ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
20.04.2026Справа № 910/468/26
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., за участю секретаря судового засідання Салацької О.В., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Світловодський Завод Пиломатеріалів» (вул. Дружби, буд. 15А, м. Світловодськ, Кіровоградська обл., 27500; ідентифікаційний код 39042713)
до Фонду державного майна України (вул. Генерала Алмазова, буд. 18/9, м. Київ, 01133; ідентифікаційний код 00032945)
про визнання частково недійсним договору,
Представники сторін:
від позивача: Прилуцький Олександр Семенович
від відповідача: Ланько Марта Миколаївна
1. Стислий виклад позиції Позивача
До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Світловодський Завод Пиломатеріалів» (далі за текстом - ТОВ «Світловодський Завод Пиломатеріалів», Позивач) з позовом до Фонду державного майна України (далі за текстом - ФДМУ, Відповідач) в якому просить суд, визнання недійсним пункт 5.3.1 договору під реєстровим номером 1027 від 06.12.2018 (далі за текстом - Договір).
В обґрунтування заявленого позову Позивач зазначає, що Регіональним відділенням ФДМУ по Кіровоградській області, включено у Договір пункт 5.3.1 - «Покупець зобов'язаний завершити будівництво об'єкта з правом зміни первісного призначення протягом п'яти років з моменту переходу до нього права власності на об'єкт», який передбачався статтею 19 Закон України «Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва», який втратив чинність 18.01.2018, тобто не підлягав застосуванню.
Крім того, Позивач звертає увагу суду на те, що у Договорі відсутні будь-які посилання на Акти цивільного законодавства пов'язані з об'єктом приватизації, у тому числі на Закон України «Про приватизацію державного і комунального майна», який регулює правові, економічні та організаційні основи приватизації державного і комунального майна та майна, що належить Автономній Республіці Крим.
Посилаючись на положення частини 1 статті 215 та частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) Позивач просить суд визнати недійсним пункт 5.3.1 Договору.
2. Стислий виклад позиції Відповідача
Заперечуючи щодо задоволення позову, Відповідач зазначає, що рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 03.04.2025, яке залишене без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 20.10.2025 та постановою Касаційного господасрького суду від 21.06.2026 у справі № 912/3127/24 розірвано договір купівлі - продажу об'єкта малої приватизації - незавершеного будівництва 108 квартирного житлового будинку, за адресою: Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Новогеоргіївська, 48, укладений між Позивачем та Відповідачем (у даній справі) та зобов'язано ТОВ «Світловодський Завод Пиломатеріалів» повернути РВ по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях об'єкт малої приватизації - незавершеного будівництва 108 квартирний житловий будинок, розташований за адресою: Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Новогеоргіївська, 48, за актом приймання-передачі.
Таким чином, згідно доводів Відповідача, визнання недійсними окремих пунктів Договору, вже розірваного судовим рішенням, неможливе, оскільки з моменту набрання рішенням законної сили договір припиняє дію, як і зобов'язання сторін.
3. Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2026 позовну заяву залишено без руху, Позивачу встановлено п'ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.
29.01.2026 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла заява Позивача про усунення недоліків позовної заяви, до якої додано позовну заяву (нова редакція).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 16.03.2026.
06.03.2026 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву.
У підготовчому засіданні 16.03.2026 судом закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 20.04.2026.
У судовому засіданні 20.04.2026 представник Позивача надав пояснення по суті заявлених вимог, просив суд задовольнити позов.
Представник Відповідача заперечував щодо задоволення позову, просив суд відмовити.
Заслухавши вступні слова представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, у судовому засіданні 20.04.2026 відповідно до статті 240 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
06.12.2018 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Кіровоградській області (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Світловодський завод пиломатеріалів» (покупець) укладено Договір купівлі-продажу об'єкта малої приватизації - незавершеного будівництва 108 квартирного житлового будинку, за адресою: Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Новогеоргіївська, 48, (далі - об'єкт приватизації), який посвідчено приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області Новиковою Н.М. та зареєстровано в реєстрі за № 1027 (Договір).
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 03.04.2025, яке залишене без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 20.10.2025 та поставовою Касаційного господасрького суду від 21.06.2026 у справі № 912/3127/24 розірвано договір купівлі - продажу об'єкта малої приватизації - незавершеного будівництва 108 квартирного житлового будинку, за адресою: Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Новогеоргіївська, 48, укладений між Позивачем та Відповідачем (у даній справі) та зобов'язано ТОВ «Світловодський Завод Пиломатеріалів» повернути РВ по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях об'єкт малої приватизації - незавершеного будівництва 108 квартирний житловий будинок, розташований за адресою: Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Новогеоргіївська, 48, за актом приймання-передачі.
Підставою для прийняття вказаного рішення стало те, що ТОВ «Світловодський завод пиломатеріалів» впродовж п'яти років з моменту набуття права власності на об'єкт незавершеного будівництва не виконувало зобов'язань, передбачених пунктом 5.3.1 договору купівлі-продажу, а лише 05.12.2023 безпідставно звернулося з пропозицією внести зміни до його положень, посилаючись на форс-мажорні обставини.
Відповідно до частини 4 статті 75 ГПК України вказані обставини є для суду преюдиціальними в силу чого не підлягають доведенню повторно.
Звертаючись до суду з даним позовом, Позивач просить суд визнати недійсним пункт 5.3.1 Договору оскільки останній суперечить вимогам чинного законодавства на момент його узгодження, а саме пункт 2 статті 26 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» (в редакції від 18.10.2018) не містить такої умови аукціону - «встановлення строку завершення будівництва об'єкта незавершеного будівництва».
При цьому, Позивач зазначає, що при укладанні Договору Відповідачем застосовано закон, який не підлягав застосуванню - Закон України «Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва», який втратив чинність ще 18.01.2018, на підставі якого і включено в Договір умову продажи - пункт 5.3.1 «Покупець зобов'язаний завершити будівництво об'єкта з правом зміни первісного призначення протягом п'яти років з моменту переходу до нього права власності на об'єкт», яка передбачалась статтею 19 даного Закону.
Посилаючись на положення частини 1 статті 215 та частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) Позивач просить суд визнати недійсним пункт 5.3.1 Договору, яким передбачено обов'язок Покупця виконати умови продажу об'єкта приватизації, а саме: покупець зобов'язаний завершити будівництво об'єкта з правом зміни первісного призначення протягом п'яти років з моменту переходу до нього права власності на об'єкт.
Заперечення Відповідача по суті заявленого позову зводяться до неможливості визнання недійсними окремих пунктів Договору, вже розірваного судовим рішенням оскільки з моменту набрання рішенням законної сили договір припиняє дію, як і зобов'язання сторін.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є, договори та інші правочини.
Частинами 1, 3, 5 статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
У відповідності до положень статтей 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Закон України «Про приватизацію державного та комунального майна» (в редакції від 18.01.2018 чинність на момент укладення Договору) регулює правові, економічні та організаційні основи приватизації державного і комунального майна та майна, що належить Автономній Республіці Крим.
Так статтею 26 вказаного Закону закріплено, що під час приватизації об'єкта державної або комунальної власності шляхом його продажу на аукціоні, викупу між продавцем і покупцем укладається відповідний договір купівлі-продажу.
Укладення та внесення змін до договорів купівлі-продажу здійснюються відповідно до вимог законодавства.
До договору купівлі-продажу включаються передбачені умовами аукціону, викупу зобов'язання сторін щодо: збереження основних видів діяльності підприємства; технічного переозброєння, модернізації виробництва (сума інвестицій) та енергомодернізації об'єкта; виконання встановлених мобілізаційних завдань; погашення боргів із заробітної плати та перед бюджетом, простроченої кредиторської заборгованості підприємства; забезпечення соціальних гарантій працівникам згідно з вимогами трудового законодавства; вимог та додаткових обмежень природоохоронного законодавства щодо користування об'єктом; оплати послуг юридичних та фізичних осіб (у разі їх залучення), пов'язаних із виконанням заходів з приватизації об'єктів державної власності, зокрема: проведення обов'язкового екологічного аудиту у випадках, передбачених законодавством; надання послуг радника у випадках, передбачених цим Законом; проведення оцінки майна в процесі приватизації у випадках, передбачених цим Законом.
Суд не заперечує, що вказані вище положення не містять у своєму переліку умови, яка закріплена в підпункті 5.3.1 пункту 5.3 Договору «Покупець зобов'язаний завершити будівництво об'єкта з правом зміни первісного призначення протягом п'яти років з моменту переходу до нього права власності на об'єкт» (без посилань на норми законодавства), однак зазначене не спростовує та не нівелює той факт, що така умова не була забороненою та погоджена сторонами при укладанні Договору шляхом їх вільного волевиявлення.
Згідно положень частини 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 203 ЦК України передбачено загальні вимоги, додержання яких є для чинності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно із частинами 1 та 2 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Отже, чинним законодавством визначено, що договір може бути визнаний недійсним лише з підстав, передбачених законом.
В сукупності зазначеного, суд дійшов висновку, що Позивачем не доведено, що підпункт 5.3.1 пункту 5.3 Договору суперечить вимогам законодавства чинного на момент узгодження вказаної умови та укладення Договору, в силу чого позов не підлягає задоволенню.
При цьому, судом враховано, що підпункт 5.3.1 пункту 5.3 Договору не містить прив'язки та посилань на Закон України «Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва», що нівелює заперечення Позивача в цій частині.
В частині заперечень Відповідача, суд звертає увагу, що згідно постанови Великої Палата Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17 відповідно до положень цивільного та господарського законодавства розірвання сторонами договору, виконаного повністю або частково, не позбавляє сторін права на звернення до суду з позовом про визнання такого договору недійсним.
При цьому, суд вказує, що правові наслідки розірвання договору та визнання договору недійсним є різними.
З огляду на досліджені судом докази та встановлені обставини, суд дійшов висновку, що Позивачем не доведено наявності підстав визнання недійсним пункту Договору в силу чого відсутні підстави для задоволення позову.
Судові витрати у вигляді судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на Позивача та йому не відшкодовуються.
Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, 123, 129, статтями 236-238, статтями 240 та 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Світловодський Завод Пиломатеріалів» - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення підписано: 04.05.2026
Суддя Антон ПУКАС