про зміну способу та порядку виконання судового рішення
14 січня 2026 року Справа № 915/286/23
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е. М. при секретарі судового засідання Артьомові І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали заяви (вх. № 12843/25 від 09.09.2025) Миколаївського міського центру зайнятості про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення по справі
за позовом Миколаївського міського центру зайнятості вул. Нікольська, буд. 68, м. Миколаїв, 5400 (код ЄДРПОУ 42559710)
до відповідача Державної податкової служби України в особі Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, буд. 6, м. Миколаїв, 54001 (код ЄДРПОУ 44104027)
про стягнення допомоги по безробіттю в розмірі 37 557, 80 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Мельников В.І.
від відповідача: представник не з'явився.
До Господарського суду Миколаївської області звернувся Миколаївський міський центр зайнятості з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача Державної податкової служби України в особі Головного управління ДПС у Миколаївській області суму допомоги по безробіттю у розмірі 37 557, 80 грн., виплаченої Гетманець Людмилі Володимирівні, поновленій на посаді начальника управління електронних сервісів Головного управління ДПС у Миколаївській області.
Позивач просить суд стягнути з відповідача судовий збір.
1. Процесуальні дії у справі.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.02.2023 справу з єдиним унікальним номером № 915/286/23 призначено головуючому судді Смородіновій О.Г.
На підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду Миколаївської області від 21.02.2023 № 7 у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді Смородінової О.Г., здійснено повторний автоматизований розподіл справи № 915/286/23.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.02.2023 справу № 915/286/23 призначено головуючому судді Алексєєву А.П.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 01.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 04.04.2023 позов задоволено повністю.
Стягнуто з Державної податкової служби України в особі Головного управління Державної податкової служби у Миколаївській області на користь Миколаївського міського центру зайнятості грошові кошти в сумі 37 557, 80 грн., а також сплачену суму судового збору в розмірі 2 684, 00 грн.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.06.2023 повернуто без розгляду апеляційну скаргу Державної податкової служби України Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Господарського суду Миколаївської області від 04.04.2023 у справі № 915/286/23.
На виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 04.04.2023 Господарським судом Миколаївської області видано відповідний наказ від 04.07.2023.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.09.2023 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Господарського суду Миколаївської області від 04.04.2023 у справі № 915/286/23.
Ухвалою КГС ВС від 05.10.2023 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Миколаївській області на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.09.2023 у справі № 915/286/23.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 03.06.2025 в задоволенні заяви Миколаївського міського центру зайнятості про зміну порядку виконання рішення суду (вх. № 7010/25 від 08.05.2025 р.) у справі № 915/286/23 відмовлено.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.07.2025 ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 03.06.2025 у справі № 915/286/23 скасовано.
Змінено порядок виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 04 квітня 2023 року у справі № 915/286/23 шляхом стягнення з Державної податкової служби України в особі Головного управління Державної податкової служби у Миколаївській області на користь Миколаївського обласного центру зайнятості грошових коштів в сумі 37 557, 80 грн., а також сплачену суму судового збору в розмірі 2 684, 00 грн.
Додатковою постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.09.2025 стягнуто з Державної податкової служби України в особі Головного управління Державної податкової служби у Миколаївській області на користь Миколаївського міського центру зайнятості судові витрати понесені на сплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2 422, 40 грн.
На виконання додаткової постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.09.2025 у справі № 915/286/23, що набрало законної сили 03.09.2025, судом видано відповідний наказ від 12.09.2025.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.10.2025 у справі № 915/286/23 виправлено описку, допущену в пункті 3 резолютивної частини постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.07.2025 у справі № 915/286/23, замінивши невірно зазначене найменування «Головне управління Державної податкової служби у Миколаївській області» на правильне найменування «Головне управління ДПС у Миколаївській області».
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.10.2025 у справі № 915/286/23 виправлено описку, допущену в пункті 2 резолютивної частини додаткової постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.09.2025 у справі № 915/286/23, замінивши невірно зазначене найменування «Головне управління Державної податкової служби у Миколаївській області» на правильне найменування - «Головне управління ДПС у Миколаївській області».
Ухвалою Верховного Суду від 09.10.2025 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Миколаївській області на постанову (додаткову) Південно-західного господарського суду від 03.09.2025 у справі № 915/286/23.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 14.01.2026 виправлено помилки у наказі Господарського суду Миколаївської області від 12.09.2025 по справі № 915/286/23 та вважати правильними у наказі суду боржника та строк пред'явлення наказу до примусового виконання, наступного змісту:
Стягнути з Державної податкової служби України, код 43005393 (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8) в особі Головного управління ДПС у Миколаївській області, код 44104027 (54009, м. Миколаїв, вул. Лягіна, 6) на користь Миколаївського міського центру зайнятості (ЄДРПОУ 42559710) судові витрати, понесені на сплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2422,40 грн.
Стягувач: Миколаївський міський центр зайнятості, (54008, м. Миколаїв, вул. 6 Поперечна, 32; код ЄДРПОУ 42559710).
Боржник: Державна податкова служба України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8; код ЄДРПОУ 43005393) в особі Головного управління ДПС у Миколаївській області, (54009, м. Миколаїв, вул. Лягіна, 6; код ЄДРПОУ 44104027).
Наказ дійсний для пред'явлення до примусового виконання згідно ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» протягом трьох років.
2. Заява про зміну порядку виконання рішення суду.
09.09.2025 до Господарського суду Миколаївської області через підсистему “Електронний суд» від позивача надійшла заява (вх. № 12843/25 від 09.09.2025) про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення, в якій позивач просить суд змінити порядок виконання постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.09.2025 у справі № 915/286/23 шляхом перерахування коштів у розмірі 2 422, 40 грн. (судові витрати понесені на сплату судового збору за подання апеляційної скарги) на розрахунковий рахунок Миколаївського обласного центру зайнятості (код ЄДРПОУ: 03491441, м. Миколаїв, вул. Благовісного Вадима, 68) UA698201720355459000000106112.
Заява мотивована тим, що постановою від 03.09.2025 у справі № 915/286/23 Південно-західний апеляційний господарський суд постановив стягнути з Державної податкової служби України в особі Головного управління ДПС у Миколаївській області на користь Миколаївського міського центру зайнятості судові витрати, понесені на сплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2 422, 40 грн.
Позивач зазначає, що розрахункові рахунки Миколаївського міського центру зайнятості в органах казначейства закрито, у зв'язку з чим кошти, стягнуті з боржника, не зможуть бути перераховані позивачу.
Заява обґрунтована приписами ст. 331 ГПК України та постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.07.2025 у справі № 915/286/23.
В зв'язку з перебуванням судді Алексєєва А.П. у відпустці, 09.09.2025 призначено автоматизований розподіл судової справи № 915/286/23.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.09.2025 справу № 915/286/23/23 в частині розгляду заяви про зміну порядку виконання постанови передано судді Олейняш Е. М.
11.09.2025 матеріали справи № 915/286/23 надійшли до Господарського суду Миколаївської області з Південно-західного апеляційного господарського суду.
На виконання додаткової постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.09.2025 Господарським судом Миколаївської області видано відповідний наказ від 12.09.2025.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 29.09.2025 призначено розгляд заяви про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення в судовому засіданні на 09.10.2025.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 09.10.2025, постановленою із занесенням до протоколу судового засідання, відкладено розгляд заяви про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення в судовому засіданні на 11.11.2025.
Судове засідання з розгляду даної справи, яке було призначено на 11.11.2025, не відбулось, у зв'язку з перебуванням судді Олейняш Е.М. на лікарняному з 10.11.2025 по 20.11.2025 (включно).
В період з 24.11.2025 по 08.12.2025 (включно) суддя Олейняш Е. М. перебувала у вимушеній позаплановій відпустці за сімейними обставинами.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 29.12.2025 призначено розгляд заяви про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення в судовому засіданні на 14.01.2026.
3. Заперечення відповідача щодо зміни способу та порядку виконання судового рішення.
02.10.2025 до Господарського суду Миколаївської області через підсистему “Електронний суд» від представника відповідача надійшли додаткові пояснення у справі (вх. № 13968/25 від 02.10.2025), в яких відповідач просить суд у задоволенні заяви про встановлення або зміну способу та порядку виконання постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.09.2025 у справі № 915/286/23 відмовити повністю.
В обґрунтування заперечень відповідачем зазначено, що Миколаївським обласним центром зайнятості не доведено наявність виняткових обставин, які б ускладнювали виконання постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.09.2025 у справі № 915/286/23.
Відповідач зазначає, що на момент звернення із заявою про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, пов'язаних з розглядом апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 03.06.2025 у справі № 915/286/23, Миколаївському міському центру зайнятості вже було відомо про закриття рахунків і настання обставин, проте, заявник під час розгляду судової справи не вчинив жодних дій щодо надання відповідних реквізитів для подальшого належного виконання рішення.
Відповідач зазначає, що Миколаївський міський центр зайнятості як сторона не вибув із розглядуваних в судовій справі правовідносин, заміни сторони на правонаступника у справі не здійснювалось, а отже, Миколаївський обласний центр зайнятості не є на даний момент правонаступником Миколаївського міського центру зайнятості, а також учасником та стороною у справі № 915/286/23.
Заперечення позивача обґрунтовано ст. 13, 73, 74, 79, 86, 331 ГПК України, ст. 442 ЦПК України, ст. 15, 18, 47, 51 Закону України «Про виконавче провадження», постановою Пленуму Верховного суду України № 14 від 26.12.2003 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» та судовою практикою.
14.01.2026 до Господарського суду Миколаївської області через підсистему “Електронний суд» від представника відповідача надійшло клопотання (вх. № 599/26 від 14.01.2026), в якому відповідач просить суд:
1. Клопотання ГУ ДПС у Миколаївській області про розгляд справи за відсутності представника ГУ ДПС у Миколаївській області задовольнити.
2. Розглянути заяву Миколаївського міського центру зайнятості про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення в судовому засіданні, призначеному на 14.01.2026 о 14:00 год., на підставі наявних у суду матеріалів за відсутності представника ГУ ДПС у Миколаївській області.
3. Відмовити у задоволенні заяви Миколаївського міського центру зайнятості (код ЄДРПОУ 42559710) про встановлення або зміну способу та порядку виконання постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.09.2025 у справі № 915/286/23.
4. Розгляд заяви.
Відповідно до ч. 2 ст. 331 ГПК України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Відповідач у судове засідання 14.01.2026 повноважного представника не направив, хоча про дату, час та місце розгляду заяви повідомлений належним чином у порядку ч. 3, 4 ст. 120 ГПК України.
В додаткових поясненнях у справі (вх. № 13968/25 від 02.10.2025) та клопотанні (вх. № 599/26 від 14.01.2026) відповідачем заявлено клопотання про розгляд справи за відсутності представника ГУ ДПС у Миколаївській області.
Клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача судом задоволено (ч. 3 ст. 196 ГПК України).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви без участі представника відповідача справи.
В судовому засіданні відповідно до ч. 9 ст. 240 ГПК України оголошено скорочену ухвалу (вступну та резолютивну частини ухвали).
5. Обставини справи, встановлені судом. Джерела права, які застосував суд.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ч. 1 ст. 232 ГПК України судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012, рішення Конституційного Суду України №5-рп/2013 від 26.06.2013 у справі №1-7/2013).
Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012, рішення Конституційного Суду України №5-рп/2013 від 26.06.2013 у справі №1-7/2013).
Конституційний Суд України, беручи до уваги ст. 3, 8, ч.ч. 1,2 ст. 55, ч.ч. 1, 2 ст. 129-1 Конституції України, свої юридичні позиції щодо визначення виконання судового рішення складовою конституційного права на судовий захист, вважає, що держава, створюючи належні національні організаційно-правові механізми реалізації права на виконання судового рішення, повинна не лише впроваджувати ефективні системи виконання судових рішень, а й забезпечувати функціонування цих систем у такий спосіб, щоб доступ до них мала кожна особа, на користь якої ухвалене обов'язкове судове рішення, у разі, якщо це рішення не виконується, у тому числі державним органом.
Визначений у законі порядок забезпечення державою виконання судового рішення має відповідати принципам верховенства права та справедливості, гарантувати конституційне право на судовий захист; невиконання державою позитивного обов'язку щодо забезпечення функціонування запроваджуваної нею системи виконання судових рішень призводить до обмеження конституційного права на судовий захист та нівелює його сутність (рішення Конституційного Суду України №2-р(ІІ)/2019 від 15.05.2019 у справі №3-368/2018(5259/18)).
Відповідно до ч. 2 ст. 11 ГПК України суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини (далі - Суд), рішення якого відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовуються судом як джерело права, неодноразово наголошував щодо недопустимості невиконання або затягування виконання рішення національного суду в порушення прав іншої сторони.
У рішеннях Суду у справі "Савіцький проти України", no. 38773/05, від 26.07.2012р. та у справі "Глоба проти України", no. 15729/07, від 05.07.2012р. вказано, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов'язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду однієї зі сторін.
Оскільки п. 1 ст. 6 Конвенції захищає виконання остаточних судових рішень, вони не можуть залишатися невиконаними на шкоду однієї зі сторін. Виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення ЄСПЛ у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Стгеесе), від 19.03.1997, у справі "Бурдов проти Росії" (Buurdov v. Russia) від 07.05.2002, "Ясюнієне проти Литви" (Jasiniene v. Lithuania) від 06.03.2003).
У справі "Кайсин проти України" (Kaysin and Others v.Ukraine) ЄСПЛ наголосив, що правосуддя було б ілюзорним, якби внутрішній правопорядок держави дозволяв невиконання остаточного й обов'язкового рішення суду стосовно однієї зі сторін.
Неможливість для заявника домогтися виконання судового рішення, винесеного на його чи її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого статті 1 Протоколу № 1 (див. серед інших джерел, Бурдов проти Росії, заява N 59498/00; Ясіуньєне проти Латвії, заява N 41510/98, 6 березня 2003 року).
У рішеннях у справі "Антонюк проти України", no. 17022/02, від 11.12.2008р. та у справі "Мкртчян проти України", no. 21939/05, від 20.05.2010р. Європейський суд з прав людини вказує, що відповідальність держави за виконання судових рішень щодо приватних осіб зводиться до участі державних органів у виконавчому провадженні та обмежується питаннями організації та вчинення виконавчих дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 160 ГПК України суд може внести виправлення до судового наказу, визнати його таким, що не підлягає виконанню або відстрочити чи розстрочити або змінити спосіб чи порядок його виконання в порядку, встановленому статтями 328, 331 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, що підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв'язку з їх витребуванням судом апеляційної чи касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 ГПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання боржником судового рішення про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна стягувача або майна, присудженого на користь стягувача, протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження за заявою стягувача є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з боржника суми вартості відповідного майна, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, вартість майна неможливо визначити або майно відповідно до закону не може оцінюватися.
Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України “Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Відповідно до п. 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Відповідно до п. 7.1.3 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" № 9 від 17.10.2012 року під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості.
Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.
Поняття “спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке стосується виконавчого провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій виконавцем відповідно до Закону України “Про виконавче провадження».
Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановлено статтею 16 Цивільного кодексу України.
Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений.
Аналогічна позиція викладена в постанові Касаційного цивільного суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 523/16632/15-ц, постанова Касаційного цивільного суду від 06 червня 2018 року у справі № 522/21465/15.
Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого ст. 16 Цивільного кодексу України. Отже, під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб. Зокрема, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми виконання (грошової чи майнової), тобто за відсутності у боржника присудженого Позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості.
Зміна способу та порядку виконання рішення є однією з процесуальних гарантій захисту та відновлення захищених судом прав та інтересів фізичних і юридичних осіб. Зі змісту та призначення інституту зміни способу виконання рішення, ухвали, постанови, вбачається, що він є ефективним процесуальним засобом на гарантування виконання рішення (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2015 №11-рп/2012).
Зміна способу або порядку виконання рішення, здійснена ним в порядку, визначеному ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, не є прийняттям нового рішення, яке підлягає окремому виконанню, але означає прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб встановлений у рішенні та припинення здійснення тих заходів, які були визначені рішенням та здійснення їх у спосіб, встановлений ухвалою, винесеною відповідно до норм процесуального права. Отже, така ухвала є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання судового рішення та спрямована на забезпечення повного виконання рішення суду і відповідного судового наказу.
Відповідно до наказу Міністерства економіки України від 18.10.2022 № 3900 “Про реорганізацію Миколаївського міського центру зайнятості» (зі змінами) вирішено, зокрема:
- Реорганізувати базовий центр зайнятості - Миколаївський міський центр зайнятості (код ЄДРПОУ 42559710) шляхом його приєднання до Миколаївського обласного центру зайнятості (код ЄДРПОУ 03491441);
- Утворити комісію з реорганізації Миколаївського міського центру зайнятості (далі - комісія з реорганізації) у складі згідно з додатком.
Наведене свідчить, що процедура реорганізації Миколаївського міського центру зайнятості шляхом приєднання до Миколаївського обласного центру зайнятості наразі триває та не завершена у встановленому порядку, що унеможливлює державну реєстрацію припинення юридичної особи.
Відповідно до п. 1. ст 104 Цивільного кодексу юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.
Відповідно до пункту 4 розділу VII Порядку відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Казначейства, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.06.2012 №?758 (у редакції наказу Мінфіну від 18.01.2024 №?23), у разі ліквідації або реорганізації клієнта (зокрема шляхом приєднання), рахунки закриваються на підставі поданої заяви клієнта.
Відповідно до повідомлення про відкриття рахунків від 01.01.2020 в органах казначейства 01.01.2020 були відкриті розрахункові рахунки Миколаївського міського центру зайнятості.
Відповідно до повідомлення про закриття рахунків від 28.02.2023 та від 03.03.2023 розрахункові рахунки Миколаївського міського центру зайнятості в органах казначейства були закриті 28.02.2023.
Відповідно до інформації Управлінням Державної казначейської служби України у м. Миколаєві Миколаївської області № 03.01-06-06/1590 від 27.12.2024, наданої на запит заступника голови комісії з припинення Миколаївського міського центру зайнятості, станом на 27.12.2024 Миколаївський міський центр зайнятості не має відкритих рахунків.
Отже, 28.02.2023 позивачем було закрито свої рахунки в органах Державної казначейської служби України в межах передбаченої законом процедури реорганізації юридичної особи шляхом приєднання, що здійснено відповідно до пункту 4 розділу VII Порядку відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Казначейства, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.06.2012 №?758 (у редакції наказу Мінфіну від 18.01.2024 №?23).
12.09.2025 на виконання додаткової постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.09.2025 у справі № 915/286/23, що набрало законної сили 03.09.2025, Господарським судом Миколаївської області було видано відповідний наказ про примусове стягнення з Державної податкової служби України, код 43005393 (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8) в особі Головного управління Державної податкової служби у Миколаївській області, код 44104027 (54009, м. Миколаїв, вул. Лягіна, 6) на користь Миколаївського міського центру зайнятості (ЄДРПОУ 42559710) судові витрати, понесені на сплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2422,40 грн.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.10.2025 у справі № 915/286/23 виправлено описку, допущену в пункті 2 резолютивної частини додаткової постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.09.2025 у справі № 915/286/23, замінивши невірно зазначене найменування «Головне управління Державної податкової служби у Миколаївській області» на правильне найменування - «Головне управління ДПС у Миколаївській області».
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 14.01.2026 виправлено помилки у наказі Господарського суду Миколаївської області від 12.09.2025 по справі № 915/286/23 та вважати правильними у наказі суду боржника та строк пред'явлення наказу до примусового виконання, наступного змісту:
Стягнути з Державної податкової служби України, код 43005393 (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8) в особі Головного управління ДПС у Миколаївській області, код 44104027 (54009, м. Миколаїв, вул. Лягіна, 6) на користь Миколаївського міського центру зайнятості (ЄДРПОУ 42559710) судові витрати, понесені на сплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2422,40 грн.
Стягувач: Миколаївський міський центр зайнятості, (54008, м. Миколаїв, вул. 6 Поперечна, 32; код ЄДРПОУ 42559710).
Боржник: Державна податкова служба України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8; код ЄДРПОУ 43005393) в особі Головного управління ДПС у Миколаївській області, (54009, м. Миколаїв, вул. Лягіна, 6; код ЄДРПОУ 44104027).
Наказ дійсний для пред'явлення до примусового виконання згідно ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» протягом трьох років.
З наведеного вбачається, що оскільки розрахункові рахунки Миколаївського міського центру зайнятості в органах казначейства були закриті ще 28.02.2023, а станом на 14.01.2026 відкритих рахунків не існує, суд зазначає, що виконання наказу Господарського суду Миколаївської області від 12.09.2025 у справі № 915/286/23 є об'єктивно неможливим, оскільки відсутній чинний рахунок отримувача для зарахування стягнутих коштів.
З огляду на викладене, суд зазначає, що невиконання судового рішення становить порушення конституційних засад судочинства та підриває принципи верховенства права. Як вже було зазначено, виконання судового рішення, відповідно є невід'ємною складовою права на судовий захист, недотримання обов'язку щодо виконання судового рішення ставить під сумнів ефективність правосуддя та порушує право на справедливий судовий розгляд.
Відповідно до п. 6 наказу Міністерства економіки України від 18.10.2022 № 3900 “Про реорганізацію Миколаївського міського центру зайнятості» Миколаївський обласний центр зайнятості є правонаступником усіх майнових і немайнових прав та обов'язків Миколаївського міського центру зайнятості.
Правонаступництво юридичної особи має місце у випадку її припинення шляхом реорганізації: злиття, приєднання, поділу, перетворення (частина перша статті 104 Цивільного кодексу України). У такому разі відбувається одночасне правонаступництво (передання) прав і обов'язків юридичної особи або, іншими словами, одночасне правонаступництво щодо майна, прав і обов'язків юридичної особи (частина друга статті 107 Цивільного кодексу України).
Натомість правонаступництво прав та обов'язків юридичної особи не завжди є наслідком правонаступництва юридичної особи. А тому перше може бути не тільки універсальним (частина перша статті 104 Цивільного кодексу України), але й сингулярним, тобто таким, за якого до правонаступника переходить певне право кредитора чи обов'язок боржника.
Внаслідок певної дії чи події сторону у зобов'язанні можна замінити на іншу особу, яка є її правонаступником або стосовно лише цивільних прав (обов'язків), або одночасно щодо цивільних прав і обов'язків.
Відповідно до п. 5 Положення про Миколаївський міський центр зайнятості, затверджене наказом Миколаївського обласного центру зайнятості від 08.10.2018 № 395-23, у разі припинення діяльності Миколаївського міського центру зайнятості (шляхом ліквідації або реорганізації (злиття, поділу, приєднання, перетворення) його активи передаються Центральному апарату Служби, Миколаївському обласному центру зайнятості, іншому районному, міському або міськрайонному центру зайнятості (далі - базовий центр зайнятості) (за рішенням Центрального апарату Служби) або зараховуються до доходу Фонду.
Отже, Миколаївський обласний центр зайнятості є правонаступником Миколаївського міського центру зайнятості, а отже до нього переходять всі права та обов'язки, дане підтверджується умовами наказу Міністерства економіки України від 18.10.2022 № 3900 "Про реорганізацію Миколаївського міського центру зайнятості".
Відповідно до п. 1 наказу Миколаївського обласного центру зайнятості № 314-к від 15.12.2022 вирішено створити відокремлений структурний підрозділ Миколаївського обласного центру - Миколаївську філію Миколаївського обласного центру зайнятості.
Відповідно до п. 2 наказу № 314-к вирішено затвердити Положення про Миколаївську філію Миколаївського обласного центру зайнятості.
Відповідно до п. 2 Положення про Миколаївську філію Миколаївського обласного центру зайнятості Миколаївська філія Миколаївського обласного центру зайнятості (далі Філія) створюється у Миколаївському районі Миколаївської області. Філія виконує функції, покладені на неї Миколаївським обласним центром зайнятості (далі регіональний центр зайнятості) та діє на підставі цього положення.
Відповідно до п. 6 Положення про Миколаївську філію Миколаївського обласного центру зайнятості передбачено, що Філія не є юридичною особою, не має окремого балансу, окремого рахунку в установах банків.
Відповідно до п.п. 16, 17 п. 7 Положення про Миколаївський обласний центр зайнятості регіональний центр зайнятості, відповідно до покладених на нього завдань, у порядку визначеному законодавством:
- контролює правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01 січня 2011, в тому числі тих внесків, строк сплати яких на 01 січня 2011 року не настав;
- проводить збір страхових внесків, нарахованих та/або не сплачених у період до 01 січня 2011 року, в тому числі тих внесків, строк сплати яких на 01 січня 2011 року не настав та контроль за їх сплатою.
6. Висновки суду.
Отже, враховуючи наявність обставин, що роблять виконання постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.09.2025 (з урахуванням ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.10.2025 про виправлення описки) неможливим, а саме обставин, пов'язаних із закриттям усіх рахунків позивача, а також тривалим процесом його реорганізації, який наразі перебуває на завершальній стадії, наявні правові підстави для зміни способу і порядку його виконання шляхом стягнення з Державної податкової служби України, код 43005393 (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8) в особі Головного управління ДПС у Миколаївській області, код 44104027 (54009, м. Миколаїв, вул. Лягіна, 6) на користь Миколаївського обласного центру зайнятості (код ЄДРПОУ: 03491441, м. Миколаїв, вул. Благовісного Вадима, 68) UA698201720355459000000106112) судових витрат, понесених на сплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2 422, 40 грн.
Відповідно до ч. 7 ст. 331 ГПК України про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.
Керуючись ст. 233-235, 254-255, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Задовольнити заяву Миколаївського міського центру зайнятості (вх. № 12843/25 від 09.09.2025) про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення.
2. Змінити порядок виконання постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.09.2025 у справі № 915/286/23 (з урахуванням ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.10.2025 про виправлення описки) шляхом стягнення з Державної податкової служби України, код 43005393 (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8) в особі Головного управління ДПС у Миколаївській області, код 44104027 (54009, м. Миколаїв, вул. Лягіна, 6) на користь Миколаївського обласного центру зайнятості (код ЄДРПОУ: 03491441, м. Миколаїв, вул. Благовісного Вадима, 68) UA698201720355459000000106112) судових витрат, понесених на сплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2 422, 40 грн.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення (ст. 235 ГПК України) та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. 253, 254-259 ГПК України.
Повну ухвалу складено 04.05.2026
Суддя Е.М. Олейняш