ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
04.05.2026Справа № 910/15095/25
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичний завод "Енергетик"
до 1. Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі"
2. Приватного акціонерного товариства "Енергетичний завод "Енергетик"
про розірвання договору та зобов'язання укласти договір
Суддя Усатенко І.В.
Представники сторін: не викликались
Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергетичний завод "Енергетик" (далі-позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" (далі-відповідач-1) та Приватного акціонерного товариства "Енергетичний завод "Енергетик" (далі-відповідач-2), в якому позивач просить суд:
1. розірвати договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії за технічними даними Паспорту точки розподілу за об'єктом, який знаходиться за адресою: м. Київ, вулиця Бориспільська, буд. 9 (ЕІС-код точки/точок розподілу 62Z1153458988160, 62Z2880707495878, 62Z6580310463520, 62Z5712164733978), який укладено між Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Київські електромережі" та Приватним акціонерним товариством "Енергетичний завод "Енергетик";
2. зобов'язати Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські електромережі" укласти на підставі заявки № 46024 від 07.08.2025 договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії за технічними даними Паспорту точки розподілу за об'єктом, який знаходиться за адресою: м. Київ, вулиця Бориспільська, буд. 9 (ЕІС-код точки/точок розподілу 62Z1153458988160, 62Z2880707495878, 62Z6580310463520, 62Z5712164733978) з Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергетичний завод "Енергетик".
Ухвалою суду від 18.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 26.01.2026.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.04.2026 у позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичний завод "Енергетик" (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9, ідентифікаційний код 45451822) до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" (04080, м. Київ, вул Новокостянтинівська, 20, ідентифікаційний код 41946011) та Приватного акціонерного товариства "Енергетичний завод "Енергетик" (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9, ідентифікаційний код 24712491) про розірвання договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії за технічними даними Паспорту точки розподілу за об'єктом, який знаходиться за адресою: м. Київ, вулиця Бориспільська, буд. 9 (ЕІС-код точки/точок розподілу 62Z1153458988160, 62Z2880707495878, 62Z6580310463520, 62Z5712164733978), який укладено між Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Київські електромережі" та Приватним акціонерним товариством "Енергетичний завод "Енергетик"; зобов'язання Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" укласти на підставі заявки № 46024 від 07.08.2025 договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії за технічними даними Паспорту точки розподілу за об'єктом, який знаходиться за адресою: м. Київ, вулиця Бориспільська, буд. 9 (ЕІС-код точки/точок розподілу 62Z1153458988160, 62Z2880707495878, 62Z6580310463520, 62Z5712164733978) з Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергетичний завод "Енергетик" - відмовлено повністю.
20.04.2026 від Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій він просить стягнути з позивача на його користь правову допомогу у розмірі 20000,00 грн.
22.04.2026 (сформовано в системі "Електронний суд" 21.04.2026) від Приватного акціонерного товариства "Енергетичний завод "Енергетик" надійшла заява про стягнення з позивача на користь відповідача-2 витрат на правову допомогу у розмірі 28666,66 грн.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, Господарський суд м. Києва, -
У відзиві відповідач-1 вказав, що попередній орієнтовний розрахунок витрати на професійну правничу допомогу складає 7000,00 грн та зазначив, що докази в підтвердження остаточної суми витрат на правову допомогу будуть подані ним в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України.
Відповідач-2 у відзиві не зазначив попередній орієнтовний розрахунок витрат на правову допомогу, як і не вказав, що означені витрати ним будуть понесені. В прохальній частині відзиву також не зазначено вимог щодо витрат на правову допомогу. Крім того, в судових засіданнях до закінчення судових дебатів відповідачем-2 не було зроблено заяв про подання ним в порядку ч. 8 ст 129 ГПК України доказів в підтвердження обставин понесення витрат на правову допомогу. Твердження відповідача-2 у його заяві про ухвалення додаткового рішення про те, що у судовому засіданні 16.04.2026 ним зроблено заяву про намір подати докази в підтвердження понесення витрат на правову допомогу не відповідають дійсності і спростовуються протоколом судового засідання від 16.04.2026 та відповідним звукозаписом.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідач-1 зазначених вимог ГПК України дотримався і подав докази у строки, встановлю ч. 8 ст 129 ГПК України. При цьому, судом встановлено, що відповідачем-1 було дотримано приписів ч. 1 ст. 124 ГПК України та наведено у першій заяві по суті спору (відзиві) попередній (орієнтовний) розрахунок сум судових витрат, які відповідач поніс та очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
В свою чергу відповідачем-2 було подано докази протягом 5 днів з дати ухвалення рішення у справі, проте не дотримано вимог ст. 124 ГПК України та не наведено у першій заяві по суті спору (відзиві) попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які відповідач-2 поніс та очікує понести, у зв'язку з розглядом справи, як і не дотримано вимог ст 129 ГПК України щодо озвучення до закінчення судових дебатів заяви про намір подати докази після ухвалення рішення у справі.
Відповідно до приписів статті 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1, 2, 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Зважаючи на викладене вище, суд розглядає заяви без виклику сторін.
Щодо заяви Приватного акціонерного товариства "Енергетичний завод "Енергетик" (відповідач-2).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України):
- подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи;
- зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).
Наведений правовий висновок викладено в постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
ГПК України закріплює вимогу для кожної із сторін процесу подавати до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи (ст. 124 ГПК України).
При поданні відзиву відповідач-2 не зазначив в його тексті попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат
Попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат є обов'язковою складовою в т.ч. відзиву (першої заяви по суті спору), оскільки з огляду на положення ч. ч. 5-7 ст. 129 ГПК України попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат враховується судом під час вирішення питання про розподіл судових витрат, пов'язаних з розглядом справи. При цьому поданий стороною попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує її у доведенні іншої фактичної суми таких витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Частиною 8 ст. 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При цьому перевірка поданих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, не може бути здійснений (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі №927/26/18, від 07.04.2020 у справі №910/2022/19, від 21.06.2022 у справі №908/574/20).
Відповідно до ч. 2 ст. 124 ГПК України у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Отже, не зазначення особою в попередньому (орієнтовному) розрахунку серед судових витрат, саме витрат на правову допомогу є самостійно підставою, згідно практики Верховного Суду для відмови у розподілі відповідних витрат.
Верховний Суд, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасність подання доказів понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу, зробив такі висновки щодо застосування норм процесуального права, зокрема:
- право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 ГПК України, кореспондується з її обов'язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв'язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду (пункт 1.20 постанови палати для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов'язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.07.2021 року у справі 910/16803/19);
- процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів (пункт 3.6 постанови колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.01.2022 у справі № 921/221/21 та пункт 20 постанови від 31.05.2022 у справі № 917/304/21);
- потрібно розрізняти наслідки своєчасного неподання заяви про відшкодування судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, та доказів на підтвердження їх розміру, та загальні правила розподілу судових витрат за результатами розгляду справи. Неподання чи незаявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат. Неподання стороною доказів у підтвердження розміру витрат, пов'язаних із розглядом справи, до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, має своїм процесуальним наслідком залишення такої заяви без розгляду (постанова колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29.06.2022 у справі № 161/5317/18 (провадження № 61-3454св22)), у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.04.2023 у справі № 917/527/18.
В силу частини четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчинення чи невчинення нею процесуальних дій.
Як встановлено судом, тексті відзиву та в його прохальній частині відповідач-2 не просив стягнути з позивача витрати на правову допомогу.
Приватним акціонерним товариством "Енергетичний завод "Енергетик" до закінчення судових дебатів у справі заяви про розподіл судових витрат на правову допомогу подано (заявлено) не було, у тому числі, й в усному порядку. Твердження відповідача-2 про оголошення в судовому засіданні 16.04.2026 такої заяви спростовані матеріалами справи, зокрема звукозаписом судового засідання.
Заява про ухвалення додаткового рішення, в якій відповідач-2 вперше попросив стягнути з позивача витрати на правову допомогу в сумі 28666,66 грн, була подана до суду разом з доказом понесення витрат 22.04.2024, тобто після ухвалення рішення від 16.04.2026 у справі № 910/15095/25, що є підставою для відмови в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат.
Аналогічної позиція викладена Верховним Судом у постанові від 20.07.2023 у справі № 904/7108/21, від 20.04.2023 у справі № 917/527/18.
Враховуючи неподання/незаявлення відповідачем-2 до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу витрат на правову допомогу, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Енергетичний завод "Енергетик" про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 28666,66 грн.
Щодо заяви відповідача-1 про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 20000,00 грн. При поданні відзиву, відповідач визначив орієнтовну вартість правової допомоги у сумі 7000,00 грн.
Згідно зі статтею 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Пунктом 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України установлено, що однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (пункт 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
За приписами частини третьої статті 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Таким чином, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.
Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин першої - третьої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно із частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Натомість у частинах п'ятій - сьомій цієї статті Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:
1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;
2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме: пов'язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. (Аналогічний висновок викладено в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц та в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18).
Також суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом. (Аналогічний висновок викладено в додатковій постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №925/1545/20).
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу заявником надано:
- договір про надання правничої допомоги від 01.01.2026, укладеного між Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Київські електромережі" та адвокатським об'єднанням "Перший радник" ;
- копію звіту про надання правничої допомоги № 29 від 17.04.2026.
Відповідно до п. 1.1 договору Клієнт доручає, а Адвокатське об'єднання зобов'язується надати Клієнту відповідно до умов цього Договору платну професійну правничу допомогу, визначену у пункті 1.2. цього Договору (надалі - «Правнича допомога»), а Клієнт зобов'язується прийняти Правничу допомогу та оплатити її у порядку та у строки, погоджені Сторонами у цьому Договорі.
Згідно п. 3.1-3.3 договору Адвокатське об'єднання звітує за результатами виконання доручення Клієнта і надання Правничої допомоги, надаючи на погодження Клієнту Звіт про надання правничої допомоги (надалі - «Звіт»). Звіт складається та підписується Адвокатським об'єднанням за результатом надання Правничої допомоги, але в будь-якому випадку не пізніше першого числа місяця, що слідує за місяцем, в якому було надано Правничу допомогу та/або припинено її надання та/або змінено умови надання Правничої допомоги. Звіт має містити детальний опис наданої Правничої допомоги та здійснених витрат, необхідних для надання Правничої допомоги, враховуючи складність справи, час, витрачений Адвокатським об'єднанням на надання Правничої допомоги, вартість наданої Правничої допомоги.
Відповідно до п. 4.1-4.4 договору розмір винагороди Адвокатського об'єднання за надання Правничої допомоги за дорученням Клієнта, визначається Сторонами окремо за кожним дорученням Клієнта та зазначається у Звітах про надання Правничої допомоги. Загальна вартість Правничої допомоги за цим Договором складається із вартості наданої Правничої допомоги за кожним дорученням Клієнта та орієнтовно не повинна перевищувати 900 000,00 грн (дев'ятсот тисяч гривень 00 копійок), крім того ПДВ 20% 180 000,00 грн. (сто вісімдесят тисяч гривень 00 копійок), всього - 1 080 000,00 грн (один мільйон вісімдесят тисяч гривень 00 копійок). Всі додаткові витрати, пов'язані із наданням Правничої допомоги, включаються до Звіту і компенсуються Адвокатському об'єднанню Клієнтом. Оплата наданої Правничої допомоги та компенсація витрат здійснюється Клієнтом за фактом їх надання (понесення) Адвокатським об'єднанням за відповідним дорученням Клієнта протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту фактичного виконання рішення суду, у межах стягнутої на користь Клієнта суми.
У звіті від 17.04.2026 зазначено про надання правничої допомоги під час розгляду справи № 910/15095/25 в Господарському суді міста Києва, а саме: - збір доказів по справі, визначення засобів доказування, роз'яснення клієнту правової позиції по судовій справі та узгодження її з клієнтом; підготовка та подання відзиву на позовну заяву; підготовка та подання заперечення на клопотання; участь у 5 судових засіданнях; підготовка та подання заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Загальний розмір винагороди Адвокатського об'єднання за надану Правничу допомогу на підставі цього Звіту про надання правничої допомоги становить 20000,00 грн. (двадцять тисяч гривень 00 копійок) в тому числі ПДВ 20% - 4 000,00 (чотири тисячі гривень 00 копійок).
Суд відзначає, що орієнтовну суму витрат на правову допомогу відповідача-1 зазначив у розмірі 7000,00 грн. При цьому заявлено до стягнення 20000,00 грн.
Суд враховує, що відповідно до частини шостої статті 129 Господарського процесуального кодексу України якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.
Отже, відповідач-1, відповідно до частини шостої статті 129 Господарського процесуального кодексу України повинен був навести суду належне обґрунтування та відповідно, довести обставини того, що станом на час подання заяви про попереднє визначення суми судових витрат він не міг передбачити витрати на надання певних послуг (виконання робіт) та яких саме.
Натомість, заява відповідача-1 про розподіл судових витрат взагалі не містить будь-яких пояснень та обґрунтувань щодо перевищення орієнтовного розрахунку судових витрат на 13000,00 грн.
Суд відзначає, що орієнтовна сума правової допомоги була визначена у відзиві. Тобто відповідач-1 уже мав враховувати в цій сумі вартість послуг по збору доказів по справі, визначення засобів доказування, роз'яснення клієнту правової позиції по судовій справі та узгодження її з клієнтом; підготовку та подання відзиву; участь у як мінімум 2 засіданнях (підготовчому та судовому).
Тобто відповідач-1 міг не передбачити проведення у справі ще 3 засідань і підготовку та подання заперечення на клопотання.
З урахуванням наведеного суд вважає, що заявником не доведено неможливість передбачити витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат, тому в цій частині підлягають застосуванню положення частини шостої статті 129 Господарського процесуального кодексу України і у відшкодуванні судових витрат в частині має бути відмовлено.
Означена позиція зокрема викладена у додатковій постанові Верховного Суду від 27.11.2025 № 904/3453/24.
Суд звертає особливу увагу заявника на правову позицію, викладену в Постанові Об'єднаної Палати Верховного Суду від 02.02.2024 № 910/9714/22, відповідно до якої Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду погоджується з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі №914/1564/20 та у додаткових постановах від 20.09.2023 у справі №922/838/22, від 14.09.2023 у справі №911/3076/21, від 06.09.2023 у справі №914/131/22, від 30.08.2023 у справі №911/3586/21, від 25.07.2023 у справі №914/4092/21, від 07.02.2023 у справі №922/4022/20, від 23.08.2022 у справі №909/328/18, від 05.07.2022 у справі №910/10507/21 щодо застосування статей 123, 126 ГПК України, про те, що заява сторони про розподіл судових витрат є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв'язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню.
Зі звіту, поданого відповідачем-1 не вбачається вартість кожної наданої послуги, а тому з урахуванням заявленої орієнтованої суми витрат на правову допомогу, не зазначення відповідачем-1 причин неможливості визначення орієнтовно заявленої до стягнення суми та відсутність підстав для стягнення з позивача витрат на підготовку та подання заяви про прийняття додаткового рішення, суд вважає обґрунтованою суму правової допомоги у розмірі 14000,00 грн.
При цьому суд зазначає, що критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема, наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.
Керуючись ст. 129, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити Приватному акціонерному товариству "Енергетичний завод "Енергетик" у прийнятті додаткового рішення про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичний завод "Енергетик" витрат на правову допомоги у розмірі 28666,66 грн.
2. Заяву Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Київські електромережі" задовольнити частково.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичний завод "Енергетик" (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9, ідентифікаційний код 45451822) на користь Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" (04080, м. Київ, вул Новокостянтинівська, 20, ідентифікаційний код 41946011) витрати на правову допомогу у розмірі 14000 (чотирнадцять тисяч) грн 00 коп.
4. В задоволенні решти заяви відмовити.
5. Після набрання рішенням законної сили, видати наказ.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.В.Усатенко