23 квітня 2026 року м. Харків Справа № 922/3766/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Крестьянінов О.О.,
за участю секретаря судового засідання Борсук В.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліфт-Маркет" (вх. №575 Х/2)
на рішення Господарського суду Харківської області від 18.02.2026, ухвалене у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Калантай М.В. (повне рішення складено 03.03.2026) у справі №922/3766/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліфт-Маркет", м.Київ,
до Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласна клінічна лікарня", м. Харків,
про стягнення 718 578,00 грн,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ліфт-Маркет" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласна клінічна лікарня" про стягнення 718578,00грн основного боргу.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 18.02.2026 у справі №922/3766/25 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліфт-Маркет" до Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласна клінічна лікарня" про стягнення 718 578,00 грн основного боргу відмовлено.
Відмовляючи в позові, місцевий господарський суд з огляду на встановлені під час розгляду справи обставини справи дійшов висновку, що позивачем не надано будь-яких доказів, окрім акту №3 від 27.12.2024, що підтверджували б виконання робіт, передбачених 3 етапом роботи (опорядження 3-го поверху будівлі), саме ним в обумовлений договором строк, у зв'язку з чим ці роботи виконав інший підрядник після 31.12.2024.
Позивач із вказаним рішенням суду першої інстанції не погодився, 22.03.2026 через підсистему "Електронний суд" звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 18.02.2026 у справі № 922/3766/25 та ухвалити нове рішення, яким стягнути з Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласна клінічна лікарня" 718 578,00 грн основного боргу та витрати на сплату судового збору.
В обґрунтування заявлених апеляційних вимог вказує, що суд у своєму рішенні, перелічивши загальноприйняті норми матеріального права, встановлені законодавцем, тлумачив їх на власний розсуд. На думку скаржника, судом не було належним чином оцінено докази, що містяться в матеріалах справи, а деякі докази, такі як фото- та відеофіксація готового об'єкта та його експлуатації, взагалі не були досліджені та залишені без уваги, що свідчить про порушення процесуального законодавств. За твердженням позивача, суд долучив до матеріалів справи та надалі посилався як на докази на копії проєктів, що стосувалися двох абсолютно сторонніх організацій (замовника Департаменту капітального будівництва Харківської обласної державної адміністрації та генпідрядника ТОВ "Дрогон Еко"), договірні відносини яких жодним чином не стосуються даного спору.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.03.2026 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Крестьянінов О.О.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.03.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліфт-Маркет" (вх. №575 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 18.02.2026 у справі №922/3766/25; призначено справу до розгляду на "23" квітня 2026 р.; витребувано у Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/3766/25.
07.04.2026 матеріали справи надійшли до Східного апеляційного господарського суду.
14.04.2026 через підсистему "Електронний суд" від Комунального некомерційного підприємства Харківська обласна рада "Обласна клінічна лікарня" надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№ 4160), в якому відповідач просить апеляційну скаргу у справі №922/3766/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліфт-Маркет" до Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласна клінічна лікарня", про стягнення 718 578,00 грн, а рішення Господарського суду Харківської області від 12.02.2026 залишити без змін.
В обґрунтування своєї позиції у справі вказує про таке:
- правові підстави підписання актів приймання виконаних будівельних робіт третього етапу, а також для оплати 718 578,80 грн за невиконані роботи з опорядження приміщень 1-го та 3-го поверху Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласна клінічна лікарня" відсутні, враховуючи, що існує рішення суду, яке набрало законної сили, про невиконання підрядником чистини з етапів робіт та стягнення з нього пені. Це рішення є обов'язковим для виконання і встановлює факт порушення умов договору саме підрядником, а також невиконання ним робіт;
- листом Комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної ради "Обласна клінічна лікарня" №08/437 від 30.01.2025 відмовив у коригуванні проектно-кошторисної документації, оскільки строк дії договору становить 31.12.2024; до дати закінчення договору до відповідача не надходило звернень щодо неможливості виконати роботи або щодо продовження строків його дії;
- оскільки третій етап робіт (опорядження 1-го 3-го поверхів) ТОВ "Ліфт-Маркет" не виконав, а термін дії договору закінчився, правових підстав для підписання акта та перерахування коштів саме цьому підряднику немає;
- сторонньою організацією - ТОВ "Дрогон Еко" на підставі іншого договору підряду, укладеного з Департаментом капітального будівництва Харківської обласної державної адміністрації, фактично виконувалися роботи з опорядження 3-го поверху. Позивач до моменту закінчення робіт іншим підрядником фактично не вживав заходів, передбачених ст.882 ЦК України, щодо виконання та передачі відповідачу підрядних робіт, які були обумовлені 3 етапом Календарного графіку виконання робіт.
23.04.2026 через підсистему "Електронний суд" від ТОВ "Ліфт-Маркет" надійшло клопотання, в якому просить: внести відомості про РНОКПП представника до додаткових відомостей про учасника справи для доступу до електронної справи №922/3766/25; перевести в електронну форму процесуальні та інші документи по справі, що надійшли до суду в паперовому вигляді, для можливості ознайомлення з матеріалами справи; у зв'язку з відсутньою можливістю ознайомлення з матеріалами справи до проведення судового засідання у справі відкласти розгляд справи, призначений на 23.04.2026 о 11 год. 30 хв., на іншу дату для можливості ознайомлення з матеріалами справи та підготовки представником правової позиції у справі та необхідних пояснень.
В судове засідання 27.04.2026 з'явився представник відповідача.
Від імені позивача в судове засідання з'явився Кісіль В.А., на підтвердження повноважень на представництво інтересів позивача в суді було надано довіреність.
Згідно з ч. 5 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) юридична особа набуває процесуальних прав та обов'язків у порядку, встановленому законом, і здійснює їх через свого представника.
Згідно із ч. 1 ст. 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника (ч. 3 ст. 56 ГПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 58 ГПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Згідно із приписами ст. 60 ГПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи. Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
При розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених ст. 59 цього Кодексу (ч. 2 ст. 58 ГПК України).
Однак, суд зазначає, що дана справа не є малозначною справою у розумінні ч. 5 ст. 12 ГПК України (ціна позову перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 2025 рік (302 800,00 грн), і суд не визнавав цю справу малозначною).
До матеріалів справи не надано будь-яких доказів того, що представник позивача Кісіль В.А. є адвокатом, і тому, довіреність на зазначеного представника не може бути документом, що підтверджує його повноваження на представництво інтересів позивача в суді.
За таких обставин, Кісіль В.А. не може представляти інтереси ТОВ "Ліфт-Маркет" та приймати участь в судовому засіданні в якості його представника, оскільки справа №922/3766/25 не є малозначною, а особа, якій керівник позивача просить надати дозвіл приймати участь в судовому засіданні, не має статусу адвоката.
Розглянувши клопотання ТОВ "Ліфт-Маркет" про відкладення розгляду справи, колегія суддів зазначає наступне.
Частинами 11, 12 статті 270 ГПК України, яка визначає порядок розгляду апеляційної скарги, встановлено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
При вирішенні клопотання суд враховує, що ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 30.03.2026 про призначення справи до розгляду направлено сторонам завчасно та доставлено до Електронного кабінету ТОВ "Ліфт-Маркет" 31.03.2026 (з урахуванням вимог ч. 6 ст. 242 ГПК України). Вказаною ухвалою явка учасників судового процесу обов'язковою не визнавалась.
Зважаючи на положення статті 56 ГПК України, ТОВ "Ліфт-Маркет", бажаючи надати пояснення у справі та прийняти участь в судовому засіданні, не був позбавлений можливості завчасно забезпечити участь у засіданні свого представника в судове засідання.
Також, заявник не був позбавлений можливості прийняти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції відповідно до ч. 4 ст. 197 ГПК України, разом з цим, про таку неможливість у поданому клопотанні не йдеться.
З приводу доводів ТОВ "Ліфт-Маркет" про необхідність ознайомлення з матеріалами справи зазначає, що заявник є зареєстрованим користувачем ЄСІТС та має зареєстрований Електронний кабінет. Таким чином, заявник не був позбавлений права та можливості з дня отримання 31.03.2026 ухвали про відкриття провадження у справі та до дня судового засідання 23.04.2026 ознайомитись з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами між судом та учасниками справи. Проте таким процесуальним правом заявник не скористався.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представника сторони, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 29.04.2020 у справі №910/6097/17.
Оскільки явка представників сторін у судове засідання не була визнана судом обов'язковою, ТОВ "Ліфт-Маркет" реалізувало своє процесуальне право на подання апеляційної скарги та при цьому не доводить існування обставин, які б об'єктивно перешкоджали розгляду справи судом апеляційної інстанції в судовому засіданні 23.04.2026, матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання ТОВ "Ліфт-Маркет" про відкладення розгляду справи та вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні.
В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив суд рішення Господарського суду Харківської області від 18.02.2026 у справі № 922/3766/25 залишити без змін.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах, встановлених статтею 269 ГПК України, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
10 квітня 2024 року між Комунальним некомерційним підприємством Харківської обласної ради "Обласна клінічна лікарня", як замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ліфт-Маркет", як підрядником, укладено договір підряду №02/04-ВТО-24 (надалі - договір), за умовами якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується за завданням замовника виконати та здати йому в установлений договором строк виконані роботи з пристосування до сучасного використання (реставрація) у частині влаштування вертикального транспорту та доступності пам'ятки архітектури місцевого значення "Офтальмологічний корпус" (вх.№7269-Ха) за адресою: пр. Незалежності (Правди), 13 літ. Н-3 у м. Харкові) відповідно до проектної документації, затвердженої наказом замовника від 01.01.2024 №11 (експертний звіт від 15.12.2023 №21-0309/01-23) (код ДК 021:2015 ЄЗС: 45000000-7 Будівельні роботи та поточний ремонт).
Склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання підряднику, визначені проектною документацією, яка є невід'ємною частиною договору (п. 1.2 договору).
Згідно з п.2.2 договору початок та закінчення робіт визначається календарним графіком виконання робіт (додаток 2), який є невід'ємною частиною договору. Строк (термін) виконання робіт: по 30.06.2024 включно.
Датою закінчення робіт вважається дата їх прийняття замовником. Виконання робіт може бути закінчено достроково за згодою замовника (п. 2.3 договору).
Договірна ціна цього договору визначена як динамічна на підставі зведеного кошторисного розрахунку робіт та відповідно до Настанови з визначення вартості будівництва, затвердженої наказом "Про затвердження кошторисних норм України у будівництві" №281 від 01.11.2021 і складає 6185434,80 грн, в тому числі ПДВ - 1030905,80 грн (п. 3.1 договору).
Пунктом 4.1 договору встановлено, що розрахунки за виконані роботи проводяться замовником за повністю завершені роботи на підставі підписаних актів приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) і довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат по об'єкту (форми - КБ-3), у термін до 14 банківських днів після виконання і приймання передбачених цим договором робіт.
У відповідності до п.5.4.4 договору підрядник зобов'язаний забезпечити виконання робіт у строки, встановлені цим договором, у тому числі виконання окремих видів (етапів) робіт у строки та у обсягах, визначених календарним графіком виконання робіт.
Відповідно до п.19.1 договору він набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2024, а в порядку розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.
Також сторонами було узгоджено додаток №1 "Договірна ціна", додаток №2 "Календарний графік виконання робіт" та додаток №3 "План фінансування робіт" до Договору.
19 червня 2024 року сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору, згідно з якою: пункт 2.2 договору викладено в наступній редакції: "Початок та закінчення робіт визначається календарним графіком виконання робіт (додаток № 2), який є невід'ємною частиною договору. Строк (термін) виконання робіт: по 15.09.2024 включно."; викладено додаток № 2 та додаток № 3 до договору в новій редакції.
13 вересня 2024 року сторонами укладено додаткову угоду № 2 до договору, якою: пункт 2.2 договору викладено в наступній редакції: "Початок та закінчення робіт визначається календарним графіком виконання робіт (додаток № 2), який є невід'ємною частиною договору. Строк (термін) виконання робіт: по 15.12.2024 включно."; викладено додаток № 2 та додаток № 3 до договору в новій редакції.
Додатком №2 до договору (в редакції додаткової угоди №2 від 13.09.2024) були передбачені наступні етапи виконання робіт за договором та орієнтовні строки їх виконання:
1) Земляні роботи. Приямок Прм1, армування, бетонування. Опорядження приміщень 1-го поверху - Червень 2024;
2) Поздовжній розріз по шахті ліфта. Монтаж ліфтової шахти, монтаж ліфта, інші роботи, електромонтажні роботи - Червень-Жовтень 2024;
3) Опорядження приміщень 3-го поверху, Пусконалагоджувальні роботи ліфта- Жовтень-Грудень 2024.
За результатами виконання 1 та 2 етапів робіт за договором, сторонами без заперечень та зауважень складено:
- Акт приймання виконаних будівельних робіт №1 за червень 2024 року на суму 4744740,00грн. та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за червень 2024 на суму 4744740,00грн.;
- Акт приймання виконаних будівельних робіт №2 від 13.12.2024 на суму 722116,80грн. та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2024 на суму 722116,80грн.
Роботи за вищевказаними актами були оплачені згідно платіжних інструкцій №1811 від 27.06.2024 на суму 4744740,00грн та №4570 від 30.12.2024 на суму 722116,80грн.
Щодо 3 етапу виконання робіт обома сторонами відповідні акти приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) і довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат по об'єкту (форми - КБ-3) не підписувалися.
Звертаючись з позовом у даній справі, позивач зазначає, що термін виконання 3 етапу робіт був перенесений у зв'язку з виявленням прихованих недоліків у конструкції будівлі, що вимагало проведення додаткових робіт і часу. Про що неодноразово повідомлялося замовнику. Після того як були усунені всі перешкоди для подальших робіт підрядник приступив до виконання 3 етапу робіт, а саме: опорядження приміщень (в тому числі машинного) і тільки після цього, коли все було прибрано, приступив до завершального процесу - Пусконалагоджувальні роботи ліфта. Як того вимагає ДСТУ 7310:2013. Так, 30.01.2025 сторонами був складений і підписаний Акт прийняття ліфта в експлуатацію. Позивач вважає, що підписанням вказаного акту сторони фактично визнали виконання робіт за третім етапом робіт у повному обсязі.
Підрядником було складено Акт приймання виконаних будівельних робіт №3 від 27.12.2024 за грудень 2024 року на суму 718578,00грн та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2024 на суму 718578,00грн.
Позивач у позові стверджує, що вищевказаний Акт №3 від 27.12.2024 та Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2024 неодноразово надсилалися замовнику для підписання, проте він від підписання цих документів та від оплати передбачених ними робіт безпідставно ухилився.
У зв'язку з цим позивач звернувся до Господарського суду Харківської області з даним позовом, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь 718578,00грн основного боргу.
19.02.2026 ухвалено оскаржуване судове рішення з підстав, викладених вище.
Спір у справі виник у зв'язку з тим, що відповідачем, на думку позивача, в порушення умов укладеного договору підряду, не було оплачено виконані ним роботи, визначені в акті №3 від 27.12.2024 та довідці про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2024 року. Відтак, з урахуванням предмету спору у даній справи та доводів апелянта, дослідженню підлягає питання щодо дотримання підрядником зобов'язань за договором підряду з належного виконання робіт в межах визначених договором порядку та строків, визначення обсягу виконаних за договором робіт в направленому акті приймання будівельних робіт та прийняття їх з боку замовника.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За положеннями п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У ч. 3 ст. 203 Цивільного кодексу України закріплено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).
Тобто, у даному випадку, законодавець забезпечив контрагентам свободу укладення договору.
Відповідно до вимог ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Колегією суддів з наявних у матеріалах справи письмових доказів встановлено, що між позивачем та відповідачем виникли правовідносини у сфері підряду, що не заперечується позивачем у справі та підтверджується укладеними між Комунальним некомерційним підприємством Харківської обласної ради "Обласна клінічна лікарня" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ліфт-Маркет" договором від 10.04.2024 №02/04-ВГО-24.
Статтею 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Статтею 875 ЦК України передбачено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.
До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Умова про предмет договору підряду є істотною. Предметом договору підряду є індивідуалізований результат праці підрядника, на який спрямована узгоджена воля сторін. Умова щодо предмета договору підряду уточнюється ціною підрядних робіт.
Ціна договору підряду - це грошова сума, належна підрядникові за виконане замовлення.
За ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається або конкретна ціна роботи, або способи її визначення. Отже, ціна може бути визначена в тексті договору підряду безпосередньо, або у договорі підряду може зазначатися спосіб визначення ціни. Крім того, ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі, який містить постатейний перелік затрат на виконання робіт, є додатком до договору та його невід'ємною частиною.
Частиною першою статті 854 ЦК України унормовано, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
За відсутності цих умов ціну може встановити суд на основі звичайно застосовуваних за аналогічні роботи цін з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами.
За приписами частини четвертої статті 879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.
Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (ст.530 ЦК України).
Відповідно до п. 4.1 договору розрахунки за виконані роботи проводяться замовником за повністю завершені роботи на підставі підписаних актів приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) і довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат по об'єкту (форми - КБ-3), у термін до 14 банківських днів після виконання і приймання передбачених цим договором робіт.
Частиною 4 ст. 882 ЦК України визначено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.
Згідно з ст. 882 ЦК України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї зі сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Позивачем до позовної заяви долучено акт № 3 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2024 року на загальну вартість 718 578,00 грн за формою КБ-2в та довіку про вартість виконаних робіт та витрати за формою КБ-3, підписані а односторонньому порядку підрядником (тобто є не узгодженими та не підписаними з боку замовника), що не є достатнім доказом для виникнення у замовника обов'язку сплатити встановлену ними ціну.
За обставинами справи, відповідач не підписав наданого позивачем акту та довідки, посилаючись на відсутність виконання за такими робіт в строк, встановлений договором.
Так, відповідно до найменування робіт та витрат за вказаним актом віднесено: за розділом № 2 "Опорядження приміщень 1-го поверху"; за розділом № 3 "Опорядження приміщень 3-го поверху".
Згідно зі ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Відповідно до Календарного графіку виконання робіт (Додаток №2 до Договору) в редакції Додаткової угоди №2 від 13.09.2024 підрядник повинен був виконати роботи 3 етапу, а саме: "Опорядження приміщень 3-го поверху, Пусконалагоджувальні роботи ліфта" в орієнтовний строк жовтень - грудень 2024 року.
Вказаний строк визначений як орієнтовний, в той же час згідно з пунктом 2.2 договору (в редакції додаткової угоди №2 від 13.09.2024) строк (термін) виконання робіт встановлено сторонами "по 15.12.2024 включно".
Відповідно до сталої позиції Верховного Суду передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов'язків можливе за наявності реального виконання робіт підрядником за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови замовника про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором (постанови від 09.07.2024 у справі №908/2400/22, від 23.04.2025 у справі №908/2403/22, від 13.05.2025 у справі №908/2402/22).
За загальним правилом, при вирішенні спорів щодо належного та своєчасного виконання договорів стосовно надання послуг/виконання робіт, як зі сторони замовника, так і виконавця (підрядника), суди повинні надавати оцінку вжитим сторонами діям на його виконання у їх сукупності з огляду саме на умови кожного договору (договорів) у конкретній справі.
З огляду на наявність даного спору між сторонами, обставини, які підтверджують реальне (фактичне) виконання підрядником робіт є предметом доказування у справі і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення за загальним правилом (частина друга статті 76 ГПК України).
З матеріалів справи вбачається, що Комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної ради "Обласна клінічна лікарня" зверталося до суду з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліфт-Маркет" про стягнення пені у розмірі 107 068,24 грн за період з 16.12.2024 по 13.05.2025 (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог) та штрафу в розмірі 50 300,52грн за порушення строку виконання робіт за договором підряду №02/04-ВТО-24 від 10.04.2024, а саме робіт, передбачених 3 етапом Календарного графіка виконання робіт.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 17.06.2025 у справі №922/864/25, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2025, позов Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласна клінічна лікарня" було задоволено.
В межах розгляду вказаної справи господарським судом було встановлено, що 3 етап робіт за договором підряду №02/04-ВТО-24 від 10.04.2024 (опорядження приміщень 3-го поверху та пусконалагоджувальні роботи ліфта), який мав бути виконаний в період жовтень-грудень 2024 року (до 15.12.2024 з огляду на кінцевий строк договору), підрядником не виконано, доказів в спростування наведеного суду не надано.
Крім того ТОВ "Ліфт-Маркет" звернулося до Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласна клінічна лікарня" з листом №28/01-1 від 28.01.2025, в якому повідомило про призупинення робіт на об'єкті, у зв'язку з тим, що разом з відповідачем роботи на об'єкті проводить ще одна стороння організація, є перетинання виконання робіт в частині опорядження приміщень 1-3 поверхів в місцях навколо змонтованої ліфтової шахти. Також просив надати інформацію про те, які самі види робіт та їх об'єми передбачені в проєктно-кошторисній документації та договірній ціні, підписаній з цією сторонньою організацією.
Згідно з частиною 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Обставини, які підлягають встановленню судом у справі, - це юридичні факти, тобто життєві обставини (дії, події), з якими правом пов'язується виникнення юридичних наслідків. Натомість правова оцінка - це висновок щодо застосування права за певних життєвих обставин. Правова оцінка може полягати, зокрема, у висновках, зроблених у зв'язку з установленими судом життєвими обставинами, про те, чи виникли юридичні наслідки та які саме, чи порушене право особи, чи виконане зобов'язання належним чином відповідно до закону та договору, чи певна поведінка є правомірною або неправомірною, чи додержано стороною вимог закону тощо. Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.09.2020 у справі № 907/29/19.
Преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення в мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи. Подібний висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, від 02.11.2021 у справі № 917/1338/18, від 03.07.2018 у справі №917/1345/17.
Відтак, у даному випадку, судовим рішенням у справі №922/864/25, яке набрало законної сили, встановлено обставина невиконання ТОВ "Ліфт-Маркет" робіт, передбачених 3 етапом календарного графіку виконання робіт, у встановлений договором строк та допущення відповідного прострочення виконання зобов'язання в період з 16.12.2024 по 13.05.2025.
Окрім цього, в матеріалах справи, що розглядається, наявний лист позивача №30/12-1 від 30.12.2024, яким він, посилаючись на необхідність проведення додаткових робіт (проведення бетонування ділянок зруйнованих стін і заповнення просторів у стінах; проведення додаткової виїмки ґрунту та бетонування з армуванням), просив відповідача провести коригування проектно-кошторисної документації по Пристосуванню до сучасного використання (реставрація) у частині влаштування вертикального транспорту та доступності пам'ятки архітектури місцевого значення "Офтальмологічний корпус" (вx. №7269- Ха) за адресою: пр.Незалежності (Правди), 13. літ. Н-3 у м. Харків).
Відповідач своїм листом №08/437 від 30.01.2025 відмовив у коригуванні проектно-кошторисної документації, оскільки строк дії договору становить 31.12.2024, зазначене у листі позивача корегування не виконано до строку завершення робіт - 15.12.2024. До дати закінчення договору до відповідача не надходило звернень щодо неможливості виконати роботи або щодо продовження строків його дії.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 849 ЦК України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.
В даному випадку суд апеляційної інстанції оцінює поведінку обох сторін при виконанні договору, керуючись принципом розумності та добросовісності.
Так, у справі замовник стверджує, що підрядник не вчиняв дій щодо виконання підрядних робіт в обумовлений договором строк. Всі подані замовником докази підтверджували, що він після закінчення строку договору послідовно вказував на невиконання позивачем своїх зобов'язань щодо виконання спірного етапу підрядних робіт за договором в повному обсязі та у встановлений строк, що підтверджується судовим рішенням, яке набрало законної сили.
Натомість підрядник вперше направив акт виконаних будівельних робіт та довідку про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2024 року відповідачу разом зі своїм листом №13/06-1 від 13.06.2025, тобто вже після закінчення строку дії договору, а також встановлення судовим рішенням факту прострочення ТОВ "Ліфт-Маркет" виконання робіт, передбачених 3 етапом календарного графіку в період з 16.12.2024 по 13.05.2025.
Водночас відповідно до розпорядження Харківської обласної ради від 03.10.2024 №166 надана згода на проведення робіт за проектом "Ремонт реставраційний частини приміщень пам'ятки архітектури місцевого значення "Офтальмологічний корпус" літ.Н-3 (охоронний номер 7269-Ха) Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласна клінічна лікарня" за адресою: м. Харків, пр.Незалежності, 13", відповідно до якого Департамент капітального будівництва Харківської обласної державної адміністрації виступив замовником та уклав договір підряду з ТОВ "Дрогон Еко".
Товариство з обмеженою відповідальністю "Дрогон Еко" виконувало роботу за проектом, в який входили, зокрема, обсяги робіт з опорядження 1-го та 3-го поверхів.
Вказану обставину відповідач підтверджує переданим ним до Департаменту капітального будівництва Харківської обласної державної адміністрації повідомленням №106 від 18.06.2025 про прийняття виконаних робіт на суму 100 055 777,67грн, довідкою до повідомлення № 106 про готовність об'єкта від Департаменту капітального будівництва Харківською обласною державною адміністрацією до Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласна клінічна лікарня" та документацією по об'єкту, а саме: журналом виконання робіт та кресленнями з проектно-кошторисної документації, актом готовності об'єкта до експлуатації від 18.04.2025, сертифікатом готовності об'єкта до експлуатації №ІУ123250422476 від 25.04.2025.
З вказаних документів вбачається, що сторонньою організацією - ТОВ "Дрогон Еко" - на підставі іншого договору підряду, укладеного з Департаментом капітального будівництва Харківської обласної державної адміністрації, фактично виконувалися роботи з опорядження 1-го та 3-го поверху. Вказані роботи станом на червень 2025 року були виконані вказаним товариством у повному обсязі.
Відтак, з наданих відповідачем в спростування фактично виконаних позивачем робіт 3-го етапу за договором докази підтверджують, що підрядником не були виконані роботи у повному обсязі в строк, визначений сторонами, а також пізніше - станом на момент завершення виконання робіт з опорядження 1-го та 3-го поверху будівлі сторонньою організацією.
В той же час, з огляду на надані відповідачем докази в обгрунтування своєї позиції у справі, згідно з статтею 74 ГПК України тягар доведення виконання робіт (їх частини), зазначених в направленому акті від 27.12.2024, несе саме підрядник, який стверджує про їх виконання у грудні 2024 року.
З цього приводу суд зазначає, що змагальність сторін є одним із основних принципів господарського судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, зобов'язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (стаття 74 ГПК України).
Статтею 857 ЦК України передбачено, що робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.
Статтею 875 ЦК України визначено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проєктно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проєктно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Згідно з ст. 877 ЦК України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.
Виходячи зі змісту наведених вище законодавчих норм проектно-кошторисна документація поділяється на дві основні частини: (1) проектну документацію та (2) документацію кошторисну.
Проект (технічна документація) має визначати не тільки обсяг та зміст робіт, а й інші вимоги до робіт (наприклад, рівень необхідної якості). При цьому роль кошторису не вичерпується лише визначенням вартості робіт, а й проявляється у закріпленні їх видів та переліку згідно з технічною (проектною) документацією.
Отже, за положеннями статей 844, 877 Цивільного кодексу України, предметом доказування у справі є не лише обставини (1) реального (фактичного) виконання робіт за договором, а й те, чи роботи, визначені у Акті, були виконані відповідно до (2) проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до (3) кошторису, який відповідно, визначає ціну виконаних робіт.
Проект (технічна документація) має визначати не тільки обсяг та зміст робіт, а й інші вимоги до робіт (наприклад, рівень необхідної якості). При цьому роль кошторису не вичерпується лише визначенням вартості робіт, а й проявляється у закріпленні їх видів та переліку згідно з технічною (проектною) документацією.
Вказані поняття не є тотожними та не підміняють одне одного, а тому для правильного вирішення спору господарський суд має встановити не лише обставини щодо фактичного виконання підрядником спірних робіт, а й відповідність таких проектній та кошторисній документації.
Такі висновки викладені в постанові Верховного Суду від 16.10.2025 у справі №922/2955/24.
Відповідно до п. 1.2 договору підряду від 10.04.2024 № 02/04-ВГО-24 склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання підряднику, визначені проектною документацією, яка є невід'ємною частиною договору. Склад та обсяги робіт можуть бути переглянуті в процесі будівництва у разі внесення змін до проектної документації у порядку, зазначеному у п. 35 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668 шляхом укладення додаткової угоди.
Як вірно зазначено судом першої інстанції, суд позбавлений можливості надати оцінку щодо належної номенклатури підрядних робіт та їх вартості, визначених в акті № 3 приймання будівельних робіт за грудень 2024 року від 27.12.2024 та довідці про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2024 року, предмету укладеного договору, оскільки позивачем у встановленому процесуальним законодавством порядку не було надано проектно-кошторисну документацію до договору (наявність якої передбачену умовами п.п. 1.1, 1.2 договору).
В свою чергу підрядник, в контексті покладання на нього обов'язку доказування, окрім наданих документів, міг надати також інші додаткові докази підтвердження виконання зазначених робіт у визначений ним період, які б підтверджували його вимоги, як то журнал обліку виконаних робіт, табелі обліку робочого часу, видаткові накладні, калькуляції, накладні, наряд-замовлення на період роботи, зокрема, відповідних планів - завдань на види і об'єми робіт, що зазначені в актах виконаних будівельних робіт, щоденні звіти про хід виконаних робіт, фотоматеріали, які стосуються спірних робіт, експертизу на замовлення учасника справи, а також будь-які інші належні та допустимі докази, з яких можливо б було встановити обсяг виконаних підрядником робіт.
Наявність акту від 30.01.2025 про введення ліфту в експлуатацію, на який посилається позивач у даній справі, вказаного факту не спростовує, адже пусконалагоджувальні роботи ліфта є лише частиною робіт, передбачених 3 етапом. Водночас виконання вказаних робіт бути визначено згідно з актом № 2 від 13.12.2024, який не є предметом спору у даній справі.
Господарським судом першої інстанції також була надана належна оцінка акту обстеження об'єкта від 27.06.2025, який складено представниками ТОВ "Ліфт-Маркет" та ТОВ "ТБК Спецізоляція", яке зазначено як субпідрядник, згідно з яким: "Ліфтове обладнання встановлене та функціонує належним чином, дефектів не виявлено. Прилегла територія облаштована належним чином, дефектів не виявлено. Крім цього, був встановлений факт експлуатації ліфтового обладнання як співробітниками медичного закладу, так і його пацієнтами".
Судом встановлено, що вказаний акт не містить підписів відповідача, а будь-які докази того, що ТОВ "ТБК Спецізоляція" є субпідрядником за роботами спірного 3-го етапу виконання робіт позивачем надано не було.
Інших доказів на підтвердження фактичного обсягу виконаних будівельних робіт, з яких з достатньою ймовірністю можливо встановити наявність певних дій, матеріли справи не містять. Отже, наданих підрядником доказів недостатньо для підтвердження факту виконання робіт у визначеному ним обсязі.
У зв'язку із наведеним, а також враховуючи те, що позивач не надав будь-яких інших доказів (окрім Акту №3 від 27.12.2024), що підтверджували б належне виконання умов договору щодо 3 етапу робіт в тих обсягах і вартості, що вказані в Акті №3 приймання виконаних будівельних робіт від 27.12.2024 та Довідці про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2024 суд першої інстанції дійшов правомірних висновків, що ТОВ "Ліфт-Маркет" не виконав передбачені 3 етапом роботи в обумовлений договором строк, у зв'язку з чим ці роботи виконав інший підрядник після 31.12.2024. Відтак, у відповідача були відсутні підстави для підписання Акту №3 приймання виконаних будівельних робіт від 27.12.2024.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішенні справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Суд апеляційної інстанції під час розгляду справи безпосередньо дослідив докази у справі, надавши оцінку відповідним доказам підрядника, що відповідає частині третій статті 86 ГПК України, відповідно до якої суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За обставин цієї справи, суд апеляційної інстанції визнає обставину виконання підрядником робіт недоведеною (на підставі поданих позивачем доказів), з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів замовника (відповідача).
З урахуванням викладеного, колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд правомірно відмовив у задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 718 578,00 грн основного боргу за договором підряду від 10.04.2024 №02/04-ВГО-24, як недоведеної.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів зазначає, що доводи скаржника не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги. Ці доводи не спростовують фактів, покладених в основу рішення Господарського суду Харківської області від 18.02.2026 у справі №922/3766/25.
Відповідно до ч.ч. 1-5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відтак, враховуючи, що апеляційний господарський суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, які (доводи і вимоги апеляційної скарги) у даному випадку не підтверджують ухвалення оскаржуваного рішення із порушеннями, визначеними ст.277 ГПК України в якості підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення, а підстав для виходу за межі апеляційних доводів і вимог у порядку ч.4 ст.269 цього Кодексу апеляційним судом встановлено не було, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліфт-Маркет" підлягає залишенню без задоволення, оскаржуване рішення Господарського суду Харківської області від 18.02.2026 у справі №922/3766/25 - без змін.
З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на апелянта відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліфт-Маркет" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Харківської області від 18.02.2026 у справі №922/3766/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 287-289 ГПК України.
Повна постанова складена 04.05.2026.
Головуючий суддя В.В. Лакіза
Суддя Я.О. Білоусова
Суддя О.О. Крестьянінов