ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
28.04.2026Справа № 910/891/26
за позовом Державного некомерційного підприємства "Національний інститут раку"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Артек медікал груп"
про стягнення 3705495,00 грн.
Суддя: Людмила ШКУРДОВА.
Секретар с/з (помічник судді): Дмитро БОЖКО.
Представники сторін: згідно з протоколом судового засідання.
Державне некомерційне підприємство "Національний інститут раку" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Артек медікал груп" про стягнення 3705495,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором № 390 від 07.12.2021 р. в частині здійснення своєчасної поставки товару, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 3705495,00 грн. пені за період з 21.02.2022 р. по 07.06.2022 р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.2026 р. відкрито провадження у справі № 910/891/26 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Заперечуючи проти позову, відповідач зазначає, що:
- військова агресія Російської Федерації проти України, масовані обстріли, ведення бойових дій та часткова окупація частини Київської області призвели до призупинення господарської діяльності відповідача, що унеможливлювало побудову будь-яких логістичних маршрутів для поставки товару у м. Київ та нівелювало можливість налаштування обладнання;
- станом на 20.03.2022 р. жодних заявок постачальнику від покупця в межах договору не надходило, а в силу п. 4.1 договору поставці обов'язково передує направлення покупцем заявки на поставку у письмовому вигляді, яка містить інформацію про товар, що підлягає постачанню;
- станом на 20.03.2022 р. у приміщеннях покупця, до яких мало бути доставлено та встановлено обладнання, не були завершені всі необхідні роботи та не було забезпечено дотримання всіх застосовних законних регуляцій та технічних правил;
- відповідальність за поставку, здійснену без заявки, складних технічних виробів, які не можуть бути встановлені без попередньої підготовки в повній мірі покладена на відповідача;
- виконання зобов'язання боржником може бути відстрочене на час прострочення кредитора, якщо останній не вчинив дій, необхідних для виконання;
- за весь період існування договірних зобов'язань між сторонами, позивач не висував жодних вимог щодо неналежного виконання зобов'язання відповідачем, а єдиною підставою звернення позивачем до суду із позовною заявою став акт ревізії Держаудитслужби;
- акт аудиторської перевірки є документом, складеним з приводу наявності або відсутності відповідних порушень, та містить лише думку органу, який його склав;
- враховуючи відсутність будь-яких заперечень зі сторони позивача на повідомлення щодо дії форс-мажорних обставин, відсутність вимог щодо поставки товару або повернення попередньої оплати, а також неготовність приміщень станом на 20.03.2022 р., звернення позивача до суду із позовною заявою про стягнення пені через 4 роки після припинення зобов'язань не відповідає попередній поведінці позивача під час дії договірних зобов'язань та суперечить принципу добросовісності;
- нарахування пені за період після закінчення строку дії договору можливе тільки у разі, якщо зобов'язання не припинено.
Заперечуючи проти доводів відповідача, позивач зазначає, що:
- лист ТПП № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 р. не є доказом настання форс мажорних обставин для всіх без виключення суб'єктів господарювання України з початком військової агресії Російської Федерації;
- сама по собі наявність форс-мажорних обставин, зокрема ведення бойових дій на території України, не є безумовною підставою ні для припинення зобов'язань, ні для звільнення від їх виконання;
- позивач належним чином та у повному обсязі виконав взяті на себе договірні зобов'язання, здійснивши 100% попередню оплату (авансування) за товар у строки та в порядку, передбачені договором;
- обов'язок відповідача щодо поставки товару виник з моменту отримання авансового платежу та мав бути виконаний у межах строку, визначеного договором, незалежно від факту направлення позивачем письмової заявки;
- відповідачем не було враховано умови п. 4.1 договору, якими встановлено строки поставки товару, а саме те, що строки поставки товару не може перевищувати 3 місяців від дати отримання авансування продавцем;
- посилання відповідача на укладення між сторонами договору безоплатного відповідального зберігання майна, як на доказ неготовності приміщень позивача, є безпідставним та не спростовує факту прострочення виконання зобов'язання з поставки товару;
- пеня нарахована за період прострочки з 20.03.2022 р. по дату фактичної поставки товару.
31.03.2026 р. суд закрив підготовче провадження та призначив справу № 910/891/26 до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні 28.04.2026 р. проголошено скорочене рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,
За результатами закупівлі UA-2021-09-25-000030-a, 07.12.2021 р. між Державним некомерційним підприємством "Національний інститут раку" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Артек медікал груп" (продавець) укладено договір № 390, за умовами п. 1.1 якого продавець зобов'язується протягом строку дії договору поставити покупцю(передати у власність) товар (томограф комп'ютерний), в асортименті та кількості. зазначеній у специфікації (додаток 1 до цього договору), а покупець - прийняти і оплатити такий товар.
Відповідно до п. 3.1 договору ціна цього договору становить 46905000,00 грн. без ПДВ. Товар оплачується і відпускається за цінами, вказаними у специфікації до цього договору.
Згідно з п. 3.3 договору в редакції додаткової угоди № 1 від 07.12.2021 р. покупець здійснює авансування в розмірі 100% від загальної ціни цього договору, що складає 46905000,00 грн.без ПДВ, що сплачуються покупцем на підставі рахунка-фактури протягом 10 робочих днів за наявності відповідних асигнувань. Авансування здійснюється на строк не більше 3 місяців з дня отримання коштів продавцем на розрахунковий рахунок, відкритий в органах ДКСУ, та зазначений у реквізитах до договору.
Умовами п. 4.1 договору в редакції додаткової угоди № 1 від 07.12.2021 р. встановлено, що строк поставки товару не може перевищувати 3 місяців від дати отримання авансування продавцем. У межах зазначеного строку поставка товару здійснюється партіями (окремими поставками) на підставі наданої покупцем письмової заявки на поставку товару. Заявка оформлюється у письмовому вигляді та містить інформацію про товар, що підлягає постачанню: найменування, одиниця виміру, кількість, сума (з ПДВ), дата (строк) поставки, інше (у разі необхідності).
Пунктом 4.6 договору визначено, що датою поставки товару вважається дата передачі продавцем покупцю товару згідно з підписаною сторонами видатковою накладною.
За змістом п. 6.2 договору за порушення строків поставки товару продавець сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% вартості товару, з поставки якого допущено прострочення, за кожний календарний день такого прострочення, а за прострочення понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.
Згідно з п. 8.1 договору останній набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2021 р., але в будь-якому випадку до повного виконання зобов'язань за договором.
Відповідно до специфікації (додаток № 1 до договору) відповідач зобов'язався поставити позивачу медичне обладнання загальною вартістю 46905000,00 грн.
На виконання умов договору, позивач 21.12.2021 р. здійснив 100% попередню оплату за товар, що підтверджується платіжним дорученням № 26 від 17.12.2021 р.
08.06.2022 р. відповідач здійснив поставку обумовленого сторонами товару, що підтверджується видатковою накладною № ІР-2 від 08.06.2022 р. на суму 46905000,00 грн.
24.10.2025 р. Державна аудиторська служба України направила позивачу лист № 2501/2025 про усунення виявлених ревізією порушень законодавства, в якому зазначено, що за результатами здійсненої за період з 01.01.2021 р. по 31.05.2025 р. Держаудитслужбою ревізії ДНП "Національний інститут раку" було виявлено порушення законодавства - невжиття позивачем заходів щодо застосування санкцій за порушення строків поставки медичного обладнання за договорами.
18.11.2025 р. позивач направив відповідачу претензію № 11-3079-2025 від 17.11.2025 р. про стягнення штрафних санкцій у розмірі 3705495,00 грн.
У відповідь на вказану претензію відповідач направив позивачу лист № 141/12 від 03.12.2025 р., в якому зазначив, що саме через неготовність приміщення покупця постачальник здійснив поставку товару у строк більший, ніж встановлено умовами договору.
Враховуючи, що відповідач не сплатив позивачу штрафні санкції за договором № 390 від 07.12.2021 р., останній і звернувся до суду з даним позовом.
За приписами ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом положень ст.ст. 626, 627, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частиною 1 ст. 662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Враховуючи умови п. 4.1 договору та дату здійснення позивачем попередньої оплати (21.12.2021 р.), поставка товару відповідачу мала бути здійснена до 20.03.2022 р.
За змістом ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач здійснив поставку товару 08.06.2022 р., тобто поза визначеним п. 4.1 договору строком (3 місяці від дати здійснення попередньої оплати).
Згідно з ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Строк (термін) виконання зобов'язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема, коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов'язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов'язання.
Аналізуючи наведене, суд зазначає, що "строк дії договору" та "строк/термін виконання зобов'язання" за своїм юридичним змістом не є тотожними поняттями, та в залежності від умов договору, укладеного між сторонами, останні можуть як співпадати між собою, так і бути відмінними один від одного.
У даному випадку, враховуючи п. 4.1 договору та дату здійсненої позивачем попередньої оплати, строк виконання зобов'язання з поставки товару не збігається зі строком дії договору - 31.12.2021 р. Після 31.12.2021 р. договір продовжив дію в частині поставки товару - до 20.03.2022 р., але в будь-якому випадку до повного виконання зобов'язань за договором.
Припинення зобов'язання слід відрізняти від закінчення строку дії договору. Закінчення строку дії договору означає, що між його сторонами у майбутньому не будуть виникати взаємні права та обов'язки, що випливали із цього договору. Але ті зобов'язання, які вже існують на момент закінчення строку дії договору, будуть існувати і після його закінчення доти, доки вони не будуть припинені на підставах, встановлених договором або законом (п. 68 постанови Верховного Суду від 10.02.2021 р. у справі № 908/288/20).
На момент закінчення договору у відповідача існувало невиконане зобов'язання з поставки товару загальною вартістю 46905000,00 грн.
Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (ч. 4 ст. 631 Цивільного кодексу України).
Закінчення строку договору, який був належно виконаний лише однією стороною, не звільняє другу сторону від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання нею її обов'язків під час дії договору.
Таким чином, зобов'язання з поставки товару 46905000,00 грн. продовжує існувати навіть після закінчення строку договору до поки воно не буде припинене на підставах, встановлених договором або законом.
Наведеним висновками відповідає і правова поведінка сторін, оскільки після закінчення строку дії договору відповідач поставив, а позивач прийняв товар, що підтверджується видатковою накладною № ІР-2 від 08.06.2022 р. на суму 46905000,00 грн.
Суд зазначає, що після закінчення строку дії договору сторони все ще мають відповідальність за порушення договірних умов, що мали місце впродовж дії договору. Проте, нарахування пені за період після закінчення строку дії договору можливе тільки у разі, якщо зобов'язання не припинено (продовжує існувати, а кредитор вимагає виконання його обов'язку від боржника, який не виконав свої зобов'язання вчасно під час дії договору) й особа не звільнена від цивільного обов'язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (ч. 4 ст. 14 Цивільного кодексу України). Наприклад, боржник звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, у разі відмови кредитора від прийняття виконання, яке внаслідок прострочення боржника втратило для кредитора інтерес (ст. 622 Цивільного кодексу України).
Якщо ж після закінчення строку дії договору кредитор не відмовляється від прийняття виконання (дозволяє завершити роботи, тобто не втратив інтерес до виконання зобов'язання), але й одночасно не вчиняє дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку, то у такому разі прострочення боржника не настає, що обумовлює неможливість нарахування пені.
Наведене випливає із змісту ст.ст. 612, 613 Цивільного кодексу України. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора (ч. 4 ст. 612 Цивільного кодексу України). Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора (ч. 2 ст. 613 Цивільного кодексу України).
Із пояснень відповідача слідує, що на неможливість виконання зобов'язань за договором № 390 від 07.12.2021 р. у строк до 20.03.2022 р. вплинуло ряд обставин, а саме: вторгнення Російської Федерації на територію України, призупинення господарської діяльності відповідача (наказ № 3-ОД від 24.02.2022 р.), масовані ракетні обстріли, активна фаза бойових дій у місті Києві з 24.02.2022 р. по 01.04.2022 р., часткова окупація Київської області, що призвело до блокування логістичних маршрутів, а також невиконання позивачем своїх зобов'язань за договором (прострочення кредитора).
Так, умовами п. 4.1 договору, окрім строку поставки, встановлено, що поставка товару здійснюється партіями (окремими поставками) на підставі наданої покупцем письмової заявки на поставку товару. Заявка оформлюється у письмовому вигляді та містить інформацію про товар, що підлягає постачанню.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону. У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.
Позивачем не надано жодних доказів направлення відповідачу заявок на поставку товару, які б містили інформацію про товар, що підлягає постачанню: найменування, одиниця виміру, кількість, сума, дата поставки, інше.
Судом враховано, що томограф комп'ютерний є складним технічним виробом та обладнанням для променевої діагностики, встановлення якого вимагає дотримання ДБН В.2.2-10:2022 «Заклади охорони здоров'я. Основні положення».
Ряд вимог до встановлення обладнання, зважаючи на його технічну складність визначено також у технічних документах виробника, а саме у Загальній інформації з планування SOMATOM go.Sim, Загальній інформації з планування SOMATOM go.Top, а також в Технічних вимогах для проектування приміщень під монтаж рентгенівської системи фірми Siemens SOMATOM go.TOP.
При цьому, за умовами п. 3.1 договору до вартості товару входять будь-які витрати постачальника, пов'язані з виконанням умов договору, в тому числі, але не виключно: вартість доставки, розвантаження до точного місця експлуатації кожної одиниці, вказаного покупцем, встановлення в точному місці експлуатації кожної одиниці, вказаного покупцем, вартість монтажу, зберігання, запасні частини, комплектація, заготівельно-складські витрати, пусконалагоджувальні роботи та шефмонтаж устаткування.
Позивач не надав до матеріалів справи доказів підготовки приміщень станом на 20.03.2022 р.
Крім того, станом на дату поставки відповідачем товару (08.06.2022 р.) позивач також не підготував приміщення та не привів їх у відповідність до визначених законодавством та технічними документами виробника вимог, у зв'язку з чим 08.06.2022 р. сторони уклали договір безоплатного відповідального зберігання майна № 1/06/22 - комп'ютерних томографів, які були предметом договору № 390 від 07.12.2021 р.
Так, 08.06.2022 р. сторонами підписано акт приймання-передачі майна на відповідальне зберігання до договору безоплатного відповідального зберігання майна № 1/06/22 від 08.06.2022 р., за яким медичне обладнання було прийнято відповідачем на зберігання.
Лише 17.10.2022 р. позивач здійснив належну підготовку приміщень ДНП «Національний інститут раку» до монтажу медичного обладнання та забрав поставлений відповідачем товар, що підтверджується актом приймання-передачі майна з відповідального зберігання до договору безоплатного відповідального зберігання майна № 1/06/22 від 08.06.2022 р.
Таким чином, позивач не виконав свого зобов'язання як в частині готовності приміщень, так і в частині направлення заявки із бажаною датою поставки товару. Ба більше, після закінчення строку дії договору та строку поставки товару позивач жодного разу не звертався до відповідача з вимогою виконати свої зобов'язання або повернути попередню оплату. При цьому, станом на 20.03.2022 р. сторони перебували в однакових умовах, оскільки у період з 24.02.2022 р. по 01.04.2022 р. у м. Києві велися активні бойові дії (загальновідомий факт), що унеможливлювало як здійснення поставки відповідачем товару, так і прийняття його позивачем.
Також судом враховано, що за весь період існування договірних зобов'язань між сторонами (грудень 2021 р. - червень 2022 р.), позивач не висував жодних вимог щодо неналежного виконання зобов'язання відповідачем, а єдиною підставою звернення до суду із позовною заявою у 2026 р. став акт ревізії Державної аудиторської служби України, який є документом, складеним з приводу наявності або відсутності відповідних порушень, та містить лише думку органу, який його склав. Викладені в ньому висновки не мають заздалегідь обумовленої сили. Такий акт не є рішенням суб'єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися. За умови існування між сторонами договірних правовідносин, виявлені контролюючим органом порушення, в даному випадку - аудиторською перевіркою, не впливають на умови укладених сторонами договорів і не можуть їх змінювати.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Державного некомерційного підприємства "Національний інститут раку", оскільки у даному випадку прострочення боржника не настало через неготовність кредитора прийняти товар, зобов'язання виконане у повному обсязі майже 4 роки тому, що обумовлює неможливість нарахування пені за договором № 390 від 07.12.2021 р.
На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позовних вимог - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили через 20 днів з моменту виготовлення повного рішення в разі не оскарження його в установленому порядку. Рішення може бути оскаржене в 20-денний строк до Північного апеляційного господарського суду.
Суддя Людмила ШКУРДОВА
Повне рішення складено та підписано 04.05.2026 р.