Справа №521/3955/26
Номер провадження 3/521/1823/26
04 травня 2026 року м. Одеса
Суддя Хаджибейського районного суду міста Одеси Федоренко Т.І., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з відділу поліції №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.51 КУпАП,
01.03.2026 року ОСОБА_1 біля 20:00 годин знаходячись в магазині АТБ за адресою: м.Одеса, вул.Св.Ріхтера, буд.126/128 таємним шляхом здійснила крадіжку однієї пляшки віскі «Дженісон», сума якої складає 708 грн. без ПДВ.
За даним фактом працівниками поліції складено протокол про адміністративне правопорушення від 01.03.2026 року серії ВАД №761293 відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.51 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилась, викликалась до суду, зокрема шляхом направлення смс-повістки на контактний номер телефону, вказаний в протоколі. Відповідно до довідки про доставлення смс-повідомлення, смс-повідомлення про явку в судове засідання доставлено 24.04.2026 року.
Крім того, протокол про адміністративне правопорушення містить підпис ОСОБА_1 , зокрема, в графі з інформацією, що розгляд справи відбудеться у Хаджибейському районному суді м. Одеси.
Відповідно до вимог ст.268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 51 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою.
Згідно вимог ст.277 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 51 цього кодексу розглядаються у п'ятиденний строк.
Беручи до уваги рішення Європейського Суду з прав людини у рішенні "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 наголосив, що "сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження". Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу на приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття1КУпАП).
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності повинна добросовісно використовувати надані їй процесуальні права, не зловживати ними та зобов'язана демонструвати готовність брати участь у судовому розгляді і утримуватися від використання методів, які пов'язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби, передбачені законом для прискорення процедури слухання.
За вказаних обставин, враховуючи строки розгляду справи та обізнаність ОСОБА_1 про розгляд її справи судом, суд вважає можливим розглянути справу, за відсутності особи, яка притягається до відповідальності, на підставі наявних матеріалів.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Пунктом 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України визначено, що неоподатковуваний мінімум щодо адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Згідно з підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України податкова соціальна пільга встановлюється у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 01 січня звітного податкового року.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для працездатної особи з 01 січня 2026 встановлений в розмірі 3328 грн.
Відповідно до диспозиції ч.1 ст.51 КУпАП дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (3328 / 2 х 0,5 = 832 грн).
Відповідно до довідки щодо вартості викраденого товару, сума викраденого товару становить 708,00 грн.
Таким чином, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.51 КУпАП - дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Вина ОСОБА_1 підтверджується зібраними в справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від 01.03.2026 року серії ВАД №761293, рапортом виклику служби 102, заявою ОСОБА_2 , відповідно до яких остання підтверджує обставини викладені в протоколі, поясненнями ОСОБА_1 , відповідно до яких остання підтверджує обставини викладені в протоколі, довідкою щодо вартості викраденого товару, відповідно до якої сума викраденого товару становить 708,00 грн.
Вирішуючи питання про вид і розмір адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, з метою дотримання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов до висновку, що необхідним та достатнім є вид адміністративного стягнення у виді накладення штрафу у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення уразі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Вимогами ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності сплачує судовий збір за ставкою 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. ст. 9-11, 51, 221, 252, 283, 284 КУпАП,суддя -
Визнати ОСОБА_1 винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.51 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом встановленого законом строку з дня її винесення.
Суддя Т.І.Федоренко