номер провадження справи 33/20/26
04.05.2026 Справа № 908/393/26
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Мірошниченка М.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін матеріали справи №908/393/26
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗП СІТІ» (69035, м. Запоріжжя, вул.Незалежної України, буд. 5, прим. 147, ідентифікаційний код 45612677)
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Бабушкіна Івана Романовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
про стягнення 243070,08 грн.
До Господарського суду Запорізької області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗП СІТІ» з позовом до Фізичної особи-підприємця Бабушкіна Івана Романовича про стягнення 243070,08 грн. на підставі договору суборенди №23/12-24 СОБ175 від 23.12.2024.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що між сторонами укладений договір суборенди № 23/12-24 СОБ175 від 23.12.2024, відповідно до умов якого відповідач зобов'язався сплачувати орендну плату, компенсувати експлуатаційні витрати, сплачувати пеню у разі прострочення.
Додатковою угодою № 2 до договору суборенди № 23/12-24 СОБ175 від 23.12.2024 відповідач визнав суму заборгованості.
На підставі зазначеного після усунення недоліків позовної заяви позивач остаточно просив стягнути з відповідача на його користь 248 374,58 грн., з яких: 192 288,99 грн. - експлуатаційні витрати, 33147,69 грн. - пеня по експлуатаційним витратам, 3225,23 грн. - 3% річних по експлуатаційним витратам, 5380,49 грн. - інфляційні втрати по експлуатаційним витратам, 11 958,36 грн. - пеня по орендній платі, 1161,82 грн. - 3% річних по орендній платі, 1212,00 грн. - інфляційні втрати по орендній платі.
Позов заявлено на підставі ст. ст. 525, 526, 530, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 230 Господарського кодексу України.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.02.2026 позовну заяву передано на розгляд судді Мірошниченку М.В.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 20.02.2026 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
27.02.2026 від позивача надійшла заява про усунення недоліків з поясненнями до розрахунку та доказами на виконання вимог суду.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 04.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 33/20/26. Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання. Встановлено відповідачу строк для надання суду обґрунтованого письмового відзиву на позовну заяву з доказами направлення відзиву позивачу - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі; встановлено позивачу строк для надання суду відповіді на відзив на позов, а також доказів направлення відповіді на відзив відповідачу - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов. Повідомлено сторін, що додаткові письмові докази, клопотання, заяви, пояснення, необхідно подати у строк до 03.04.2026.
Копію ухвали доставлено до електронного кабінету позивача та його представника 04.03.2026 о 15:24 год., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Відповідач повідомлений про постановлення ухвали суду від 04.03.2026 через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, а також копію ухвали доставлено до електронної скриньки відповідача 04.03.2026, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Копія ухвали суду від 04.03.2026, яка була направлена на адресу відповідача засобами поштового зв'язку, повернулась до суду неврученою з відміткою поштової установи «За закінченням терміну зберігання».
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому не заперечував факт існування заборгованості за договором суборенди та визнав обов'язок її погашення, зазначив, що позивач обмежив його доступ до орендованого приміщення, самовільно вилучив майно, що знаходилось у приміщенні, обмежив його доступ до особистих речей та документів, які необхідні для здійснення господарської діяльності і проведення розрахунків, що ускладнює виконання зобов'язань. Також він є особою з інвалідністю, що об'єктивно обмежує можливість здійснювати повноцінну господарську діяльність та отримувати дохід, є ветераном та колишнім військовополоненим. Він неодноразово звертався до позивача з проханням надати доступ до приміщення, повернути документи, надати можливість здійснити розрахунок та погашення заборгованості, що підтверджується перепискою, проте позивач звернення ігнорує. Крім того, на підставі об'єктивних перешкод, створених позивачем; його добросовісної поведінки, стану здоров'я, соціального статусу, наявності реального наміру виконати зобов'язання, просив в разі задоволення позову відстрочити виконання рішення суду строком на два місяці.
Суд дійшов висновку, що наявних у справі доказів достатньо для вирішення спору по суті.
Розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. У зв'язку з цим відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалось.
Розглянувши матеріали справи, суд
01.09.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗОЛОТІ КВАДРАТНІ МЕТРИ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗП СІТІ» (позивач) укладено договір № 01/09 оренди нежитлового приміщення, за умовами до якого передано позивачу в тимчасове платне користування нежитлове приміщення № 118 (кімнати 1-4, частину кімнати 5) літ. А-5 за адресою: Україна, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 175, орендар має право на передавання приміщення в користування третім особам, має право підписувати договори суборенди, строк дії договору до 01.08.2027.
23.12.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗП СІТІ» (орендар) та Фізичною особою-підприємцем Бабушкіним Іваном Романовичем (суборендар, відповідач) укладено договір № 23/12-24 СОБ175 суборенди нежитлового приміщення (далі - договір суборенди).
У відповідності до умов договору суборенди орендар зобов'язався передати суборендарю в тимчасове платне користування (суборенду) нежитлові кімнати № 1, 2, 3, 4 та частину кімнати №5 першого та підвального поверхів будівлі літ. А-5, нежитлового приміщення 118 за адресою: Україна, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 175 (надалі - приміщення) (п. 1.1. договору суборенди). Цільове призначення приміщення - розміщення офісу та ведення ним господарської діяльності згідно внутрішньої документації суборендаря (п. 1.2. договору суборенди).
Орендна плата за місяць складає 12000,00 грн. та сплачується до 10-го числа поточного місяця, за який проводиться розрахунок. В орендну плату не входять витрати за комунальні послуги (вода, електроенергія, опалення, охолодження, послуги утримання будинку і прибудинкової території, сигналізація, вивіз сміття, ліфту, охорони тощо). Оплата зазначених платежів відшкодовується орендарю суборендарем на підставі виставлених рахунків, що підлягають безумовній оплаті. Відсутність у суборендаря відповідних рахунків не є підставою для звільнення його від зобов'язань із сплати орендної плати та компенсації витрат за комунальні послуги, витрат і утримання будинку та прибудинкової території. В даному випадку суборендар може звернутись до орендаря з вимогою про надання йому відповідного рахунку. При цьому суборендар сплачує орендарю одноразовий авансовий платіж за електроенергію за два місяці. У раз припинення цього договору авансовий платіж повертається орендарем суборендарю повністю. Компенсація витрат за комунальні послуги, витрат з утримання будинку та прибудинкової території здійснюється суборендарем не пізніше 10-го числа місяця, наступного за звітним. На вимогу суборендаря йому орендарем надаються акти надання послуг: оренди, компенсації витрат за комунальні послуги та витрат з утримання будинку та прибудинкової території. Відсутність підписаних актів надання послуг не є підставою для звільнення суборендаря від зобов'язань із сплати орендної плати та компенсації витрат за комунальні послуги, витрат з утримання будинку та прибудинкової території (п.п. 4.1, 4.6, 4.7, 4.8 договору суборенди).
За невиконання (неналежне виконання) зобов'язань по даному договору сторони несуть відповідальність, передбачену нормами чинного законодавства і цим договором. У випадку несвоєчасної або не в повному обсязі оплати орендної плати суборендар сплачує орендарю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми прострочених платежів за кожний день прострочки. У випадку несвоєчасної або не в повному обсязі компенсації витрат за комунальні послуги, витрат з утримання будинку та прибудинкової території суборендар сплачує орендарю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми прострочених платежів за кожний день прострочки (п.п. 8.1, 8.2, 8.3 договору суборенди).
Даний договір набуває чинності, починаючи з дати його підписання уповноваженими представниками сторін, і діє протягом 1 (одного) року з моменту передачі приміщення суборендарю за актом приймання-передачі, але не більше, ніж на період дії договору оренди № 01/09 від 01.09.2024, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх обов'язків за цим договором (п. 11.2. договору суборенди).
23.12.2024 орендар передав суборендарю визначене майно: нежитлові кімнати № 1, 2, 3, 4 та частину кімнати № 5 першого та підвального поверхів будівлі лі. А-5, нежитлового приміщення 117 за адресою: Україна, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 175, загальною площею 63,3 кв.м, а також обладнання та майно орендаря за актом приймання-передачі нежитлового приміщення від 23.12.2024.
Додатковою угодою № 1 від 20.12.2025 до договору суборенди сторони домовились продовжити строк дії договору на один рік до 23.12.2026 включно.
01.02.2026 сторони уклали додаткову угоду № 2 до договору суборенди, якою визначили, що станом на 01.02.2026 суборендар має заборгованість перед орендарем за договором суборенди нежитлового приміщення 23/12-24 СОБ175 від 23.12.2024. Заборгованість з орендної плати становить: за червень 2025 року - 12 000,00 грн.; за липень 2025 року - 12 000,00 грн.; за серпень 2025 року - 12 000,00 грн.; за вересень 2025 року - 12 000,00 грн.; за жовтень 2025 року - 12 000,00 грн.; за листопад 2025 року - 12 000,00 грн.; за грудень 2025 року - 12 000,00 грн.; за січень 2026 року - 12 000,00 грн.; за лютий 2026 року - 12 000,00 грн. Загальний розмір заборгованості з орендної плати становить 108 000,00 грн. Заборгованість за експлуатаційні та комунальні витрати за період з січня 2025 року по січень 2026 року становить: січень 2025 року - 13 042,81 грн.; лютий 2025 року - 12 482,13 грн.; березень 2025 року - 10 283,68 грн.; квітень 2025 року - 11 573,69 грн.; травень 2025 року - 16 266,11 грн.; червень 2025 року - 14 185,91 грн.; липень 2025 року - 17 032,46 грн.; серпень 2025 року - 14 278,76 грн.; вересень 2025 року - 14 821,10 грн.; жовтень 2025 року - 11 874,90 грн.; листопад 2025 року - 14 280,07 грн.; грудень 2025 року - 12 631,65 грн.; січень 2026 - 29 5358,93 грн. Загальна сума заборгованості за експлуатаційними та комунальними витратами становить 192 288,99 грн. Суборендар безумовно визнав зазначену заборгованість у повному обсязі та зобов'язався її погасити відповідно до умов договору. Суборендар підтвердив, що ознайомлений з положеннями договору щодо відповідальності за прострочення платежів та не заперечував проти нарахування штрафних санкцій, передбачених договором та чинним законодавством України.
Додатково позивачем надані рахунки на оплату компенсації експлуатаційних та комунальних послуг за січень 2025 року - № 818 від 31.01.2025 на суму 13 042,81 грн., за лютий 2025 року - № 819 від 28.02.2025 на суму 12 482,13 грн., за березень 2025 року - №696 від 31.03.2025 на суму 10 283,68 грн., за квітень 2025 року - №695 від 30.04.2025 на суму 11 573,69 грн., за травень 2025 року - № 694 від 31.05.2025 на суму 16 266,11 грн., за червень 2025 року - № 693 від 30.06.2025 на суму 14 185,91 грн., за липень 2025 року - №692 від 31.07.2025 на суму 17 032,46 грн., за серпень 2025 року - № 691 від 31.08.2025 на суму 14 278,76 грн., за вересень 2025 року - № 690 від 30.09.2025 на суму 14 821,10 грн., за жовтень 2025 року - № 689 від 31.10.2025 на суму 11 874,90 грн., за листопад 2025 року - № 816 від 30.11.2025 на суму 14 280,07 грн., за грудень 2025 року - № 817 від 31.12.2025 на суму 12 631,65 грн., за січень 2026 - № 92 від 31.01.2026 на суму 29 5358,93 грн.; а також рахунки на оплату оренди приміщення за період з 23.05.2025 по 22.02.2026.
Судовим наказом Господарського суду Запорізької області від 23.02.2026 у справі №908/389/26 стягнуто з Фізичної особи-підприємця Бабушкіна Івана Романовича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗП СІТІ» заборгованість за договором № 23/12-24 СОБ175 суборенди нежитлового приміщення від 23.12.2024 в розмірі 108 000,00 грн., що складається з орендної плати за період з червня 2025 року по лютий 2026 року. Дата набрання судовим наказом законної сили 23.03.2026.
За приписами статті 774 Цивільного кодексу України передання наймачем речі у володіння та користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.
За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк (частина перша статті 759 Цивільного кодексу України).
За приписами статті 760 Цивільного кодексу України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Предметом договору найму можуть бути майнові права. Особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом.
Згідно з частинами першою, п'ятою статті 762 Цивільного кодексу України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Договір найму укладається на строк, встановлений договором (частина перша статті 763 Цивільного кодексу України).
Згідно із частинами першою, другою статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
Частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У частині першій статті 627 Цивільного кодексу України зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно із частиною першою статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до встановлених обставин справи, між позивачем та відповідачем немає суперечок щодо правової природи та змісту договору суборенди. При цьому п.п. 4.1, 4.6, 8.1, 8.2, 8.3 договору суборенди є чіткими, однозначними та не потребують додаткового тлумачення.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За змістом частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
Згідно з частиною першою статті 598, статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписами частини першої статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Суд звертає увагу, що позовна вимога про стягнення 192 288,99 грн. експлуатаційних витрат включає витрати за комунальні послуги та витрати з утримання будинку та прибудинкової території, як зазначено в п. 4.6 договору суборенди. У додатковій угоді № 2 від 01.02.2026 до договору суборенди дані витрати іменуються експлуатаційні та комунальні витрати.
Згідно з умовами п. 4.6 договору суборенди в орендну плату не входять витрати за комунальні послуги (вода, електроенергія, опалення, охолодження, послуги утримання будинку і прибудинкової території, сигналізація, вивіз сміття, ліфту, охорони тощо). Оплата зазначених платежів відшкодовується орендарю суборендарем на підставі виставлених рахунків, що підлягають безумовній оплаті. Компенсація витрат за комунальні послуги, витрат з утримання будинку та прибудинкової території здійснюється суборендарем не пізніше 10-го числа місяця, наступного за звітним.
Позивачем надані рахунки на оплату компенсації експлуатаційних та комунальних послуг за період з січня 2025 року по січень 2026 року на загальну суму 192 288,99 грн., що містять підписи відповідача про отримання рахунків, які відповідачем не спростовані.
Також зазначений розмір компенсації узгоджений сторонами в додатковій угоді №2 від 01.02.2026 до договору суборенди.
У відзиві на позовну заяву відповідач не заперечував факт існування заборгованості за договором суборенди та визнав обов'язок її погашення.
Доказів оплати експлуатаційних та комунальних послуг в повному обсязі або частково сторонами не надано.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по експлуатаційним та комунальним витратам в розмірі 192 288,99 грн.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки (пункт 3 частини першої статті 611 Цивільного кодексу України)
Згідно з частинами першою, третьою статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.
Умовами пунктів 8.2, 8.3 договору суборенди передбачена пеня за несвоєчасну або не в повному обсязі оплату орендної плати та компенсації витрат за комунальні послуги, витрат з утримання будинку та прибудинкової території суборендарем в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми прострочених платежів за кожний день прострочення.
Також відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем заявлено вимоги про стягнення 33 147,69 грн. пені по експлуатаційним витратам, 3225,23 грн. - 3% річних по експлуатаційним витратам, 5380,49 грн. інфляційних втрат по експлуатаційним витратам, 11 958,36 грн. пені по орендній платі, 1161,82 грн. - 3% річних по орендній платі, 1212,00 грн. інфляційних втрат по орендній платі.
У відповідності до умов пунктів 4.1, 4.6 договору суборенди орендна плата за місяць складає 12000,00 грн. та сплачується до 10-го числа поточного місяця, за який проводиться розрахунок; компенсація витрат за комунальні послуги, витрат з утримання будинку та прибудинкової території здійснюється суборендарем не пізніше 10-го числа місяця, наступного за звітним.
Таким чином, прострочення сплати відповідачем орендної плати належить обраховувати з 11-го числа поточного (звітного) місяця, а прострочення сплати відповідачем експлуатаційних та комунальних послуг - з 11-го числа місяця, наступного за звітним.
Позивачем заявлено період стягнення з 11-го числа відповідного місяця по 18.02.2026 - дату подання позовної заяви.
Розрахунки позивача перевірені судом за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство».
Стосовно стягнення 33 147,69 грн. пені, 3225,23 грн. 3% річних, 5380,49 грн. інфляційних втрат по експлуатаційним та комунальним витратам позивачем не надано детального помісячного розрахунку вказаних сум. У зв'язку з цим з метою перевірки заявлених вимог судом здійснено перерахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат по експлуатаційним та комунальним витратам в межах наявних сум заборгованості та в межах заявленого періоду розрахунку.
При цьому судом враховано, що відповідно до ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Також судом враховано, що відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, який діяв у період виникнення спірних правовідносин до 28.08.2025, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Договором іншого строку нарахування пені не встановлено. У зв'язку з цим у період дії Господарського кодексу України підлягало застосуванню вказане обмеження щодо нарахування пені. З 28.08.2025 Господарський кодекс України втратив чинність, тож для пені, строк нарахування якої не сплив на час втрати дії цим Кодексом, вказані обмеження не застосовуються.
Так, нарахування пені по експлуатаційним та комунальним витратам за січень 2025 року здійснено судом за період з 11.02.2025 по 10.08.2025 (в межах шести місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано), виходячи із розміру заборгованості 13042,81 грн. та розміру пені, визначеної в договорі суборенди, що становить 1987,87 грн.
Нарахування 3% річних по експлуатаційним та комунальним витратам за січень 2025 року здійснено судом за період з 11.02.2025 по 18.02.2026 (373 календарних дні), виходячи із розміру заборгованості 13042,81 грн., що становить 399,86 грн.
Нарахування пені та 3% річних по експлуатаційним та комунальним витратам за лютий 2025 року здійснено судом за період з 11.03.2025 по 18.02.2026 (345 календарних днів), виходячи із розміру заборгованості 12 482,13 грн., розміру пені, визначеної в договорі суборенди, що становить 3650,60 грн. та 353,95 грн. відповідно.
Нарахування пені та 3% річних по експлуатаційним та комунальним витратам за березень 2025 року здійснено судом за період з 11.04.2025 по 18.02.2026 (314 календарних днів), виходячи із розміру заборгованості 10 283,68 грн., розміру пені, визначеної в договорі суборенди, що становить 2736,87 грн. та 256,40 грн. відповідно.
Нарахування пені та 3% річних по експлуатаційним та комунальним витратам за квітень 2025 року здійснено судом за період з 13.05.2025 (враховуючи вихідні дні) по 18.02.2026 (282 календарні дні), виходячи із розміру заборгованості 11 573,69 грн., розміру пені, визначеної в договорі суборенди, та становить 2765,64 грн. та 268,26 грн. відповідно.
Нарахування пені та 3% річних по експлуатаційним та комунальним витратам за травень 2025 року здійснено судом за період з 11.06.2025 по 18.02.2026 (253 календарних дні), виходячи із розміру заборгованості 16 266,11 грн., розміру пені, визначеної в договорі суборенди, що становить 3486,30 грн. та 338,25 грн. відповідно.
Нарахування пені та 3% річних по експлуатаційним та комунальним витратам за червень 2025 року здійснено судом за період з 11.07.2025 по 18.02.2026 (223 календарних дні), виходячи із розміру заборгованості 14 185,91 грн., розміру пені, визначеної в договорі суборенди, та становить 2678,99 грн. та 260,01 грн. відповідно.
Нарахування пені та 3% річних по експлуатаційним та комунальним витратам за липень 2025 року здійснено судом за період з 12.08.2025 (враховуючи вихідні дні) по 18.02.2026 (191 календарний день), виходячи із розміру заборгованості 17 032,46 грн., розміру пені, визначеної в договорі суборенди, що становить 2753,66 грн. та 267,39 грн. відповідно.
Нарахування пені та 3% річних по експлуатаційним та комунальним витратам за серпень 2025 року здійснено судом за період з 11.09.2025 по 18.02.2026 (161 календарний день), виходячи із розміру заборгованості 14 278,76 грн., розміру пені, визначеної в договорі суборенди, що становить 1944,65 грн. та 188,95 грн. відповідно.
Нарахування пені та 3% річних по експлуатаційним та комунальним витратам за вересень 2025 року здійснено судом за період з 11.10.2025 по 18.02.2026 (131 календарний день), виходячи із розміру заборгованості 14 821,10 грн., розміру пені, визначеної в договорі суборенди, що становить 1640,88 грн. та 159,58 грн. відповідно.
Нарахування пені та 3% річних по експлуатаційним та комунальним витратам за жовтень 2025 року здійснено судом за період з 11.11.2025 по 18.02.2026 (100 календарних днів), виходячи із розміру заборгованості 11 874,90 грн., розміру пені, визначеної в договорі суборенди, та становить 1002,05 грн. та 97,60 грн. відповідно.
Нарахування пені та 3% річних по експлуатаційним та комунальним витратам за листопад 2025 року здійснено судом за період з 11.12.2025 по 18.02.2026 (70 календарних днів), виходячи із розміру заборгованості 14 280,07 грн., розміру пені, визначеної в договорі суборенди, що становить 841,15 грн. та 82,16 грн. відповідно.
Нарахування пені та 3% річних по експлуатаційним та комунальним витратам за грудень 2025 року здійснено судом за період з 13.01.2026 (враховуючи вихідні дні) по 18.02.2026 (37 календарних днів), виходячи із розміру заборгованості 12 631,65 грн., розміру пені, визначеної в договорі суборенди, що становить 390,02 грн. та 38,41 грн. відповідно.
Нарахування пені та 3% річних по експлуатаційним та комунальним витратам за січень 2026 року здійснено судом за період з 11.02.2026 по 18.02.2026 (8 календарних днів), виходячи із розміру заборгованості 29 535,93 грн., розміру пені, визначеної в договорі суборенди, що становить 194,21 грн. та 19,42 грн. відповідно.
Отже, наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача пені по експлуатаційним та комунальним витратам в розмірі 26072,89 грн. та 3% річних по експлуатаційним та комунальним витратам в розмірі 2730,24 грн. В іншій частині вимоги про стягнення пені та 3% річних, нарахованої позивачем по експлуатаційним та комунальним витратам, є необґрунтованими, тому в їх задоволенні суд відмовляє.
Суд здійснив перерахунок інфляційних втрат по експлуатаційним та комунальним витратам, виходячи з такого.
Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Згідно з Законом України “Про індексацію грошових доходів населення» індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р.
У листі Верховного Суду України від 03.04.1997 №62-97р роз'яснено, що при застосуванні індексу інфляції слід враховувати, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, тому умовно слід вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок здійснюється з наступного місяця - червня.
Виходячи з наведених роз'яснень, індекс інфляції застосовується тільки за повні місці прострочення. За весь період прострочення, протягом якого існувала сума боргу, визначається середній індекс інфляції шляхом перемноження індексів інфляції за місяці, що входять до періоду розрахунку.
Враховуючи викладене, нарахування інфляційних втрат по експлуатаційним та комунальним витратам за січень 2025 року здійснюється за період з лютого 2025 року по лютий 2026 року, виходячи із розміру заборгованості 13042,81 грн., середнього індексу інфляції 108,5%, та становить 1108,64 грн.
Нарахування інфляційних втрат по експлуатаційним та комунальним витратам за лютий 2025 року здійснюється за період з березня 2025 року по лютий 2026 року, виходячи із розміру заборгованості 12 482,13 грн., середнього індексу інфляції 107,6%, та становить 948,64 грн.
Нарахування інфляційних втрат по експлуатаційним та комунальним витратам за березень 2025 року здійснюється за період з квітня 2025 року по лютий 2026 року, виходячи із розміру заборгованості 10 283,68 грн., середнього індексу інфляції 106,0%, та становить 617,02 грн.
Нарахування інфляційних втрат по експлуатаційним та комунальним витратам за квітень 2025 року здійснюється за період з травня 2025 року по лютий 2026 року, виходячи із розміру заборгованості 11 573,69 грн., середнього індексу інфляції 105,3%, та становить 613,41 грн.
Нарахування інфляційних втрат по експлуатаційним та комунальним витратам за травень 2025 року здійснюється за період з червня 2025 року по лютий 2026 року, виходячи із розміру заборгованості 16 266,11 грн., середнього індексу інфляції 103,9%, та становить 634,38 грн.
Нарахування інфляційних втрат по експлуатаційним та комунальним витратам за червень 2025 року здійснюється за період з липня 2025 року по лютий 2026 року, виходячи із розміру заборгованості 14 185,91 грн., середнього індексу інфляції 103,1%, та становить 439,76 грн.
Нарахування інфляційних втрат по експлуатаційним та комунальним витратам за липень 2025 року здійснюється за період з серпня 2025 року по лютий 2026 року, виходячи із розміру заборгованості 17 032,46 грн., середнього індексу інфляції 103,3%, та становить 562,07 грн.
Нарахування інфляційних втрат по експлуатаційним та комунальним витратам за серпень 2025 року здійснюється за період з вересня 2025 року по лютий 2026 року, виходячи із розміру заборгованості 14 278,76 грн., середнього індексу інфляції103,5%, та становить 499,76 грн.
Нарахування інфляційних втрат по експлуатаційним та комунальним витратам за вересень 2025 року здійснюється за період з жовтня 2025 року по лютий 2026 року, виходячи із розміру заборгованості 14 821,10 грн., середнього індексу інфляції 103,2%, та становить 474,28 грн.
Нарахування інфляційних втрат по експлуатаційним та комунальним витратам за жовтень 2025 року здійснюється за період з листопада 2025 року по лютий 2026 року, виходячи із розміру заборгованості 11 874,90 грн., середнього індексу інфляції 102,3%, та становить 273,12 грн.
Нарахування інфляційних втрат по експлуатаційним та комунальним витратам за листопад 2025 року здійснюється за період з грудня 2025 року по лютий 2026 року, виходячи із розміру заборгованості 14 280,07 грн., середнього індексу інфляції 101,9%, та становить 271,32 грн.
Нарахування інфляційних втрат по експлуатаційним та комунальним витратам за грудень 2025 року здійснюється за період з січня 2026 року по лютий 2026 року, виходячи із розміру заборгованості 12 631,65 грн., середнього індексу інфляції 101,7%, та становить 214,74 грн.
Нарахування інфляційних втрат по експлуатаційним та комунальним витратам за січень 2026 року не здійснюється, оскільки прострочення оплати становить менше одного місяця, що є мінімальним періодом розрахунку для інфляційних втрат.
В той же час, заявлена позовна вимога про стягнення інфляційних втрат по експлуатаційним та комунальним витратам в розмірі 5380,49 грн. є меншою, ніж сума за розрахунком суду (6657,14 грн.), а тому суд задовольняє позовну вимогу про стягнення інфляційних втрат по експлуатаційним та комунальним витратам в заявленому позивачем розмірі.
Стосовно стягнення 11 958,36 грн. пені, 1161,82 грн. - 3% річних, 1212,00 грн. інфляційних втрат по орендній платі суд судом здійснено перевірку наданого позивачем детального розрахунку вказаних сум та встановлено, що розрахунок позивача є помилковим в частині нарахування пені за червень-жовтень 2025 року та січень 2026 року, а в частині нарахування 3% річних - за липень - вересень 2025 та січень 2026 року. У зв'язку з цим судом здійснено перерахунок цих нарахувань в межах наявних сум заборгованості та заявленого позивачем періоду розрахунку.
Так, нарахування пені за червень 2025 року здійснено судом за період з 11.06.2025 по 18.02.2026 (253 календарних дні), виходячи із розміру заборгованості 12 000,00 грн., розміру пені, визначеної в договорі суборенди, що становить 2571,95 грн.
Нарахування пені та 3% річних за липень 2025 року здійснено судом за період з 11.07.2025 по 18.02.2026 (223 календарних дні), виходячи із розміру заборгованості 12 000,00 грн., розміру пені, визначеної в договорі суборенди, що становить 2266,19 грн. та 219,95 грн. відповідно.
Нарахування пені та 3% річних за серпень 2025 року здійснено судом за період з 12.08.2025 (враховуючи вихідні дні) по 18.02.2026 (191 календарний день), виходячи із розміру заборгованості 12 000,00 грн., розміру пені, визначеної в договорі суборенди, що становить 1940,05 грн. та 188,38 грн.
Нарахування пені та 3% річних за вересень 2025 року здійснено судом за період з 11.09.2025 по 18.02.2026 (161 календарний день), виходячи із розміру заборгованості 12 000,00 грн., розміру пені, визначеної в договорі суборенди, що становить 1634,30 грн. та 158,79 грн. відповідно.
Нарахування пені за жовтень 2025 року здійснено судом за період з 11.10.2025 по 18.02.2026 (131 календарний день), виходячи із розміру заборгованості 12 000,00 грн., розміру пені, визначеної в договорі суборенди, що становить 1328,55 грн.
Нарахування пені та 3% річних за січень 2026 року здійснено судом за період з 13.01.2026 (враховуючи вихідні дні) по 18.02.2026 (37 календарних днів), виходячи із розміру заборгованості 12 000,00 грн., розміру пені, визначеної в договорі суборенди, що становить 370,52 грн. та 36,49 грн.
В іншій частині розрахунок позивача в частині пені та 3% річних по орендній платі є обґрунтованим, а саме:
- нарахування пені за листопад 2025 року за період з 11.11.2025 по 18.02.2026 в сумі 1012,60 грн., за грудень 2025 року за період з 11.12.2025 по 18.02.2026 в сумі 706,85 грн., за лютий 2025 року за період з 11.02.2026 по 18.02.2026 в сумі 78,90 грн.;
- нарахування 3% річних за червень 2025 року за період з 11.06.2025 по 18.02.2026 в сумі 249,32 грн., за жовтень 2025 року за період з 11.10.2025 по 18.02.2026 в сумі 129,21 грн., за листопад 2025 року за період з 11.11.2025 по 29.01.2026 в сумі 98,63 грн., за грудень 2025 року за період з 11.12.2025 по 18.02.2026 в сумі 69,04 грн., за лютий 2026 року за період з 11.02.2025 по 18.02.2026 в сумі 7,89 грн.
Отже, наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача пені по орендній платі в розмірі 11 909,91 грн. та 3% річних по орендній платі в розмірі 1157,70 грн. В іншій частині стягнення пені та 3% річних, нарахованих по орендній платі, суд відмовляє, оскільки вони нараховані необґрунтовано.
Також суд не погоджується з наданим позивачем розрахунком інфляційних втрат по орендній платі, який містить помилки у визначенні середнього індексу інфляції. При здійсненні перерахунку суд враховує зазначені в розрахунку періоди обрахування сум інфляційних втрат (з червня по грудень 2025 року), а також значення середнього індексу інфляції за розрахунковий період.
Нарахування інфляційних втрат за червень 2025 року здійснено судом за визначений позивачем період з липня 2025 року по грудень 2025 року, виходячи із розміру заборгованості 12 000,00 грн., середнього індексу інфляції 101,4%, що становить 168,00 грн.
Нарахування інфляційних втрат за липень 2025 року здійснено судом за визначений позивачем період з серпня 2025 року по грудень 2025 року, виходячи із розміру заборгованості 12 000,00 грн., середнього індексу інфляції 101,6%, що становить 192,00 грн.
Нарахування інфляційних втрат за серпень 2025 року здійснено судом за визначений позивачем період з вересня 2025 року по грудень 2025 року, виходячи із розміру заборгованості 12 000,00 грн., середнього індексу інфляції 101,8%, що становить 216,00 грн.
Нарахування інфляційних втрат за вересень 2025 року здійснено судом за визначений позивачем період з жовтня 2025 року по грудень 2025 року, виходячи із розміру заборгованості 12 000,00 грн., середнього індексу інфляції 101,5%, що становить 180,00 грн.
Нарахування інфляційних втрат за жовтень 2025 року здійснено судом за визначений позивачем період з листопада 2025 року по грудень 2025 року, виходячи із розміру заборгованості 12 000,00 грн., середнього індексу інфляції 100,6%, що становить 72,00 грн.
Нарахування інфляційних втрат за листопад 2025 року здійснено судом за визначений позивачем період грудень 2025 року, виходячи із розміру заборгованості 12 000,00 грн., середнього індексу інфляції 100,2%, що становить 24,00 грн.
Отже, наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат по орендній платі в розмірі 852,00 грн. В іншій частині стягнення інфляційних втрат по орендній платі суд відмовляє, оскільки вони нараховані необґрунтовано.
Відповідач власних розрахунків не надав.
За приписами ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Враховуючи зазначене, суд задовольнив позовні вимоги частково.
У відзиві відповідача міститься клопотання про відстрочку виконання рішення суду строком на 2 місяці з посиланням на існування об'єктивних перешкод, створених позивачем; його добросовісну поведінку, стан здоров'я, соціальний статус, наявність реального наміру виконати зобов'язання.
Клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення суду строком на 2 місяці суд залишив без задоволення з таких підстав.
Відповідно до частини шостої статті 238 Господарського процесуального кодексу України у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення.
За змістом частин першої, третьої, четвертої статті 331 Господарського процесуального кодексу за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Вищенаведеними нормами встановлено, що відстрочення виконання рішення є правом, а не обов'язком суду, яке реалізується виключно у виняткових випадках за наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та доказів, що підтверджують наявність таких підстав.
У рішенні Конституційного Суду України №5-пр/2013 від 26.06.2013 зазначено, що розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення.
Запроваджений процесуальними нормами права механізм розстрочення або відстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду виконання ухваленого судом рішення.
Отже, питання щодо надання відстрочки або розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідачем на підтвердження необхідності надання відстрочки виконання рішення надано наступні докази: скріншоти переписки та відеозапис.
Відповідно до частини першої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно із частиною першою статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Надані відповідачем докази не містять відомостей, на підставі яких суд мав би можливість встановити обставини, на які посилається відповідач в клопотанні про відстрочку виконання рішення суду.
Так, з наданих скріншотів не вбачається між ким відбувається переписка та з якого приводу, на відеозаписі зафіксовано лише закриті решітки на дверях неідентифікованого приміщення.
Інших доказів відповідачем не надано.
З урахуванням аналізу наведених документів суд вважає, що відповідачем не доведено існування обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. Підстав для відстрочення виконання рішення суд не вбачає.
За приписами частини першої статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Позовна заява подана в 2026 році в системі “Електронний суд» та містить вимоги майнового характеру.
Відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України “Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року визначено в розмірі 3328,00 грн.
Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
У заяві про усунення недоліків з розрахунком позивач збільшив суму стягнення з первісно заявленої суми 243070,08 грн. до суми 248374,58 грн., яку просив стягнути з відповідача.
За розгляд збільшених позовних вимог про стягнення 248374,58 грн. належить до сплати судовий збір у розмірі 2916,84 грн., виходячи з такого розрахунку: 248374,58 грн. х 1,5% х 0,8 = 2980,49 грн.
В якості доказів оплати судового збору за подання позовної заяви позивачем надано квитанцію про сплату № 8ZBY-5UBT-T35E від 18.02.2026 на суму 1944,56 грн. та квитанцію про виконання платіжної інструкції №2 від 23.02.2026 на суму 972,28 грн. загалом на суму 2916,84 грн.
Судовий збір у сумі 2916,84 грн. зараховано до Державного бюджету України, що підтверджується виписками про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Інших доказів сплати судового збору не надано. Отже, недоплата судового збору становить 63,65 грн. та підлягає стягненню з позивача в дохід Державного бюджету України.
Згідно з пункту 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України з огляду на часткове задоволення позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 2884,70 грн., виходячи з такого розрахунку: 240392,22 грн./ 248 374,58 грн. х 2980,49 грн. = 2884,70 грн.
Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Бабушкіна Івана Романовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗП СІТІ» (69035, м. Запоріжжя, вул.Незалежної України, буд. 5, прим. 147, ідентифікаційний код 45612677) за договором суборенди №23/12-24 СОБ175 від 23.12.2024 суму 192288,99 грн. (сто дев'яносто дві тисячі двісті вісімдесят вісім грн. 99 коп.) - експлуатаційні та комунальні витрати, 26072,89 грн. (двадцять шість тисяч сімдесят дві грн. 89 коп.) - пеня по експлуатаційним та комунальним витратам, 2730,24 грн. (дві тисячі сімсот тридцять грн. 24 коп.) - 3% річних по експлуатаційним та комунальним витратам, 5380,49 грн. (п'ять тисяч триста вісімдесят грн. 49 коп.) - інфляційні втрати по експлуатаційним та комунальним витратам, 11909,91 грн. (одинадцять тисяч дев'ятсот дев'ять грн. 91 коп.) - пеня по орендній платі, 1157,70 грн. (одна тисяча сто п'ятдесят сім грн. 70 коп.) - 3% річних по орендній платі, 852,00 грн. (вісімсот п'ятдесят дві грн. 00 коп.) - інфляційні втрати по орендній платі, а також витрати зі сплати судового збору в сумі 2884,70 грн. (дві тисячі вісімсот вісімдесят чотири грн. 70 коп.).
В задоволенні іншої частини позову відмовити.
Клопотання Фізичної особи-підприємця Бабушкіна Івана Романовича про відстрочку виконання рішення суду строком на 2 місяці залишити без задоволення.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗП СІТІ» (69035, м. Запоріжжя, вул.Незалежної України, буд. 5, прим. 147, ідентифікаційний код 45612677) в дохід Державного бюджету України судовий збір у сумі 63,65 грн. (шістдесят три грн. 65 коп.).
Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено та підписано 04.05.2026.
Суддя М.В. Мірошниченко