01.05.2026 м.Дніпро Справа № 904/6686/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Демчини Т.Ю. (суддя-доповідач),
суддів: Кошлі А.О., Кучеренко О.І.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.02.2026 (головуючий в першій інстанції Назаренко Н.Г.)
у справі за позовом Військової частини НОМЕР_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДСК СТАНДАРТ»
про стягнення штрафних санкцій за договором підряду,
1. Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції
У листопаді 2025 року Військова частина НОМЕР_1 звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДСК СТАНДАРТ» (надалі - ТОВ «ДСК Стандарт») про стягнення неустойки за договором підряду від 07.04.2025 № 319/4Д у розмірі 233048,08 грн, у тому числі пені за порушення терміну початку виконання робіт ІІ-го етапу у розмірі 161340,98 грн, пені за порушення строків завершення будівництва у розмірі 71707,10 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач, в порушення умов договору підряду від 07.04.2025 № 319/4Д, не розпочав у встановлений договором строк ІІ-й етап робіт, зокрема, будівельні роботи, а саме: не пізніше 11.05.2025. Крім того, позивач зазначає, що відповідач своєчасно, до 10.06.2025, не завершив будівельні роботи, у зв'язку з чим позивач на підставі п.13.3 договору нарахував відповідачу неустойку за порушення строків початку та завершення робіт у загальному розмірі 233048,08 грн.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 16.02.2026 у справі № 904/6686/25 позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ «ДСК Стандарт» на користь Військової частини НОМЕР_1 пеню в розмірі 68719,31 грн, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Також вказаним рішенням стягнуто з відповідача на користь позивача 824,63 грн судового збору.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач безпідставно нарахував пеню за порушення терміну початку виконання ІІ-го етапу робіт у розмірі 161340,98 грн, оскільки відповідач належним чином виконав І-й етап робіт - проєктування, а за умовами договору поняття «роботи за договором» та «будівництво» мають різне значення, у зв'язку з чим підстави для нарахування пені за порушення терміну початку виконання ІІ-го етапу робіт на підставі п.13.3 договору відсутні. Водночас суд визнав доведеним факт порушення строків завершення будівництва, оскільки відповідач не виконав ІІ-й етап робіт у визначений календарним графіком строк до 10.06.2025. Доводи відповідача про те, що він не міг продовжувати роботи після складання Акту огляду 21.05.2025, суд відхилив, зазначивши, що договір не звільняв підрядника від виконання обов'язків до моменту належного повідомлення про розірвання договору. Однак суд не погодився з розрахунком позивача, зазначив, що прострочення виникає з наступного дня після граничного строку, тобто з 11.06.2025, а не з 10.06.2025 та здійснив власний перерахунок пені за період з 11.06.2025 по 03.07.2025, стягнувши пеню у розмірі 68719,31 грн, у задоволенні решти позовних вимог відмовив.
2. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги
Не погодившись із зазначеним рішенням, позивач у справі - Військова частина НОМЕР_1 звернулась до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій заявлено вимоги скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.02.2026 в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення пені за порушення терміну початку виконання робіт ІІ-го етапу в сумі 161340,98 грн та ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з ТОВ «ДСК Стандарт» на користь Військової частини НОМЕР_1 пеню за порушення терміну початку виконання робіт ІІ-го етапу в сумі 161340,98 грн; в іншій частині рішення залишити без змін.
Апелянт вказує, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для стягнення пені за порушення терміну початку виконання робіт ІІ-го етапу у розмірі 161340,98 грн, оскільки неправильно витлумачив умови договору, так як відповідно до п.3.1 договору та Календарного графіку виконання робіт, строки виконання робіт визначені саме цим графіком, яким встановлено, що будівельні роботи (ІІ-й етап) мали бути розпочаті не пізніше 11.05.2025. На переконання апелянта, наявні підстави для застосування п.13.3 договору та стягнення пені за порушення терміну початку виконання саме ІІ-го етапу, а не робіт за договором в цілому, оскільки виконання І-го етапу не звільняє відповідача від відповідальності за непочаток ІІ-го етапу у визначений графіком строк.
3. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначає, що суд першої інстанції правомірно відмовив у стягненні пені за порушення терміну початку виконання робіт ІІ-го етапу, оскільки відповідач своєчасно розпочав виконання робіт за договором в цілому, що підтверджується належним виконанням та прийняттям замовником І-го етапу робіт (проєктування), згідно з Актом від 09.05.2025, у якому сторони зазначили про відсутність претензій одна до одної.
Відповідач наголошує, що договір підряду не передбачає окремої відповідальності за порушення терміну початку саме будівельних робіт (ІІ-го етапу), а п.13.3 договору встановлює пеню саме за порушення терміну початку виконання робіт по договору в цілому. Крім того, умови договору містять суперечність щодо строку початку будівництва: п.п.«а» п.4.1.1 передбачає початок будівництва протягом 10 днів з дати підписання договору - до 08.04.2025, у той час як календарним графіком встановлено початок будівельних робіт не пізніше 11.05.2025, що свідчить про неузгодженість умов договору та відсутність підстав для нарахування пені.
4. Процедура апеляційного провадження
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.02.2026, для розгляду даної апеляційної скарги визначено колегію суддів Центрального апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Демчини Т.Ю. (доповідач), суддів Кошлі А.О., Кучеренко О.І.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.03.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.02.2026 у справі № 904/6686/25 за позовом Військової частини НОМЕР_1 до ТОВ «ДСК Стандарт» про стягнення штрафних санкцій за договором підряду; призначено розгляд апеляційної скарги здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження, а також витребувано з Господарського суду Дніпропетровської області матеріали вказаної справи.
06.03.2026 матеріали справи № 904/6686/25 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
17.03.2026 від ТОВ «ДСК Стандарт» надійшов відзив на апеляційну скаргу.
5. Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини
07.04.2025 між ТОВ «ДСК Стандарт» (підрядник) та Військовою частиною НОМЕР_1 (замовник) був укладений договір підряду на будівництво фортифікаційних споруд № 319/4Д, за умовами п.1.1 якого в порядку, строки та на умовах, визначених договором, замовник доручає, а підрядник зобов'язується на свій ризик, власними силами виконати роботи з розробки проєктно-кошторисної документації та виконання будівельних робіт по об'єкту: «Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту № 464», а замовник зобов'язується прийняти виконані на умовах договору роботи та оплатити їх вартість. Код ДК 021:2015: 45220000-5 - Інженерні та будівельні роботи.
Згідно з пунктом 1.4. договору, роботи виконуються за етапами:
І етап - Проєктування: виконання вишукувальних робіт (інженерно-геодезичні та інженерно-геологічні вишукування), розроблення проєктної документації стадії "Робочий проєкт" (у склад якого повинен входити Генеральний план), у тому числі проходження експертизи з отриманням позитивного експертного звіту та передача замовнику відповідно до Календарного графіку виконання робі (додаток 4), що є невід'ємною частиною договору;
ІІ етап - Будівельні роботи відповідно до Календарного графіку виконання робіт (додаток 4).
Вартість робіт за договором визначена за договірного ціною (додаток № 1) і складає: 2987807,75 грн, у тому числі ПДВ - 497967,96 грн, та є складовою частиною вартості робіт по об'єкту в межах зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва об'єкта (п.2.1 договору).
Пунктом 3.1 договору погоджено, що строки виконання робіт за договором визначені Календарним графіком виконання робіт (додаток № 4) та встановлюються до 03.05.2025 включно.
Згідно з п.3.2 договору, підрядник розпочинає виконання робіт згідно з Календарним графіком виконання робіт, але не пізніше 5 календарних днів після підписання договору підряду.
Додатком № 4 (Календарний графік виконання робіт до договору підряду на будівництво фортифікаційних споруд № 319/4Д від 27.04.2025), що є невід'ємною частиною договору, встановлений наступний строк початку виконання будівельних робіт (робіт ІІ-го етапу) та їх завершення: строк початку виконання будівельних робіт (робіт ІІ-го етапу) - не пізніше 11.05.2025, строк завершення робіт за договором - до 10.06.2025.
Відповідно до п.4.1.1 договору, замовник має право: відповідно до ст.ст.235, 236, 237 ГК України, у разі порушення підрядником господарських зобов'язань за договором застосувати в односторонньому порядку оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу з метою припинення або попередження повторення порушень, а саме: достроково розірвати договір в односторонньому порядку, письмово повідомивши підрядника (цінний лист з описом вкладення), у разі настання однієї з таких обставин:
а) підрядник не розпочав будівництво (реконструкцію) об'єкта протягом 10 календарних днів з дати підписання договору підряду. У такому випадку підтвердженням прострочення є Акт огляду будівельного майданчика, складений уповноваженими представниками Замовника разом з представниками підрядника;
б) підрядник більше ніж на 5 днів порушив строк виконання основних робіт, визначених у Графіку виконання робіт, що підтверджується Актом огляду будівельного майданчика, складеним уповноваженими представниками замовника разом з представниками підрядника;
в) підрядник порушив будівельні норми/правила або стандарти чи вимоги проєктно-кошторисної документації під час будівництва об'єкта та не усунув їх протягом узгоджених замовником та підрядником строку. Днем виявлення порушень вважається дата складання представниками замовника Акту виявлених порушень, який складається разом з представниками підрядника;
г) систематичне порушення підрядником умов даного договору.
Договір вважається розірваним через 5 календарних днів з дати отримання підрядником письмового повідомлення про розірвання договору в односторонньому порядку, який направляється замовником на адресу підрядника.
Пунктом 4.2 договору визначено, що замовник, в тому числі, зобов'язаний затвердити проєктну документацію, надати підряднику об'єкт (фронт робіт).
Відповідно до п.8.1 договору, замовник за Актом приймання-передачі об'єкта передає підряднику на період виконання робіт та до їх завершення об'єкт (будівельний майданчик/фронт робіт).
Відповідно до п.13.1 договору, за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за даним договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством України.
Пунктом 13.3 договору підряду встановлено, що за порушення терміну початку виконання робіт по договору (п.3.1 договору) підрядник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 % договірної ціни за кожний день нерозпочатої роботи. У разі якщо підрядник не розпочав роботу протягом 30 календарних днів, замовник має право розірвати договір в односторонньому порядку, повідомивши підрядника письмово.
Відповідно до п.17.1. договору, строк дії договору - це час, протягом якого сторони будуть здійснювати свої права і виконувати свої зобов'язання відповідно до цього договору. Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до завершення воєнного стану, оголошеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" (зі змінами), але не пізніше ніж до 31 грудня 2025 року. У частині оплати договір діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором (п.17.2 договору).
Відповідно до п.18.6 договору, договір припиняється в односторонньому порядку за ініціативою замовника у випадках, що передбачені умовами договору. Підрядник бере на себе ризик неодержання повідомлення замовника про розірвання, припинення договору, якщо повідомлення відправлено підряднику замовником цінним листом з описом вкладення через засоби поштового зв'язку України за фактичною адресою, зазначеною в договорі.
Згідно з Розділом 19 договору, його невід'ємною частиною є: додаток № 1 - Договірна ціна; додаток № 2 - Завдання на проєктування; додаток № 3 - Зобов'язання; додаток № 4 - Календарний графік виконання робіт.
08.04.2025 об'єкт був переданий підряднику за Актом приймання-передачі будівельного майданчика.
16.05.2025 між підрядником та замовником укладена Додаткова угода № 1 до договору на будівництво фортифікаційних споруд № 319/4Д від 07.04.2025, якою сторони дійшли згоди щодо зміни вартості робіт у бік зменшення на 11,75 грн, у зв'язку з цим домовилися про внесення змін до п.2.1 Розділу 2 договору та виклали його у наступній редакції: « 2.1.Вартість робіт по договору визначена за договірною ціною (додаток №1 до Додаткової угоди № 1 від 16.05.2025 до договору № 319/4Д від 07.04.2025), складеною на підставі локальних кошторисів до неї (додаток №5/1-5/8 до додаткової угоди № 1 від 16.05.2025 до договору № 319/4Д від 07.04.2025), і складає: 2987796,00 грн, у тому числі ПДВ 497966,00 грн, та є складовою частиною вартості робіт по об'єкту в межах зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва об'єкта».
Відповідно до Календарного графіку виконання робіт по об'єкту: «Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту № 464» (додаток № 4 до договору № 319/4Д від 07.04.2025), строк початку виконання будівельних робіт (робіт ІІ-го етапу) - не пізніше 11.05.2025, та завершення робіт за договором - до 10.06.2025.
09.05.2025 сторонами підписаний Акт здачі-приймання виконаних проєктних робіт з розробки проєктно-кошторисної документації по об'єкту «Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту № 464» за договором № 319/4Д від 07.04.2025 про виконання робіт з розробки проєктно-кошторисної документації по об'єкту «Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту № 464» та проходження експертизи проєктної документації з отриманням позитивного експертного звіту відповідно до умов договору, та прийняті замовником роботи, а саме: проєктні роботи та експертиза проєктної документації загальною вартістю робіт 99999,60 грн.
21.05.2025 Військовою частиною НОМЕР_1 та ТОВ «ДСК Стандарт» складений Акт огляду будівельного майданчику по об'єкту: «Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту № 464», населений пункт Святогорівка, яким встановлено, що станом на 21.05.2025 підрядник роботи на об'єкті «Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту № 464» не розпочав, чим порушив строки початку робіт, визначених у «Календарному графіку виконання робіт» (додаток № 4 до договору підряду).
25.06.2025 Військовою частиною НОМЕР_1 направлено ТОВ «ДСК Стандарт» повідомлення № 21.100-677 від 25.06.2025 про порушення підпункту «а» п.4.1.1 Розділу 4 договору, що має наслідком розірвання договору через 5 днів з дати отримання ТОВ «ДСК Стандарт» цього повідомлення. Поштове відправлення вручене відповідачу 27.06.2025.
Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (ст.530 ЦК України).
Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно зі ст.846 ЦК України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Статтею 857 ЦК України передбачено, що робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.
Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ч.1 ст.846 ЦК України).
Відповідно до ст.854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
Статтею 875 ЦК України визначено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проєктно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проєктно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема, житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Частиною 4 ст.882 ЦК України визначено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.
За положеннями ст.883 ЦК України, підрядник відповідає за недоліки збудованого об'єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проєктної потужності, інших запроєктованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини. За невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.
За приписами ст.849 ЦК України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.
Згідно ст.627 ЦК України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до положень ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені (ст.549 ЦК України).
Згідно зі ст.231 ГК України (чинною на час спірних правовідносин), у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
6. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Предметом апеляційного оскарження є висновки суду першої інстанції щодо відсутності підстав для стягнення пені за порушення строків початку виконання ІІ-го етапу робіт.
Апелянт в апеляційній скарзі стверджує, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для стягнення пені за порушення терміну початку виконання робіт ІІ-го етапу у сумі 161340,98 грн через неправильне тлумачення умов договору, оскільки відповідно до п.3.1 договору та Календарного графіку виконання робіт, строки виконання робіт визначені саме цим графіком, яким встановлено, що будівельні роботи (ІІ-й етап) мали бути розпочаті не пізніше 11.05.2025. Апелянт наголошує, що відповідач не розпочав виконувати будівельні роботи, що підтверджується Актом огляду будівельного майданчика від 21.05.2025, підписаним обома сторонами. На переконання апелянта, наявні підстави для застосування п.13.3 договору та стягнення пені за порушення терміну початку виконання саме ІІ-го етапу, а не робіт за договором в цілому, оскільки виконання І-го етапу не звільняє відповідача від відповідальності за непочаток ІІ-го етапу у визначений графіком строк.
Відповідач вважає, що суд першої інстанції правомірно відмовив у стягненні пені за порушення терміну початку виконання робіт ІІ-го етапу, оскільки він вчасно розпочав виконання робіт за договором в цілому. Відповідач наголошує, що договір підряду не передбачає окремої відповідальності за порушення терміну початку саме будівельних робіт (ІІ-го етапу), а п.13.3 договору встановлює пеню саме за порушення терміну початку виконання робіт по договору в цілому.
Аналіз передбачених договором підряду зобов'язань сторін свідчить про те, що зобов'язанням підрядника за договором є виконання комплексу робіт: з розробки проєктно-кошторисної документації та будівельних робіт по об'єкту: «Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту № 464». Умовами договору також визначено етапи виконання підрядником обов'язків у межах основного зобов'язання, зокрема: проєктування: виконання вишукувальних робіт (інженерно-геодезичні та інженерно-геологічні вишукування), розроблення проєктної документації стадії «Робочий проєкт», у тому числі проходження експертизи з отриманням позитивного експертного звіту та передача її замовнику (І етап); будівельні роботи (ІІ етап).
Вказані зобов'язання, передбачені окремими етапами, існують в межах основного зобов'язання, що передбачає виконання усіх передбачених договором підряду робіт, зокрема, виконання проєктування є необхідною умовою для виконання будівельних робіт, у той час як результатом виконання договору підряду є закінчені роботи з будівництва об'єкту відповідно до проєктної документації.
У розумінні ст.875 ЦК України, основним предметом договору будівельного підряду є результат будівельних робіт - завершений будівництвом об'єкт або закінчені будівельні роботи відповідно до проєктно-кошторисної документації на замовлення замовника, а не процес виконання таких робіт чи діяльність підрядника на створення об'єкта та його здачу. Додатковим предметом будівельного підряду можуть бути нерозривно пов'язані з місцезнаходженням об'єкта проєктні та пошукові роботи щодо розробки за завданням замовника проєктної або іншої технічної документації та/або виконання пошукових робіт (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 910/22058/17, від 14.01.2019 у справі № 911/728/18, від 24.01.2020 у справі № 910/3362/18).
Умовами договору підряду № 319/4Д від 07.04.2025 передбачено поетапне виконання робіт: І етап - проєктування, ІІ етап - будівельні роботи (п.1.4 договору). При цьому пунктом 13.3 договору, на який посилається позивач, встановлено відповідальність у вигляді пені саме «за порушення терміну початку виконання робіт по договору» (п.3.1 договору).
За умовами укладеного між сторонами договору підряду, відповідальність підрядника у вигляді штрафних санкцій настає у разі прострочення виконання відповідачем обов'язку розпочати роботи за договором, тобто за прострочення початку виконання підрядних робіт в цілому, а не за прострочення початку виконання окремих етапів робіт в межах договору.
Разом з тим, системний аналіз умов договору свідчить, що сторони розмежували поняття «початок робіт за договором» та «початок виконання ІІ-го етапу (будівельних робіт)». Так, п.3.2 договору визначає, що підрядник розпочинає виконання робіт згідно з Календарним графіком, але не пізніше 5 календарних днів після підписання договору.
Апеляційний суд зазначає, що поняття «порушення терміну початку виконання робіт по договору» не є тотожним поняттю «порушення терміну початку виконання окремого етапу робіт по договору».
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, відповідач приступив до виконання своїх зобов'язань у встановлений строк, належним чином виконавши та передавши замовнику результати І-го етапу робіт (проєктно-кошторисну документацію), який є невід'ємною частиною робіт по договору у розумінні його п.3.2. Отже, порушення терміну початку робіт за договором як такого відповідачем допущено не було.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 29.08.2019 у справі № 911/2454/18, від 12.09.2019 у справі № 911/2360/18, від 19.08.2025 у справі № 910/15480/24, від 28.08.2025 у справі № 910/15007/24, від 30.09.2025 у справі № 910/932/25, від 10.012.2025 у справі № 910/16193/24, при вирішенні питання застосування неустойки у разі прострочення підрядником виконання підрядних робіт/робіт за договором будівельного підряду слід враховувати, що за загальним правилом неустойка (штраф, пеня) за порушення строків виконання підрядних робіт застосовується у разі прострочення підрядником виконання підрядних робіт в цілому, а не за прострочення виконання окремих етапів робіт, за відсутності прямої вказівки в умовах договору на можливість застосування неустойки щодо порушення строків виконання окремих етапів. У всіх вищезазначених постановах Верховний Суд дійшов висновку про те, що за умов регулювання порядку застосування штрафних санкцій у договорі підряду, подібних до укладеного між сторонами у даному спорі договору підряду № 319/4Д від 07.04.2025, їх нарахування за етапами не передбачено.
Оскільки пункт 13.3 укладеного між сторонами договору підряду не містить прив'язки до порушення підрядником початку окремих етапів робіт, не передбачає окремої відповідальності за порушення строку початку саме ІІ-го етапу робіт, тобто погоджені сторонами умови договору у частині відповідальності підрядника за порушення строків початку виконання робіт не передбачають можливості стягнення неустойки за порушення строків початку виконання окремих етапів робіт, а порушення строку початку робіт за договором підряду в цілому підрядником допущено не було, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для стягнення неустойки у зв'язку з порушенням строку початку виконання ІІ-го їх етапу.
Посилання апелянта на Календарний графік, яким встановлено строк початку будівельних робіт не пізніше 11.05.2025, є обґрунтованим, однак вказаним графіком визначено лише плановий строк, проте не встановлено відповідальності за його порушення. Застосування ж п.13.3 договору підряду за аналогією або з розширеним тлумаченням суперечитиме принципу свободи договору (ст.627 ЦК України) та принципу, згідно з яким господарські санкції можуть застосовуватися лише у випадках, прямо передбачених договором або законом.
Посилання позивача на Акт огляду будівельного майданчика від 21.05.2025, який підтверджує факт непочатку будівельних робіт станом на цю дату, не спростовує зазначених висновків. Вказаний акт є доказом порушення планового строку початку ІІ-го етапу, однак він не створює правових підстав для застосування санкції, прямо не передбаченої договором.
Щодо доводів апелянта про наявність суперечностей в умовах договору, колегія суддів зазначає, що будь-яка нечіткість або неузгодженість умов договору (зокрема, щодо строку початку будівництва в пп. «а» п.4.1.1 та Календарному графіку) тлумачиться судом на користь особи, яка не є розробником таких умов або має забезпечувати публічний інтерес. Однак у даному випадку наявність такої неузгодженості, як правильно зазначив суд першої інстанції, не утворює правові підстави для стягнення з відповідача пені у зв'язку з порушенням терміну початку виконання ІІ-го етапу робіт, оскільки підставою для відмови у позові є відсутність у договорі підряду умови про застосування відповідальності за таке порушення.
Отже, аргументи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, ґрунтуються на невірному тлумаченні норм матеріального права та не підтверджені належними доказами, у зв'язку з чим підлягають відхиленню.
7. Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги
За змістом ст.236 ГПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Згідно зі ст.276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку, що суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував обставини справи, надав належну оцінку доводам сторін та поданим доказам, правильно визначив зміст правовідносин сторін та умови укладеного між ними договору підряду, та ухвалив рішення з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого господарського суду та не можуть бути підставою для скасування постановленого ним рішення в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про стягнення пені за порушення строку початку виконання ІІ-го етапу робіт.
За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст.269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.
8. Розподіл судових витрат
Судовий збір за подання апеляційної скарги відповідно до ст.129 ГПК України слід покласти на апелянта.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.129, 269, 270, 275, 276, 281-284, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.02.2026 у справі № 904/6686/25 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.02.2026 у справі № 904/6686/25 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст.ст.286-289 ГПК України.
Повна постанова складена 01.05.2026.
Головуючий суддя Т.Ю.Демчина
Судді А.О.Кошля
О.І.Кучеренко