28.04.2026 м. Дніпро Справа № 908/1495/25 (908/715/26)
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Фещенко Ю.В. (доповідач),
суддів: Золотарьової Я.С., Мартинюка С.В.,
за участю секретаря судового засідання Янкіної Г.Д.
та представників:
від ТОВ "Опт-Системс" (скаржника): Шиман Є.О. (в режимі відеоконференції);
від ТОВ "Українська Злагода": Кадурін І.В. (в залі суду),
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу розпорядника майна, виконуючого обов'язки керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Опт-Системс" - арбітражного керуючого Шимана Євгена Олександровича
на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 26.03.2026 (постановлену суддею Юлдашевим О.О. у м. Запоріжжі, повна ухвала складена 26.03.2026) у справі № 908/1495/25 (908/715/26)
за результатами розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська Злагода" (м. Київ)
про скасування заходів забезпечення позову
у межах справи № 908/1495/25
про банкрутство - Товариства з обмеженою відповідальністю "Опт-Системс" (м. Запоріжжя);
розпорядник майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Опт-Системс" - арбітражний керуючий Шиман Євген Олександрович (м. Дніпро),
У провадженні Господарського суду Запорізької області перебуває справа №908/1495/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Опт-Системс".
У березні 2026 року від розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Опт-Системс" - арбітражного керуючого Шимана Євгена Олександровича до Господарського суду Запорізької області надійшла заява про забезпечення позову до подання позову (в межах справи про банкрутство ТОВ "Опт-Системс"), в якій він просив суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що обліковуються на розрахункових рахунках ТОВ "Українська Злагода" в межах ціни позову в розмірі 132 045 951 грн 50 коп., а саме: р/р № НОМЕР_1 в АБ "Південний" (українська гривня) ; р/р № НОМЕР_2 в АБ "Південний" (українська гривня, євро, долар США); р/р № НОМЕР_3 в АТ "ОТП Банк" (українська гривня, євро, долар США); р/р № НОМЕР_4 в АТ "Таскомбанк" (українська гривня); р/р № НОМЕР_5 в АТ "Таскомбанк" (українська гривня); р/р № НОМЕР_6 в АТ "Таскомбанк" (українська гривня), а також на інших рахунках в усіх банківських або інших кредитно-фінансових установах, що будуть виявлені виконавцем в процесі примусового виконання ухвали про забезпечення позову.
Заява про забезпечення позову обґрунтована наступними обставинами:
- ознайомившись з відомостями про рух грошових коштів по рахунку ТОВ "Опт- Системс", відкритого в АТ "Райффайзен Банк", розпорядником майна виявлено, що керівником боржника в період з 02.04.2025 по 30.04.2025 здійснено оплати на користь ТОВ "Українська Злагода" на загальну суму 132 045 951 грн 50 коп. з призначенням платежу "оплата згідно договору про відступлення права вимоги від 18.03.2025 без ПДВ";
- згідно з відкритими відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а також ресурсу "YouControl", станом на день укладення зазначеного договору відступлення права вимоги (18.03.2025) керівником ТОВ "Опт-Системс" був ОСОБА_1 , а боржник мав найменування ТОВ "Українська Торгова Дистрибуційна Компанія" (ТОВ "УТДК");
- вже через 3 (три) дні, - 21.03.2025, стосовно боржника було проведено ряд реєстраційних дій, а саме: змінено найменування на ТОВ "Опт-Системс"; змінено адресу реєстрації на 69002, м. Запоріжжя, вул. Крива Бухта, 2, оф. 216; змінено керівника на громадянина Республіки Молдова ОСОБА_2 ; змінено кінцевого бенефіціарного власника на громадянина Республіки Молдова ОСОБА_2 ;
- 05.06.2025 ухвалою Господарського суду Запорізької області відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Опт-Системс". У зв'язку із невиконанням своїх обов'язків, розпорядник майна в межах справи № 908/1495/25 про банкрутство ТОВ "Опт-Системс" звернувся до суду з клопотанням про припинення повноважень керівника ОСОБА_3 та покладення його повноважень на розпорядника майна арбітражного керуючого Шимана Є.О. Згідно з ухвалою суду від 09.12.2025 клопотання розпорядника майна про припинення повноважень керівника ТОВ "Опт-Системс" задоволено;
- попереднім директором - Ченушою Ігорем не було виконано вимоги ні розпорядника майна, ні суду щодо передачі бухгалтерської та іншої документації, печаток та штампів, матеріальних та інших цінностей боржника, згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень не вбачається жодних дій з боку ТОВ "Опт-Системс", направлених на стягнення дебіторської заборгованості у межах суми понад 132 млн., право вимоги на яку було придбано згідно з договором від 18.03.2025, укладеного з ТОВ "Українська Злагода". Заявник вважає, що вищевказані реєстраційні дії з боку боржника в березні 2025 року, є підготовкою до виведення юридичної особи з роботи, у свою чергу здійснення платежів на значну суму одразу після призначення керівником та єдиним учасником ТОВ "Опт-Системс" громадянина Республіки Молдова за місяць до відкриття провадження у справі про банкрутство і в подальшому не вчинення дій по стягненню придбаної дебіторської заборгованості, може свідчити про свідоме виведення грошових коштів з рахунків боржника з метою унеможливлення погашення кредиторської заборгованості та, як наслідок, доведення ТОВ "Опт-Системс" до банкрутства;
- звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, розпорядник майна просить накласти арешт на грошові кошти, що належать або підлягають передачі, або сплаті відповідачеві ТОВ "Українська Злагода" і знаходяться у нього чи в інших осіб у межах ціни заявленого позову, а саме: 132 045 951 грн 50 коп. Тобто заявлені заходи забезпечення позову безпосередньо стосуються предмета спору в цій справі, а подальше виведення коштів призведе до неможливості виконати рішення суду в разі задоволення позову, захистити права позивача та забезпечити вимоги кредиторів в межах одного судового провадження без нових звернень позивача до суду;
- водночас накладення арешту на грошові кошти в межах ціни позову забезпечить виконання у майбутньому судового рішення в цій справі (в разі задоволення позову), однак не завдасть шкоди господарській діяльності відповідача, а лише тимчасово обмежить право передавати кошти третім особам, що підтверджується фінансовою звітністю ТОВ "Українська злагода" за 2025 рік;
- вжиття заходів забезпечення позову у цій справі (арешт на грошові кошти) не призводить до вирішення спору по суті.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 23.03.2026 у справі №908/1495/25 (908/715/26):
- заяву розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Опт-Системс" арбітражного керуючого Шимана Є.О. про забезпечення позову задоволено;
- вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що обліковуються на розрахункових рахунках ТОВ "Українська Злагода", в межах ціни позову в розмірі 132 045 951 грн 50 коп., а саме: р/р № НОМЕР_1 в АБ "Південний" (українська гривня); р/р № НОМЕР_2 в АБ "Південний" (українська гривня, євро, долар США); р/р № НОМЕР_3 в АТ "ОТП Банк" (українська гривня, євро, долар США); р/р № НОМЕР_4 в АТ "Таскомбанк" (українська гривня); р/р № НОМЕР_5 в АТ "Таскомбанк" (українська гривня); р/р № НОМЕР_6 в АТ "Таскомбанк" (українська гривня), а також на інших рахунках в усіх банківських або інших кредитно-фінансових установах, що будуть виявлені виконавцем в процесі примусового виконання ухвали про забезпечення позову.
Ухвала обґрунтована наступним:
- ухвалою Господарського суду Запорізької області від 05.06.2025 відкрито провадження у справі № 908/1495/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Опт-Системс"; розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Шимана Є.О. Ухвалою суду від 09.12.2025 клопотання розпорядника майна про припинення повноважень керівника ТОВ "Опт-Системс" задоволено; припинено повноваження керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Опт-Системс" Ченуші Ігоря; покладено виконання обов'язків керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Опт-Системс" на розпорядника майна - арбітражного керуючого Шимана Євгена Олександровича;
- суд врахував висновки Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладені у постанові від 03.03.2023 у справі № 905/448/22, згідно з якими вимоги надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін;
- накладення арешту на грошові кошти у межах ціни позову забезпечить виконання у майбутньому судового рішення в цій справі (в разі задоволення позову), однак не завдасть шкоди господарській діяльності ТОВ "Українська Злагода", а лише тимчасово обмежить право передавати кошти третім особам, що підтверджується фінансовою звітністю ТОВ "Українська Злагода" за 2025 рік, наданою заявником;
- з огляду на встановлену недобросовісність дотримання обов'язків, існує потенційна можливість ускладнення виконання судового рішення про спростування майнових дій, та обґрунтованість заявлених розпорядником майна ТОВ "Опт-Системс" арбітражним керуючим Шиманом Є.О. заходів забезпечення позову;
- вжиття саме таких заходів є обґрунтованим, адекватним позовним вимогам та жодним чином не призведе до порушення прав та законних інтересів відповідача, натомість забезпечить збереження балансу інтересів сторін, що узгоджується із критеріями розумності, обґрунтованості та адекватності.
24.03.2026 від ТОВ "Українська злагода" до Господарського суду Запорізької області надійшла заява про скасування заходів забезпечення позову, в якій заявник просив суд скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Запорізької області від 23.03.2026 у справі № 908/1495/25 (908/715/26), у вигляді накладення арешту на грошові кошти, що обліковуються на розрахункових рахунках ТОВ "Українська Злагода", в межах ціни позову в розмірі 132 045 951 грн 50 коп., а саме: р/р № НОМЕР_1 в АБ "Південний" (українська гривня); р/р № НОМЕР_2 в АБ "Південний" (українська гривня, євро, долар США); р/р № НОМЕР_3 в АТ "ОТП Банк" (українська гривня, євро, долар США); р/р № НОМЕР_4 в АТ "Таскомбанк" (українська гривня); р/р № НОМЕР_5 в АТ "Таскомбанк" (українська гривня); р/р № НОМЕР_6 в АТ "Таскомбанк" (українська гривня), а також на інших рахунках в усіх банківських або інших кредитно-фінансових установах, що будуть виявлені виконавцем в процесі примусового виконання ухвали про забезпечення позову.
Заява про скасування заходів забезпечення позову обґрунтована наступними обставинами:
- виходячи зі змісту ухвали про забезпечення позову, арбітражним керуючим не доведено необхідність вжиття саме таких заходів забезпечення позову. Арбітражний керуючий вказує на перерахування грошових коштів керівником боржника в період з 02.04.2025 по 30.04.2025 на користь ТОВ "Українська Злагода" на загальну суму 132 045 951 грн 50 коп. з призначенням платежу "оплата згідно договору про відступлення права вимоги від 18.03.2025 без ПДВ". Відповідно до статей 39, 41 Кодексу України з процедур банкрутства лише після відкриття провадження у справі про банкрутство розпорядження майном переходить до арбітражного керуючого; боржнику заборонено вчиняти будь-які дії щодо розпорядження своїми майновими правами. В той же час, процедура банкрутства боржника розпочата з 09.06.2025, тобто до 05.06.2025 ТОВ "Опт-Системс" мало право розпоряджатися своїм майном та майновими правами на власний розсуд, в тому числі відчужувати таке майно будь-якій юридичній чи фізичній особі у відповідності до вимог законодавства. Відтак обставини, на які вказує арбітражний керуючий, не носять протиправного характеру як зі сторони ТОВ "Опт-Системс" так і зі сторони заявника, тому не можуть слугувати підставою для забезпечення позову;
- необґрунтованими є доводи арбітражного керуючого про відсутність дій з боку ТОВ "Опт-Системс", направлених на стягнення дебіторської заборгованості в межах суми понад 132 млн., право вимоги на яку було придбано згідно з договором від 18.03.2025, укладеного з ТОВ "Українська Злагода", оскільки відсутність в Єдиному державному реєстрі судових рішень відповідних процесуальних документів (ухвал, рішень) не свідчить про те, що ТОВ "Опт-Системс" не вчинялися дії щодо стягнення дебіторської заборгованості, так як такі дії могли вживатися у досудовому порядку, шляхом направлення претензій, вимог, ведення переговорів тощо, з подальшою перспективою звернення до суду у разі непогашення боргу у добровільному порядку у встановлений законом строк. У подальшому 05.06.2025 ухвалою Господарського суду Запорізької області у справі № 908/1495/25 призначено розпорядника майна ТОВ "Опт-Системс"- арбітражного керуючого Шимана Є.О. та введено процедуру розпорядження майном боржника;
- як убачається із автоматизованої системи виконавчих проваджень у заявника відсутні відкриті виконавчі провадження, в яких останній має статус боржника і які можуть свідчити про існування ризиків невиконання рішення суду, відсутні судові спори, в яких останній має статус відповідача, що вказує на добропорядність заявника як суб'єкта господарювання та свідчить про виконання останнім всіх своїх зобов'язань за правочинами;
- арбітражний керуючий не надав доказів та обґрунтувань, що після 30.04.2025 заявником чиняться дії щодо відчуження зазначених грошових коштів, а також іншого майна, що унеможливить виконання рішення суду в майбутньому у разі його задоволення;
- натомість заявником не вчинялися жодні дії щодо відчуження 132 045 951 грн 50 коп., на які арбітражний керуючий посилається як на предмет майбутнього позову, що вказує на добросовісність заявника як набувача зазначеного майна;
- заявник активно веде свою господарську діяльність, що характеризується постійним рухом коштів на його банківському рахунку, виконує всі свої зобов'язання щодо сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів, не має заборгованостей перед державним та місцевим бюджетом;
- арбітражний керуючий не надав жодних доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти;
- обставини, наведені в обґрунтування заяви про застосування заходів забезпечення позову до його подачі, свідчать про наявність спору між сторонами, а не про наявність обставин, які б свідчили про загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, тоді як питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не може вирішуватися під час розгляду даної заяви про застосування заходів забезпечення позову;
- на думку заявника, арбітражним керуючим не доведено наявність підстав для накладення арешту на грошові кошти заявника, а відтак такі заходи мають бути скасованими;
- як убачається із ухвали, предметом майбутнього позову арбітражний керуючий зазначає майнові дії, вчинені керівником боржника в період з 02.04.2025 по 30.04.2025 щодо здійснення оплати на користь ТОВ "Українська Злагода" на загальну суму 132 045 951 грн 50 коп. з призначенням платежу "оплата згідно договору про відступлення права вимоги від 18.03.2025 без ПДВ", однак за вказаних обставин першочерговим предметом майбутнього позову має бути визнання договору про відступленням права вимоги недійсним, а отже вимога немайнового характеру. Забезпечення вимоги немайнового характеру шляхом накладення арешту на грошові кошти заявника у розмірі 132 045 951 грн 50 коп. є неспівмірним і неадекватним предмету позову, внаслідок чого порушується збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору та призводить до безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів заявника. При цьому заявник не є учасником справи про банкрутство, жодного відношення до ТОВ "Опт-Системс" не має та є добросовісним набувачем майна за договором відступлення права вимоги, а відтак накладення арешту на грошові кошти заявника не відповідає принципу верховенства права;
- накладений арешт на грошові кошти заявника призводить до безпідставного обмеження майнових прав та охоронюваних інтересів останнього. Заявник обмежений у використанні грошових коштів у розмірі 132 045 951 грн 50 коп., що в умовах воєнного часу блокує діяльність підприємства та негативно впливає на його фінансово-економічну діяльність, так як він втрачає можливість здійснювати різного роду платежі, в тому числі перед працівниками, податковими органами і перед контрагентами, що може призвести до затримки або неможливості розраховуватися за договірними зобов'язаннями, що у свою чергу призведе до нарахування неустойки, втрати ділових партнерів, контрактів, що в умовах воєнного стану може призвести до катастрофічних наслідків та навіть банкрутства самого заявника;
- крім цього, внаслідок арешту заявник несе великі репутаційні втрати, так як втрачає довіру банків та інвесторів, не зможе отримувати кредити чи інвестиції, а також знизить довіру клієнтів і партнерів, що може вплинути на участь заявника у тендерах;
- разом з цим, заявник є важливим бюджетоутворюючим підприємством, що створює робочі місця, забезпечує стабільні податкові надходження та робить вагомий внесок у розвиток економіки, забезпечуючи якісні послуги та продукцію, а також дотримуючись високих стандартів ведення бізнесу; заявник має великий штат працівників, забезпечуючи офіційне працевлаштування населення, соціальні гарантії та розвиток. Заявник своєчасно та повністю сплачує усі податки та збори, забезпечуючи наповнення бюджету та економічну стабільність. Дохід компанії за 2025 рік становить 3 117 744 700 грн 00 коп., чистий прибуток - 71 962 500 грн 00 коп., активи - 1 528 134 600 грн 00 коп., а відтак заявник є активним суб'єктом господарювання, веде прозору господарську діяльність, забезпечуючи економічну стабільність держави, а заходи забезпечення позову у вигляді арешту грошових коштів заявника вжиті безпідставно;
- для заявника є вкрай важливим можливість розпоряджатися своїми грошовими коштами щоб і надалі підтримувати фінансову спроможність нашої держави.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 26.03.2026 у справі № 908/1495/25 (908/715/26):
- задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська Злагода" про скасування заходів забезпечення позову;
- скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Запорізької області від 23.03.2026 по справі № 908/1495/25(908/715/26).
Ухвала про скасування заходів забезпечення позову обґрунтована наступним:
- із додаткових пояснень ТОВ "Українська Злагода" вбачається, що існує договір про відступлення права вимоги від 18.03.2025, згідно з яким ТОВ "Опт-Системс" передав заявнику право вимоги згідно з договорами поставки, укладеними з ТОВ "Опт-Системс" у розмірі 200 000 000 грн 00 коп., а заявник в свою чергу зобов'язався вчинити комплекс дій спрямованих на отримання від боржників належного виконання всіх грошових зобов'язань за вказаними договорами поставки на зазначену суму вимоги власними силами та за свій рахунок (пункти 1.1. - 1.4. договору). Даний договір підписаний уповноваженими представниками сторін, а саме: 1) зі сторони ТОВ "Опт-Системс" - Василенком М.А., який, згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на той момент був директором товариства та згідно з рішенням єдиного учасника товариства від 12.03.2025 був уповноважений на підписання зазначеного договору; 2) зі сторони заявника договір підписаний директором Шевченком О.С., який згідно з рішенням єдиного учасника заявника від 14.03.2025 був уповноважений на підписання зазначеного договору. Відтак, договір відображає справжнє волевиявлення сторін, є дійсним та має реальний характер, націлений на виконання сторонами своїх зобов'язань за договором;
- відповідно до пункту 2.1. договору про відступлення права вимоги від 18.03.2025 сторони домовились, що заявник має право користуватися грошовими коштами, не перераховувати кошти ТОВ "Опт-Системс" за договором до 01.07.2027 для використання у своїй господарських діяльності;
- згідно з пунктом 2.3 договору про відступлення права вимоги від 18.03.2025 у строк не раніше 01.07.2027 заявник зобов'язаний повернути первісному кредиторові протягом 30 календарних днів 100 (сто) відсотків отриманих коштів за цим договором;
- відповідно до пункту 2.5. договору про відступлення права вимоги від 18.03.2025 у разі перерахування боржниками грошових коштів після укладання цього договору на рахунок первісного кредитора, останній зобов'язаний перерахувати такі кошти на рахунок нового кредитора;
- на виконання пункту 2.5. договору про відступлення права вимоги від 18.03.2025 при надходженні грошових коштів від боржників на рахунок ТОВ "Опт-Системс", останній перераховував стягнуті 132 045 951 грн 50 коп. на рахунок заявника, а заявник в свою чергу згідно з пунктом 2.1. договору користується зазначеними коштами до 01.07.2027;
- отже строк виконання зобов'язання за договором не настав, тому заявник має право користуватися зазначеними коштами до 01.07.2027, після чого вказані кошти заявник зобов'язаний повернути на рахунок ТОВ "Опт-Системс";
- відтак, на думку суду першої інстанції, підстави для накладення арешту на грошові кошти заявника в межах суми 132 045 951 грн 50 коп. - відсутні;
- згідно зі статтею 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю на власний розсуд, отже, в даному випадку заявником подано мотивовану заяву про скасування вжитих судом заходів забезпечення позову та наведено обґрунтовані доводи, які підтверджують, що заходи забезпечення позову слід скасувати.
Не погодившись з вказаним судовим рішенням, розпорядник майна, виконуючий обов'язки керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Опт-Системс" - арбітражний керуючий Шиман Євген Олександрович за допомогою системи "Електронний суд" звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (вх № суду 49420 від 27.03.2026), в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 26.03.2026, а ухвалу Господарського суду Запорізької області від 23.03.2026 залишити без змін.
Апеляційна скарга обґрунтована наступним:
- реєстраційні дії з боку боржника в березні 2025 року виглядають як цілеспрямована підготовка до виведення юридичної особи з роботи. В свою чергу здійснення платежів на значну суму одразу після призначення керівником та єдиним учасником ТОВ "Опт-Системс" громадянина Республіки Молдова за місяць до відкриття провадження у справі про банкрутство і в подальшому невчинення дій по стягненню придбаної дебіторської заборгованості, може свідчити про свідоме виведення грошових коштів з рахунків боржника з метою унеможливлення погашення кредиторської заборгованості та, як наслідок, доведення ТОВ "Опт-Системс" до банкрутства;
- звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову розпорядник майна просив накласти арешт на грошові кошти, що належать або підлягають передачі, або сплаті відповідачеві ТОВ "Українська Злагода", і знаходяться у нього чи в інших осіб у межах ціни заявленого позову, а саме - 132 045 951 грн 50 коп. Тобто заявлені заходи забезпечення позову безпосередньо стосуються предмета спору в цій справі. А подальше виведення коштів призведе до неможливості виконати рішення суду в разі задоволення позову, захистити права позивача та забезпечити вимоги кредиторів в межах одного судового провадження без нових звернень позивача до суду;
- в судовому засіданні 26.03.2026 судом проголошено вступну та резолютивну частини ухвали. У зв'язку з тим, що станом на момент подання апеляційної скарги, повного тексту ухвали не виготовлено, розпорядник майна ТОВ "Опт-Системс", арбітражний керуючий Шиман Є.О. залишає за собою право на доповнення апеляційної скарги у встановленому законом порядку та строки після виготовлення та отримання повного тексту ухвали.
02.04.2026 до Центрального апеляційного господарського суду за допомогою системи "Електронний суд" надійшли доповнення до апеляційної скарги розпорядника майна, виконуючого обов'язки керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Опт-Системс" - арбітражного керуючого Шимана Євгена Олександровича (вх. № суду 4183/26), в яких вказано наступне:
- проаналізувавши положення договору про відступлення права вимоги від 18.03.2025, арбітражний керуючий виявив наявність підстав для визнання його недійсним, у зв'язку із чим ним була подана заява про зміну предмета позову у справі шляхом його доповнення новою позовною вимогою;
- відповідно до пунктів 1.1., 1.3. договору про відступлення права вимоги від 18.03.2025, ТОВ "Опт-Системс" передав відповідачу-2 належне йому право вимоги згідно з договорами поставки на загальну суму в розмірі 200 000 000 грн 00 коп. При цьому, умовами договору про відступлення права вимоги від 18.03.2025 не передбачено обов'язок відповідача-2 щодо оплати отриманого права вимоги. Отже, судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали не взято до уваги, що за умовами укладеного договору про відступлення права вимоги від 18.03.2025: боржник відступив на користь відповідача-2 право вимоги на загальну суму 200 000 000 грн 00 коп.; ціна відступлення договором не передбачена, і відповідач-2 не зобов'язаний здійснювати оплату отриманого права вимоги; боржник додатково перерахував на користь відповідача-2 грошові кошти в розмірі 132 045 951 грн 50 коп.;
- таким чином, спірний правочин не має розумної економічної мети, є збитковим для боржника, спрямований на зменшення активу і майбутньої ліквідаційної маси, а також очевидно порушує права кредиторів;
- станом на дату вчинення спірного правочину, у ТОВ "Опт-Системс" вже була наявна заборгованість перед податковим органом, а загальна сума визнаних кредиторських вимог в межах справи № 908/1495/25 про банкрутство ТОВ "Опт-Системс" складає 271 058 862 грн 88 коп.;
- отже, суми, яка була сплачена боржником на користь ТОВ "Українська Злагода", вистачило б на погашення майже половини суми визнаних у справі кредиторських вимог, строк виконання яких, на момент вчинення майнових дій боржником, вже настав;
- враховуючи зазначене, договір про відступлення права вимоги від 18.03.2025 має явно фраудаторний характер, оскільки боржник безоплатно здійснив відчуження свого майна (права вимоги дебіторської заборгованості за договорами поставки), та ще додатково оплатив відповідачу-2 кошти в розмірі 132 045 951 грн 50 коп.;
- отже, скасування оскаржуваною ухвалою заходів забезпечення позову призведе до виведення грошових коштів з рахунків ТОВ "Українська Злагода", арештованих в межах виконавчого провадження, що унеможливить в подальшому погашення вимог кредиторів у справі про банкрутство ТОВ "Опт-Системс";
- згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень не вбачається жодних дій з боку ТОВ "Опт-Системс", направлених на стягнення дебіторської заборгованості в межах суми понад 132 млн., право вимоги на яку було придбано згідно з договором про відступлення права вимоги від 18.03.2025, укладеним з ТОВ "Українська Злагода";
- реєстраційні дії з боку боржника в березні 2025 року виглядають як цілеспрямована підготовка до виведення юридичної особи з роботи. В свою чергу здійснення платежів на значну суму одразу після призначення керівником та єдиним учасником ТОВ "Опт-Системс" громадянина Республіки Молдова за місяць до відкриття провадження у справі про банкрутство і в подальшому невчинення дій по стягненню придбаної дебіторської заборгованості, може свідчити про свідоме виведення грошових коштів з рахунків боржника з метою унеможливлення погашення кредиторської заборгованості та, як наслідок, доведення ТОВ "Опт Системс" до банкрутства.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.03.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Фещенко Ю.В. (доповідач), суддів - Золотарьової Я.С., Мартинюка С.В.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 31.03.2026, зокрема, відкрито апеляційне провадження за поданою апеляційною скаргою, розгляд справи призначено у судовому засіданні на 20.04.2026.
Від ТОВ "Українська Злагода" до Центрального апеляційного господарського суду за допомогою системи "Електронний суд" надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. № суду 4659/26 від 13.04.2026), в якому товариство просить апеляційну скаргу арбітражного керуючого залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Запорізької області від 26.03.2026 р. у справі № 908/1425/25 (908/715/26) - без змін.
Відзив на апеляційну скаргу обґрунтований наступним:
- на момент постановлення судом першої інстанції оскаржуваної ухвали заява про зміну предмета позову ОСОБА_4 подана не була; вказану заяву останній подав лише 30.03.2026, вже після постановлення ухвали, відтак доповнення ОСОБА_4 позовних вимог вимогою про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги ніяк не впливає на законність оскаржуваної ухвали, оскільки на момент її постановлення такої вимоги ще не існувало. Отже, на думку заявника, зміна ОСОБА_4 предмета позову може слугувати підставою для повторного звернення із заявою про накладення арешту на майно заявника у разі його скасування, але ніяк не підставою для скасування законної ухвали суду про скасування арешту. На думку заявника, зміна предмета позову ОСОБА_4 містить усі ознаки нового позову, не має ніякого доказового значення у вирішенні питання законності оскаржуваної ухвали;
- до 05.06.2025 ТОВ "Опт-Системс" мало право розпоряджатися своїм майном та майновими правами, на власний розсуд, в тому числі відчужувати таке майно будь-якій юридичній чи фізичній особі у відповідності до вимог законодавства. Відтак обставини, на які вказує арбітражний керуючий, не носять протиправного характеру як зі сторони ТОВ "Опт-Системс" так і зі сторони заявника, тому не можуть слугувати підставою для забезпечення позову;
- у договорі про відступлення права вимоги від 18.03.2025 зазначається, що заявник лише користується грошовими коштами, стягнутими з боржників ТОВ "Опт-Системс", після чого, при настанні строку виконання зобов'язанні, вказані кошти повернуться ТОВ "Опт-Системс";
- економічна вигода договору про відступлення права вимоги від 18.03.2025 полягає в тому, що заявник допомагає ТОВ "Опт-Системс" стягнути грошові кошти з боржників, за що отримує право безвідсотково користуватися стягнутими грошовими коштами певний період;
- заявник активно веде свою господарську діяльність, що характеризується постійним рухом коштів на його банківських рахунках;
- на думку заявника, арбітражним керуючим не доведено наявність підстав для накладення арешту на грошові кошти товариства;
- забезпечення вимоги немайнового характеру шляхом накладення арешту на грошові кошти заявника у розмірі 132 045 951 грн 50 коп. є неспівмірним і неадекватним предмету позову, внаслідок чого порушується збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору та призводить до безпідставного обмеження його прав та охоронюваних інтересів. До того ж заявник не є учасником справи про банкрутство, жодного відношення до ТОВ "Опт-Системс" не має та є добросовісним набувачем майна за договором відступлення права вимоги, а відтак накладення арешту на його грошові кошти не відповідає принципу верховенства права;
- внаслідок блокування рахунків заявник обмежений у використанні грошових коштів у розмірі 132 045 951 грн 50 коп., що в умовах воєнного часу повністю заблокувало діяльність підприємства та негативно вплинуло на його фінансово-економічну діяльність, так як підприємство втратило можливість здійснювати різного роду платежі, в тому числі перед працівниками, податковими органами і перед контрагентами, що призводить до неможливості розраховуватися за договірними зобов'язаннями, що в свою чергу призводить до нарахування неустойки, втрати ділових партнерів, втрати контрактів, що в умовах воєнного стану може призвести до катастрофічних наслідків та навіть банкрутства самого заявника; господарська діяльність заявника повністю зупинена.
Від ТОВ "Українська Злагода" до Центрального апеляційного господарського суду за допомогою системи "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення (вх. № суду 5006/26 від 17.04.2026) в яких зазначено таке:
- арешт, що накладений ухвалою від 23.03.2026, є заходом забезпеченням позову розпорядника майна Шимана Є.О. до ТОВ "Українська Злагода" про спростування майнових дій, який розглядається Господарським судом Запорізької області;
- однак, враховуючи положення статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства, лише Господарський суд м. Києва у справі 910/3652/26 уповноважений розглядати майнові спори до заявника разом із усіма процесуальними заявами, у тому числі і про забезпечення позову; в іншому випадку порушується механізм формування ліквідаційної маси та принцип рівності кредиторів заявника щодо задоволення грошових вимог. Відтак, з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство, арешт, накладений ухвалою Господарського суду Запорізької області у даній справі, є незаконним, оскільки ухвалений не в межах справи про банкрутство заявника;
- з огляду на викладене, ухвала про забезпечення позову від 23.04.2026 фактично блокує можливість відновлення платоспроможності боржника та є такою, що постановлена з порушенням правил виключеної підсудності;
- питання забезпечення позову щодо майна боржника не може вирішуватися поза межами справи про банкрутство.
Від розпорядника майна, виконуючого обов'язки керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Опт-Системс" - арбітражного керуючого Шимана Євгена Олександровича до Центрального апеляційного господарського суду за допомогою системи "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення (вх № суду 5024/26 від 20.04.2026), в яких заявник вказує на наступне:
- не зважаючи на чинність ухвали від 23.04.2026 про вжиття заходів забезпечення позову, директором ТОВ "Українська Злагода" здійснюються свідомі дії щодо невиконання судового рішення, шляхом відкриття нових рахунків та виведення грошових коштів. Загальна сума виведена з рахунків товариства за підрахунками арбітражного керуючого складає 54 858 035 грн 23 коп.; такі дії носять свідомий характер, направлений на ухилення від виконання судового рішення;
- законодавством чітко визначено перелік видатків, які можуть проводитися за наявності чинного арешту, і товариство не позбавлено права здійснювати виплати заробітної плати та оплачувати податки, отже застосований арешт не робить неможливим виконання боржником поточних зобов'язань;
- наявні у матеріалах справи докази свідчать, що ТОВ "Українська Злагода" здійснювало платежі, які не підпадають під виключення, передбачені Прикінцевими та Перехідними положеннями Закону України "Про виконавче провадження", тому товариством не доведено, що накладений арешт перешкоджає господарській діяльності боржника та відновленню його платоспроможності;
- з огляду на встановлені Господарським судом Запорізької області обставини при ухваленні рішення за наслідками розгляду позовної заяви, а також недобросовісні дії з боку відповідача-2, які документально підтверджуються інформацією про рух коштів, скасування арештів з рахунків товариства, накладених ухвалою суду від 23.03.2026, порушить права кредиторів як у справі про банкрутство ТОВ "Опт-Системс", так і у справі про банкрутство ТОВ "Українська Злагода";
- на думку арбітражного керуючого, на даний час відсутні підстави для скасування арештів з рахунків ТОВ "Українська Злагода".
У судове засідання 20.04.2026 з'явилися представники скаржника (ТОВ "Опт-Системс") та ТОВ "Українська Злагода".
Представник скаржника у судовому засіданні 20.04.2026 просив апеляційний господарський суд скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 26.03.2026 у справі № 908/1495/25 (908/715/26), а ухвалу Господарського суду Запорізької області від 23.03.2026 залишити без змін, посилаючись на обставини, наведені в апеляційній скарзі та доповненнях до неї.
У судовому засіданні 20.04.2026 представник ТОВ "Українська Злагода" просив апеляційний господарський суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу Господарського суду Запорізької області від 26.03.2026 у справі № 908/1495/25 (908/715/26) - без змін, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.
Перед стадією "Дослідження доказів" суд вважав за необхідне оголосити перерву у судовому засіданні до 28.04.2026.
Враховуючи вказане, у судовому засідання протокольно було оголошено перерву до 28.04.2026.
Від розпорядника майна, виконуючого обов'язки керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Опт-Системс" - арбітражного керуючого Шимана Євгена Олександровича до Центрального апеляційного господарського суду за допомогою системи "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення (вх. № суду 5335/26 від 24.04.2026), в яких зазначено наступне:
- платежі на суму понад 17 мільйонів гривень здійснено в період після відкриття провадження у справі № 910/3652/26 про банкрутство ТОВ "Українська Злагода". Між тим, відповідно до частини 7 статті 44 Кодексу України з процедур банкрутства, товариством не надано доказів погодження таких платежів з боку призначеного по справі № 910/3652/26 арбітражного керуючого ТОВ "Українська Злагода";
- ТОВ "Українська Злагода" не обґрунтувало, на якій підставі воно оплатило податки за березень, враховуючи, що такі платежі підпадають під дію мораторію у відповідності до частини 1 статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства;
- твердження товариства щодо наявності у нього права на виплату заробітної плати та податків при накладених арештах і по факту здійснення таких платежів спростовує власну тезу, зазначену в тексті апеляційної скарги, про те, що наявність накладених арештів перешкоджає здійснювати виплати заробітної плати та податків;
- згідно з пунктом 1.1. договору про відступлення права вимоги від 18.03.2025, первісний кредитор передає належне йому право вимоги згідно з договорами поставки, які вказані в Додатку № 1 до цього договору, укладені між боржниками, а новий кредитор приймає право вимоги, що належне первісному кредитору за основними договорами. Проте сам Додаток № 1 з переліком боржників, право вимоги до яких було відступлено згідно з договором про відступлення права вимоги від 18.03.2025, ТОВ "Українська Злагода" надано не було. Отже, підтверджень, що грошові кошти в розмірі 132 045 951 грн 50 коп. були перераховані ТОВ "Опт-Системс" саме на виконання пункту 2.5. договору про відступлення права вимоги від 18.03.2025, матеріали справи не містять;
- договір про відступлення права вимоги від 18.03.2025 не має розумної економічної мети, є збитковим для ТОВ "Опт-Системс", спрямованим на зменшення ліквідаційної маси та порушує права кредиторів, оскільки, фактично, відбулося подвійне вибуття активів ТОВ "Опт-Системс" без отримання будь-якої компенсації та з додатковими витратами на оплату гонорару;
- ненадання Додатку № 1 до договору про відступлення права вимоги від 18.03.2025 позбавило права самого ж відповідача-2 довести природу походження сплачених грошових коштів на його користь згідно з вказаним договором;
- позиція ТОВ "Українська Злагода", що кошти по договору про відступлення права вимоги від 18.03.2025 були перераховані від ТОВ "Опт-Системс" після стягнення з дебіторів, не відповідає дійсності.
У судове засідання 28.04.2026 з'явилися представники скаржника (ТОВ "Опт-Системс") та ТОВ "Українська Злагода".
Під час розгляду апеляційної скарги судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що апеляційним господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції під час апеляційного провадження.
У судовому засіданні 28.04.2026, відповідно до статей 240, 283 Господарського процесуального кодексу України, проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, перевіривши дотримання судом першої інстанції норм процесуального права, а також правильність застосування норм матеріального права, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Порядок та підстави скасування заходів забезпечення позову встановлені статтею 145 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частин 1, 4 статті 145 Господарського процесуального кодексу України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.
Отже, забезпечувальні заходи застосовуються та скасовуються судом шляхом ухвалення процесуального рішення - ухвали.
Наслідком скасування заходів забезпечення позову є зняття всіх обмежень, встановлених забезпеченням позову.
Враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.
Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 15.08.2019 із справи № 15/155-б, від 28.05.2025 у справі № 916/4912/24, від 06.08.2025 у справі № 910/15790/23, від 21.08.2025 у справі № 904/4325/24.
Так, ТОВ "Українська Злагода" в порядку статті 145 Господарського процесуального кодексу України звернулося до суду першої інстанції із заявою про скасування заходів забезпечення позову. Обґрунтування заяви зводилося до того, що оспорюваний арбітражним керуючим правочин (договір про відступлення права вимоги від 18.03.2025) є правомірним та виконується сторонами; арбітражним керуючим не надано жодних доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти; підприємство ТОВ "Українська Злагода" активно веде свою господарську діяльність, своєчасно та в великих обсягах сплачує податки, при цьому є добросовісним контрагентом, оскільки судові спори та виконавчі провадження щодо нього відсутні. Також ТОВ "Українська Злагода" посилалось на те, що застосовані заходи забезпечення позову мають для нього непропорційні негативні наслідки.
Задовольняючи подану ТОВ "Українська Злагода" заяву про скасування заходів забезпечення позову, суд першої інстанції проаналізував умови договору про відступлення права вимоги від 18.03.2025 та встановив, що грошові кошти в сумі 132 045 951 грн 50 коп. були перераховані на виконання пункту 2.5. договору про відступлення права вимоги від 18.03.2025 (при надходженні грошових коштів від боржників на рахунок ТОВ "Опт-Системс", останній перераховував 132 045 951 грн 50 коп. на рахунок ТОВ "Українська Злагода"), а ТОВ "Українська Злагода" в свою чергу згідно з пунктом 2.1. договору користується зазначеними коштами до 01.07.2027. Отже, суд першої інстанції прийшов до висновку, що строк виконання зобов'язання за договором не настав, тому ТОВ "Українська Злагода" має право користуватися зазначеними коштами до 01.07.2027, після чого вказані кошти ТОВ "Українська Злагода" зобов'язане повернути на рахунок ТОВ "Опт-Системс". Відтак, на думку суду першої інстанції, підстави для накладення арешту на грошові кошти заявника в межах суми 132 045 951 грн 50 коп. - відсутні.
Апеляційний господарський суд не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.
Згідно з частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Реалізація права на судовий захист, гарантованого кожному статтями 55, 124 Конституції України, багато в чому залежить від належного правового механізму, складовою якого, зокрема, є інститут забезпечення позову в судовому процесі.
Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає стаття 136 Господарського процесуального кодексу України, згідно з приписами якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Таким чином, забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову. А тому господарський суд повинен враховувати ризики неможливості виконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого рішення.
Відтак, інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.
Колегія суддів зазначає, що правові висновки щодо застосування статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України у контексті мети та сутності забезпечення позову є послідовними і сталими, викладені, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22, у постановах Верховного Суду від 08.07.2024 у справі № 910/1686/24, від 26.08.2024 у справі № 922/1454/24.
При цьому у постанові від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22 Велика Палата Верховного Суду констатувала, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.
Велика Палата Верховного Суду зазначила, що ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред'явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами. Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.
При цьому під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 914/970/18, від 10.11.2020 у справі №910/1200/20).
Відповідно до частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
В свою чергу, суд першої інстанції, задовольняючи подану ТОВ "Українська Злагода" заяву про скасування заходів забезпечення позову, помилково вдався до дослідження та надання оцінки обставинам справи, аналізу питання обґрунтованості, зокрема, настання строку оплати, щодо спірної суми 132 045 951 грн 50 коп., які не можуть виступати в якості вмотивованої підстави для скасування вже існуючих заходів забезпечення позову.
Апеляційний господарський суд наголошує, що під час розгляду клопотання/заяви про скасування заходів забезпечення позову суд не оцінює законність та правомірність вжиття таких заходів забезпечення позову (як було здійснено судом першої інстанції в цій справі), а лише з'ясовує, чи потреба у забезпеченні позову відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.
Враховуючи викладене, апеляційним господарським судом відхиляються доводи ТОВ "Українська Злагода" в частині правомірності та наявності повноважень на укладення договору про відступлення права вимоги від 18.03.2025, необхідності надання оцінки змісту цього договору, аналізу його виконання сторонами, економічної доцільності договору про відступлення права вимоги від 18.03.2025 для боржника, а також настання строку виконання зобов'язань щодо повернення спірної грошової суми, оскільки перелічені обставини не входять в предмет доказування та не вирішуються судом під час розгляду питання про скасування заходів забезпечення позову, та є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті.
Слід також зазначити, що застосування конструкції скасування заходів забезпечення позову дозволяє вчасно реагувати на зміну чи припинення певних обставин, сприяючи захисту прав учасників процесу, однак не передбачає перегляду відповідної ухвали про вжиття заходів забезпечення позову на предмет її правомірності.
Так, обранням належного відповідно до предмета спору, заходу забезпечення позову дотримується принцип співвідношення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Слід відзначити, що під час вжиття заходів забезпечення позову, суд врахував, що необхідність вжиття заходів забезпечення позову у цій справі, шляхом накладення арешту на грошові кошти в межах суми позову, обґрунтована тим, що можливість відповідача в будь-який момент, як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. При цьому, накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах суми позову є адекватним, розумним та співмірним із заявленою позовною вимогою та пов'язаним з нею заходом забезпечення позову, не виходить за межі предмету спору та не впливає на права осіб, які не є учасниками спору у цій справі, має обмежений характер та термін його застосування судом.
Водночас ТОВ "Українська Злагода" не спростовані підстави для накладення арешту на грошові кошти на відкритих ним рахунках в банківських установах в межах оспорюваної суми. Заявником не обґрунтовано та не доведено, яким чином накладення арешту на грошові кошти ТОВ "Українська Злагода" на відкритих ним рахунках в банківських установах в межах оспорюваної суми порушує його права. Тобто, не доведено, що потреба у забезпеченні позову відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.
ТОВ "Українська Злагода" не спростувало обставин щодо імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у справі про задоволення позову в разі невжиття заходу забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти відповідача на відкритих ним рахунках в банківських установах в межах спірної суми.
Колегією суддів розцінюються критично долучені ТОВ "Українська Злагода" до заяви про скасування заходів забезпечення позову докази, а саме: 1) Довідка про суму сплачених податків та чисельність працівників № 24/03 від 24.03.2026; та 2) фінансова звітність мікропідприємства - Баланс на 31.12.2025, оскільки вказані докази містять відомості станом на час, що вже минув, та які не можуть свідчити про наявність або відсутність ризиків невиконання / ускладнення виконання майбутнього рішення суду (у разі задоволення позовних вимог).
Як було зазначено вище, під час розгляду клопотання / заяви про скасування заходів забезпечення позову суд не оцінює законність та правомірність вжиття таких заходів забезпечення позову (як було здійснено судом першої інстанції в цій справі), а лише з'ясовує, чи потреба у забезпеченні позову відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення. Застосування конструкції скасування заходів забезпечення позову дозволяють вчасно реагувати на зміну чи припинення певних обставин, сприяючи захисту прав учасників процесу, однак не передбачає перегляду відповідної ухвали про вжиття заходів забезпечення позову на предмет її правомірності.
Наведені ж ТОВ "Українська Злагода" доводи про те, що застосований у цій справі захід забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти ТОВ "Українська Злагода" є непропорційним заходом, який призводить до надмірного обмеження його прав і можливостей, порушує баланс інтересів сторін та права третіх осіб, а тому підлягає скасуванню, фактично спрямовані на переоцінку судового рішення.
Натомість ТОВ "Українська Злагода" не доведено існування обставин, які в розумінні статті 145 Господарського процесуального кодексу України можуть бути підставами для скасування вжитих судом заходів забезпечення позову.
Слід також зазначити, що, вживаючи заходи забезпечення позову у цій справі, було враховано, що:
- виконання в майбутньому судового рішення у цій справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов'язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості, відтак арешт грошових коштів, який накладається судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, матиме наслідком збереження грошових коштів для подальшого виконання рішення суду в разі задоволення майбутнього позову;
- наведені заявником обставини в сукупності, за висновками суду, достатньо обґрунтовано підтверджують припущення заявника про наявність обставин, що можуть утруднити захист прав заявника за наслідками подання позову, що унеможливить досягнення його мети звернення з таким позовом до суду - захисту порушених прав і інтересів позивача;
- вид забезпечення позову у вигляді арешту грошових коштів не призведе до невиправданого обмеження майнових прав ТОВ "Українська Злагода", оскільки арештоване майно фактично перебуватиме у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним;
- можливість накладення арешту на грошові кошти в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів, є для майбутнього позивача додатковою гарантією того, що рішення суду у разі задоволення позову буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог.
При цьому, у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22 зазначено, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.
Підставою для застосування заходів забезпечення позову майнового характеру є саме обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача, на момент пред'явлення позову може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення суду.
Апеляційним господарським судом також враховано, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 06.10.2022 у справі № 905/446/22, від 27.04.2023 у справі № 916/3686/22, від 07.11.2024 у справі № 915/538/24, у разі звернення з позовом про стягнення грошових коштів саме відповідач має доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить у суду позивач.
Наведений підхід щодо розподілу тягаря доказування обставин співмірності заходів забезпечення позову є логічним та раціональним, адже інформація щодо дійсного фінансового стану відповідача (у тому числі відомості стосовно наявності банківських рахунків, фінансово-економічний стан клієнта) у розумінні статті 60 Закону України "Про банки і банківську діяльність" є банківською таємницею, а тому саме відповідач має можливість більш повно доводити наведені обставини. Зокрема спростувати підстави для накладення арешту на грошові кошти на відкритих ним рахунках в банківських установах в межах оспорюваної суми; обґрунтувати, яким чином накладення арешту на грошові кошти відповідача на відкритих ним рахунках в банківських установах в межах оспорюваної суми порушує його права; зазначити про наявність у нього на відкритих ним рахунках в банківських установах достатньої кількості грошових коштів, про наявність іншого майна (із конкретизацією переліку та вартості), що в сукупності свідчитиме про можливість реального та фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову. Тобто спростувати обставини імовірності утруднення виконання рішення суду у справі в разі задоволення позову у випадку невжиття заходів забезпечення позову у вигляді арешту грошових коштів відповідача на відкритих ним рахунках в банківських установах та належного йому майна в межах спірної суми.
Тобто, відповідач не позбавлений права подати суду докази, які б дозволили оцінити дійсний майновий стан відповідача станом на момент розгляду заяви та в залежності від цього встановити, чи є ризики утруднення виконання судового рішення у разі задоволення позову або, що заходи забезпечення позову, про вжиття яких просить позивач, є неспівмірними (наприклад надати докази оцінки майна, які б підтверджували можливість накладення арешту лише на конкретне майно, вартість якого покриває спірну суму).
Апеляційним господарським судом враховано, що ТОВ "Українська Злагода" наведених вище доказів не надав, наявність підстав для накладення арешту на грошові кошти не спростував. Отже, не довів, що обставини у даній справі змінилися.
При цьому, у разі, коли відповідач не доводить, що наявних у нього грошових коштів та майна достатньо для виконання судового рішення у разі задоволення позову, накладення арешту на грошові кошти та майно в межах спірної суми є співмірним та виправданим. Аналогічний висновок Верховного Суду міститься у постанові від 07.01.2025 у справі №910/1/21.
Враховуючи вказане, колегією суддів відхиляються доводи ТОВ "Українська Злагода" щодо неадекватності, неспівмірності та непропорційності вжитих судом першої інстанції заходів забезпечення позову.
У вирішенні доводів ТОВ "Українська Злагода" колегія суддів також звертає увагу на те, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і скасовуються (можуть бути скасовані) в порядку, визначеному статтею 145 Господарського процесуального кодексу України. За клопотанням учасника справи суд також може допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим (частина 1 статті 143 Господарського процесуального кодексу України).
Зазначене є додатковою гарантією прав учасника, який за умови виникнення, зміни та / або припинення певних обставин, вправі звернутися до суду та поставити на вирішення питання про скасування (чи заміну) відповідного заходу забезпечення позову.
При цьому саме на заявника покладається тягар доведення необхідності здійснення судом такого скасування.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в постанові Верховного Суду від 21.08.2025 у справі № 904/4325/24.
Відповідно до статті 3 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, змагальність сторін, диспозитивність.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Як було зазначено вище, ТОВ "Українська Злагода" наявність підстав для накладення арешту на грошові кошти не спростував; ТОВ "Українська Злагода" не надані докази, які б дозволили оцінити дійсний майновий стан ТОВ "Українська Злагода" на момент розгляду заяви та спростувати наявність ризиків утруднення виконання судового рішення у разі задоволення позову.
Також, апеляційним господарським судом розцінюються критично доводи апеляційної скарги щодо того, що накладення арешту на грошові кошти у сумі 132 045 951 грн 50 коп. є необґрунтованим та неадекватним позовним вимогам, оскільки у даній справі арешт на грошові кошти накладений у межах ціни позову.
Докази того, що арешт на грошові кошти у межах ціни позову - 132 045 951 грн 50 коп., накладений оскаржуваною ухвалою суду, призведе до неможливості виплати заробітної плати, податків та інших платежів в процесі здійснення господарської діяльності товариства, на час її постановлення, у справі були відсутні.
Більше того, слід зазначити, що чинним законодавством України не передбачено відкриття суб'єктам господарювання рахунків зі спеціальним режимом їх використання для виплати заробітної плати. Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 зі справи № 905/361/19.
Виконуючи судове рішення, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини 3 статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов'язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною 4 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження".
Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина 4 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження").
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 15.10.2021 у справі № 917/126/21.
Слід також відзначити, що застосований захід забезпечення позову стосується не всіх грошових коштів на перелічених в ухвалі суду рахунках, а тільки грошових коштів в межах ціни позову, - 132 045 951 грн 50 коп.
Доводи ТОВ "Українська Злагода" щодо відсутності доказів вчинення ним недобросовісних дій розцінюються судом критично з огляду на те, що відсутність таких доказів не змінює встановлену судом можливість ТОВ "Українська Злагода" в будь-який момент розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, зазначена можливість є беззаперечною, а також не спростовує наявність правової підстави для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки загроза неефективного виконання майбутнього рішення випливає не лише з наявності фактів відчуження, а також з наявності у відповідача реальної, не обмеженої законом можливості вільно розпоряджатися своїми активами до моменту набрання рішенням законної сили, а відтак і беззаперечної можливості відчуження ним такого майна.
Тотожна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.07.2025 у справі №904/659/25.
Також колегією суддів розцінюються критично доводи ТОВ "Українська Злагода" щодо відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Українська Злагода" відповідно до ухвали Господарського суду м. Києва від 15.04.2026 у справі № 910/3652/26, оскільки питання щодо вжиття заходів забезпечення позову вирішене ухвалою Господарського суду Запорізької області від 23.03.2026 у справі № 908/1495/25 (908/715/26); питання щодо скасування заходів забезпечення позову вирішувалось ухвалою Господарського суду Запорізької області від 26.03.2026 у справі № 908/1495/25 (908/715/26), отже обставини щодо відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Українська Злагода" не впливають на законність оскаржуваної у даній справі ухвали та не змінюють встановлені у справі № 908/1495/25 (908/715/26) обставини.
Згідно з частинами 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.
Законом України № 132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" (набув чинності 17.10.2019), зокрема, внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України та змінено назву статті 79 Господарського процесуального кодексу України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи.
Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц та постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).
Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.
Отже, з введенням у дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Зазначений підхід узгоджується із судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" Європейський суд з прав людини наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом" ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
При цьому докази мають відповідати критеріям належності (стаття 76 Господарського процесуального кодексу України), допустимості (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України), достовірності (стаття 78 Господарського процесуального кодексу України) та вірогідності (стаття 79 Господарського процесуального кодексу України).
За правилами оцінки доказів, наведеними у статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи зазначений стандарт доказування, за результатами аналізу всіх наявних у справі доказів в їх сукупності, апеляційний господарський суд надав оцінку заяві ТОВ "Українська Злагода", якою він обґрунтовує необхідність скасування заходів забезпечення позову через конструкцію застосування статті 145 Господарського процесуального кодексу України, та дійшов висновку щодо не доведення існування обставин, які в розумінні статті 145 Господарського процесуального кодексу України можуть бути підставами для скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду Запорізької області від 23.03.2026.
Отже, оскаржувана ухвала Господарського суду Запорізької області від 26.03.2026 у справі № 908/1495/25 (908/715/26) не відповідає вимогам процесуального закону, а саме: статтям 136, 137, 145 Господарського процесуального кодексу України, і тому підлягає скасуванню.
На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що доводи скаржника про порушення судом першої інстанції норм процесуального права при ухваленні оскаржуваної ухвали знайшли своє підтвердження за результатами перегляду справи в апеляційному порядку.
Доводи ТОВ "Українська Злагода", викладені у відзиві на апеляційну скаргу спростовуються викладеним у цій постанові.
Відповідно до частини 1, 4 статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:
1) нез'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала постановлена при неправильному застосуванні норм процесуального права.
З огляду на викладене, доводи скаржника, наведені в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду справи, отже, апеляційна скарга розпорядника майна, виконуючого обов'язки керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Опт-Системс" - арбітражного керуючого Шимана Євгена Олександровича підлягає задоволенню; ухвалу Господарського суду Запорізької області від 26.03.2026 у справі № 908/1495/25 (908/715/26) слід скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська Злагода" про скасування заходів забезпечення позову - відмовити.
Щодо розподілу судових витрат, то відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська Злагода".
З підстав наведеного та керуючись статтями 3, 13, 74 - 80, 129, 136, 137, 145, 269, 270, 275 - 284, 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу розпорядника майна, виконуючого обов'язки керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Опт-Системс" - арбітражного керуючого Шимана Євгена Олександровича на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 26.03.2026 у справі № 908/1495/25 (908/715/26) - задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 26.03.2026 у справі №908/1495/25 (908/715/26) - скасувати.
3. Ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська Злагода" про скасування заходів забезпечення позову - відмовити.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська Злагода" на користь арбітражного керуючого Шимана Євгена Олександровича витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 2 662 грн 40 коп.
5. Видачу наказу, з урахуванням необхідних реквізитів, доручити Господарському суду Запорізької області.
6. Матеріали справи № 908/1495/25 (908/715/26) повернути до Господарського суду Запорізької області.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена та підписана 04.05.2026.
Головуючий суддя Ю.В. Фещенко
Суддя Я.С. Золотарьова
Суддя С.В. Мартинюк