про залишення апеляційної скарги без руху
04 травня 2026 року м. Харків Справа № 922/130/26
Східний апеляційний господарський суд у складі судді Тарасової І.В.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги відповідача-Акціонерного товариства “Українські енергетичні машини»(вх.№920Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 23.03.2026 у справі №922/130/26 (повний текст рішення складено та підписано 01.04.2026 суддею Шарко Л.В. у приміщенні Господарського суду Харківської області)
за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут", м. Харків
до Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини", м. Харків,
про стягнення 4058421,86 грн,-
Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" про стягнення нарахованих на заборгованість з оплати вартості електричної енергії за договором про постачання електричної енергії споживачу від 21.12.2018 № 195 3% річних у сумі 708393,77 грн та інфляційних втрат у сумі 3350028,09 грн.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 23.03.2026 у справі №922/130/26 позов задоволено повністю.
Стягнуто з Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" 3% річних у сумі 708393,77 грн, інфляційні втрати у сумі 3350028,09 грн та витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у сумі 48701,10 грн.
Відповідач - Акціонерне товариство " Українські енергетичні машини " подав на зазначене рішення до Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить це рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у стягненні з відповідача 3% річних у сумі 708393,77 грн та інфляційних втрат у сумі 3350028,09 грн, а в разі відмови у задоволенні зазначених вимог апеляційної скарги - перевірити правильність розрахунку позивачем 3% річних та інфляційних втрат та задовольнити клопотання відповідача про зменшення загального розміру їх стягнення на 99%.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги, суд дійшов висновку про залишення її без руху виходячи з такого.
Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України “Про судовий збір».
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пп.1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір»).
Ставка судового збору з апеляційних скарг на рішення суду складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (пп. 4 п.2 ч.2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір»).
Разом з цим, з матеріалів справи вбачається, що апеляційну скаргу подано в електронній формі через систему "Електронний суд".
Відповідно до ч. 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, до яких віднесено позовну заяву та апеляційну скаргу на рішення господарського суду першої інстанції, передбачено застосування коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Враховуючи наведені норми, з огляду на подання апеляційної скарги в електронному вигляді, ставка судового збору за подання апеляційної скарги становить 73051,60 грн.
В апеляційній скарзі заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до закінчення апеляційного розгляду справи з огляду на відсутність коштів через скрутний фінансовий стан, на підтвердження чого додано довідку про фінансово-господарський стан відповідача, підписану заступником його генерального директора.
30.04.2026 позивачем через підсистему «Електронний суд» подано заперечення на клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору (вх. № 4876), в яких він зазначив про те, що наведені відповідачем в обґрунтування вказаного клопотання обставини не є підставами для надання судом відстрочки сплати судового збору відповідно до положень статті 8 Закону України «Про судовий збір».
01.05.2026 від відповідача надійшло клопотання (вх. № 4993), в якому він просить суд при розгляді клопотання про відстрочення сплати судового збору врахувати ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 27.04.2026 у справі № 922/4575/25, якою за аналогічних обставин при розгляді апеляційної скарги між тими ж сторонами відкрито апеляційне провадження та задоволено клопотання відповідача про надання відстрочки сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 56748,36 грн до ухвалення судового рішення за результатами апеляційного перегляду.
Розглянувши клопотання відповідача про надання відстрочки сплати судового збору та заперечення на нього, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч.2 ст.8 Закону України "Про судовий збір").
Тобто, ч.1 ст.8 Закону України "Про судовий збір" визначено вичерпний перелік осіб, яким судом може бути надано відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
В постанові від 21.01.2026 у справі № 925/1293/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що ЄСПЛ, посилаючись на свою усталену практику (зокрема, рішення у справах «Голдер проти Сполученого Королівства» ([Golder v. the United Kingdom], від 21.02.1975, пункт 36, Серія А № 18, «Пономаренко проти України» [Ponomarenko v. Ukraine], заява № 13156/02, пункт 36, від 14.06.2007, «Мацюк проти України» [Matsyuk v. Ukraine], заява № 1751/03, пункт 28, від 10.12.2009 та «Кузьменко проти України» [Kuzmenko v. Ukraine, заява № 49526/07, пункт 25, від 09.03.2017), наголошував, що право на доступ до суду, тобто право ініціювати у судах провадження у цивільних справах, є невід'ємним елементом, притаманним праву, закріпленому пунктом 1 статті 6 Конвенції і це право на доступ не є абсолютним і може підлягати обмеженням, які, однак, не можуть забороняти або скорочувати доступ особи у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть цього права була підірвана, з урахуванням чого виснувала, що висновок судів про неможливість застосування статті 8 Закону України "Про судовий збір" до юридичних осіб без додаткового аналізу обставин конкретної справи - за висновками ЄСПЛ - не відповідає вимогам Конвенції, оскільки пропорційність обмеження доступу до суду має оцінюватися індивідуально з урахуванням фактичної можливості сплатити збір та наслідків відмови у такому доступі для права на судовий захист.
Разом з цим, в силу положень статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України заявник на обґрунтування обставин скрутного фінансового стану, який перешкоджає сплаті судового збору на час подання апеляційної скарги, на які він посилається в обґрунтування підстав для відстрочення сплати судового збору за її подання має надати докази наявності відповідних обставин.
Тобто обов'язок довести скрутне матеріальне становище покладено саме на особу, яка порушує питання про відстрочення сплати судового збору.
На підтвердження скрутного фінансового стану, який не дозволяє сплатити судовий збір на час подання апеляційної скарги, відповідачем до неї додано довідку № 27-625 про фінансово-господарський стан від 01.12.2023, яка підписана заступником директора відповідача, підпис якого скріплено печаткою підприємства і яка адресована місцевим судам Харківської області.
В цій довідці зазначено, зокрема, про зупинення відповідачем станом на 24.02.2022 процесу виробництва та фінансової діяльності, наявність великої заборгованості, а саме: перед постачальниками сировини та матеріалів більше ніж на 600 млн грн, електроенергії - на 72 млн грн, газу -близько на 2 млн грн, з податку на землю-на 4,1 млн грн, перед фінансовими установами за кредити -на 555 млн грн, з повернення фінансової допомоги -на суму 123 млн грн, із заробітної плати -на 35 млн грн, а також про наявність на рахунках підприємства грошових коштів лише на суму 46 000 грн, наявність фінансового результату діяльності за 11 місяців 2021 року у вигляді збитку (валовий прибуток мінус 191 млн грн та чистий прибуток мінус 470 млн грн).
Також в довідці зазначено про знищення та пошкодження внаслідок обстрілів міста Харкова протягом лютого-березня 2022 року майна підприємства, оцінка якого триває, наявність витрат на відновлення майна за 2022 рік в сумі 5020000 грн, наявність станом на 30.06.2023 дебіторської заборгованості за відвантажену продукцію ДП НАЕК «Енергоатом» на суму 727,5 млн грн, ПрАТ «Укргідроенерго» -на суму 598,7 млн грн та ПАТ «Донбасенерго» - на суму 1068 млн грн.
Щодо вказаного документу колегія суддів зазначає, що він не є належним доказом на підтвердження обставин скрутного фінансового стану відповідача, який не дозволяє йому сплатити судовий збір на час подання апеляційної скарги, оскільки окрім того, що наведені в ньому відомості не підтверджені жодними документами, вони стосуються періоду, що мав місце у 2022-2023 роках, тоді як апеляційну скаргу подано 21.04.2026.
Відповідач не надав інших доказів його реального фінансового становища.
До того ж відповідач взагалі не навів обґрунтування того, що на час ухвалення судом апеляційної інстанції рішення за результатами апеляційного перегляду його майновий стан дозволить сплатити судовий збір у встановленому розмірі.
Ураховуючи викладене, підстави для задоволення клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору відсутні.
Колегія суддів зазначає, що необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28.05.1985 у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).
При цьому ЄСПЛ зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (див. mutatis mutandis рішення у справі “Креуз проти Польщі» (Case of Kreuz v. Poland) від 19.06.2001, № 28249/95, § 60).
З урахуванням того, що відповідачем до апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору, а його клопотання про надання відстрочення його сплати задоволенню не підлягає через необґрунтованість, суд дійшов висновку, що скаржником не було виконано вимоги п. 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Статтею 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків, шляхом надання доказів сплати судового збору в розмірі 73051,60 грн.
Крім цього колегія суддів зазначає, що апеляційна скарга містить заяву про поновлення пропущеного строку на її подання, яка судом не розглядається, з огляду на дотримання скаржником вказаного строку, враховуючи те, що відповідно до 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України, якщо в судовому засіданні проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду апеляційна скарга на нього подається протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення, у той час як повний текст оскаржуваного рішення складено 01.04.2026, а апеляційну скаргу на нього подано 21.04.2026- в останній день встановленого строку.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 174, 234, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України, суд,
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства “Українські енергетичні машини»(вх.№920Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 23.03.2026 у справі №922/130/26 залишити без руху.
2. Встановити скаржнику десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання доказів сплати у встановленому порядку судового збору в розмірі 73051,60 грн.
3. Наслідки неусунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, передбачені статтями 174, 260 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя І.В. Тарасова