Справа № 420/38406/25
Провадження № 2-а/521/40/26
04 травня 2026 року м. Одеса
Суддя Хаджибейського районного суду м. Одеси Леонов О.С., дослідивши матеріали адміністративної справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
В листопаді 2025 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 , Відповідач), в якій позивач просить суд:
-визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у: 1) не закритті провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо позивача у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, враховуючи, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не виносилася; 2) не виправленні недостовірних відомостей у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобовязаних та резервістів (далі - Реєстр) стосовно позивача шляхом виключення інформації щодо порушення правил військового обліку та подання у розшук; 3) ненаправленні повідомлення відповідним органам Національної поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення;
-зобов'язати відповідача: 1) закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення; 2) виправити недостовірні відомості в Реєстрі шляхом виключення інформації щодо порушення правил військового обліку та подання у розшук; 3) направити повідомлення органам Національної поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення позивача.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач ініціював розшук позивача та вніс відомості про порушення ним правил військового обліку, проте жодної постанови про притягнення до адміністративної відповідальності не виносив. Оскільки визначені ст. 38 КУпАП строки накладення стягнення спливли, позивач вважає, що відповідач зобов'язаний закрити провадження та вилучити з усіх баз даних інформацію про його розшук.
Ухвалою судді Одеського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2025 року адміністративну справу № 420/38406/25 було передано за підсудністю до Хаджибейського районного суду м. Одеси з посиланням на те, що спір стосується дій відповідача у справі про притягнення до адміністративної відповідальності (п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України).
Ухвалою судді Хаджибейського районного суду міста Одеси від 30 грудня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
19 січня 2026 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому він просить відмовити у задоволенні позову. Відповідач зазначає, що позивач не уточнив вчасно облікові дані, у зв'язку з чим 26.11.2024 року було надіслано електронне подання до поліції про його розшук та доставлення. Однак, 06.12.2025 року дане електронне подання було скасовано, а позивачу сформовано повістку на 29.01.2026 року для уточнення даних. Відповідач стверджує, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не виносилась, а станом на день подання відзиву предмет спору відсутній.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи позивача та відповідача, суд доходить висновку, що розгляд даної справи не належить до предметної юрисдикції Хаджибейського районного суду м. Одеси як адміністративного суду, з огляду на наступне.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Правилами ст. 20 КАС України визначено розмежування предметної юрисдикції адміністративних судів. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. Особливості провадження у таких справах встановлені ст. 286 КАС України.
Разом з тим, згідно з ч. 2 ст. 20 КАС України окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного суду, надаючи методичну допомогу судам в своєму листі № 52/0/58-26 від 15.01.2026 року щодо надання методичної допомоги в частині розмежування предметної юрисдикції в справах про оскарження дій та бездіяльності посадових осіб ТЦК, акцентував увагу на тому, що визначальним для визначення підсудності справ з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевим загальним судам є наявність рішення (постанови).
Як встановлено судом з матеріалів справи та підтверджено доводами обох сторін, постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку за статтями 210, 210-1 КУпАП відповідачем не виносилась. Предметом спору у цій справі є оскарження бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка полягає у невчиненні дій щодо виключення інформації з Реєстру та невідкликання звернення до органів поліції.
Суд враховує сталу судову практику, зокрема правові висновки, викладені у постанові П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2026 року у справі № 400/292/26, згідно з якими дії територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобовязаних та резервістів інформації про порушення особою правил військового обліку та направлення звернень до поліції про доставлення не є заходами забезпечення провадження у справі про адміністративне правопорушення в розумінні ст. 260 КУпАП.
Так, відповідно до ч. 8 ст. 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» ІНФОРМАЦІЯ_2 є органами ведення Реєстру. Згідно зі ст. 27 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та п. 15 Порядку № 560, керівник ТЦК та СП наділений правом звертатися до органів поліції щодо адміністративного затримання та доставлення громадян, які вчинили порушення.
Внесення відповідачем до баз даних інформації щодо порушення позивачем правил військового обліку та направлення звернень до поліції є наслідком виконання відповідачем своїх обов'язків як органу військового управління (суб'єкта владних повноважень) з ведення Реєстру та забезпечення мобілізаційної підготовки, тобто реалізацією публічно-владних управлінських функцій. Ці дії не є складовою частиною процедури притягнення до адміністративної відповідальності за статтями 210, 210-1 КУпАП, оскільки, як передбачено законодавством (зокрема, ч. 6, 7 ст. 258 КУпАП), притягнення до відповідальності можливе шляхом винесення постанови і без обов'язкового складання протоколу за участю особи чи її попереднього затримання.
Отже, оскільки спірні правовідносини не пов'язані з оскарженням постанови у справі про адміністративне правопорушення чи оскарженням фактично застосованих заходів забезпечення провадження (ст. 267 КУпАП), даний спір є класичним публічно-правовим спором щодо оскарження дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень під час здійснення ним управлінських функцій.
Аналогічна правова позиція висловлена П'ятим апеляційним адміністративним судом (постанови від 07.01.2026 у справі № 420/36184/25 та від 02.02.2026 у справі № 420/42001/25). Суд апеляційної інстанції наголосив, що внесення відомостей про порушення правил військового обліку до електронних баз даних та звернення до органів поліції є управлінськими функціями у сфері військового обліку, а не безпосередньо процесом притягнення до адміністративної відповідальності в розумінні ст. 286 КАС України. Такі дії мають ознаки індивідуального адміністративного акта або управлінської бездіяльності, контроль за правомірністю яких здійснюється окружним адміністративним судом (ч. 2 ст. 20 КАС України).
З огляду на викладене, суд доходить беззаперечного висновку, що ця справа не підпадає під дію п. 1 ч. 1 ст. 20 та ст. 286 КАС України, а тому її розгляд не належить до предметної юрисдикції місцевого загального суду як адміністративного. Справа підсудна Одеському окружному адміністративному суду відповідно до вимог ч. 2 ст. 20 КАС України.
За приписами п. 3 ч. 1 ст. 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо після відкриття провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Відповідно до ч. 1 ст. 30 КАС України спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються.
Як роз'яснила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.08.2019 року у справі № 855/364/19, якщо суд першої інстанції помилково направив справу, яка не відноситься до підсудності суду-адресата, повернення такої справи назад не є порушенням заборони спорів про підсудність (ст. 30 КАС України). Таке рішення суду свідчить про виконання вимог процесуального закону щодо забезпечення дієвості інституту підсудності та гарантує право особи на розгляд її справи належним судом, встановленим законом, недотримання чого є безумовною підставою для скасування судового рішення (ст. 318 КАС України).
З метою недопущення порушення права сторін на справедливий суд (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), матеріали позовної заяви підлягають поверненню до Одеського окружного адміністративного суду для розгляду за належною предметною юрисдикцією.
Керуючись ст.ст. 7, 20, 29, 30 КАС України, суд
Матеріали адміністративної справи № 420/38406/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - повернути на розгляд до Одеського окружного адміністративного суду (65049, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, буд. № 14).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена до Пятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом пятнадцяти днів з дня складання повної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 04 травня 2026 року.
Суддя О.С. Леонов
04.05.26