про залишення без розгляду заяви
14 січня 2026 року Справа № 915/286/23
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е. М. при секретарі судового засідання Артьомові І. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали заяви позивача (вх. № 14663/25 від 17.10.2025) про виправлення помилки у наказі суду по справі
за позовом Миколаївського міського центру зайнятості вул. Нікольська, буд. 68, м. Миколаїв, 54001 (код ЄДРПОУ 42559710)
до відповідача Державної податкової служби України в особі Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, буд. 6, м. Миколаїв, 54001 (код ЄДРПОУ 44104027)
про стягнення допомоги по безробіттю в розмірі 37 557, 80 грн.
Представники сторін в судове засідання не з'явились
До Господарського суду Миколаївської області звернувся Миколаївський міський центр зайнятості з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача Державної податкової служби України в особі Головного управління ДПС у Миколаївській області суму допомоги по безробіттю у розмірі 37 557, 80 грн., виплаченої ОСОБА_1 , поновленій на посаді начальника управління електронних сервісів Головного управління ДПС у Миколаївській області.
Позивач просить суд стягнути з відповідача судовий збір.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.02.2023 справу з єдиним унікальним номером № 915/286/23 призначено головуючому судді Смородіновій О.Г.
На підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду Миколаївської області від 21.02.2023 № 7 у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді Смородінової О.Г., здійснено повторний автоматизований розподіл справи № 915/286/23.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.02.2023 справу № 915/286/23 призначено головуючому судді Алексєєву А.П.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 01.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 04.04.2023 позов задоволено повністю.
Стягнуто з Державної податкової служби України в особі Головного управління Державної податкової служби у Миколаївській області на користь Миколаївського міського центру зайнятості грошові кошти в сумі 37 557, 80 грн., а також сплачену суму судового збору в розмірі 2 684, 00 грн.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.06.2023 повернуто без розгляду апеляційну скаргу Державної податкової служби України Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Господарського суду Миколаївської області від 04.04.2023 у справі № 915/286/23.
На виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 04.04.2023 Господарським судом Миколаївської області видано відповідний наказ від 04.07.2023.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.09.2023 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Господарського суду Миколаївської області від 04.04.2023 у справі № 915/286/23.
Ухвалою КГС ВС від 05.10.2023 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Миколаївській області на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.09.2023 у справі № 915/286/23.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 03.06.2025 в задоволенні заяви Миколаївського міського центру зайнятості про зміну порядку виконання рішення суду (вх. № 7010/25 від 08.05.2025 р.) у справі № 915/286/23 відмовлено.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.07.2025 ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 03.06.2025 у справі № 915/286/23 скасовано.
Змінено порядок виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 04 квітня 2023 року у справі № 915/286/23 шляхом стягнення з Державної податкової служби України в особі Головного управління Державної податкової служби у Миколаївській області на користь Миколаївського обласного центру зайнятості грошових коштів в сумі 37 557, 80 грн., а також сплачену суму судового збору в розмірі 2 684, 00 грн.
Додатковою постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.09.2025 стягнуто з Державної податкової служби України в особі Головного управління Державної податкової служби у Миколаївській області на користь Миколаївського міського центру зайнятості судові витрати понесені на сплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2 422, 40 грн.
На виконання додаткової постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.09.2025 у справі № 915/286/23, що набрало законної сили 03.09.2025, судом видано відповідний наказ від 12.09.2025.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.10.2025 у справі № 915/286/23 виправлено описку, допущену в пункті 3 резолютивної частини постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.07.2025 у справі № 915/286/23, замінивши невірно зазначене найменування “Головне управління Державної податкової служби у Миколаївській області» на правильне найменування “Головне управління ДПС у Миколаївській області».
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.10.2025 у справі № 915/286/23 виправлено описку, допущену в пункті 2 резолютивної частини додаткової постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.09.2025 у справі №915/286/23, замінивши невірно зазначене найменування “Головне управління Державної податкової служби у Миколаївській області» на правильне найменування - “Головне управління ДПС у Миколаївській області».
17.10.2025 до Господарського суду Миколаївської області через підсистему “Електронний суд» від позивача надійшла заява (вх. № 14663/25 від 17.10.2025), в якій заявник просить суд виправити помилку, допущену у наказі Господарського суду Миколаївської області від 04.07.2023 у справі № 915/286/23.
Заява мотивована тим, що 17.09.2025 Миколаївським обласним центром зайнятості було пред'явлено на примусове виконання до Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області наказ Господарського суду Миколаївської області від 04.07.2023 у справі № 915/286/23.
Листом Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області від 19.09.2025 вищезгаданий наказ із доданими документами було повернуто без виконання, оскільки в наказі Господарського суду Миколаївської області від 04.07.2023 у справі № 915/286/23 та у постанові Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.07.2025 у справі № 915/286/23 згадується “Головне управління Державної податкової служби у Миколаївській області», у той час, як згідно із даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань правильною назвою є “ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДПС У МИКОЛАЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ». У позовній заяві було зазначено коректне найменування відповідача.
Заява обґрунтована приписами ст. 328 ГПК України.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 29.12.2025 призначено розгляд заяви про виправлення помилки в наказі суду в судовому засіданні на 14.01.2026.
Сторони явку повноважних представників в судове засідання 14.01.2026 не забезпечили, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином в порядку ст. 120 ГПК України шляхом завчасного надіслання ухвали суду від 29.12.2025 до електронних кабінетів учасників справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку документа в кабінет електронного суду.
Явка учасників справи не визнавалась судом обов'язковою.
Відповідно до ч. 3 ст. 328 ГПК України суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви без участі учасників справи.
Відповідно до ч. 9 ст. 240 ГПк України в судовому засіданні 14.01.2026 судом підписано скорочену ухвалу (вступну та резолютивну частини ухвали) без проголошення.
14.01.2026 до Господарського суду Миколаївської області від заявника (позивача) надійшла заява (вх. № 632/26 від 14.01.2026), в якій заявник (позивач) просить суд залишити без розгляду заяву від 16.10.2025 про виправлення помилки у наказі Господарського суду Миколаївської області від 04.07.2023 у справі № 915/286/23.
Також заявник (позивач) просить суд розгляд справи здійснювати за відсутності представника позивача.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, диспозитивність.
Відповідно до статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 42 ГПК України учасники справи мають право: подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Відповідно до ч. 10 ст. 11 ГПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).
В постанові від 08.06.2022 у справі № 2-591/11 (провадження № 14-31цс21) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що інститут аналогії закону і аналогії права первісно був доктринально обґрунтований і застосовувався судами задовго до часткового відображення цього інституту в законодавстві.
Необхідність інституту аналогії (аналогії закону та аналогії права) випливає з того, що закон призначений для його застосування в невизначеному майбутньому, але законодавець, встановлюючи регулювання, не може охопити всі життєві ситуації, які можуть виникнути. Крім того, життя перебуває у постійному русі, змінюється і розвивається, внаслідок чого виникають нові життєві ситуації, які законодавець не міг передбачити під час ухвалення закону.
Суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні.
Зазначені висновки стосуються як матеріального, так і процесуального права. Велика Палата Верховного Суду неодноразово застосовувала аналогію у процесуальному праві, зокрема у постановах від 26 червня 2019 року у справі № 905/1956/15 (провадження № 12-62гс19, пункт 6.27), від 27 листопада 2019 року у справі № 629/847/15-к (провадження № 13-70кс19), від 16 червня 2020 року у справі № 922/4519/14 (провадження № 12-34гс20, пункт 6.19), від 13 січня 2021 року у справі № 0306/7567/12 (провадження № 13-73кс19, пункт 28), від 28 вересня 2021 року у справі № 761/45721/16-ц (провадження № 14-122цс20, пункт 105).
Саме застосування аналогії у процесуальному праві в певних випадках дає змогу ухвалити справедливе рішення. Наприклад, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 905/1956/15 (провадження № 12-62гс19, пункт 6.27) застосування аналогії дозволило замінити одного відповідача двома, що і забезпечило справедливість постанови.
Тому відсутність у процесуальних кодексах положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії.
Враховуючи вищевикладене, а також відсутність процесуальної норми, яка б врегульовувала процесуальні наслідки вирішення судом питання щодо залишення без розгляду заяви про виправлення помилки в наказі суду за заявою особи, яка звернулась із відповідною заявою, суд застосовує до спірних правовідносин процесуальну аналогію, а саме положення п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Відповідно до ч. 3 ст. 226 ГПК України ухвалу про залишення позову без розгляду може бути оскаржено.
Розглянувши заяву заявника (позивача) про залишення заяви про виправлення помилки в наказі суду без розгляду, судом встановлено, що заяву про залишення заяви без розгляду підписано повноважним представником заявника (позивача) Мельниковим В.І., що підтверджується довіреністю від 27.09.2021.
Таким чином, з огляду на вищевказані обставини, суд, з урахуванням вищевказаних норм чинного законодавства, вважає за необхідне заяву про залишення без розгляду заяви про виправлення помилки у наказі суду (вх. № 632/26 від 14.01.2026) задовольнити та залишити без розгляду заяву про виправлення помилки у наказі суду (вх. № 14663/25 від 17.10.2025).
Керуючись ст. 2, 11, 14, 42, п. 5 ч. 1 ст. 226, 233-235, 254-257, 328 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Миколаївського міського центру зайнятості про залишення заяви про виправлення помилки у наказі суду без розгляду (вх. № 632/26 від 14.01.2026) задовольнити.
2. Залишити без розгляду заяву (вх. № 14663/25 від 17.10.2025) про виправлення помилки у наказі суду від 04.07.2023.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею (ст. 235 ГПК України) та може бути оскаржена у порядку і строки, передбачені ст. 253, 254-259 ГПК України.
Повну ухвалу складено 04.05.2026
Суддя Е.М. Олейняш