28 квітня 2026 року м. ЧернівціСправа № 926/538/26
За позивом Фізичної особи-підприємця Холода Олександра Павловича с. Рідківці, Чернівецького району, Чернівецької області
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лілак» м. Чернівці
про стягнення заборгованості - 150284,85 грн
Суддя Гончарук О.В.
секретар судового засідання Медвідчук І.В.
Представники сторін не з'явились.
Обставини справи: Фізична особа-підприємець Холод Олександр Павлович звернувся до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лілак» з вимогою про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу у сумі 150284,85 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на виконання договору купівлі-продажу товарів №0901 від 02.09.2024, позивачем поставлено відповідачу 1169,4 складометри дров на загальну суму 3047680,00 грн. Однак, відповідач в порушення договірних зобов'язань, взятий на себе обов'язок з оплати вартості товару виконав частково сплативши 2915060,00 грн, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 150284,85 грн, з яких: 132620,00 грн основної заборгованості, 14282,99 грн пені, 1997,53 грн інфляційних втрат, 1384,33 грн 3% річних.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 19.02.2026 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 26.03.2026.
26.03.2026 року через відділ документального та інформаційного забезпечення від представника позивача надійшла заява (вх. №1360) про проведення підготовчого засідання без участі позивача і його представника та про закриття підготовчого провадження.
Ухвалою суду від 26.03.2026 закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 28.04.2026.
28.04.2026 через відділ документального та інформаційного забезпечення від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без участі позивача (вх. №1921).
На день розгляду справи, 28.04.2026, представники сторін у судове засідання не з'явилися що не перешкоджає розгляду справи без їх участі, оскільки представник позивача звернувся із заявою про розгляд справи без участі позивача (вх. №1921 від 28.04.2026).
Відповідач явку свого представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, що не перешкоджає розгляду справи, оскільки відповідача належним чином повідомлено про дату, час і місце проведення судового засідання, а в матеріалах справи наявна довідка про отримання відповідачем ухвали суду від 26.03.2026 у системі Електронний суд. Крім цього, судом здійснено відправку ухвали суду від 26.03.2026 на адресу відповідача засобом поштового зв'язку та зроблено витяг з сайту Укрпошти де зазначено, що конверт вручено одержувачу 10.04.2026.
Частиною четвертою статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п'ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.
Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно із пунктом 1 частини третьої цієї статті Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Відповідно до частини дев'ятої статті 165, частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи вище викладене, неявка представників сторін не перешкоджає розгляду справи по суті.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд встановив.
02.09.2024 між Фізичною особою-підприємцем Холод Олександром Павловичем (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лілак» укладено договір купівлі-продажу №0901 (далі - договір купівлі-продажу товарів).
Відповідно до пункту 1.1 статті 1 договору купівлі-продажу товарів постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити деревину (дрова паливні), надалі - товар, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти і оплатити товар.
Згідно з пунктом 2.1 статті 2 договору купівлі-продажу товарів поставка товарів здійснювалась протягом строку дії договору відповідно до попереднього замовлення, в якому покупцем визначається обсяг товару (кількість). Ціна за одиницю товару та загальна ціна партії товару встановлювалися відповідно до накладної в день поставки. Замовлення проводилися як шляхом листування, так і через телефонний зв'язок, а також за допомогою електронної пошти або в усному порядку через безпосередню домовленість з постачальником чи його представником.
Пунктами 2.3 та 2.4 статті 2 договору купівлі-продажу товарів передбачено, що моментом здійснення поставки товарів є їх отримання покупцем на складі покупця та підписання відповідної накладної. В цей момент до покупця переходило право власності на поставлений товар та всі пов'язані з ним ризики.
Згідно з пунктом 3.1 статті 3 договору купівлі-продажу товарів покупець оплачує поставлені товари за цінами, вказаними в накладній, а відповідно до пункту 3.2 статті 3 цього договору відповідач зобов'язаний здійснити розрахунок за поставлений позивачем товар протягом 1 (одного) календарного дня з моменту поставки.
Відповідно до пункту 3.4 статті 3 договору купівлі-продажу товарів датою оплати вважається дата надходження грошових коштів на банківський рахунок постачальника.
Пунктом 4.2 статті 4 договору поставки купівлі-продажу товарів встановлено, що за несвоєчасну оплату за цим договором покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла у вказаному періоді) від простроченої суми за кожний день прострочення, сплата якої не звільняє покупця від сплати основної суми заборгованості.
Відповідно до пунктів 6.1 та 6.2 статті 6 договору купівлі-продажу товарів договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2024, а у разі, якщо за тридцять днів до закінчення строку дії договору жодна сторона не виявить бажання розірвати його, то дія договору автоматично продовжується на один рік на тих же умовах.
У зв'язку із тим, що сторони не виявляли у 2024 році бажання розірвати договір купівлі-продажу товарів №0901 від 02.09.2024 його дія продовжилася на 2025 рік.
Пунктом 6.3 статті 6 договору купівлі-продажу товарів визначено, що закінчення строку дії даного договору не звільняє сторони від виконання своїх обов'язків.
Судом встановлено, що Фізична особа-підприємець Холод Олександр Павлович поставив Товариству з обмеженою відповідальністю «Лілак» згідно з видатковими накладними: від 15.01.2025 №6 на суму 30970,00 грн 16,3 складометрів дров, від 18.01.2025 №7 на суму 25270,00 грн 13,3 складометрів дров, від 21.01.2025 №8 на суму 29830,00 грн 15, 7 складометрів дров, від 23.01.2025 №9 на суму 30970,00 грн 16, 3 складометрів дров, від 27.01.2025 №10 на суму 31920,00 грн 16,8 складометрів дров, від 29.01.2025 №11 на суму 31730,00 грн 16,7 складометрів дров, від 18.02.2025 №14 на суму 31350,00 грн 16,5 складометрів дров, від 19.02.2025 №15 на суму 31540,00 грн 16,6 складометрів дров, від 20.02.2025 №16 на суму 30400,00 грн 16 складометрів дров, від 22.02.2025 №17 на суму 31920,00 грн 16,8 складометрів дров, від 24.02.2025 №19 на суму 27930,00 грн 14,7 складометрів дров, від 04.03.2025 №21 на суму 31920,00 грн 16,8 складометрів дров, від 10.03.2025 №22 на суму 31920,00 грн 16,8 складометрів дров, від 11.03.2025 №23 на суму 32110,00 грн 16,9 складометрів дров, від 12.03.2025 №24 на суму 32110,00 грн 16,9 складометрів дров, від 18.03.2025 №25 на суму 32110,00 грн 16,9 складометрів дров, від 21.03.2025 №26 на суму 32110,00 грн 16,9 складометрів дров, від 22.03.2025 №27 на суму 32110,00 грн 16,9 складометрів дров, від 24.03.2025 №27/1 на суму 32110,00 грн 16,9 складометрів дров, від 16.04.2025 №38 на суму 32110,00 грн 16,9 складометрів дров, від 17.04.2025 №39 на суму 32110,00 грн 16,9 складометрів дров, від 18.04.2025 №40 на суму 32110,00 грн 16,9 складометрів дров, від 23.04.2025 №41 на суму 32110,00 грн 16,9 складометрів дров, від 24.04.2025 №42 на суму 32110,00 грн 16,9 складометрів дров, від 25.04.2025 №43 на суму 32110,00 грн 16,9 складометрів дров, від 28.04.2025 №44 на суму 32110,00 грн 16,9 складометрів дров, від 29.04.2025 №45 на суму 32110,00 грн 16,9 складометрів дров, від 01.05.2025 №46 на суму 32110,00 грн 16,9 складометрів дров, від 06.05.2025 №47 на суму 32110,00 грн 16,9 складометрів дров, від 07.05.2025 №48 на суму 32110,00 грн 16,9 складометрів дров, від 08.05.2025 №49 на суму 32110,00 грн 16,9 складометрів дров, від 09.05.2025 №50 на суму 32110,00 грн 16,9 складометрів дров, від 12.05.2025 №51 на суму 32110,00 грн 16,9 складометрів дров, від 13.05.2025 №52 на суму 32110,00 грн 16,9 складометрів дров, від 15.05.2025 №53 на суму 32110,00 грн 16,9 складометрів дров, від 16.05.2025 №54 на суму 32110,00 грн 16,9 складометрів дров, від 19.05.2025 №55 на суму 32110,00 грн 16,9 складометрів дров, від 20.05.2025 №56 на суму 29070,00 грн 15,3 складометрів дров, від 21.05.2025 №57 на суму 29070,00 грн 15,3 складометрів дров, від 22.05.2025 №58 на суму 29070,00 грн 15,3 складометрів дров, від 23.05.2025 №59 на суму 29640,00 грн 15,6 складометрів дров, від 13.06.2025 №60 на суму 32110,00 грн 16,9 складометрів дров, від 04.07.2025 №61 на суму 23180,00 грн 12,2 складометрів дров, від 06.08.2025 №63 на суму 31730,00 грн 16,7 складометрів дров, від 08.08.2025 №64 на суму 31920,00 грн 16,8 складометрів дров, від 13.08.2025 №65 на суму 31920,00 грн 16,8 складометрів дров, від 21.08.2025 №66 на суму 32110,00 грн 16,9 складометрів дров, від 23.08.2025 №67 на суму 32110,00 грн 16,9 складометрів дров, від 25.08.2025 №68 на суму 31730,00 грн 16,7 складометрів дров, від 26.08.2025 №69 на суму 31920,00 грн 16,8 складометрів дров, від 27.08.2025 №71 на суму 31920,00 грн 16,8 складометрів дров, від 29.08.2025 №72 на суму 31920,00 грн 16,8 складометрів дров, від 30.08.2025 №73 на суму 31920,00 грн 16,8 складометрів дров, від 01.09.2025р. №74 на суму 31920,00 грн 16,8 складометрів дров, від 02.09.2025 №75 на суму 31920,00 грн 16,8 складометрів дров, від 04.09.2025 №77 на суму 31920,00 грн 16,8 складометрів дров, від 08.09.2025 №78 на суму 31920,00 грн 16,8 складометрів дров, від 09.09.2025 №79 на суму 31920,00 грн 16,8 складометрів дров, від 10.09.2025 №81 на суму 31350,00 грн 16,5 складометрів дров, від 11.09.2025 №84 на суму 31920,00 грн 16,8 складометрів дров, від 12.09.2025 №87 на суму 32110,00 грн 16,9 складометрів дров, від 15.09.2025 №88 на суму 31920,00 грн 16,8 складометрів дров, від 16.09.2025 №91 на суму 32110,00 грн 16,9 складометрів дров, від 17.09.2025 №93 на суму 32110,00 грн 16,9 16,9 складометрів дров, від 19.09.2025 №95 на суму 31730,00 грн 16,7 складометрів дров, від 22.09.2025 №97 на суму 32110,00 грн 16,9 складометрів дров, від 24.09.2025 №98 на суму 32110,00 грн 16,9 складометрів дров, від 26.09.2025 №99 на суму 31730,00 грн 16,7 складометрів дров, від 29.09.2025 №100 на суму 32110,00 грн 16,9 складометрів дров.
При цьому, відповідачем не здійснено оплату за видатковими накладними: від 22.09.2025 №97 на суму 32110,00 грн за 16,9 складометрів дров, від 24.09.2025 №98 на суму 32110,00 грн за 16,9 складометрів дров, від 26.09.2025 №99 на суму 31730,00 грн за 16,7 складометрів дров, від 29.09.2025 №100 на суму 32110,00 грн за 16,9 складометрів дров, часткову оплату відповідач здійснив за видатковою накладною від 19.09.2025 №95 на суму 31730,00 грн за 16,7 складометрів дров сплативши 4560,00 грн.
Згідно з актом звірки взаємних розрахунків з 01.09.2021 до 23.10.2024 підписаного Товариством з обмеженою відповідальністю «Лілак» та Фізичною особою-підприємцем Холод О.П, сторонами проведено звірку взаємних розрахунків станом на 01.11.2024, яким встановлено, що сальдо кінцеве (заборгованість) у Товариством з обмеженою відповідальністю «Лілак складає 176930,00 грн.
Згідно з актом звірки взаємних розрахунків з 01.10.2024 до 31.12.2024 підписаного Товариством з обмеженою відповідальністю «Лілак» та Фізичною особою-підприємцем Холод О.П, сторонами проведено звірку взаємних розрахунків станом на 01.01.2025, яким встановлено, що сальдо кінцеве (заборгованість) у Товариством з обмеженою відповідальністю «Лілак складає 178920,00 грн.
Згідно з актом звірки взаємних розрахунків з 01.01.2025 до 13.01.2025 підписаного Товариством з обмеженою відповідальністю «Лілак» та Фізичною особою-підприємцем Холод О.П, сторонами проведено звірку взаємних розрахунків станом на 14.01.2025, яким встановлено, що сальдо кінцеве (заборгованість) у Товариством з обмеженою відповідальністю «Лілак складає 252060,00 грн.
25.06.2025 Фізична особа-підприємець Холод О.П. звернувся до Товариство з обмеженою відповідальністю «Лілак» із супровідним листом у якому повідомляє, що направляє відповідачу акт звірки взаємних розрахунків відповідно до договору купівлі-продажу товарів №0901 від 02.09.2024 за період 01.09.2024 до 24.06.2025 із додатками: два примірники підписаних актів звірки взаємних розрахунків за період 01.09.2024-24.06.2025, що направлено рекомендованим повідомленням №5800500166155 від 01.07.2025 з описом вкладення, де зазначено, що направляється акт звірки 2 примірники по 2 аркуші та лист 1 примірник на 1 аркуші.
Отже, відповідачем, не спростовано зазначені відомості та не надано належних та допустимих доказів щодо відомостей зазначених позивачем.
Згідно з частиною 1, пунктом 2 частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 4 статті 203 Цивільного кодексу України визначено, що правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Відповідно до часини 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Часиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до частини 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За змістом статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1, 2, 3 статті 691 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Встановлено, що пунктом 3.2 статті 3 договору купівлі-продажу товарів встановлено, що відповідач зобов'язаний здійснити розрахунок за поставлений позивачем товар протягом 1 (одного) календарного дня з моменту поставки.
Відтак, факт існування грошового зобов'язання у відповідача за договором купівлі-продажу товарів №0901 від 02.09.2024 підтверджується наявними у матеріалах справи видатковими накладними від 22.09.2025 №97 на суму 32110,00 грн, від 24.09.2025 №98 на суму 32110,00 грн, від 26.09.2025 №99 на суму 31730,00 грн, від 29.09.2025 №100 на суму 32110,00 грн, від 19.09.2025 №95 на суму 31730,00 грн (яка частково оплачена відповідачем на суму 4560,00 грн), а невиконання обов'язку з оплати відповідачем є порушенням умов договору та норм чинного законодавства.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу є обґрунтованими та законними, а порушене право позивача підлягає захисту шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 132620,00 грн основного боргу в межах заявлених позовних вимог.
Пунктом 4.2 статті 4 договору поставки купівлі-продажу товарів сторони узгодили, що за несвоєчасну оплату за цим договором покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла у вказаному періоді) від простроченої суми за кожний день прострочення, сплата якої не звільняє покупця від сплати основної суми заборгованості.
Відповідно до статі 549 Цивільного кодексу України (яка діяла в момент поставки товарів) неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.
Пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України (яка діяла в момент поставки товарів) визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України (яка діяла в момент поставки товарів), боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з статтею 625 Цивільного кодексу України Цивільного кодексу України (яка діяла в момент поставки товарів) боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Аналогічний правовий висновок міститься у пункті 21, 22 Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №924/532/19 від 14.01.2020.
Отже, передумовою для нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат є несвоєчасне виконання боржником грошового зобов'язання (ст. 625 ЦК України), внаслідок чого у боржника виникає обов'язок сплатити кредитору, зокрема, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням унаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.
Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц). Інфляційні та річні проценти нараховуються на суму простроченого основного зобов'язання.
Таким чином, зобов'язання зі сплати як 3% річних, як і інфляційних втрат, є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов'язання і поділяє його долю. Відповідно й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги (п. 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.0.2020 у справі №910/4590/19; п. 64 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19)
З наданого позивачем розрахунку вбачається, що позивачем нараховано відповідачу 1997,53 грн інфляційних втрат за період з 01.10.2025 до 04.02.2026, 1384,33 грн 3% річних за період з 01.10.2025 до 04.02.2026 та 14282,99 грн пені за період з 01.10.2025 до 04.02.2026.
Відтак, перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення 1 997,53 грн інфляційних втрат, 1384,33 грн 3% річних та 14282,99 грн пені.
Враховуючи вище викладені обставини справи у їх сукупності та положення законодавства, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 16000,00 грн.
Жодних заперечень з боку відповідача щодо заявленого розміру витрат на правничу допомогу не надходило.
04.02.2025 між адвокатом Бурмою Сергієм Валерійовичем та Фізичною особою-підприємцем Холодом Олександром Павловичем укладено договір про надання правової (правничої) допомоги від, укладеного.
Пунктом 1.1 розділу 1 договору визначено, що клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов'язання надати йому необхідну професійну правничу (правову) допомогу в питанні стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лілак» суми заборгованості за договором купвлі-продажу товару №0901 від 02.09.2024, зокрема але не тільки: надавати клієнту усні та письмові правові консультації, сформувати правову позицію, зібрати докази, підготувати позовну заяву та пред'явити її у Господарський суд Чернівецької області, здійснити представництво клієнта, як позивача в Господарському суді Чернівецької області зі всіма правами, які надані позивачу процесуальним законодавством.
Згідно з пунктом 5.1 розділу 5 договору розмір винагороди (гонорару) адвоката за виконання передбаченого даним договором доручення та надання передбаченої ним правничої допомоги встановлюється у фіксованому розмірі та становить 16000,00 грн (шістнадцять тисяч грн), які клієнт зобов'язаний оплатити шляхом переказу грошових коштів на поточний рахунок адвоката або передачі грошових коштів готівкою безпосередньо адвокату чи його представнику протягом трьох календарних днів з моменту висунення адвокатом вимоги про це.
Разом із позовною заявою представником позивача надано суду попередній (орієновний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до вказаного розрахунку розмір винагороди адвоката за надання Фізичній особі-підприємцю Холод О.П. правової (правничої) допомоги зі складання, подання у Господарський суд Чернівецької області позовної заяви до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лілак» про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу товару №0901 від 02.09.2024 та представництво інтересів позивача в Господарському суді Чернівецької області Фізичної особи-підприємця Холод О.П. поніс витрати у сумі 16000,00 грн, на виплату гонорару адвокату Бурмі С.В. за узгодження позиції, збір доказів, складання і пред'явлення позовної заяви, представництво позивача у Господарському суді Чернівецької області. Сума витрат на правничу допомогу є фіксованою відповідно до умов, що визначені в пункті 5.1 договору про надання правової (правничої) допомоги від 04.02.2026. Фізична особа-підприємець Холод О.П. також поніс витрати на сплату судового збору з позовної заяви на суму 2662,40 грн.
Фізична особа-підприємець Холод О.П. сплатив адвокату Бурмі С.В. гонорар згідно з квитанцією до прибуткового касового ордера №1/02 від 04.02.2026 10000,00 грн та квитанцією до прибуткового касового ордера №2/02 від 05.02.2026 6000,00 грн за надання правничої допомоги з підготування та подання у Господарський суд Чернівецької області позовної заяви до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лілак» про стягнення боргу за договором купівлі-продажу товару №0901 від 02.09.2024 згідно з договором про надання правової (правнисої) допомоги від 02.04.2026.
Таким чином, загальна вартість фактично наданих послуг за правничу допомогу складає 16000,00 грн.
Відповідно до статті 131 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
За статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частин першої та другої статті 58 Господарського процесуального кодексу України представником у суді може бути адвокат або законний представник, при розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу.
За змістом статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частин 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
У контексті викладеного суд зауважує, що відповідач не заявляв клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами, не заперечував факт їх надання.
Суд вважає понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу дійсними, необхідними та співмірними зі складністю цієї справи та наданим адвокатом обсягом послуг у суді, а тому визнає їх обґрунтованими та розумними.
За таких обставин, у зв'язку із задоволенням позову судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн та витрати на правову допомогу в сумі 16000,00 грн грн необхідно покласти на відповідача у порядку статті 129 ГПК України.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
У відповідності до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд відзначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Керуючись статтями 2, 4, 5, 129, 194, 196, 219, 222, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Фізичної особи-підприємця Холода Олександра Павловича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лілак» (58005, м. Чернівці, вул. Кушніренка Андрія, 7А, код 40220106) про стягнення заборгованості 150284,85 грн - задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лілак» (58005, м. Чернівці, вул. Кушніренка Андрія,7А, код 40220106) на користь Фізичної особи-підприємця Холода Олександра Павловича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) заборгованість у сумі 150284,85 грн (132620,00 грн основної заборгованості, 14282,99 грн пені, 1997,53 грн інфляційних втрат, 1384,33 грн 3% річних), судовий збір у сумі 2662,40 грн та 16000,00 грн витрат на правову допомогу.
3. З набранням судовим рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 04.05.2026.
Суддя О.В. Гончарук