ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
09.04.2026Справа № 910/16357/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г, за участю секретаря судового засідання Літовки М.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку № 109 по вулиці
Саксаганського в місті Києві
до 1) Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації
2) Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району міста Києва"
про визнання недійсним договору
За участю представників учасників справи:
від позивача Щепанюк Г.В.
від відповідача-1 не з'явився
від відповідача-2 Джумурат В.М.
До Господарського суду міста Києва звернулось Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку № 109 по вулиці Саксаганського в місті Києві (позивач) з позовом до Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації (відповідач-1) та Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району міста Києва" (відповідач-2) про визнання недійсним підписаного 17.02.2025 заступником Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації Чуздюком О.О. від імені співвласників Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку № 109 по вулиці Саксаганського в місті Києві договору № 942 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком № 109 по вулиці Саксаганського в місті Києві Комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району міста Києва".
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що вказаний договір суперечить вимогам чинного законодавства, а відтак, за твердженням позивача, підлягає визнанню недійсним.
Ухвалою суду від 07.01.2026 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено проведення підготовчого засідання на 05.02.2026, встановлено строки для вчинення учасниками справи процесуальних дій, витребувано у Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації належним чином засвідчену копію договору від 17.02.2025 № 942 з усіма додатками.
21.01.2026 від Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації надійшов відзив на позов. 23.01.2026 від Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району міста Києва" надійшов відзив на позов.
04.02.2026 від Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації надійшло клопотання про здійснення розгляду справи без участі представника.
05.02.2026 від Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку № 109 по вулиці Саксаганського в місті Києві надійшло клопотання про покладення на відповідачів обов'язку надати докази та витребування доказів.
05.02.2026 суд оголосив перерву в підготовчому засіданні до 23.02.2026.
09.02.2026 від Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку № 109 по вулиці Саксаганського в місті Києві надійшла відповідь на відзив відповідача-1 разом з заявою свідка ОСОБА_1 .
23.02.2026 від Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку № 109 по вулиці Саксаганського в місті Києві надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.
У підготовчому засідання 23.02.2026 суд протокольною ухвалою відмовив у задоволенні клопотань позивача про покладення на відповідачів обов'язку надати докази та витребування доказів, а також про зобов'язання відповідачів надати відповіді на запитання у порядку ст. 90 ГПК України.
У підготовче засідання 23.02.2026 представник відповідача 1 не з'явився. Про дату, час та місце проведення судового засідання сторони були повідомлені належним чином.
У підготовчому засіданні 23.02.2026 представники позивача та відповідача-2 зазначили, що вважають виконаними завдання підготовчого провадження, у зв'язку з чим суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 23.03.2026.
У судовому засіданні 23.03.2026 оголошено перерву в судовому засіданні до 09.04.2026.
У судовому засіданні 09.04.2026 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовні вимоги, а також заперечення на такі вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив:
Згідно з рішенням Київської міської ради від 02.12.2010 № 284/5096 «Про питання комунальної власності територіальної громади міста Києва» затверджено переліки об'єктів права комунальної власності територіальної громади міста Києва.
Відповідно до додатків вказаного рішення до комунальної власності територіальної громади міста Києва зараховано майно територіальних громад районів міста Києва, зокрема житловий фонд та всі вбудовані та прибудовані нежитлові приміщення. В додатках зазначається адреса будинку, який належить до комунальної власності, загальна площа будинку та площа його нежитлових приміщень.
Житловий будинок № 109 на вулиці Саксаганського у м. Києві включено до переліку об'єктів комунальної власності територіальної громади міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від № 284/5096 «Про питання комунальної власності територіальної громади міста Києва».
На виконання рішення Київської міської ради від 28.10.2010 № 183/4995 «Про окремі питання організації управління районами в м. Києві» згідно з розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.12.2010 № 1112 «Про питання організації управління районами в місті Києві» (із змінами і доповненнями) вказаний вище житловий будинок віднесено до сфери управління Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації.
Зазначений будинок закріплено на праві господарського відання за КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району в м. Києві» відповідно до розпорядження Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації від 09.02.2011 № 80 (у редакції від 30.12.2016 № 801).
Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» (далі - Підприємство) продовжує надавати послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій до моменту укладання із споживачами договору на управління будинком відповідно до пункту 31 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 23.12.2016 створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Саксаганського, 109» (далі-ОСББ).
Співвласники багатоквартирного будинку на загальних зборах не прийняли рішення щодо управління багатоквартирним будинком, тому, як вказує відповідач 1, будинок не було передано в управління об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку, зокрема, з 23.12.2016 до моменту розгляду справи у суді звернень щодо прийняття рішення про самостійне управління зазначеним житловим будинком від ОСББ «Саксаганського, 109» до Управління житлово-комунального господарства Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації не надходило. В Управлінні відсутня інформація щодо жодних протокольних рішень про управління вказаним будинком.
Відповідно до Наказу від 13.06.2016 № 150 Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України «Про затвердження Порядку проведення конкурсу з призначення управителя багатоквартирного будинку», інформаційне повідомлення щодо проведення конкурсу з призначення управителів багатоквартирних будинків у Шевченківському районі міста Києва було розміщене на офіційному веб-сайті Шевченківської районної місті Києві державної адміністрації shev.kyivcity.gov.ua та в офіційному друкованому виданні Київської міської ради та виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Хрещатик» № 22 (22) від 25 грудня 2024 року.
Як зазначає відповідач 1 у відзиві на позов, відповідно до вищевказаного наказу інформація про управителя, з яким укладено договір про надання послуги, була доведена до відома співвласників багатоквартирних будинків шляхом розміщення в кожному конкретному будинку (на прибудинковій території) на інформаційних стендах у під'їздах будинків та біля них відповідного оголошення.
Розпорядженнями Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації від 17.12.2024 № 1046 «Про затвердження конкурсної документації та оголошення проведення конкурсу з призначення управителя багатоквартирних будинків, в яких не створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, або співвласники яких не прийняли рішення про форму управління багатоквартирним будинком, у Шевченківському районі міста Києва» та від 12.02.2025 № 74 «Про призначення управителя багатоквартирних будинків, в яких не створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, співвласники яких не прийняли рішення про форму управління багатоквартирним будинком, у Шевченківському районі міста Києва» були розміщені на офіційному веб-сайті Шевченківської районної місті Києві державної адміністрації shev.kyivcity.gov.ua вчасно.
Позивач просить визнати недійсним спірний договір (надання послуг з управління багатоквартирним будинком) на підставі ст. 227 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та вказує на те, що у сторони відповідача 1 не було повноважень на його укладення.
Відповідачі у справі подали відзиви, в яких заперечують проти задоволення позовних вимог, посилаючись, зокрема, на те, що:
- укладаючи договір, представник відповідача 1 діяв на підставі розпорядження № 74 від 12.02.2025, яке на даний час є чинним;
- для укладення спірного договору законодавство не вимагає наявності у сторін договору відповідних дозволів та ліцензій;
- оскаржуваним договором не порушено право чи інтерес позивача.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав. Під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.
Порушенням вважається такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
При цьому позивач самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 203 ЦК України визначені загальні вимоги для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1); особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2); волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3); правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5).
Згідно зі ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до ч. 5 ст. 27 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» у разі якщо протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом співвласники багатоквартирного будинку, в якому не створено об'єднання співвласників, не прийняли рішення про форму управління багатоквартирним будинком, управління таким будинком здійснюється управителем, який призначається на конкурсних засадах виконавчим органом місцевої ради, на території якої розташований багатоквартирний будинок. У разі якщо місцевою радою або її виконавчим органом відповідно до законодавства прийнято рішення про делегування іншому органу - суб'єкту владних повноважень функцій із здійснення управління об'єктами житлово-комунального господарства, забезпечення їх утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг, управитель призначається на конкурсних засадах таким органом.
У такому разі ціна послуги з управління багатоквартирним будинком визначається за результатами конкурсу, який проводиться в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства, а договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком строком на один рік від імені співвласників підписує уповноважена особа виконавчого органу відповідної місцевої ради, за рішенням якого призначено управителя. Якщо за один місяць до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не повідомить письмово другу сторону про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Право комунальної власності на нерухоме майно належить територіальним громадам, які згідно зі статтею 143 Конституції України безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є у комунальній власності.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Як передбачено пунктом 5 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», зазначені органи від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності.
Згідно з пунктом 31 статті 26 цього ж Закону представницькі органи місцевого самоврядування вправі приймати рішення про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення.
Під час розгляду даної справи суду не надано доказів того, що співвласниками ОСББ «Саксаганського, 109» прийнято рішення про самостійне управління зазначеним житловим будинком або про вибір управителя такого будинку.
При цьому оскаржуваний договір від 17.02.2025 № 942 укладено саме з метою управління таким будинком, на підставі розпорядження Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, зокрема, від 12.02.2025 № 74. Під час розгляду даної справи суду не надано доказів втрати чинності вказаним розпорядженням.
Відповідно до ст. 227 Цивільного кодексу України правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.
Якщо юридична особа ввела другу сторону в оману щодо свого права на вчинення такого правочину, вона зобов'язана відшкодувати їй моральну шкоду, завдану таким правочином.
Суду не надано доказів необхідності отримання відповідачем 1 дозволу на укладання відповідного договору з відповідачем 2.
Крім того, суд наголошує, що позивач як об'єднання має право прийняти рішення про самостійне управління будинком шляхом прийняття відповідного рішення загальними зборами або про вибір іншого управителя.
Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог, у зв'язку з чим відмовляє позивачу в задоволенні позову.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по оплаті позову судовим збором, враховуючи відмову в задоволенні позову, підлягають покладанню на позивача.
Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 04.05.2026.
Суддя О.Г. Удалова