Провадження № 1-кп/679/79/2026
Справа № 679/260/26
04 травня 2026 року м. Нетішин
Нетішинський міський суд Хмельницької області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Нетішині обвинувальний акт у кримінальному провадженні, яке внесене до Єдиного реєстру досудового розслідування 08.12.2025 за № 12025244200000032, за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
потерпілого ОСОБА_5 ,
представника потерпілого ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_7 ,
В провадженні Нетішинського міського суду Хмельницької області перебуває вказане кримінальне провадження.
Захисник ОСОБА_7 подала суду письмове клопотання про скасування арешту автомобіля марки «Hyundai», модель «Tucson», р. н. НОМЕР_1 , передавши автомобіль на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_3 .
В обґрунтування клопотання захисник зазначає таке. Автомобіль марки «Hyundai», модель «Tucson», р. н. НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_3 , постановою слідчого від 08.12.2025 визнано речовим доказом, вилучено та поміщено на спеціальний майданчик для тимчасового зберігання затриманого автотранспорту ГУНП в Хмельницькій області, що знаходиться за адресою: вулиця Старокостянтинівське шосе, 31 в місті Шепетівка Хмельницької області. Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду від 16.12.2025 року на даний автомобіль накладено арешт, заборонивши відчужувати його, користуватися і розпоряджатися ним.
Власник транспортного засобу ОСОБА_3 є військовослужбовцем, який проходить військову службу у в/ч НОМЕР_2 , що знаходиться в АДРЕСА_2 . А тому, у зв'язку зі специфікою проходження військової служби, необхідністю своєчасного прибуття до місця несення служби, належного виконання службових обов'язків і завдань та значною віддаленістю місця служби від місця його проживання (м. Нетішин), використання власного транспортного засобу є об'єктивно необхідним для ОСОБА_3 .
На даний час всі необхідні слідчі (розшукові) дії з транспортним засобом проведені, транспортний засіб оглянутий, зафіксований належним чином, а також проведені всі експертизи, отже відсутня необхідність подальшого утримання автомобіля на штрафному майданчику, так як подальше перебування автомобіля на майданчику в неналежних умовах призводить до його псування та знецінення. В свою чергу ОСОБА_3 гарантує забезпечення належного зберігання автомобіля, не відчуження транспортного засобу, надання транспортного засобу за першою вимогою суду, слідчого, прокурора.
Враховуючи викладене вище, посилаючись на ст. ст. 100, 174 КПК України, оскільки передача транспортного засобу на відповідальне зберігання не перешкоджатиме встановленню істини в кримінальному провадженні, просить клопотання про зняття арешту задовольнити.
29.04.2026 представник потерпілого адвокат ОСОБА_6 також подав до суду клопотання про зняття арешту з майна. В обґрунтування клопотання представник потерпілого зазначив, що на даний час по кримінальному провадженні по факту ДТП з вилученим електросамокатом «Crosser» проведені усі слідчі дії, а також відповідні експертизи, висновки яких зняходяться в матеріалах кримінального провадження, а тому відпала необхідність у його арешті. На підставі наведеного представник потерпілого просив скасувати арешт самоката «Crosser», який належить потерпілому на праві власності та був вилучений у останнього 08.12.2025 в результаті огляду місця дорожньо-транспортної пригоди.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений та його захисник клопотання про скасування арешту підтримали, просили його задовольнити з підстав зазначених у клопотанні. Попередньо обвинувачений зазначив, що відсутність у його користуванні автомобіля створює для нього труднощі у вчасному добиранні на службу, у зв'язку з чим він часто змушений користуватися послугами таксі, що для нього є матеріально затратно. Щодо задоволення клопотання представника потерпілого сторона захисту заперечувала, оскільки вважає, що у разі повернення обвинувального акту за їх клопотанням, яке ними подано до суду, можливо виникне необхідність у призначенні додаткових експертиз.
Потерпілий та його представник в підготовчому судовому засіданні підтримали своє клопотання про зняття арешту з майна, просили таке задовольнити. Додатково представник потерпілого зазначив, що самокат для потерпілого є єдиним засобом пересування на певну відстань. При вирішенні клопотання захисника про зняття арешту з майна обвинуваченого поклались на розсуд суду.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотань захисника та представника потерпілого про скасування арешту з майна, зазначивши, що автомобіль та самокат визнані речовими доказами, а тому скасування на них арешту є передчасним.
Дослідивши клопотання захисника ОСОБА_8 та клопотання представника потерпілого ОСОБА_6 , вислухавши думку учасників кримінального провадження з приводу заявлених клопотань, дослідивши додані до клопотань матеріали, суд приходить до таких висновків.
Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області № 688/6258/25 від 16.12.2025, в межах кримінального провадження № 12025244000002149 від 08.12.2025, було накладено арешт на автомобіль марки «Hyundai» моделі «Tucson», р. н. НОМЕР_1 , який належить обвинуваченому ОСОБА_3 , заборонивши відчужувати його, користуватися і розпоряджатися.
Також судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області № 688/6258/25 від 16.12.2025, в межах кримінального провадження № 12025244000002149 від 08.12.2025, було накладено арешт на самокат «Crosser», який належить потерпілому ОСОБА_5 , заборонивши відчужувати його, користуватися і розпоряджатися.
Автомобіль обвинуваченого та самокат потерпілого, які зазначені у вище вказаних ухвалах, визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні, а арешт на автомобіль та самокат слідчим суддею накладено з метою збереження їх, як речових доказів.
Обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 12025244000002149 від 08.12.2025 надійшов до суду 02.03.2026, наразі судом проводиться підготовче провадження.
Статтею 2 КПК України передбачено, що завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження.
Згідно з ч. 5 ст. 100 КПК України речові докази та документи, надані суду, зберігаються в суді, за винятком випадків, передбачених частиною шостою цієї статті, а також речових доказів у вигляді громіздких або інших предметів, що вимагають спеціальних умов зберігання, які можуть знаходитися в іншому місці зберігання.
Положеннями п. 1 ч. 6 ст. 100 КПК України визначено, що речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді предметів, великих партій товарів, зберігання яких через громіздкість або з інших причин неможливо без зайвих труднощів або витрати по забезпеченню спеціальних умов зберігання яких співмірні з їх вартістю, а також речові докази у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню повертаються власнику (законному володільцю) або передаються йому на відповідальне зберігання, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження.
Частиною першою статті 131 КПК України передбачено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів ( п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України).
Згідно зі статтею 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
За таких обставин, оскільки необхідні слідчі дії стосовно вказаного вище майна, яке належить обвинуваченому та потерпілому, на теперішній час проведені, прокурор у підготовчому судовому засіданні не навів обґрунтованих аргументів щодо необхідності у забороні користування майном обвинуваченим та потерпілим, з урахуванням інтересів власників майна, які мають потребу у користуванні ними, зокрема потреби користування обвинуваченим автомобілем для виконання обов'язків військової служби, судом встановлено, що на даний час потреба у подальшому збереженні накладеного арешту у частині позбавлення власників права користування автомобілем та самокатом відпала, а подальший арешт в частині заборони користування вищевказаним майном не є співмірним із завданнями кримінального провадження та може мати наслідком порушення розумного балансу між приватноправовими та публічно-правовими інтересами.
Відсутні обставини, які підтверджують, що незастосування заборони користування майном призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
У той же час автомобіль марки «Hyundai» моделі «Tucson», р. н. НОМЕР_1 та самокат «Crosser» залишаються речовими доказами у кримінальному провадженні.
Щодо аргументів захисника про відсутність підстав для задоволення клопотання представника потерпілого про скасування арешту майна, оскільки можливо буде необхідність у майбутньому провести додаткову технічну експертизу електросамоката «Crosser», який належить ОСОБА_5 , за умови задоволення її клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, то суд такі відхиляє з огляду на вищезазначене. Також суд зауважує, що скасування арешту на майно лише в частині користування не позбавляє в подальшому можливості провести, за необхідності, відповідні експертні дослідження, оскільки сама по собі відсутність арешту не унеможливлює вилучення, огляд чи надання майна для проведення експертизи у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством.
Враховуючи вищевикладене суд вважає за необхідне:
частково задовольнити клопотання захисника про скасування арешту та частково скасувати арешт автомобіля марки «Hyundai» моделі «Tucson», р. н. НОМЕР_1 , який належить обвинуваченому ОСОБА_3 , а саме в частині заборони користування, передавши обвинуваченому ОСОБА_3 вказаний автомобіль на відповідальне зберігання, при цьому залишивши заборону його відчуження та розпорядження ним;
частково задовольнити клопотання представника потерпілого про скасування арешту та частково скасувати арешт майна - електросамоката «Crosser», який належить ОСОБА_5 , а саме в частині заборони користування, передавши потерпілому ОСОБА_5 вказаний самокат на відповідальне зберігання, залишивши заборону його відчуження та розпорядження ним.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 98, 100, 170, 174, 314, 369-372 КПК України, суд
Клопотання захисника ОСОБА_7 про скасування арешту майна - задовольнити частково.
Частково скасувати арешт майна - автомобіля марки «Hyundai» моделі «Tucson», р. н. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , накладений ухвалою слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області № 688/6258/25 від 16.12.2025, а саме в частині заборони користування, передавши обвинуваченому ОСОБА_3 вказаний автомобіль на відповідальне зберігання, залишивши заборону його відчуження та розпорядження ним.
В решті клопотання відмовити.
Клопотання представника потерпілого ОСОБА_6 про скасування арешту майна - задовольнити частково.
Частково скасувати арешт майна - електросамоката «Crosser», який належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , накладений ухвалою слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області № 688/6258/25 від 16.12.2025, а саме в частині заборони користування, передавши потерпілому ОСОБА_5 вказаний самокат на відповідальне зберігання, залишивши заборону його відчуження та розпорядження ним.
В решті клопотання відмовити.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.
Повний текст ухвали складено 04.05.2026.
Суддя ОСОБА_1