного товариства "Універсал Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. При цьому строк на апеляційне оскарження пропущено.
Разом з апеляційною скаргою, апелянткою подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Мотивує тим, що вперше апеляційну скаргу нею подано у встановлений законом строк для апеляційного оскарження, однак в подальшому її було повернуто у зв'язку з тим, що не усунула недоліки. Вказує, що причиною невиконання ухвали у встановлений законом строк було те, що заявниця перебувала за межами України, в зв'язку з наведеним просить поновити строк для апеляційного оскарження.
Так, згідно із положенням ч.1 ст.354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
В силу положень ч.2 ст.354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Оскаржуване рішення отримане апелянткою 03 березня 2026 року. Таким чином, строк, протягом якого ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.2 ст.354 ЦПК України мала право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення Монастириського районного суду Тернопільської області від 02 березня 2026 року, сплинув 02 квітня 2026 року.
Вирішуючи дане клопотання апеляційний суд виходить з наступного.
Європейський суд з прав людини зауважив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч.1 ст.44 ЦПК України).
Водночас особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно строків подання, форми і змісту скарги, в тому числі щодо доведення поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, що є проявом добросовісного користування процесуальними правами.
Поважність причин пропуску строку є оціночним поняттям та має встановлюватися в кожному окремому випадку на підставі відповідних доказів, які у свою чергу, в розумінні ст.127 ЦПК України, оцінюються судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Водночас поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Вирішення судом питання про наявність або відсутність підстав для поновлення строку на оскарження судових рішень в кожній конкретній справі залежить від вказаних у відповідній заяві причин, підтверджених належними доказами.
Лише наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку на апеляційне оскарження з поважних причин.
При цьому суд може встановити наявність таких перешкод за умови подання відповідних доказів особою, яка пропустила процесуальний строк та клопоче про його поновлення.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 вже оскаржувала в апеляційному порядку рішення Монастириського районного суду Тернопільської області від 02 березня 2026 року, однак її скарга була повернута у зв'язку з неусуненням недоліків.
Звернувшись з апеляційною скаргою повторно, заявниця подала клопотання про поновлення строку, вказує, що перебувала за межами України, а тому не могла усунути недоліки у визначений законом строк, однак, з даного клопотання вбачається, що воно не обґрунтоване жодними доказами. Апелянтка не надала доказів перебування за межами України, що позбавляє можливості апеляційний суд встановити поважність пропуску строку.
Законом не встановлено строк для повторного подання апеляційної скарги, але виходячи із загальних засад, він повинен бути розумним з огляду на сукупність усіх обставин.
При цьому, сам факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, однак, при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також характер процесуальної поведінки скаржника щодо виконання своїх обов'язків.
Тобто, заявник має право на повторне звернення з апеляційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги і таке звернення відбувається без зволікання.
Скаржниця вжила заходи для доплати судового збору, однак не усунула недоліки стосовно надання доказів надсилання апеляційної скарги позивачу.
Апеляційна скарга була сформована в системі «Електронний суд», однак доказів надсилання позивачу апеляційної скарги через систему «Електронний суд» або надсилання листом з описом вкладення іншому учаснику справи, щодо якого відсутні відомості про його реєстрацію у системі «Електронний суд», копій цієї апеляційної скарги, скаржником не надано.
Отже, скаржнику слід надати докази надсилання апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи відповідно до вимог ст. 43 ЦПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України» та ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
Таким чином, доводи апелянта в клопотанні про поновлення строку на оскарження, апеляційний суд вважає неповажними.
Відповідно до ч.3 ст.357 ЦПК України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
З урахуванням наведеного апеляційну скаргу слід залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків, - десять днів з дня отримання апелянтом даної ухвали для подання до суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причин пропуску такого строку.
Керуючись ст.ст.185, 356, 357 ЦПК України, суддя,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Монастириського районного суду Тернопільської області від 02 березня 2026 року у справі №607/20819/25 за позовом акціонерного товариства "Універсал Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 - строк десять днів з дня отримання даної ухвали для подання до суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причин пропуску такого строку та долучення доказів надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій апеляційної скарги та доданих до неї документів або докази надсилання до Електронних кабінетів учасників справи поданих до суду документів.
Роз'яснити, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Тернопільського апеляційного суду О.З. Костів