65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про розгляд заяви
"27" квітня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/3655/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Грабован Л.І.
за участі секретаря судового засідання Ліщук С.О.,
дослідивши матеріали заяви (вх. №3-226/26 від 03.03.2026) розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГА-ШИППІНГ" (65026, місто Одеса, вулиця Буніна, будинок 12, ЄДРПОУ 38296489) арбітражного керуючого Заріцького Юрія Миколайовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про покладення солідарної відповідальності (притягнення до солідарної відповідальності) на органи управління боржника - Литовчука Віталія Васильовича
у справі
за заявою кредитора: Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "НІКО-ТАЙС" (03187, м. Київ, пр. Академіка Глушкова, буд. 40, оф. 315; код ЄДРПОУ: 38039872)
до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГА-ШИППІНГ" (65082, м. Одеса; вул. Буніна, буд. 12; код ЄДРПОУ: 38296489)
про банкрутство
у відкритому судовому засіданні представники сторін та учасників:
від кредитора: Грищенко О.М. (приймав участь у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів);
від боржника: не з'явився;
розпорядник майна боржника: арбітражний керуючий Заріцький Ю.М. (приймав участь у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів);
Встановив
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.11.2025 відкрито провадження у справі №916/3655/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГА-ШИППІНГ"; визнано вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "НІКО-ТАЙС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГА-ШИППІНГ" в сумі 200 000,00 грн., із задоволенням у 4 (четверту) чергу вимог кредиторів, решту вимог, які складаються із витрат пов'язаних з провадженням у справі про банкрутство в сумі 24 224,00 грн. (судовий збір) враховано в 1 (першу) чергу вимог кредиторів; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГА-ШИППІНГ" строком на 170 календарних днів, а саме до "24" квітня 2026 року; розпорядником майна боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГА-ШИППІНГ" призначено арбітражного керуючого Заріцького Юрія Миколайовича.
Ухвалою попереднього засідання від 12.01.2026 визнано додаткові грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "НІКО-ТАЙС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГА-ШИППІНГ" в сумі 414 200,45 грн., із задоволенням у 4 (четверту) чергу вимог кредиторів та визначено розмір та перелік усіх визнаних вимог для внесення розпорядником майна боржника до реєстру вимог кредиторів; підсумкове засідання суду у справі №916/3655/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГА-ШИППІНГ" призначено на "16" березня 2026 р. об 11:40 год., про що повідомити учасників справи.
Розпорядник майна арбітражний керуючий Заріцький Ю.М. звернувся із заявою, сформованою в системі "Електронний суд" 16.02.2026 (вх. №3-226/26 від 03.03.2026) про покладення солідарної відповідальності (притягнення до солідарної відповідальності) на органи управління боржника в межах справи №916/3655/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “МЕГА-ШИППІНГ», у якій арбітражний керуючий просить суд покласти на ОСОБА_1 солідарну відповідальність за вимогами кредиторів у справі №916/3655/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “МЕГА-ШИППІНГ» та стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “МЕГА-ШИППІНГ» 643 269,25 грн в якості солідарної відповідальності в межах справи №916/3655/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “МЕГА-ШИППІНГ».
Заяву обґрунтовано такими обставинами.
Провадження у справі №916/3655/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГА-ШИППІНГ» порушено ухвалою Господарського суду Одеської області від 05 листопада 2025 року у справі №916/3655/25 за заявою ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС».
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕГА ШИППІНГ» було створено та/або засновано 07 серпня 2012 року. Згідно із даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у боржника, починаючи із 10 липня 2015 року, не змінювались органи управління.
Вказує, що прогнозні показники щодо імовірності банкрутства боржника свідчать, що повний розрахунок з кредиторами є неможливим через надкритичний стан неплатоспроможності товариства та відсутність змоги відновлення платоспроможності.
Зазначає, що фінансовий стан ТОВ «МЕГА-ШИППІНГ» характеризується неплатоспроможністю протягом більше трьох років до відкриття провадження у справі про банкрутство; в результаті аналізу виявлено ознаки приховування стійкої фінансової неспроможності ТОВ «МЕГА-ШИППІНГ», які полягають в неподанні власниками та/або керівниками ТОВ «МЕГА-ШИППІНГ» в установлений строк до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи у випадках, передбачених законом.
Повідомляє, що оскільки бухгалтерську та іншу документацію ТОВ «МЕГА-ШИППІНГ» розпоряднику майна та ліквідатору боржника передано не було, а фінансову звітність ТОВ «МЕГА-ШИППІНГ» не було подано за звітні періоди із першого кварталу 2020 року, на підставі даних обліку та звітності боржника подані до 31.12.2019 року арбітражним керуючим встановлено, що розмір чистих активів боржника (перевищення загальної вартості активів над загальним розміром зобов'язань) протягом всього періоду, що досліджувався, не мало позитивного значення.
Другий Приморський ВДВС у місті Одесі Південного МРУ Міністерства юстиції (м. Одеса) є конкурсним кредитором по відношенню до боржника, вимоги котрого наразі не заявлені в установленому законодавством порядку.
Відтак, на день відкриття провадження у справі про банкрутство існують вимоги Другого Приморського ВДВС у місті Одесі Південного МРУ Міністерства юстиції (м. Одеса), докази їх погашення відсутні.
Втім, на власний розсуд та із настанням відповідних правових наслідків безпосередньо для органу ДВС, Другий Приморський ВДВС у місті Одесі Південного МРУ Міністерства юстиції (м. Одеса) своїх власних кредиторських вимог наразі не було заявлено, в реєстрі вимог кредиторів не перебуває, що не позбавляє його статусу бути кредитором боржника як по суті свого існування за рахунок вказаних вище умов, так і бути включеним до реєстру вимог кредиторів після подання відповідної заяви та її розгляду судом.
Зазначає, що на день відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «МЕГА-ШИППІНГ» (05.11.2025 року) залишалися непогашеними вимоги ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС», як кредитора до боржника на загальну суму 643 269,25 грн та органу державної виконавчої служби до боржника, які виникли впродовж 2019 - 2025 років.
Вказує, що друга з необхідних складових загрози неплатоспроможності, а саме перевищення розміру зобов'язань боржника перед кредиторами, строк виконання яких настав, над розміром всіх активів боржника (загроза неплатоспроможності), виникла не пізніше 01 січня 2019 року, що зумовлював обов'язок боржника звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Проте, розпорядник майном боржника вказує, що такої заяви до господарського суду подано не було, що свідчить про порушення органами управління боржника ч.6 ст.34 КУзПБ.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, із 10 липня 2015 року керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГА-ШИППІНГ» був та на сьогодні є: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса: АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код НОМЕР_2 ).
Зазначає, що Верховний Суд у Постанові від 09 червня 2022 року у справі №904/76/21 зазначив, що бездіяльність керівника, який ухиляється від виконання покладеного на нього КУзПБ обов'язку щодо подання заяви боржника про власне банкрутство, є протиправною, спричиняє майнові втрати кредиторів і публічно-правових утворень, порушує як приватні інтереси суб'єктів цивільних правовідносин, так і публічні інтереси держави.
Невиконання керівником вимог абзацу першого частини шостої статті 34 КУзПБ щодо звернення до суду в місячний строк за наявності визначених цією нормою підстав із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника свідчить по суті про недобросовісне приховування ним від кредиторів інформації щодо незадовільного майнового становища боржника.
Така поведінка керівника боржника має наслідком нерозумне та недобросовісне прийняття неплатоспроможним боржником додаткових боргових зобов'язань за умов, коли не можуть бути виконані існуючі, свідому неможливість задоволення боржником вимог нових кредиторів від яких були приховані дійсні факти, і як наслідок виникнення збитків в цих кредиторів введених в оману щодо стану платоспроможності боржника.
Звертає увагу, що Божник (його представник, керівник/засновник) не приймає участі в судових засіданнях, вимоги, звернення та повідомлення арбітражного керуючого, які відповідно були направлені на їх адресу залишені без відповіді.
Наголошує на тому, що в результаті вжитих розпорядником майна та ліквідатором заходів було встановлено, що директор та учасники ТОВ «МЕГА-ШИППІНГ» фактично не здійснює керівництво боржником, кореспонденцію не отримує, контактів з арбітражним керуючим уникає. Зазначена бездіяльність керівника боржника унеможливлює виконання арбітражним керуючим своїх обов'язків, зокрема проведення інвентаризації майна боржника та аналізу фінансово господарської діяльності боржника, його інвестиційного становища та становища на ринках.
В результаті виїзду за місцезнаходженням ТОВ «МЕГА-ШИППІНГ» на територію будівлі за вказаною адресою потрапити не вдалося, оскільки двері були зачинені, ознаки присутності людей, котрі мають відношення до боржника, за адресою знаходження боржника відсутні.
Підкреслює, що бездіяльність керівництва ТОВ «МЕГА-ШИППІНГ» в особі власників та/або керівників ТОВ «МЕГА-ШИППІНГ» в період існування критичного фінансового стану, збитковості господарської діяльності та відсутності майнового можливості здійснити задоволення вимог кредиторів в період 2019 - 2025 років, є недобросовісною та не сумлінною, а також протиправною, винною, спричинює майнові втрати кредиторів. Таким чином, боржник знав та/або зобов'язаний був знати, що у разі задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами. А тому, боржник у місячний строк зобов'язаний був звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Зазначає, що органи управління та їх представники, зобов'язані були звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Проте, провадження у справі №916/3655/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГА-ШИППІНГ» порушено ухвалою Господарського суду Одеської області від 05 листопада 2025 року у справі №916/3655/25 за заявою ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС», а не за заявою боржника.
Отже, на переконання розпорядника майна боржника Литовчук В.В., як керівник та відповідальна компетентна особа боржника, допустив порушення вимог ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства та має бути притягнутий до солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду заяву у справі №916/3655/25 передано на розгляд судді Грабован Л.І.
У листі № 916/3655/25(916/513/26)/988/2026 судом повідомлено, що враховуючи надходження заяви під час перебування судді Грабован Л.І. у відпустці, питання про її прийняття відкладається до усунення обставин неможливості виконання суддею обов'язків судді.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.03.2026 прийнято до розгляду заяву (вх. №3-226/26 від 03.03.2026), що сформована в системі "Електронний суд" 16.02.2026, розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГА-ШИППІНГ" арбітражного керуючого Заріцького Юрія Миколайовича про покладення солідарної відповідальності на органи управління боржника та призначено до розгляду на "16" березня 2026 р. об 11:40 год.
02.04.2026 за вх.№11354/26 від розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Заріцького Ю.М. до суду надійшли додаткові пояснення у справі та клопотання (вх.№11393/26) про долучення доказів, в який він зазначає.
На день відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «МЕГА ШИППІНГ» (05.11.2025 року) залишалися непогашеними вимоги ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» як кредитора до Боржника на загальну суму 643 269,25 грн, та органу державної виконавчої служби до Боржника, які виникли впродовж 2019 - 2025 років.
Вказує, що друга з необхідних складових загрози неплатоспроможності, а саме перевищення розміру зобов'язань боржника перед кредиторами, строк виконання яких настав, над розміром всіх активів боржника (загроза неплатоспроможності), виникла не пізніше 01 січня 2019 року, що зумовлював обов'язок боржника звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Проте такої заяви до господарського суду подано не було, що свідчить про порушення органами управління боржника ч.6 ст.34 КУзПБ .
Ухвалами від 16.03.2026, від 30.03.2026, від 20.04.2026, суд відкладав розгляд заяви (вх. №3-226/26 від 03.03.2026) розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Заріцького Ю.М. про покладення солідарної відповідальності (притягнення до солідарної відповідальності) на органи управління боржника.
Керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГА-ШИППІНГ" ОСОБА_1 суд викликав для участі у судовому засіданні з розгляду заяви розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Заріцького Ю.М. про покладення солідарної відповідальності (притягнення до солідарної відповідальності) на органи управління боржника шляхом надсилання ухвал суду, на його адресу зазначену у Витягу з ЄДР та у Єдиному державному демографічному реєстрі - (90315, Закарпатська область, Берегівський район, село Букове, вул. Незалежність, буд. 91).
Проте, ухвали суду були повернуті органами поштового зв'язку, із зазначенням причин повернення «невдала спроба вручення інші причини».
Додатково суд повідомляв керівника боржника, шляхом розміщення відповідного оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет.
Відповідно до пп. 4, 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Таким чином, ухвали суду були надіслані у відповідності до вимог чинного процесуального законодавства, а тому керівник боржника був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду цієї справи (заяви про покладення солідарної відповідальності).
Розглянувши заяву розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Заріцького Ю.М. про покладення солідарної відповідальності, суд встановив.
Відповідно до наявного у матеріалах справи витягу №1938728 від 28.10.2025 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, сформованого на запит судді Грабован Л.І., керівником Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГА-ШИППІНГ" з 10 липня 2015 року є Литовчук Віталій Васильович.
На день відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «МЕГА-ШИППІНГ» залишалися непогашеними вимоги ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» як кредитора до боржника на загальну суму 643 269,25 грн та Другого Приморського ВДВС у місті Одесі Південного МРУ Міністерства юстиції (м. Одеса), які виникли впродовж 2019 - 2025 років.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.11.2025 відкрито провадження у справі №916/3655/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГА-ШИППІНГ"; визнано вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "НІКО-ТАЙС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГА-ШИППІНГ" в сумі 200 000,00 грн., із задоволенням у 4 (четверту) чергу вимог кредиторів, решту вимог, які складаються із витрат пов'язаних з провадженням у справі про банкрутство в сумі 24 224,00 грн. (судовий збір) враховано в 1 (першу) чергу вимог кредиторів.
Ухвалою попереднього засідання від 12.01.2026 визнано додаткові грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "НІКО-ТАЙС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГА-ШИППІНГ" в сумі 414 200,45 грн., із задоволенням у 4 (четверту) чергу вимог кредиторів та визначено розмір та перелік усіх визнаних вимог для внесення розпорядником майна боржника до реєстру вимог кредиторів.
Відповідно до звіту розпорядника майна про проведення аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства боржника, ТОВ "МЕГА-ШИППІНГ" знаходився у стані критичної неплатоспроможності, здійснюючи при цьому лише видатки та не отримуючи при цьому прибутку. В цей же час, видатки, перерахування коштів та поставка товарів, зі сторони органів управління, мали місце на користь третіх осіб, в період впродовж 2015 року. Зокрема, та не обмежуючись, із січня 2020 року боржником не подавалась фінансова, податкова та статистична звітність, рух коштів по рахунку боржника не відбувався, починаючи із 2016 року й по сьогодні.
Докази, що боржник звертався до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство відсутні, докази вжиття своєчасних заходів щодо запобігання банкрутству боржника з боку засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГА-ШИППІНГ" та його керівництва в матеріалах справи відсутні.
Норми права, що підлягають застосуванню. Висновки суду
Відповідно до ч. 6 ст. 34 КУзПБ боржник зобов'язаний у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у разі виникнення неплатоспроможності, зокрема якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами або якщо розмір грошових зобов'язань боржника, строк виконання яких настав, перевищує вартість активів боржника, та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Якщо органи управління боржника допустили порушення цих вимог, вони несуть солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення органами управління боржника зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до зазначених осіб.
Солідарна відповідальність полягає у залученні третіх осіб - керівника боржника (органів управління боржника), який (які) не звернувся (звернулися) до господарського суду про відкриття провадження у справі про банкрутство в місячний термін у разі наявності загрози неплатоспроможності юридичної особи, щодо якої в подальшому відкрито та здійснюється провадження у справі про банкрутство, до солідарного обов'язку з виконання грошових зобов'язань боржника. Тобто солідарна відповідальність є правовим механізмом захисту та відновлення прав кредиторів (які були необізнані з вини боржника про стан його неплатоспроможності як під час вступу з ним у господарські відносини, так й після цього, під час погіршення платоспроможності боржника до стану загрози неплатоспроможності) за рахунок особистого майна керівника (органів управління) боржника, тобто майна, відмінного від майна боржника (відповідні висновки наведені у постановах Верховного Суду від 23.03.2021 у справі № 910/3191/20, від 15.06.2021 у справі № 910/2971/20, від 14.09.2021 у справі № 902/1023/19, від 30.03.2023 у справі № 910/13909/20, від 20.07.2023 у справі № 924/408/21).
Верховний Суд у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду в постанові від 04.09.2024 у справі №908/3236/21 зауважив, що застосуванням "солідарної відповідальності" законодавець стимулює виконання боржником обов'язку з подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявності відповідних умов (загрози неплатоспроможності), тоді як для кредитора подання такої заяви є правом, обумовленим лише наявністю у нього незадоволених/невиконаних боржником зобов'язань за вимогами кредитора (стаття 1, частини перша, друга статті 34, частина шоста статті 39 КУзПБ). Суд зазначив, що у справі про банкрутство солідарна відповідальність покладається за таке порушення (неподання боржником, який перебував у стані загрози неплатоспроможності, заяви про відкриття справи про банкрутство), наслідком якого є такі негативні наслідки, як неможливість виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами у разі задоволення вимог одного або кількох кредиторів боржника. У зв'язку із цим Суд дійшов висновку, що солідарна відповідальність має деліктну природу, що узгоджується із частиною першою статті 1166 ЦК України, якою встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Верховний Суд у зазначеній постанові у справі №908/3236/21 дійшов висновку, що термін "солідарна відповідальність за незадоволення вимог кредиторів" у частині шостій статті 34 КУзПБ застосовується в іншому значенні, ніж згідно з положеннями ЦК України. Тому положення частини шостої статті 34 КУзПБ з урахуванням статті 22 ЦК України та mutatis mutandis висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 28.09.2021 у справі №761/45721/16-ц, слід розуміти як відповідальність порушника за збитки, завдані боржнику та, відповідно, його кредиторам.
Для покладення солідарної відповідальності на керівника / члена органу управління боржника істотне значення має встановлення моменту виникнення в нього обов'язку звернутися до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника.
Умовами для встановлення щодо боржника такого складного за своїм змістом юридичного факту, як загроза неплатоспроможності боржника, є одночасна (зокрема, протягом місячного періоду, визначеного частиною шостою статті 34 КУзПБ) наявність таких юридичних фактів:
1) існування у боржника щонайменше перед двома кредиторами зобов'язань, строк виконання яких настав та визначається за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо);
2) розмір всіх активів боржника є меншим, ніж сумарний розмір зобов'язань перед всіма кредиторами боржника, строк виконання яких настав за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо), тобто такий майновий стан боржника за всіма його показниками (основними фондами, дебіторською заборгованістю, строк виконання зобов'язань щодо якої настав, тощо), який за оцінкою сукупної вартості всіх активів боржника очевидно не здатний забезпечити задоволення вимог виконання зобов'язань перед всіма кредиторами, строк виконання яких настав, ні у добровільному, ні у передбаченому законом примусовому порядку.
При цьому зобов'язання, що підтверджують виникнення загрози неплатоспроможності, мають бути реальними та документально підтвердженими. Для визначення ознак загрози неплатоспроможності правове значення має сукупний розмір боргових зобов'язань, а не їх структура, оскільки при аналізі фінансового стану боржника із загального переліку зобов'язань не виключаються ті, які не дають змогу кредитору ініціювати процедуру банкрутства.
Отже, загроза неплатоспроможності боржника розкривається законодавцем через його фінансово-економічний стан, основним визначальним критерієм якого є нездатність боржника відповісти за своїми зобов'язаннями належним йому майном (активами) і тим самим виконати грошові зобов'язання в повному обсязі перед всіма кредиторами. При цьому фінансово-економічний стан, що визначається на підставі відповідних показників матеріального, фінансового стану боржника та стану його господарської діяльності (з контрагентами тощо) як загроза неплатоспроможності, має бути не умовно-тимчасовим, а стабільно-незворотним для боржника і наслідки такого стану мають безпосередньо впливати на стан розрахунків з кредиторами.
У заяві про покладення солідарної відповідальності на керівника боржника, слід звернутися до правових висновків палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, зроблених у постанові від 04.09.2024 у справі № 908/3236/21.
Верховний Суд заначив, що за змістом абзацу другого статті 34 КУзПБ передумовою для звернення кредиторів своїх вимог щодо зобов'язань боржника до суб'єкта солідарної відповідальності (керівника / члена органу управління боржника) є розглянуте та вирішене судом питання порушення керівником / органами управління боржника вимог щодо звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у разі перебування боржника у стані загрози неплатоспроможності із встановленням судом такого порушення та зазначення про це у відповідній ухвалі.
Такий порядок означає, що і встановлення відповідного порушення, і вирішення спору про покладення солідарної відповідальності на відповідного суб'єкта солідарної відповідальності (керівника / члена органу управління боржника) зі стягненням з нього суми цієї відповідальності здійснюються судом в одному судовому провадженні за відповідним зверненням кредитора / кредиторів.
Тобто законодавець не розділяє ні в часі, ні в кількості звернень і судових проваджень вирішення питання про покладення солідарної відповідальності за зобов'язаннями боржника у справі про банкрутство, встановлюючи лише процедуру розгляду та вирішення такого спору: 1) встановлення порушення; 2) з подальшим покладенням за таке порушення солідарної відповідальності та стягнення із суб'єкта відповідної суми.
Такий підхід у вирішенні спору про покладення солідарної відповідальності у справі про банкрутство, на переконання Верховного Суду, узгоджується із закріпленим статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод правом на ефективний засіб правового захисту.
Згідно із пунктом 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно статті 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
На підставі статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Як встановлено судом, на день відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «МЕГА-ШИППІНГ» перевищення розміру зобов'язань ТОВ «МЕГА-ШИППІНГ» перед кредиторами, строк виконання яких настав, над розміром всіх активів боржника (загроза неплатоспроможності), виникла не пізніше 01 січня 2019 року
Відповідно до звіту розпорядника майна про проведення аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства боржника, ТОВ "МЕГА-ШИППІНГ" знаходився у стані критичної неплатоспроможності, здійснюючи при цьому лише видатки та не отримуючи при цьому прибутку.
Натомість, станом на 05.11.2025 (дата відкриття провадження) доказів, що боржник звертався до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство відсутні. Докази вжиття своєчасних заходів щодо запобігання банкрутству боржника з боку засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГА-ШИППІНГ" та його керівництва в матеріалах справи також відсутні.
Беручи до уваги викладені положення законодавства та зазначені обставини, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд визнає, що ОСОБА_1 порушені вимоги Кодексу України з процедур банкрутства щодо зобов'язання у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.
В частині стягнення з ОСОБА_1 643 269,25 грн, в якості солідарної відповідальності, господарський суд відмовляє, з огляду на те, що кошти, які підлягають стягненню з керівника (члена органу управління) боржника як суб'єкта солідарної відповідальності відповідно до ч. 6 ст. 34 КУзПБ, є коштами боржника, які, зокрема, включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані для задоволення вимог кредиторів в порядку черговості, встановленому КУзПБ у ліквідаційній процедурі. Тобто, заявлення таких вимог у процедурі розродження майном розпорядником майна, є передчасним.
Керуючись ст. 34, Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 120, 121, 234 Господарського процесуального кодексу України суд
1. Заяву (вх. №3-226/26 від 03.03.2026), що сформована в системі "Електронний суд" 16.02.2026, розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГА-ШИППІНГ" арбітражного керуючого Заріцького Юрія Миколайовича про покладення солідарної відповідальності на органи управління боржника - задовольнити частково.
2. Визнати, що ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса: АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) порушено вимоги Кодексу України з процедур банкрутства щодо зобов'язання у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у разі виникнення неплатоспроможності, зокрема якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами або якщо розмір грошових зобов'язань боржника, строк виконання яких настав, перевищує вартість активів боржника, та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
3. В іншій частині заяви - відмовити.
Ухвала набирає законної сили 27 квітня 2026 у відповідності до ч.2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги.
Ухвалу складено та підписано 04 травня 2026.
Копію ухвали надіслати до електронного кабінету користувача підсистеми "Електронний суд": ТОВ "КОМПАНІЯ "НІКО-ТАЙС", арбітражного керуючого Заріцького Ю.М.
Копію ухвали надіслати: Товариству з обмеженою відповідальністю "МЕГА-ШИППІНГ" (65082, м. Одеса, вул. Буніна, буд. 12), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ).
Суддя Л.І. Грабован