Справа № 686/13273/26
Провадження № 1-кс/686/4488/26
04 травня 2026 року м. Хмельницький
Слідча суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , ознайомившись із матеріалами клопотання прокурора Окружної прокуратури міста Хмельницького ОСОБА_2 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12026243060000137,
01.05.2026 прокурор Окружної прокуратури міста Хмельницького ОСОБА_2 звернулася до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду із клопотанням про накладення арешту на транспортний засіб «Mersedes-Benz» моделі «410 D» д.н.з. НОМЕР_1 , 1994 р.в., свідоцтво про реєстрацію на вищевказаний транспортний засіб серії та номер НОМЕР_2 , видане регіональним сервісним МВС в Луганській області, номер шасі НОМЕР_3 ; НОМЕР_4 із ознаками підробки, власником якого є ОСОБА_3 та ключі до указаного автомобіля, із позбавленням права відчуження та розпорядження ними.
Дослідивши наявні матеріали, приходжу до висновку, що клопотання підлягає поверненню, у зв'язку із наступним.
СВ Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026243060000137, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.05.2026, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України.
Відповідно до вимог ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Так, при розгляді клопотання про накладення арешту на майно у порядку ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя для прийняття законного та обґрунтованого рішення повинен з'ясувати усі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або інших осіб можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому КПК порядку.
Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.
Згідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
У даному випадку клопотання прокурора не містить доводів щодо необхідності накладення арешту на транспортний засіб марки «Mersedes-Benz» моделі «410 D» д.н.з. НОМЕР_1 , 1994 р.в. та ключі запалювання, ураховуючи, що відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені за ч. 1 ст. 358 КПК України за фактом підробки свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.
У клопотанні не зазначено підстав для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження щодо транспортного засобу марки «Mersedes-Benz» моделі «410 D» д.н.з. НОМЕР_1 , 1994 р.в. та ключів запалювання, не вказано, доказом яких фактів та обставини, що мають значення для кримінального провадження, яке розслідується за фактом підробки свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, можуть бути указаний транспортний засіб та ключі, тобто не обґрунтовано необхідності накладення арешту у контексті відповідності транспортного засобу та ключів критеріям речових доказів, визначеним ст. 98 КПК України.
Відповідно до ч.3 ст.172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
За таких обставин клопотання прокурора про арешт майна не може бути розглянуто по суті і підлягає поверненню прокурору.
Керуючись ст.171-173 КПК України, слідча суддя -
постановила:
Повернути прокурору клопотання прокурора Окружної прокуратури міста Хмельницького ОСОБА_2 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12026243060000137.
Установити строк у сімдесят дві години для усунення недоліків.
Роз'яснити прокурору, що у разі повернення клопотання про арешт майна прокурору, тимчасово вилучене у особи майно підлягає негайному поверненню після спливу установленого суддею строку, а у разі звернення у межах установленого суддею строку із клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови у його задоволенні.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили із моменту її проголошення.
Слідча суддя