про залишення апеляційної скарги без руху
04.05.2026 м. Дніпро Справа №908/3069/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі головуючого судді Фещенко Ю.В. (суддя-доповідач),
розглянувши у приміщенні Центрального апеляційного господарського суду матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1
на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 11.12.2024 (постановлену суддею Ніколаєнко Р.А. у м. Запоріжжі, повна ухвала складена 17.12.2024)
у справі № 908/3069/24
про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "СКС" (м. Запоріжжя)
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ассісто", правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Флексіс" (м. Київ)
арбітражний керуючий Кучак Юрій Федорович
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 11.12.2024 у справі №908/3069/24:
- відкрито провадження у справі про банкрутство боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "СКС";
- визнано грошові вимоги кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ассісто" до боржника частково - в розмірі 14 071 512 грн 95 коп. основного боргу та 2 941 992 грн 93 коп. штрафних санкцій;
- вимоги у розмірі 883 грн 82 коп. основного боргу (3% річних) відхилені;
- введено мораторій на задоволення вимог кредиторів;
- введено процедуру розпорядження майном боржника;
- розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Кучака Юрія Федоровича.
Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_1 за допомогою системи “Електронний суд» звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (вх. № суду 49952 від 28.04.2026), в якій просить:
- задовольнити заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження;
- скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 11.12.2024 у справі №908/3069/24 повністю та ухвалити нове рішення, яким відмовити у відкритті провадження у справі про банкрутство.
До апеляційної скарги додано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.04.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Фещенко Ю.В. (доповідач), суддів: Золотарьової Я.С., Мартинюка С.В.
За приписами частини 6 статті 260 Господарського процесуального кодексу України питання про залишення апеляційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що подана апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України з огляду на наступне.
Відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
За змістом частини 3 статті 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею в заяві, визнані неповажними.
Законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити - з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником та чи підлягає він поновленню.
Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).
Згідно з частиною 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Отже, апеляційний суд позбавлений права з власної ініціативи вирішувати питання про поновлення скаржнику строку на апеляційне оскарження.
Щодо клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження заявленого скаржником суд зазначає наступне.
Враховуючи тлумачення норм Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження має мотивувати свій висновок про наявність поважних причин на поновлення строку на апеляційне оскарження. Сама по собі вказівка про те, що є поважні причини для поновлення строку для апеляційного оскарженні не є належним мотивуванням поновлення строку на апеляційне оскарження. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, зокрема у разі вказівки тільки про наявність поважних причин, є порушенням вимог статті 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод. Вказане процесуальне порушення є самостійною підставою для скасування як оскарженого судового рішення апеляційного суду, так і ухвали апеляційного суду про поновлення строку на апеляційне оскарження і відкриття апеляційного провадження, та направлення справи до апеляційного суду зі стадії відкриття апеляційного провадження.
У даному випадку, подане скаржником клопотання обґрунтовано наступним:
- ОСОБА_1 у період з 2009 року по 08.11.2024 був одним з учасників ТОВ Фірми "СКС" і разом з іншими учасниками товариства, у зв'язку з відсутністю у господарської діяльності, прийняв рішення про припинення ТОВ Фірми "СКС"; товариство було припинено та виключено з державного реєстру підприємств у 2018 році;
- у січні 2026 року ОСОБА_1 дізнався від ОСОБА_2 , який також був учасником ТОВ Фірма "СКС" про те, що арбітражним керуючий Кучак Ю.Ф., у межах справи №908/3069/24, подав заяву про покладення субсидіарної відповідальності у розмірі 17013505 грн 90 коп. за зобов'язаннями ТОВ Фірма "СКС" у зв'язку з доведенням до банкрутства, на ОСОБА_1 (серед інших) та стягнути з нього вказану суму грошових коштів; у своїй заяві арбітражний керуючий в обґрунтування суми майнових вимог до ОСОБА_1 послався на ухвалу від 11.12.2024 у справі №908/3069/24, якою Господарський суд Запорізької області визнав грошові вимоги ТОВ "Ассісто" (правонаступником якого у справі №908/3069/24 є ТОВ "Фінансова компанія "Флексіс") до боржника у вказаній сумі;
- ОСОБА_1 не був обізнаний про постановлену судом ухвалу від 11.12.2024 Господарського суду Запорізької області про відкриття провадження у справі №908/3069/24 про банкрутство боржника - ТОВ Фірма "СКС", внаслідок чого не мав об'єктивної можливості оскаржити її у строк, встановлений законом.
Разом з тим суд звертає увагу на положення, закріплені у статтею 129 Конституції України, згідно з якими основними засадами судочинства є, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен додержуватись норм процесуального права.
За змістом положень Господарського процесуального кодексу України сторона або особа, яка не брала участь у справі, якщо суд вирішив питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, наділена правом оскарження судового рішення, що є однією з необхідних умов реалізації встановленого законом права на судовий захист.
Однак, наявність права на оскарження не є безумовною підставою для здійснення судового захисту шляхом прийняття апеляційної скарги, поданої з порушенням встановленого процесуальним законом порядку.
Так, у силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
У пункті 41 Рішення Європейського Суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" суд визнав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, в тому числі, спрямовані на своєчасне одержання судових рішень, а також якісну підготовку апеляційної скарги, яка за своїм змістом і формою буде відповідати усім вимогам процесуального закону.
Сам лише факт подання стороною заяви про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов'язком суду поновити цей строк, оскільки заява про поновлення строку для подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 119 Господарського процесуального кодексу України має містити обґрунтування поважності причин пропуску цього строку.
У постанові Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 911/3513/16 зазначено, що поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони, і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яке він використовує залежно від поважності причин пропуску строку на оскарження.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень.
Судові рішення, внесені до реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи наведені положення, скаржник не був позбавлений права та можливості ознайомитися з оскаржуваним рішенням суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень, яке надіслано для оприлюднення в реєстрі 17.12.2024, зареєстровано 18.12.2024 та забезпечено надання загального доступу 19.12.2024.
Більш того, як зазначає сам скаржник, про те, що арбітражний керуючий Кучак Ю.Ф., у межах справи №908/3069/24 подав заяву про покладення субсидіарної відповідальності у розмірі 17013505 грн 90 коп. за зобов'язаннями ТОВ Фірма "СКС" у зв'язку з доведенням до банкрутства, на ОСОБА_1 , останній дізнався у січні 2026 року, отже, щонайменш з цього часу він був обізнаний про наявність справи про банкрутство тощо. Між тим, навіть за цих умов, зі скаргою на ухвалу від 11.12.2024 у вказаній справі ОСОБА_1 звернувся лише 28.04.2026, тобто майже через три місяці. Доводи, в обґрунтування обставин, що унеможливили звернутися з апеляційною скаргою раніше скаржником не наведено.
Таким чином, скаржником не наведено достатнього обґрунтування поважності причин пропуску встановленого законом строку на апеляційне оскарження ухвали з їх підтвердженням відповідними доказами.
Враховуючи викладене, суд визнає вказані скаржником підстави пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення неповажними.
Крім того, вимоги до форми і змісту апеляційної скарги встановлено статтею 258 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з пунктом 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень; 2) докази сплати судового збору; 3) докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу; 4) докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності.
Згідно з частиною 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Стаття 4 Закону України "Про судовий збір" встановлює розміри ставок судового збору. Судовий збір справляється у відповідному розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пунктом 2-1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство становить 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з підпунктом 6 пункту 2-1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність); про результати розгляду грошових вимог кредиторів; рішення суду в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми.
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, судовий збір за подання даної апеляційної скарги становить 36 336 грн 00 коп. (3 028 грн 00 коп. розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлений у 2024 році х 10 х 150 % х 0,8).
Між тим, скаржник не надав доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та обсязі.
Згідно з частиною 3 статті 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
За приписами статті 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З огляду на викладене апеляційна скарга підлягає залишенню без руху із наданням скаржнику строку для усунення вищезазначених недоліків.
Керуючись статтями 174, 176, 234, 235, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 11.12.2024 у справі № 908/3069/24 залишити без руху.
2. Скаржнику протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути встановлені недоліки апеляційної скарги та подати до суду:
- докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 36 336 грн 00 коп.;
- заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для його поновлення та доказів, що підтверджують поважність таких підстав.
3. Роз'яснити скаржнику, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом не поважними.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею-доповідачем - 04.05.2026 та не підлягає оскарженню.
Суддя Ю.В. Фещенко