ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про залишення зустрічної позовної заяви без руху
м. Київ
27.04.2026Справа №910/3804/26
Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В., розглянувши матеріали зустрічної позовної заяви Акціонерного товариства «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» (03035, м. Київ, вул. Монастирського Дениса, буд. 3) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровська торгово-промислова компанія» (53300, Дніпропетровська обл., м. Покров, вул. Торгова, буд. 45, кв. 16) про стягнення 275016,38 грн
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровська торгово-промислова компанія»
до Акціонерного товариства «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» в особі філії «Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат» Акціонерного товариства «Об'єднана гірничо-хімічна компанія»
про стягнення 419890,15 грн
Без повідомлення виклику (представників) учасників справи
Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпровська торгово-промислова компанія» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» в особі філії «Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат» Акціонерного товариства «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» (далі - відповідач) про стягнення 419890,15 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскільки відповідачем не виконано рішення Господарського суду міста Києва від 12.11.2024 у справі №910/6947/24 про стягнення з нього, зокрема, основного боргу у розмірі 8061000,00 грн, позивачем було донараховано та заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 133834,69 грн та інфляційні втрати у розмірі 286055,46 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/3804/26, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та встановлено сторонам строки на подачу заяв по суті спору.
22.04.2026 року до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІКС «Електронний суд» від Акціонерного товариства «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» (далі - позивач за зустрічним позовом) надійшла зустрічна позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровська торгово-промислова компанія» (далі - відповідач за зустрічним позовом) про стягнення 275016,38 грн.
Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскільки відповідачем за зустрічним позовом не виконано рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2025 у справі №910/6947/24 про стягнення з нього, зокрема, штрафних санкцій у розмірі 5000000,00 грн, позивачем було донараховано та заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 67640,58 грн та інфляційні втрати у розмірі 207375,80 грн.
Окрім того, позивач за зустрічним позовом на підставі ч. 11 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України просить суд провести зарахування зустрічних однорідних вимог, за результатами якого припинити зобов'язання Акціонерного товариства «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпровська торгово-промислова компанія» у розмірі 275016,38 грн.
Дослідивши матеріали зустрічної позовної заяви судом встановлено, що подана зустрічна позовна заява не відповідає вимогам статей 162, 164 Господарського процесуального кодексу України.
Так, частина 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України зазначає, що позовна заява повинна містити, зокрема, перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Позаяк, в порушення вищевикладеного, заявником не зазначено щодо наявності у позивача за зустрічним позовом або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Крім того, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України).
Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя, від 14.05.1981 № R (81) 7: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).
Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України, що має беззаперечно виконуватись сторонами в разі необхідності реалізації цього права.
Правові засади справляння, розмір ставок судового збору та порядок його сплати регулюються Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено, що з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3328,00 грн.
Згідно п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; а за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Судом враховано, що зустрічну позовну заяву подано в електронній формі з використанням системи «Електронний суд» у зв'язку з чим може бути застосований понижуючий коефіцієнт у розмірі 0,8, визначений частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів.
У даній зустрічній позовній заяві заявник просить стягнути 3% річних та інфляційні втрати у загальному розмірі 275016,38 грн.
З огляду на те, що даний зустрічний позов містить одну майнову вимогу, то судовий збір за його подання має сплачуватися у розмірі 3300,20 грн (275016,38 грн *1,5 ставки/100% *0,8).
Однак, до зустрічної позовної заяви не додано жодних доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі, як і не зазначено, з наданням відповідних доказів, що заявник є звільненим від сплати судового збору.
Згідно з частинами 4, 5 Господарського процесуального кодексу України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
При цьому, залишення зустрічної позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.
За таких обставин, оскільки позивачем за зустрічним позовом не дотримано вищезазначених вимог встановлених Господарським процесуальним кодексом України, суд вважає за необхідне залишити зустрічну позовну заяву Акціонерного товариства «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» без руху та надати позивачу за зустрічним позовом строк для усунення допущених недоліків зустрічної позовної заяви.
На підставі викладеного та керуючись статтями 162, 164, 172, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Залишити зустрічну позовну заяву Акціонерного товариства «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» без руху.
2. Встановити позивачу за зустрічною позовною заявою строк для усунення недоліків - протягом 5 днів з дня отримання даної ухвали.
3. Встановити Акціонерному товариству «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» спосіб усунення недоліків зустрічної позовної заяви шляхом подання до суду
- заяви щодо наявності у позивача за зустрічним позовом або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до зустрічної позовної заяви.
- оригіналу платіжного документа про сплату судового збору за вимогу майнового характеру в розмірі 3300,20 грн за реквізитами Господарського суду міста Києва, або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
4. Роз'яснити позивачу за зустрічною позовною заявою, що якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із такою заявою.
5. Згідно ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її підписання. Дана ухвала не підлягає оскарженню.
СуддяТ.В. Васильченко