Іменем України
04 травня 2026 року
м. Харків
справа № 08/26
провадження № 22-з/818/142/26
Суддя Харківського апеляційного суду Маміна О.В., розглянувши без повідомлення учасників справи заяву представника ОСОБА_1 адвоката Покора Ірини Євгенівни про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЄДИНИЙОПТ» про стягнення солідарно заборгованості за Договором позики № 08/09/2021-231 від 08.09.2021 в сумі 6 125 (шести тисяч сто двадцяти п'яти) доларів США,-
У квітні 2026 року представник ОСОБА_1 адвокат Покора Ірина Євгенівна звернулась до Харківського апеляційного суду із заявою про забезпечення позову.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 14 квітня 2026 року витребувано належним чином завірені копії справи у Постійно діючого Третейського Суду при Асоціації Українських Банків.
Як убачається з отриманих матеріалів справи, в провадженні Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків знаходиться справа № 08/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЄДИНИЙОПТ» про стягнення солідарно заборгованості за Договором позики № 08/09/2021-231 від 08.09.2021 в сумі 6 125 доларів США.
Ухвалою Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 03.04.2026 у справі № 08/26 прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі за указаним позовом ОСОБА_1 та призначено справу до розгляду.
В обґрунтування вимог позовної заяви ОСОБА_1 посилався на те, що 08.09.2021 між фізичною особою громадянином України ОСОБА_2 як Позичальником та фізичною особою громадянином України ОСОБА_1 як Позикодавцем було укладено Договір позики № 08/09/2021-231 (надалі також - «Договір позики»), відповідно до якого Заявник передав Відповідачу-1 грошові кошти в сумі 133 650 (сто тридцять три тисячі шістсот п'ятдесят) грн., що є еквівалентом 5 000 (п'яти тисяч ) доларів США згідно з курсом, встановленим НБУ на дату укладення Договору позики, що підтверджується, зокрема, Актом приймання-передачі грошових коштів від 08.09.2021 до Договору позики № 08/09/2021-231 від 08.09.2021.
Відповідно до п. 1.3 Договору позики повернення грошових коштів Позики здійснюється в національній валюті - гривні по курсу НБУ, встановленому на момент виплати, в еквіваленті 5 000 (п'яти тисяч ) дол. США на розрахунковий рахунок картки Позикодавця 25 вересня 2022 року.
У відповідності до п. 1.2. Договору позики за користування Позикою Позичальник зобов'язаний щомісяця, до 25 (двадцять п'ятого) числа, починаючи з жовтня 2021 року, сплачувати на рахунок Позикодавця, вказаний у Договорі, грошові кошти у розмірі, що становить гривневий еквівалент 125 (сто двадцять п'ять ) дол. США за курсом НБУ України, встановленим на дату їх перерахування Позикодавцю.
08.09.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄДИНИЙОПТ» як Поручителем та Заявником як Кредитором / Позикодавцем було укладено було укладено Договір поруки до договору позики № 08/09/2021-231 від 08.09.2021.
Згідно з п. 1.1. Договору поруки Поручитель зобов'язується відповідати перед Кредитором за виконання всіх зобов'язань громадянина України ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 (надалі також - «Боржник»), що виникли з Договору позики №08/09/2021-231 від 08.09.2021 року (надалі - «Основний Договір»), який був укладений між Кредитором та Боржником.
Станом на час звернення заборгованість за договором позики становить 6125 доларів США, що еквівалентно 268451,40 грн за курсом НБУ.
Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що згідно з інформацією з Єдиного реєстру боржників ОСОБА_2 є боржником за трьома виконавчими провадженнями: №72874395, відкрито 25.09.2023, де стягувачем згідно з Автоматизованою системою виконавчого провадження є Акціонерне товариство «Акцент-Банк»; № 77016122, відкрито 29.01.2025, та № 77016123, відкрито 29.01.2025, де стягувачем згідно з Автоматизованою системою виконавчого провадження є АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «СЕНС БАНК».
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (номер інформаційної довідки: 471528782, дата, час формування: 06.04.2026 15:21:18) щодо суб'єкта ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , ОСОБА_2 належить: - на праві спільної сумісної власності - квартира загальною площею 76 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2835085763040, - на праві спільної часткової власності - 1/4 частки житлового будинку загальною площею 72,7 кв.м, за адресою: АДРЕСА_2 , номер запису: 4230 в книзі: 20/38, Реєстраційний номер майна: 25811606. Відповідно до відомостей з реєстру прав власності на нерухоме майно загальна вартість нерухомого майна (грн): 23865 грн., що значно менше ціни позову.
В зв'язку з вище викладеним заявник просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на частину квартири загальною площею 76 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності, та заборона державним реєстраторам прав на нерухоме майно та іншим органам та суб'єктам державної реєстрації прав вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо цієї частини нерухомості; накладення арешту на 1/4 частину житлового будинку загальною площею 72,7 кв.м, за адресою: АДРЕСА_2 , номер запису: 4230 в книзі: 20/38, реєстраційний номер майна: 25811606, що належить ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності, та заборона державним реєстраторам прав на нерухоме майно та іншим органам та суб'єктам державної реєстрації прав вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо цієї частини нерухомості,
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
Частиною третьою статті 152 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову у справі, яка передана на розгляд міжнародного комерційного арбітражу, третейського суду, подається до апеляційного суду за місцезнаходженням арбітражу, третейського суду, місцезнаходженням відповідача або його майна за вибором заявника.
За змістом статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом. За заявою сторони у справі, яка передана на розгляд міжнародного комерційного арбітражу, третейського суду, суд може вжити заходів забезпечення позову у порядку та з підстав, встановлених цим Кодексом.
Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Способи забезпечення позову, які передбачені частиною першою статті 150 ЦПК України, залежать від характеру спірних правовідносин, позовних вимог та інших обставин конкретного спору, що зумовлюють необхідність забезпечення виконання судового рішення. Перелік таких способів не є вичерпним.
До видів забезпечення позову законом віднесено, зокрема, накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб (пункт 1 частини першої статті 150 ЦПК України), а також заборону вчиняти певні дії (пункти 2, 4 частини першої статті 150 ЦПК України).
Під арештом майна слід розуміти заборону розпоряджатися цим майном, а в певних випадках - і користуватися ним. Заборона вчиняти певні дії, поряд з іншим, може бути пов'язана з необхідністю збереження об'єкта спору в існуючому стані та збереження його статусу, що має сприяти вирішенню спору та можливості виконання судового рішення.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 зазначено: "конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача".
Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майновим наслідкам заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19)).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20 вказано: "під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об'єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами".
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам; при встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець; вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку з застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.
Цивільне процесуальне законодавство не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.
Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 11 серпня 2022 року у справі № 522/1514/21.
З матеріалів справи вбачається, що предметом позову у третейській справі № 08/26 є стягнення із ОСОБА_2 та ТОВ «Єдинийопт» на користь ОСОБА_1 заборгованості за договором позики № 08/09/2021-231 від 08.09.2021 в сумі 6125 доларів США.
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на частину квартири по АДРЕСА_1 та частину житлового будинку АДРЕСА_2 .
При цьому заявником не зазначено, на яку саме частину квартири АДРЕСА_3 слід накласти арешт.
Разом з тим квартира загальною площею 76 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності та частка у цій квартирі не визначена. Тому суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для забезпечення позову шляхом накладення арешту на невизначену частку, оскільки це може вплинути на права інших співвласників.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню частково, а саме, шляхом заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно та іншим органам та суб'єктам державної реєстрації прав вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчудження 1/4 частини житлового будинку загальною площею 72,7 кв.м, за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер майна: 25811606, номер запису: 4230 в книзі: 20/38, що належить ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ), на праві спільної часткової власності.
Такий вид забезпечення позову є достатнім і співмірним заявленим вимогам.
Підстав для забезпечення позову в інший спосіб не вбачається.
Керуючись ст.ст.149, 150, 153 ЦПК України,
Заяву представника ОСОБА_1 адвоката Покора Ірини Євгенівни про забезпечення позову - задовольнити частково.
Заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно та іншим органам та суб'єктам державної реєстрації прав вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчудження 1/4 частини житлового будинку загальною площею 72,7 кв.м, за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер майна: 25811606, номер запису: 4230 в книзі: 20/38, що належить ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ), на праві спільної часткової власності.
У задоволенні заяви в іншій частині відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий О.В. Маміна