Справа № 676/3425/26
Номер провадження 1-кс/676/794/26
30 квітня 2026 року м. Кам'янець-Подільський
Слідчий суддя Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області в режимі відеоконференції клопотання слідчого СВ Кам'янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_4 за матеріалами кримінального провадження, відомості про яке внесені 04 березня 2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026242000000306 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, непрацюючого, одруженого, має на утриманні неповнолітнього сина, з вищою освітою, раніше не судимого, -
Слідчий СВ Кам'янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_4 звернувся 29 квітня 2026 року до слідчого судді із клопотанням, погодженим із прокурором Кам'янець-Подільської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про продовження щодо підозрюваного ОСОБА_5 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
До клопотання слідчий додав витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання, що свідчить про право слідчого ініціювати питання про продовження строку дії запобіжного заходу (відповідно до вимог ч.6 ст.132, ч.2 ст.177, ст.199 КПК України).
(1)Короткий виклад змісту поданого клопотання
В обґрунтування клопотання зазначається, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за наступних обставин.
Так, 03 березня 2026 року, близько 21 год. 00 хв., ОСОБА_5 за попередньою змовою із ОСОБА_9 , знаходячись в громадському місці - на території АЗС «Євро Нафта», що по вул. Центральна, 3А у с. Жванець Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, діючи умисно, із хуліганських мотивів, з мотивів явної неповаги до суспільних цінностей та встановлених у суспільстві загальноприйнятих норм поведінки, грубо порушили громадський порядок, що супроводжувалося особливою зухвалістю за наступних обставин.
Так, ОСОБА_9 демонструючи свою зверхність перед іншими та неповагу до існуючих правил і норм поведінки, ігноруючи загальноприйняті у суспільстві норми поведінки та добропристойності, з метою самоствердитись за рахунок приниження інших осіб, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та їх наслідки, бажаючи їх настання, проявляючи особливу зухвалість, зневажливе ставлення до громадського порядку, існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки і моральності, та добропристойності, поводячись нахабно, зухвало та агресивно, під малозначним, надуманим приводом, безпричинно розпочав словесний конфлікт із раніше відомою йому особою - потерпілим ОСОБА_10 після того, як останній запропонував ОСОБА_9 поспілкуватися наодинці щодо виконання ним своїх зобов'язань перед ФГ «Агро Трейд-2025».
В подальшому ОСОБА_9 , перебуваючи у вищевказаному місці та у той же час, продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, бажаючи самоствердитися за рахунок приниження потерпілого, під час раптово виниклого конфлікту, дістав з правої кишені верхнього одягу предмет, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень, а саме травматичний пістолет марки «ПМ - ФТ», калібр - 9 мм, серійний номер НОМЕР_1 та здійснив один постріл в область живота потерпілому ОСОБА_10 .
Після цього потерпілий ОСОБА_10 з метою припинення протиправних дій ОСОБА_9 , що виразилися у нанесені йому тілесних ушкоджень травматичним пістолетом марки «ПМ - ФТ», калібр - 9 мм, серійний номер НОМЕР_1 , жбурнув у бік ОСОБА_9 , пластиковою пляшкою з водою та пішов у його сторону від чого останній втратив рівновагу та впав на землю. Одразу після цього, потерпілий, продовжуючи вчиняти дії по припиненню протиправних дії з боку ОСОБА_9 , впав на нього, в результаті чого в ОСОБА_9 з рук випав травматичний пістолет марки «ПМ - ФТ», калібр - 9 мм, серійний номер НОМЕР_1 на тротуар.
В подальшому, ОСОБА_5 продовжуючи реалізовувати свій протиправний умисел спрямований на вчинення хуліганських дій, усвідомлюючи настання від своїх протиправних дій травмуючих наслідків, діючи з особливою зухвалістю, наніс кілька ударів обома руками по спині потерпілому ОСОБА_10 , ігноруючи при цьому встановлені в суспільстві норми моралі і поведінки.
Не зупиняючись на вчиненому та продовжуючи свій єдиний протиправний умисел, спрямований на грубе порушення громадського порядку, з метою вчинення хуліганських дій, діючи з мотивів явної неповаги до суспільства, в той час, коли потерпілий ОСОБА_10 піднявся на ноги, ОСОБА_9 піднявся та підняв із тротуару травматичний пістолет марки «ПМ - ФТ», калібр - 9 мм, серійний номер НОМЕР_1 та здійснив два постріли в область лівої ноги потерпілого, спричинивши при цьому тілесні ушкодження.
Одразу після цього, ОСОБА_9 , продовжуючи реалізовувати свій протиправний умисел спрямований на вчинення хуліганських дій, усвідомлюючи настання від своїх протиправних дій травмуючих наслідків, діючи з особливою зухвалістю, здійснив ще два постріли з травматичного пістолету марки «ПМ - ФТ», калібр - 9 мм, серійний номер НОМЕР_1 в напрямку голови та живота ОСОБА_9 , однак не влучив.
Після чого, потерпілий, усвідомлюючи реальну загрозу для свого життя та здоров'я, забіг всередину приміщення АЗС «Євро Нафта» для виклику на місце події працівників поліції.
Однак, ОСОБА_9 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_5 , не зупиняючись на вчиненому та продовжуючи свій єдиний протиправний умисел, спрямований на грубе порушення громадського порядку, з метою вчинення хуліганських дій, діючи з мотивів явної неповаги до суспільства, підійшов до бокових вхідних дверей приміщення АЗС «ЄвроНафта», де перебував потерпілий ОСОБА_10 , та, тримаючи в руках мисливський нарізний карабін марки «DB15 Diamondback (DB)», калібр 223 Rem, серійний номер - НОМЕР_2 , який дістав із належного йому автомобіля марки «Toyota» моделі «Land Cruiser Prado 150» з д.н.з. НОМЕР_3 , почав словесно погрожувати потерпілому його застосуванням.
Одразу після цього, ОСОБА_5 , продовжуючи реалізовувати свій протиправний умисел спрямований на вчинення хуліганських дій, усвідомлюючи настання від своїх протиправних дій травмуючих наслідків, діючи з особливою зухвалістю, підійшов до бокових вхідних дверей приміщення АЗС «ЄвроНафта», де перебував потерпілий ОСОБА_10 , та, тримаючи в руках предмет, ззовні схожий на сокиру, який дістав із автомобіля марки «Toyota» моделі «Land Cruiser Prado 150» з д.н.з. НОМЕР_3 , намагався нанести удар потерпілому, однак промахнувся.
В подальшому ОСОБА_5 , не зупиняючись на вчиненому та продовжуючи свій протиправний умисел, спрямований на грубе порушення громадського порядку, з метою вчинення хуліганських дій, діючи з мотивів явної неповаги до суспільства, направився до автомобіля марки «Daf XF» з д.н.з НОМЕР_4 , який розташований при в'їзді на територію АЗС «Євро Нафта», користувачем якого є ОСОБА_10 та за допомогою предмету ззовні схожого на сокиру умисно пошкодив п'ять коліс розташованих з лівої сторони вказаного транспортного засобу, таким чином демонструючи свою неповагу до загальноприйнятих норм поведінки та суспільних цінностей.
Внаслідок протиправних дій ОСОБА_5 , який діяв за попередньою змовою із ОСОБА_9 , потерпілому ОСОБА_10 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді синяка в області середньої лінії живота в 1 см нижче пупця і наявністю на фоні даного синяка садини, синяка на передній поверхні на межі середньої і нижньої третин лівого стегна, рани на фоні його, садини в 9 см від вище описаної рани досередини та 4 см нижче, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров'я.
За вказаним фактом СВ Кам'янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області 04 березня 2026 року, розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №12026242000000306, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
04 березня 2026 року ОСОБА_5 було затримано згідно із ст.208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України.
04 березня 2026 року ОСОБА_5 було оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, а 24 квітня 2026 року було повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри.
Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри, як зазначено у клопотанні, підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами в їх сукупності.
У клопотанні повідомляється, що 18 березня 2026 року Хмельницьким апеляційним судом щодо підозрюваного ОСОБА_5 було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 01 травня 2026 року, включно, який 27 квітня 2026 року ухвалою слідчого судді Кам'янець-Подільського міськрайонного суду було продовжено до 04 травня 2026 року включно.
25 квітня 2026 року згідно із ст.290 КПК України матеріали досудового розслідування відкриті стороні захисту.
За твердженням слідчого, необхідність продовження дії цього запобіжного заходу на цей час не відпала. Вказане слідчий обґрунтовує наявністю ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Таким чином, слідчий просить у клопотанні продовжити ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 9 днів до 13 травня 2026 року (з урахуванням продовженого строку слідчим суддею ухвалою від 27 квітня 2026 року). Крім того, у клопотанні слідчий просив на підставі ч.4 ст.183 КПК України не визначати розмір застави у кримінальному провадженні із врахуванням того, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину із застосуванням насильства.
(2)Позиції учасників провадження, висловлені в судовому засіданні
У судовому засіданні сторона обвинувачення орієнтувала слідчого суддю задовольнити клопотання, посилаючись на обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення та наявність ризиків, передбачених у ст.177 КПК України, а також зазначає про наявність обставин, які перешкоджають закінченню досудового розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали слідчого судді про тримання підозрюваного під вартою.
Підозрюваний ОСОБА_5 та захисники ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 просили відмовити у задоволенні клопотання слідчого, оскільки відсутні ризики, передбачені ст.177 КПК України, а також на даний час строк досудового розслідування закінчується 04 травня 2026 року, у зв'язку з чим слідчий суддя ухвалою від 27 квітня 2026 року продовжив строк тримання під вартою до зазначеної дати на підставі ч.3 ст.197 КПК України, якою передбачено, що строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею лише в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. З урахування вищевикладеного, захисники вважали, що сторона захисту протиправно звернулася до слідчого судді із зазначеним клопотанням.
(3)Мотиви, з яких виходив слідчий суддя під час вирішення клопотання
За результатами дослідження матеріалів клопотання та з урахуванням думки учасників кримінального провадження, слідчий суддя робить наступні висновки.
Відповідно до ч.1 ст.199 КПК клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Розгляд такого клопотання слідчим суддею здійснюється згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу (ч.4 ст.199 КПК).
Згідно з ч.1 ст.176 КПК запобіжними заходами є: особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою. Тримання під вартою вважається найбільш суворим запобіжним заходом.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1)переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2)знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч.2 ст.177 КПК).
Крім цього, у статті 178 КПК визначений перелік обставин, що враховуються при застосуванні запобіжного заходу.
Згідно з положеннями ч.1 ст.194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення (1), наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу (2), і на які вказує слідчий, прокурор, недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (3).
Також відповідно до ч.3 ст.199 КПК клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою (1), виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою (2). Стаття 184 КПК, в свою чергу, визначає загальні вимоги до змісту клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу.
Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою (ч.5 ст.199 КПК).
Під час розгляду клопотання слідчому судді слід також враховувати, що строк тримання під вартою може бути продовжений в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати, зокрема, дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів (ч.3 ст.197 КПК). При цьому, строк дії ухвали слідчого судді про продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів (ч.1 ст.197 КПК).
З аналізу вказаних вище норм процесуального закону слідує, що при вирішенні клопотання про продовження строку тримання під вартою, слідчому судді необхідно встановити:
1)який запобіжний захід застосовано щодо підозрюваного?
2) чи наявна обґрунтована підозра вчинення підозрюваним кримінального правопорушення?
3) чи наявні ризики, визначені ст.177 КПК?
4) чи виправдовують зазначенні у клопотанні обставини подальше тримання підозрюваного під вартою та чи є можливим застосування більш м'якого запобіжного заходу з урахуванням положень ст.178 КПК?
5) на який строк необхідно продовжити тримання під вартою?
6) чи є підстави для застосування застави (альтернативного запобіжного заходу)?
У процесі вирішення вказаних питань, слідчий суддя робить наступні висновки щодо кожного з них.
Щодо застосованого до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу.
Ухвалою слідчого судді Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 06 березня 2026 року підозрюваному ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 60 діб.
18 березня 2026 року Хмельницьким апеляційним судом щодо підозрюваного ОСОБА_5 було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 01 травня 2026 року, включно, який 27 квітня 2026 року ухвалою слідчого судді Кам'янець-Подільського міськрайонного суду було продовжено до 04 травня 2026 року, включно.
На даний час строк досудового розслідування завершено та стороною обвинувачення 25 квітня 2026 року згідно із ст.290 КПК України повідомлено про це підозрюваному та захисникам та надано доступ до матеріалів досудового розслідування.
Оскільки закінчити досудове розслідування у встановлений строк тримання підозрюваного під вартою неможливо, слідчий звернувся до слідчого судді із клопотанням про продовження запобіжного заходу щодо підозрюваного.
Щодо наявності обґрунтованої підозри вчинення підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення
Поняття обґрунтованої підозри та чіткі критерії її оцінки у національному законодавстві не визначені.
Проте, воно висвітлено у практиці Європейського суду з прав людини, що підлягає застосуванню українськими судами. Термін обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України»). Обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства»).
Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності достовірного знання про вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна бути заснована на об'єктивних фактах, наданих суду стороною обвинувачення.
Цей стандарт переконання є нижчим, ніж стандарт переконання «поза розумним сумнівом», та вимагає меншої ваги доказів, ніж для вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи на стадії судового розгляду.
Таким чином, слідчому судді необхідно оцінити відповідність підозри цій правовій кваліфікації лише для встановлення її обґрунтованості (тобто, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_5 міг вчинити саме цей злочин). При цьому, остаточна оцінка та кваліфікація здійснюється судом під час розгляду справи по суті.
Слідчим суддею встановлено, що 04 березня 2026 року ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, а 24 квітня 2026 року було повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри.
Слідчий суддя вважає, що підозра відповідає критерію обґрунтованості.
Так, частина четверта статті 296 КК України передбачає відповідальність за хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене групою осіб, якщо вони вчинені із застосуванням предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень.
На переконання слідчого судді прокурором у судовому засіданні доведено наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, що підтверджується матеріалами кримінального провадження, а саме, даними:
-протоколу від 04 березня 2026 року прийняття заяви від ОСОБА_10 про вчинення на території АЗС «Євро нафта» в с. Жванець щодо нього хуліганських дій, що супроводжувались пострілами з пістолету, внаслідок чого він отримав тілесні ушкодження;
-протоколу від 03 березня 2026 року огляду місця події - території АЗС «Євро нафта», за адресою: с. Жванець Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, вул. Центральна, 3«а», під час чого виявлено та вилучено два предмети, ззовні схожі на гільзи від куль із маркувальними позначеннями - ВІЙ 9мм РА;
-протоколу від 04 березня 2026 року огляду місця події - приміщенні КНП «Хотинська БЛ», під час якого виявлено та вилучено предмет, ззовні схожий на гумову кулю від набою 9 мм. та бинт, на якому наявна пляма речовини бурого кольору;
-протоколу від 04 березня 2026 року обшуку квартири АДРЕСА_2 , в ході якого було виявлено та вилучено металевий предмет чорного кольору ,зовні схожий на пістолет із надписом ПМ-ФТ , ВІ157267, ПР2562.
-протоколу від 04 березня 2026 року обшуку автомобіля марки «Тойота» сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_3 , поруч із буд. 77, що по вул. Лесі Українки в м. Кам'янець-Подільському Хмельницької області, в ході якого було виявлено та вилучено чохол, всередині якого знаходився предмет чорного кольору, зовні схожий на автомат із надписами CAC MULTI DB15 - DB2918513, 169 шт. предметів, схожих на набої із надписом SB556x4524, 16 шт. предметів схожих на набої із надписом АМА15, два предмети, зовні схожих на магазини чорного кольору, а також було вилучено автомобіль марки «Тойота» сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_3 та штатний ключ до даного автомобіля;
-протоколу допиту потерпілого ОСОБА_10 про обставини спричинення йому тілесних ушкоджень;
-відеозапису, які знаходяться на DVD-R диску які долучив до матеріалів кримінального провадження потерпілий ОСОБА_10 , на яких зафіксовано подію вчинення кримінального правопорушення;
-протоколом від 04 березня 2026 року огляду відеозапису;
-протоколу від 04 березня 2026 року затримання ОСОБА_5 , підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення.
-протоколу додаткового допиту потерпілого ОСОБА_10 про обставини події;
-протоколів допиту свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14
-протоколу від 03 березня 2026 року огляду місця події, в ході якого були оглянуті шини із автомобіля потерпілого ОСОБА_10 ;
-протоколу допиту свідка ОСОБА_15 ;
-висновку експерта від 22 квітня 2026 року судово-медичної експертизи, відповідно до якого потерпілому ОСОБА_10 заподіяно тілесні ушкодження, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров'я;
-висновку експерта від 08 квітня 2026 року за результат проведення судової експертизи зброї;
-протоколу від 23 квітня 2026 року пред'явлення особи для впізнання за фотознімками відповідно до якого ОСОБА_10 впізнав підозрюваного ОСОБА_5 ;
-протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_9 ;
-протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_5 ;
-протоколу проведення слідчого експерименту з потерпілим ОСОБА_10 ;
-протоколу проведення слідчого експерименту з свідком ОСОБА_12 .
Таким чином, з урахуванням досліджених документів, слідчий суддя дійшов висновку, що наразі є достатньо обставин, які свідчать про відповідність повідомленої ОСОБА_5 підозри критерію обґрунтованості, що ставиться під час вирішення питання про застосування/продовження строку дії запобіжного заходу.
Слід зауважити, що на цьому етапі провадження слідчий суддя не вирішує ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. А на підставі оцінки сукупності отриманих відомостей лише визначає, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою (за стандартом «обґрунтованої підозри») для продовження дії запобіжного заходу.
Щодо наявних ризиків, визначених ст.177 КПК?
Запобіжні заходи застосовуються з метою досягнення дієвості кримінального провадження. Їх дія носить превентивний (попереджувальний) характер реалізації особами дій, направлених на перешкоджання здійсненню правосуддя у справі.
Стаття 177 КПК визначає перелік ризиків, задля запобігання реалізації яких застосовується запобіжний захід. Ризики вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею, судом обґрунтованої ймовірності реалізації підозрюваним таких дій. Чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що особа обов'язково здійснюватиме такі дії. Однак слідчому судді необхідно встановити, чи підозрюваний наразі має об'єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.
В ухвалі від 18 березня 2026 року колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду визнано доведеним існування ризиків переховування ОСОБА_5 від органу досудового розслідування та суду (1), незаконного впливу ним на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні (2), перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином (3), вчинити інше кримінальне правопорушення (4).
Обґрунтованість тверджень про продовження існування вказаних ризиків слідчому судді необхідно перевірити.
1.Слідчий суддя вважає, що ризик переховування від органу досудового розслідування та суду є реальним з огляду на тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , суворістю можливого покарання, пов'язаними із цим негативними для особи наслідками та іншими обставинами.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.296 КК України, санкція цієї статті відносить злочин до тяжких, злочин карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років. Очікування можливого суворого покарання має значення під час оцінки ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду. При цьому, ризик втечі повинен оцінюватися й у світлі інших факторів, а тому слідчий суддя, вирішуючи питання щодо продовження строку дії запобіжного заходу, враховує тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_5 .
2. У засіданні також встановлено, що існує ризик незаконного впливу на свідків та потерпілого.
КПК встановлює наступну процедуру отримання показань від осіб, які є потерпілими та свідками у кримінальному провадженні, а саме, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст.23, ст.224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4ст. 95 КПК).
Таким чином, такий ризик як вплив на свідків та потерпілого існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
З огляду на насильницький характер діяння, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , слідчий суддя вважає, що існує ризик впливу на свідків та потерпілого.
3. У ході розгляду клопотання слідчим суддею встановлено наявність ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Так, з матеріалів клопотання вбачається, що ОСОБА_5 підозрюється у тому, що під час вчинення інкримінованого кримінального правопорушення використовував предмет, ззовні схожий на сокиру, яким намагався завдати удар потерпілому, а в подальшому умисно пошкодив майно останнього. Разом з тим, вказане знаряддя кримінального правопорушення під час огляду місця події та проведення обшуку не виявлено.
При цьому підозрюваний заперечує факт використання такого предмета, що в сукупності з його фактичним зникненням свідчить про можливість вчинення дій, спрямованих на приховування речових доказів.
Зазначені обставини дають підстави вважати, що, перебуваючи на волі, підозрюваний може вжити заходів до подальшого приховування або знищення доказів, а також іншим чином впливати на хід досудового розслідування з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Таким чином, ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином є реальним, обґрунтованим та підтверджується конкретними обставинами кримінального провадження.
3. Слідчий суддя також вбачає наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризику вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення.
Такий ризик обґрунтовується характером та способом вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, зокрема використанням предмета, ззовні схожого на сокиру, для вчинення насильницьких дій та умисного пошкодження майна потерпілого.
Вказані дії свідчать про підвищений рівень агресивності поведінки підозрюваного та його готовність до протиправного вирішення конфліктних ситуацій.
Зазначені у клопотанні обставини виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою та слідчий суддя не вважає можливим застосування більш м'якого запобіжного заходу з урахуванням положень ст.178 КПК.
Відповідно до ст. 178 КПК та ґрунтуючись на досліджених у судовому засіданні матеріалах та поясненнях учасників провадження, слідчий суддя враховує наступні обставини:
-надані відомості свідчать про вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень;
-злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , відноситься до тяжких і у разі визнання підозрюваного винуватим, йому може загрожувати покарання у виді волі на строк від трьох до семи років;
-станом на день вирішення клопотання ОСОБА_5 виповнилося 44 роки, відомостей про стан його здоров'я слідчому судді не надано;
-у підозрюваного наявне постійне місце проживання, він одружений та має неповнолітнього сина, матір похилого віку, а також батька з інвалідністю ІІІ-ї групи;
- ОСОБА_5 офіційно не працює;
-відповідно до наданих відомостей він характеризується позитивно;
--підозрюваний раніше не судимий;
-відомостей щодо застосування раніше до нього запобіжних заходів чи наявність повідомлення йому про підозру про вчинення іншого кримінального правопорушення слідчому судді не надано;
- підозрюваний зробив спробу частково відшкодування майнової шкоди потерпілому, перерахувавши через Укрпошту 15 тисяч гривень, проте, відомості про отримання відшкодування потерпілим відсутні.
Слідчий суддя враховує подані стороною захисту матеріали та характеризуючі відомості стосовно підозрюваного ОСОБА_5 . Разом з тим, наявність дитини, батьків пенсійного віку хоча і свідчить про наявність соціальних зв'язків, однак не є достатніми стримуючими факторами з урахуванням ризиків, описаних у попередньому пункті, які на цей час не зменшились.
Слідчий суддя враховує суспільний інтерес у швидкому, повному і об'єктивному досудовому розслідуванні кримінального провадження, чого можливо досягнути лише за умов нівелювання ризиків кримінального провадження, які наразі не зменшились. За таких обставин необхідним є саме тримання під вартою.
Домашній арешт, в тому числі цілодобовий, на переконання слідчого судді, не зможе запобігти реалізації вказаних вище ризиків, в тому числі переховування від слідчого, прокурора, суду. Застосування вказаного заходу забезпечення може завадити виконанню завдань кримінального провадження на даному його етапі.
Таким чином, зважаючи на доволі високі встановлені ризики, з урахуванням особистих характеристик підозрюваного ОСОБА_5 , слідчий суддя робить висновок, що ці обставини виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою.
Під час визначення строку, на який ОСОБА_5 слід продовжити дію запобіжного заходу, слідчий суддя виходить з такого.
Із наданих у судовому засіданні пояснень та долучених до клопотання копій документів вбачається, що 25 квітня 2026 року досудове розслідування у кримінальному провадженні було завершено матеріали провадження були надані стороні захисту для ознайомлення у порядку ст.290 КПК.
Відповідно до ч.4 ст.196 КПК слідчий суддя зобов'язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом. За приписами ч.3 ст.197 КПК строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Зі змісту ч.4 ст.196, ч.3 ст.197 КПК вбачається, що вказані норми наділяють слідчого суддю правом у період, коли досудове розслідування у рамках певного кримінального провадженні ще триває (до його закінчення), вирішувати питання щодо продовження особі запобіжного заходу, але вони не обмежують тривалість застосування такого заходу строками досудового розслідування. Адже, вказане питання регулюється ч.1 ст.197 КПК, у відповідності до якої строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Крім того, за приписами ст.203 КПК ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу. Слідчий, прокурор зобов'язані закрити кримінальне провадження також у разі, коли строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, закінчився та жодній особі не було повідомлено про підозру. (п.10 ч.1 ст.284 КПК).
При цьому, невключення строку ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст.290 КПК, у зазначені в ст.219 КПК строки, не свідчить про обмеження строку застосування запобіжного заходу строками досудового розслідування.
З наведеного вбачається, що строк на який до підозрюваного може бути застосовано запобіжний захід, КПК не обмежує строками досудового розслідування, у рамках якого особі обирається відповідний захід, а тому ухвала про застосування до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може лишатися чинною і після закінчення досудового розслідування в кримінальному провадженні до настання однієї з обставин, наведених у ст.203 КПК.
Згідно з ч.4 ст.176 КПК запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Тобто, за змістом наведених в ч.4 ст.176 КПК положень вибір запобіжних заходів, що обираються у кримінальному провадженні, довірено двом різним судовим інстанціям: слідчому судді під час досудового розслідування та судді, який розглядає справу, під час судового розгляду. Розподіл компетенцій між вищезазначеними особами чітко позначений моментом, коли розслідування закінчено, обвинувальний акт затверджено і кримінальну справу передано на розгляд суду, про що зазначено і в п.28 рішення ЄСПЛ у справі «Чанєв проти України» (Chanyev v. Ukraine) від 09.10.2014, заява №46193/133. Також на користь вказаного висновку свідчить зміст п.5 ч.1 ст.3 КПК, відповідно до якого, досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
І хоча крім понять «початок досудового розслідування» (п.5 ч.1 ст.3, ч.2 ст.214 КПК) і «закінчення досудового розслідування» (п.5 ч.1 ст.3 КПК) у КПК використовується поняття «завершення досудового розслідування» (ст.290 КПК), але поняття «закінчення» і «завершення» досудового розслідування у розумінні п.5 ч.1 і ст.3 ст.290 КПК не є тотожними, так як завершення досудового розслідування є проміжним етапом, що передує його закінченню і досудове розслідування у конкретному кримінальному провадженні вважається закінченим у випадку настання однієї з наведених подій: прийняття рішення у формі постанови про закриття кримінального провадження; направленням до суду обвинувального акту; направленням до суду клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру; направленням до суду клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру; направленням до суду клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Таким чином, факт завершення досудового розслідування не свідчить про його закінчення і у період між завершенням досудового розслідування та його закінченням судовий контроль за дотриманням прав підозрюваних осіб у кримінальному провадженні продовжує здійснювати слідчий суддя, який в тому числі може приймати рішення щодо застосування і продовження строку застосування до осіб запобіжних заходів.
Також, суттєве значення в конкретній ситуації має те, що на час розгляду слідчим суддею клопотання органом досудового розслідування відкрито матеріали кримінального провадження для ознайомлення. Тобто, строк досудового розслідування не закінчився, а перервався до моменту здійснення прокурором однієї з дій, зазначених в ч.2 ст.283 КПК.
У зв'язку з наведеним, слідчий суддя відхиляє доводи сторони захисту про протиправність звернення сторони обвинувачення до слідчого судді із клопотанням про продовження запобіжного заходу
Таким чином, слідчий суддя вважає, що надані із клопотанням про продовження строку тримання під вартою матеріали доводять наявність правових підстав для продовження ОСОБА_5 зазначеного запобіжного заходу.
Визначаючи строк, на який підлягає продовженню строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 , слідчий суддя враховує, що сторона обвинувачення просила продовжити його до 13 травня 2026 року.
При цьому слідчий суддя бере до уваги, що на даний час органом досудового розслідування відкрито стороні захисту матеріали кримінального провадження для ознайомлення, що свідчить про завершення досудового розслідування та необхідність забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного на цій стадії.
З урахуванням наведеного, а також принципу диспозитивності у кримінальному провадженні, відповідно до якого суд вирішує питання в межах заявленого клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що заявлений стороною обвинувачення строк продовження тримання під вартою є обґрунтованим.
На думку слідчого судді відсутні підстави для застосування альтернативного запобіжного заходу у виді застави
При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою слідчий суддя також вважає за необхідне, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, не визначати розмір застави.
Такий висновок обумовлений тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, яке пов'язане із застосуванням насильства, що відповідно до вимог закону є підставою для невизначення застави.
Керуючись ст. ст.132, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 199, 205, 369-372,376 КПК України, слідчий суддя, -
Задовольнити клопотання слідчого.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію обраного 06 березня 2026 року запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 13 травня 2026 року включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали вручити прокурору, слідчому, підозрюваному та захисникам.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою - протягом п'яти днів з моменту вручення їй копії ухвали.
Повний текст ухвали оголошено о 13 год. 10 хв. 04 травня 2026 року.
Слідчий суддя Кам'янець-Подільського
міськрайонного суду
Хмельницької області ОСОБА_16