ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
04.05.2026Справа № 910/809/25
За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЗБК-1"
про розстрочення виконання рішення у справі №910/809/25
за позовом Київської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЗБК-1"
про стягнення 8335529,07 грн
Суддя Сташків Р.Б.
Секретар судового засідання Гарашко Т.В.
Представники сторін:
від позивача - Шульга І.Ю.,
від відповідача - Шепель К.В.
На розгляд Господарського суду міста Києва передано указану позовну заяву про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЗБК-1" (далі - відповідач) на користь Київської міської ради (далі - позивач) 8335529,07 грн орендної плати за користування земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:75:413:0022 загальною площею 5,5122 га за адресою: просп. Відрадний, 52 у Святошинському районі міста Києва, нарахованої за період з 29.05.2020 по 31.12.2024, в порядку ст. 1212 ЦК України.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.09.2025, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2026 та постановою Верховного Суду від 07.04.2026 у справі №910/809/25, позов Київської міської ради задоволено. Вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЗБК-1" на користь Київської міської ради 8335529,07 грн безпідставно збережених кошті.
У квітні 2026 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЗБК-1" надійшла заява про розстрочення виконання рішення у цій справі.
Ухвалою суду від 24.04.2026 прийнято до розгляду заяву відповідача про розстрочку виконання рішення у цій справі, судове засідання призначено на 04.05.2026.
04.05.2026 від позивача надійшли письмові заперечення на заяву про розстрочку виконання рішення суду. Позивач вважає, що скрутне фінансове становище не є безумовною підставою для розстрочки виконання рішення суду і відповідач не надав доказів реальної можливості виконати рішення суду за умови надання розстрочення виконання до 01.09.2026.
У судове засідання 04.05.2026 з'явилися представники обох сторін. Представник позивача заперечував проти задоволення заяви про розстрочку виконання рішення, представник відповідача просив суд задовольнити вимоги заяви.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Обґрунтовуючи свою заяву про розстрочення виконання рішення відповідач зазначає, що на час звернення з даною заявою ним було частково погашено суму заборгованості, що підтверджується платіжною інструкцією від 16.04.2026 №1667 на суму 834000 грн.
Крім того, ТОВ «ЕЗБК-1» 12.03.2026 був здійснений черговий платіж за користування земельною ділянкою за лютий 2026 року. Проте Відповідач позбавлений можливості сплатити повну суму заборгованості одним платежем з огляду на наступне.
ТОВ «ЕЗБК-1» згідно даних ЄДРПОУ є підприємством з наступними видами діяльності: виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій (основний); виробництво виробів із бетону для будівництва; виробництво бетонних розчинів, готових для використання; виробництво металевих дверей і вікон та інше.
Разом з тим, у результаті збройної агресії Російської Федерації проти України підприємство зазнало істотних збитків. Зокрема, внаслідок повітряних ударів (прильотів) 17.06.2025 було пошкоджено виробничі приміщення, обладнання та інше майно підприємства, що призвело до тимчасового зупинення та суттєвого скорочення виробничої діяльності. У зв'язку з чим, підприємство вимушене нести додаткові витрати на відновлення виробничих потужностей, ремонт приміщень, відновлення обладнання та забезпечення безпеки працівників.
Тобто вищенаведені обставини мають об'єктивний, непереборний та виключний характер, оскільки безпосередньо вплинули на можливість здійснення господарської діяльності відповідача, що відрізняє їх від звичайних ризиків підприємницької діяльності та узгоджуються з висновками Верховного Суду викладених у постановах від 30.05.2025 у справі № 916/3015/23 та від 29.04.2025 у справі № 917/1131/24.
Окрім того, зменшення обсягів виробництва та складна економічна ситуація, спричинена воєнним станом, призвели до суттєвого зниження доходів підприємства.
Незважаючи на це, підприємство продовжує здійснювати господарську діяльність, забезпечує робочі місця працівників, сплачує податки та вживає заходів для поступового відновлення виробництва. Згідно штатного розпису станом на 2026 рік ТОВ «ЕЗБК-1», чисельність працівників налічує 8 осіб, загальна сума витрат на оплату праці за місяць становить 90500 грн.
Відповідно до довідки № 15-04/2026 від 15.04.2026 ТОВ «ЕЗБК-1» має наступні відкриті поточні рахунки в наступних банках: АТ КБ «ПРИВАТБАНК»; АБ «УКРГАЗБАНК»; АТ «ПРОКРЕДИТ БАНК».
Відповідно до даних банківських довідках на рахунках відповідача наявний наступний розмір грошових коштів: АТ КБ «ПРИВАТБАНК», поточний рахунок № НОМЕР_1 залишок - 301507 грн 06 коп., АБ «УКРГАЗБАНК», поточний рахунок НОМЕР_2 залишок - 811 грн. 28 коп., АТ «ПРОКРЕДИТ БАНК», поточний рахунок НОМЕР_3 - 43 грн 34 коп.
Тобто, залишок коштів відповідача на банківських рахунках становить значно менше, ніж сума присуджена до стягнення. Для здійснення часткового погашення заборгованості товариством було отримано поворотно фінансову допомогу на загальну суму 458000 грн, що підтверджується заключною випискою за період з 16.04.2026 по 16.04.2026. Дана обставина підтверджує наміри товариства про бажання виконати рішення.
При цьому, відповідач вказує, що він вживає активних заходів для стабілізації свого фінансового становища, зокрема веде переговори із потенційними інвесторами щодо залучення додаткового фінансування, переговори з банками про отримання кредиту. Реалізація таких домовленостей потребує певного часу, необхідного для проведення належних процедур перевірки, погодження умов інвестування та укладення відповідних договорів.
У зв'язку з цим сплата суми заборгованості, одним платежем спричинить велике фінансове навантаження на підприємство та дестабілізує його роботу, зокрема суттєво ускладнить можливість виконання зобов'язання перед працівниками щодо виплати заробітної плати працівникам в умовах стрімкого погіршення економічної ситуації в України, несплати податків та обов'язкових платежів до бюджету, оплатою енергоносіїв в умовах надкритичної важливості таких оплат, подальшого погіршення фінансового стану підприємства в умовах воєнного часу що в подальшому введе підприємство в стан неплатоспроможності.
У разі відкриття виконавчого провадження та вжиття заходів примусового виконання, зокрема накладення арешту та подальшої реалізації майна підприємства, існує реальний ризик відчуження саме тих активів, які забезпечують виробничу діяльність підприємства. Реалізація такого майна фактично призведе до втрати підприємством виробничих потужностей, що унеможливить подальше здійснення господарської діяльності.
Враховуючи специфіку господарської діяльності підприємства та технологічну взаємопов'язаність його виробничих потужностей, майно підприємства фактично становить єдиний цілісний майновий комплекс, елементи якого забезпечують безперервність виробничого процесу. Окремі складові такого комплексу використовуються безпосередньо у виробничій діяльності підприємства, тоді як інша частина майна передана в оренду, що також є складовою господарської діяльності підприємства та джерелом отримання доходу. Зазначені активи перебувають у тісному функціональному та економічному взаємозв'язку.
За таких обставин відчуження навіть однієї з одиниць такого майнового комплексу (виробничого обладнання, технологічної лінії, виробничого приміщення, складських потужностей чи іншого елементу інфраструктури) призведе до порушення цілісності майнового комплексу, зупинення або суттєвого ускладнення виробничого процесу, а також втрати частини доходів від орендних правовідносин, що у сукупності фактично унеможливить подальше здійснення підприємством господарської діяльності.
При цьому припинення або суттєве обмеження господарської діяльності підприємства матиме наслідком втрату джерела доходу, необхідного для виконання судового рішення, виплати заробітної плати працівникам та виконання інших зобов'язань підприємства що може призведе до банкрутства підприємства, що, у свою чергу, унеможливить досягнення мети судового захисту та позбавить позивача можливості отримати належні виплати.
У абзаці 1 ч. 3 ст. 331 ГПК України вказано, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Крім того, у ч.ч. 4-7 вказаної вище статті наведено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову.
Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.
Суд зазначає, що відстрочення виконання рішення суду є таким законодавчо врегульованим механізмом відтермінування поновлення порушеного права стягувача, який ґрунтується на об'єктивних, виняткових обставинах, застосування яких не призводить до шкоди сутності права на суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд з прав людини підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання відстрочки виконання рішення суду повинні бути об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.
Отже, питання щодо надання відстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі. Господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.
У рішенні Конституційного Суду України від 26.06.2013 №5-пр/2013 вказано, що розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.
Під час розв'язання питання про відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд має свободу розсуду при врахуванні майнових інтересів сторін, їхнього фінансового стану, ступеня вини кожної сторони у виникненні спору, наявності надзвичайних непереборних подій, інфляційних процесів у економіці держави та інших обставин.
Дана правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 06.03.2019 у справі № 2а25767/10/0570.
За наведених обставин відстрочення виконання рішення суду для відповідача в даному випадку не є інструментом ухилення від виконання судового рішення, а відповідною заявою він лише намагається через існування певних обставин, які таке виконання ускладнюють, забезпечити у майбутньому повне виконання рішення та погашення заборгованості перед позивачем.
Надання відстрочки виконання рішення суду у даній справі, на думку суду, сприятиме належному виконанню заявником своїх наявних зобов'язань, а отже належним чином виконати рішення суду у справі та, як наслідок, буде сприяти захисту інтересів обох сторін та переслідує мету недопущення значного погіршення економічної ситуації боржника.
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про достатність підстав для застосування визначеної ст. 331 Господарського процесуального кодексу України процедури розстрочення виконання судового рішення на чотири місяці до 01.09.2026 враховує вимоги ч. 5 вказаної статті.
При цьому суд звертає увагу, що передбачена процесуальним законом можливість розстрочення виконання судового рішення жодним чином не звільняє сторону боржника від виконання взятих на себе зобов'язань та виконання безспірних вимог стягувача, проте надає сторонам можливість врегулювати фінансові питання зі зменшенням ризику негативних наслідків для обох сторін, а саме: для боржника - загроза неможливості подальшого виконання своїх зобов'язань, а для стягувача - загроза можливості неотримання одразу протягом тривалого часу присудженої до стягнення суми коштів внаслідок переходу відповідача у стан неплатоспроможності.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про задоволення заяви відповідача.
Керуючись статтями 234, 235, 331 ГПК України, суд
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЗБК-1" про розстрочення виконання рішення у справі №910/809/25 задовольнити.
Розстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 01.09.2025 у справі №910/809/25 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЗБК-1» на користь Київської міської ради безпідставно збережених коштів у розмірі 7501529 грн. 07 коп. (з урахуванням вже сплачених у добровільному порядку 834000 грн) на чотири місяці зі сплатою щомісячно рівними частинами:
- до 01.06.2026 (включно) 1875382 (один мільйон вісімсот сімдесят п'ять тисяч триста вісімдесят дві) гривні 27 коп.;
- до 01.07.2026 (включно) 1875382 (один мільйон вісімсот сімдесят п'ять тисяч триста вісімдесят дві) гривні 27 коп.,
- до 01.08.2026 (включно) 1875382 (один мільйон вісімсот сімдесят п'ять тисяч триста вісімдесят дві) гривні 27 коп.,
- до 01.09.2026 (включно) 1875382 (один мільйон вісімсот сімдесят п'ять тисяч триста вісімдесят дві) гривні 27 коп.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені статтями 254-257 ГПК України.
Суддя Сташків Р.Б.