Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-кп/4809/194/26 Головуючий у суді І-ї інстанції >
Справа № 405/6716/24 Доповідач в колегії апеляційного суду
Категорія 185 (81, 86-1, 140) В ОСОБА_1
27.04.2026 року. м. Кропивницький
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря: ОСОБА_5 ,
розглянула у відкритому судовому матеріали кримінального провадження № №12023121010003642 від 31.12.2024 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 на вирок Подільського районного суду міста Кропивницького від 17 грудня 2025 року, яким
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кропивницький, українця, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, вдівця, не маючого утриманців, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий вироком Кіровського районного суду м.Кіровограда від 15.01.2014 за ч.2 ст.121 КК України до 7 років позбавлення волі, звільненого 09.11.2017 умовно-достроково ухвалою Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 01.11.2017 на 2 роки 2 місяці 23 дні, в силу положень ст.89 КК України вважається таким, що не має судимостей,
визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.2 ст.194 КК України, і призначити покарання за ч.4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років; ч.2 ст.194 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 роки. На підставі ч.1 ст.70 КК України ОСОБА_6 шляхом поглинання менш суворого покарання, більш суворим, призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
Стягнуто з ОСОБА_6 , на користь ОСОБА_7 , 489 470, 80 грн. в рахунок відшкодування завданої майнової шкоди, 80 000 грн. в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди та 6 000 грн. в рахунок відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь держави судові витрати в сумі 24 232,96 гривні.
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_8 ,
представника потерпілого - ОСОБА_9 ,
захисника-адвоката - ОСОБА_10 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 .
В апеляційній скарзі:
Обвинувачений ОСОБА_6 просив вирок суду скасувати та закрити провадження у зв'язку з відсутністю в діях обвинуваченого складу кримінального правопорушення. Вважає вирок незаконним та необґрунтованим. Зазначає, що автомобіль не чіпав. За обвинуваченням за ч.4 ст. 185 КК України зазначив, що вину визнав, проте телефон та сім карту повернув.
В запереченні на апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 представник потерпілого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_9 просив апеляційну скаргу обвинуваченого залишити без задоволення, вирок суду без зміни. Потерпілий та його представник вважають, що вина ОСОБА_6 у вчиненні підпалу автомобіля підтверджується належними та допустимими доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Короткий зміст суті справи:
Вироком суду ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену в умовах воєнного стану, та в умисному пошкодженні чужого майна, вчинене шляхом підпалу, за таких обставин.
31.12.2023 близько 01 год. 50 хв. ОСОБА_6 перебував у дворі будинку АДРЕСА_3 , де помітив припаркований біля під'їзду №5 автомобіль MITSUBISHI OUTLANDER, білого кольору, з реєстраційним номером НОМЕР_1 , та в нього виник раптовий умисел на пошкодження чужого майна шляхом підпалу.
Реалізовуючи раптово виниклий умисел на пошкодження чужого майна шляхом підпалу, ОСОБА_6 , діючи умисно та цілеспрямовано, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, маючи при собі невстановлений в ході досудового розслідування предмет зі вмістом спиртового розчину із горючими властивостями, підійшов до автомобіля MITSUBISHI OUTLANDER, білого кольору, з реєстраційним номером НОМЕР_1 , наніс спиртовий розчин на поверхню капоту у верхній передній частині автомобілю біля лобового скла, підпалив його, після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник.
Внаслідок вказаних дій ОСОБА_6 автомобіль MITSUBISHI OUTLANDER, білого кольору, з реєстраційним номером НОМЕР_1 під час пожежі отримав пошкодження в наслідок термічного впливу передньої його частини, вузлів, агрегатів та комплектуючих, а також салону автомобілю, чим власнику автомобіля ОСОБА_7 спричинено матеріальну шкоду на загальну суму 489 470 гривень 80 копійок.
Крім того, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-ІХ, Указом від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-ІХ, Указом від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-IX, Указом від 12 серпня 2022 року № 573/2022, затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року № 2500-ІХ, Указом від 7 листопада 2022 року № 757/2022, затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 року № 2738-ІХ Указом від 6 лютого 2023 року № 58/2023, затвердженим Законом України від 7 лютого 2023 року № 2915-ІХ, Указом від 1 травня 2023 року № 254/2023, затвердженим Законом України від 02.05.2023 №3057-ІХ, Указом від 26.07.2023 №451/2023, затвердженим Законом України від 27.07.2023 №3275-ІХ, Указом від 6 листопада 2023 року № 734/2023, затвердженим Законом України від 8 листопада 2023 року № 3429-ІХ, та Указом від 5 лютого 2024 року № 49/2024, затвердженим Законом України від 6 лютого 2024 року № 3564-ІХ), продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб.
Так, 02.05.2024 близько 12 год. 00 хв., в період дії воєнного стану в Україні, ОСОБА_6 перебував біля будинку №27 по вул.Куроп'ятникова в м.Кропивницький, де він помітив дитячий портфель, який знаходився на лавці в дворі будинку та у нього виник умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_6 , діючи умисно та цілеспрямовано, таємно, з корисливих мотивів та переслідуючи мету власної наживи, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає та він ніким не буде помічений, шляхом вільного доступу, викрав із вказаного дитячого портфелю, який знаходився на лавці, мобільний телефон марки Motorola El З (ХТ2345-3) 8/128 Gb Cosmic Black, вартістю 3 588 гривень 92 копійки, який перебував в користуванні малолітньої ОСОБА_11 та належав її батьку ОСОБА_12 .
У подальшому, ОСОБА_6 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_12 матеріальних збитків на загальну суму 3 588 гривень 92 копійки.
Заслухавши доповідача, в дебатах обвинуваченого ОСОБА_6 та в його інтересах захисника ОСОБА_10 , які підтримали апеляційну скаргу, просили справу направити на новий судовий розгляд;
представника потерпілого - адвоката ОСОБА_9 , який просив вирок суду залишити без зміни, апеляційну скаргу без задоволення,
думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, дотримуючись меж перегляду судових рішень, визначених ст.404 КПК України, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга обвинуваченого задоволенню не підлягає за таких підстав.
Відповідно до ч.3 ст.404 КПК України за клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов'язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.
Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_6 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, за обставин, викладених у вироку, є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються наявними в ній доказами, які досліджувались в порядку ч.3 ст.349 КПК України.
Порушень при вирішенні судом першої інстанції питання щодо дослідження доказів відносно тих обставин, які ніким не оспорюються, апеляційним судом не встановлено, а тому ці обставини не є предметом апеляційного розгляду, у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції, відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК України, переглядає вирок суду лише в межах апеляційної скарги.
За перевіркою доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має обов'язок усунути (у разі встановлення) допущені місцевим судом недоліки та суперечності, вжити заходів для дотримання процесуальних прав усіх учасників провадження і постановити законне та обґрунтоване судове рішення. Водночас учасник кримінального провадження має звертатися до апеляційного суду з окремим клопотанням про дослідження доказів, які не досліджувалися судом першої інстанції, якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції, або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується, та відповідно місцевим судом були відхилені клопотання учасників судового провадження про допит певних осіб, дослідження доказів або вчинення інших процесуальних дій для підтвердження чи спростування обставин, з'ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення, а також у разі, коли необхідність дослідження тієї чи іншої обставини випливає з нових даних, встановлених під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції. Незгода сторони захисту з письмовими доказами по справі, не є підставою для повторного дослідження цих доказів.
Враховуючи, що стороною захисту не наведено будь-яких раціональних обґрунтувань, які вказують на те, що зазначені його клопотанні докази були досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями, колегія суддів при вирішенні клопотання щодо повторного проведення судового слідства в об'ємі дослідження матеріалів кримінального провадження за ч.2 ст.194 КК України не знаходить підстав для його задоволення, оскільки воно не грунтується на вимогах чинного законодавства.
Відповідно до ст.370 КПК України, як обвинувальний, так і виправдувальний вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим. Суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні, і оцінює їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно положень ст.7,17 та 22 КПК України, однією з засад кримінального провадження є презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні суду своїх доказів і у доведенні перед ним їх переконливості.
Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Враховуючи конкретні обставини кримінального провадження, ухвалюючи обвинувальний вирок суд першої інстанції, з дотриманням норм ст.ст. 17, 22, 23 КПК України, повинен дослідити всі докази сторони обвинувачення, надати їм належну, логічну оцінку щодо об'єктивного спростування таких відомостей, виходячи з вимог ст. ст. 91, 94 КПК України, та за наявністю підстав - визнати такі докази неналежними, недопустимими чи недостовірними, що в свою чергу унеможливить вибірковість їх оцінки.
За змістом п.2 ч.3 ст.374 КПК України у разі визнання особи винуватою в мотивувальній частині вироку зазначаються, у тому числі, формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.
Досудове розслідування та судове слідство у даному кримінальному провадженні проведено відповідно до вимог кримінального процесуального закону, а викладені у вироку суду висновки про наявність в діях ОСОБА_6 ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст.194 ч.2 КК України, ґрунтуються на сукупності зібраних по справі доказів, які у повному обсязі, відповідно до вимог параграфу 3 гл.28 КПК України, досліджені судом першої інстанції під час судового розгляду справи та є взаємоузгодженими між собою та відповідають фактичним обставинам справи.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що висновки про доведеність вини обвинуваченого у вчиненні правопорушення суд зробив на підставі показань самого обвинуваченого, який хоч і частково визнав себе винним, та не заперечив щодо дій направлених на пошкодження майна.
Незважаючи на часткове визнання винуватості вина обвинуваченого підтверджується показами свідків та зібраними у справі письмовими матеріалами, а саме:
обвинувачений ОСОБА_6 вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні за ч.2 ст.194 КК України визнав частково та показав, що перебував 30.12.2023 о 22.00 год. у квартирі знайомої на ім'я ОСОБА_13 за адресою АДРЕСА_3 , де розпивали спиртні напої. Згодом його вигнали, а телефон залишився у квартирі. Він стукав, щоб його забрати, однак йому ніхто не відкрив двері. Перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, вийшов у двір, де побачив автомобіль білого кольору, яке, як вважав, належить знайомій ОСОБА_13 . Він був у збудженому стані і маючи при собі флакон парфумів, бризнув на капот автомобіля і запальничкою підпалив. Вогню не було і він одразу пішов додому. Вважає, що від такої кількості духів автомобіль не міг загорітися. Цивільний позов в частині матеріальної шкоди визнав, з приводу моральної шкоди - не погодився із заявленою сумою, витрати на правову допомогу повністю не визнав.
потерпілий ОСОБА_7 , показав, що з обвинуваченим не був знайомим, будь-яких відносин не підтримував. 22 роки пропрацювавши на шахті, купив собі авто. Його син в грудні 2023 року прийшов у відпустку з військової служби, взявши у нього автомобіль, поставив його перед своїм під'їздом будинку АДРЕСА_3 . Біля 2-ї години ночі 31.12.2023 йому зателефонував син, який повідомив, що виходив на балкон тієї ночі палити, чув, що група людей на поверх вище нього розпивали спиртні напої, буянила, відпочивали. З авто на той момент все було добре. Після цього пішов відпочивати, коли почув стукіт у двері та йому повідомили, що його автомобіль палає, викликав поліцію та ДСНС. Син повідомив, що ні з ким не сварився, конфліктних ситуацій не мав. В транспортному засобі вигоріла більше права сторона, біля бардачка і до керма, вважає, що залито було у решітку між лобовим склом та капотом. Після того випадку мав серцевий приступ, лікувався, також жінці стало погано. Цивільний позов підтримав в повному обсязі;
свідок ОСОБА_14 , показав, що працює заступником начальника зміни чергової зміни ДСНС в Кіровоградській області. Обвинуваченого не знає. Того дня, 31.12.2023, перебував на добовому чергуванні на посаді провідного інспектора відділу запобігання надзвичайних ситуацій Кропивницького РУ ГУ ДСНС України в Кіровоградській області. Його викликали на місце пожежі автомобіля MITSUBISHI OUTLANDER, який був пошкоджений внаслідок дії вогню. Під час огляду місця пожежі виявлено, що на автомобіль занесено стороннє джерело запалювання. Біля місця пожежі знайдено пульверизатор (розпилювач) для скляної ємності, а згодом біля житлового будинку, недалеко від того місця, де стояло авто і саму скляну ємність, у якій знаходилися залишки маслянистої рідини невідомого походження із запахом схожим на парфуми. Залишки наніс собі на палець та за допомогою запальнички підпалив, внаслідок чого вона відразу зайнялася. Вважає, що саме та рідина могла стали причиною виникнення пожежі та її розвитку, оскільки навіть залишки рідини спалахнули на пальці. Рідина могла бути причиною пожежі, якщо потрапила на пластикові частини автомобіля, а згодом і на інші частини авто. Внаслідок огляду виявлено, що осередок пожежі був наявний між лобовим склом та капотом, де знаходиться решітка вентиляції капота. Після цього були складені відповідні матеріали та передані працівникам поліції.
-заявою ОСОБА_15 від 31.12.2023, згідно якої просив притягнути до відповідальності особу, яка можливо підпалила 31.12.2023 приблизно о 2:10 год. належний йому автомобіль MITSUBISHI OUTLANDER, д.н.з. НОМЕР_1 , який знаходився по вул.Зінченка, 4б, м.Кропивницький (т.2, а.п.7);
-протоколом огляду місця події від 31.12.2023 з фототаблицею, згідно якого місцем огляду є територія, що знаходиться за адресою: вул.Зінченка, 4б, м.Кропивницький, біля багатоповерхового будинку, між 5 та 6 під'їздом. Оглядом встановлено, що в'їзд до будинку здійснюється через дорогу з вулиці. Паралельно будинку наявна дорога шириною 2 м, по ліву сторону якої наявні клумби, які умовно розділяють прилеглу територію та входи до кожного з під'їздів. В ході огляду між 5 та 6 під'їздом, частково на дорозі, частково на клумбі (правими колесами, переднім та заднім), капотом в сторону 5-го під'їзду та багажником в бік 6-го під'їзду знаходиться автомобіль MITSUBISHI OUTLANDER, д.н.з. НОМЕР_1 , білого кольору. Передня частина авто має сліди термічної дії. Капот авто відкритий на момент проведення огляду. Моторний відсік має сильні сліди обвуглення. Обгорілий пластмас, а саме обвуглені частини бамперу, фари. Крім того, перед автомобілем знаходиться радіатор, котрий від'єднався від кріплення у зв'язку з вигоранням кріплень. Лобове скло автомобіля пошкоджене у зв'язку із горінням та тим, що піддалося високій температурі, крім того пошкоджена і торпеда автомобіля, яка частково вигоріла, більше права частина та теж має пошкодження у зв'язку із дією високої температури. В салоні авто (сидіння) без явних пошкоджень, однак весь салон просякнутий кіптявою. В ході огляду вилучено: 1) фрагмент автомобіля з продуктами горіння - в спец. пакет PSP1166335; 2) фрагмент скла з продуктами горіння - в спец. пакет INZ2005219
Автомобіль вилучений з місця події та поміщений на спецмайданчик за адресою: м.Кропивницький, проспект Інженерів, 1, та опломбований печатками НПУ (т.1, а.п.8, 10-21);
-актом прийому-передачі та огляду транспортного засобу від 31.12.2023, згідно якого старшим слідчим Кропивницького РУП в темну пору доби при штучному освітленні проведено огляд транспортного засобу MITSUBISHI OUTLANDER, д.н.з. НОМЕР_1 , належного ОСОБА_15 , встановлено вигорання підкапотного простору, двигуна та передньої частини авто (т.1, а.п.9);
-висновком товарознавчої експертизи №СЕ-19/112-24/263-АВ від 14.03.2024, згідно якого:
1.Ринкова вартість автомобіля MITSUBISHI OUTLANDER, номер кузова НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , станом цін на 31.12.2023 становить 489470,80 грн. (чотириста вісімдесят дев'ять тисяч чотириста сімдесят грн. 80 коп.).
2. Вартість відновлювального ремонту не встановлювалась, у зв'язку з тим, що представлений на експертизу автомобіль MITSUBISHI OUTLANDER, номер кузова НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2013 року випуску, з технічної точки зору, а саме у відповідності до вимог п.1.8 ДСТУ 2324-93, не підлягає відновлюванню.
3. Вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля MITSUBISHI OUTLANDER, номер кузова НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок підпалу станом на 31.12.2023 становить 489470,80 грн. (чотириста вісімдесят дев'ять тисяч чотириста сімдесят гривень вісімдесят копійок) (т.1, а.п.29-48);
-протоколом огляду місця події від 31.12.2023, згідно якого оглянуто прилегла територія навпроти входу до 5-го під'їзду по вул.Зінченка, 4б, м.Кропивницький, по дорозі, котра проходить паралельно багатоповерхового будинку стоїть автомобіль зеленого кольору, д.н.з. НОМЕР_3 . Поряд виявлено шапку чорного кольору. В під'їзді №5 будинку на 2-му поверсі , біля квартири №69, лівіше від коврика для ніг виявлено предмет, схожий на пульверизатор від парфума, просякнутий рідиною невідомого походження. На самому коврику виявлені плями речовини, з яких зроблено змиви. Виявлене вилучено (т.1, а.п.58-65);
-актом про пожежу від 31.12.2023, який складений комісією у складі провідного інспектора відділу запобігання надзвичайних ситуацій Кропивницького РУ ГУ ДСНС України в Кіровоградській області ОСОБА_14 , гр. ОСОБА_15 та нач. Нар. 5ДНРУ 1 ДПРЗ встановлено, що ймовірною причиною пожежі легкового автомобіля MITSUBISHI OUTLANDER, реєстраційний номер НОМЕР_1 , є підпал невстановленою особою (т.1, а.п.98);
-звітом Кропивницького РУ ГУ ДСНС України в Кіровоградській області про причину виникнення пожежі транспортного MITSUBISHI OUTLANDER, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що мала місце 31.12.2023 приблизно 01.50 год. по вул.Зінченка, 4б, м.Кропивницький, є ймовірно навмисний підпал невстановленою особою (т.1, а.п.99-106);
-протоколом огляду предмета від 01.04.2024, згідно якого слідчим СВ Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області оглянуті 2 оптичні диски, на яких маються записи з нагрудних камер відеоспостереження за 31.12.2023 по факту підпалу транспортного засобу за адресою: м.Кропивницький, вул.Зінченка, 4б, на яких зафіксований ОСОБА_6 (т.1, а.п.109-111);
-висновком судової пожежно-технічної експертизи №СЕ-19/112-24/1908/ПТ від 11.03.2024, згідно якого:
1.Осередок пожежі (місце початкового загоряння із слідами найбільших термічних ушкоджень) знаходився на поверхні капоту та лобового скла у верхній передній частині автомобіля марки Mitsubishi Outlander д. н. НОМЕР_1 .
2.У даному випадку події безпосередньою причиною виникнення пожежі є внесення стороннього джерела вогню з використанням інтенсифікатору горіння, (спиртовводний розчин запашних речовин-парфум) на поверхню капоту та лобового скла у верхній передній частині автомобіля марки Mitsubishi Outlander д. н. НОМЕР_1 (т.1, а.п.116-127);
-протоколом проведення слідчого експерименту від 30.08.2024, згідно якого старшим слідчим СВ Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області під безперервну відеофіксацію запропоновано підозрюваному ОСОБА_6 добровільно розповісти, з метою перевірки і уточнення відомостей, про обставини події в ніч з 30.12.2023 на 31.12.2023. ОСОБА_6 повідомив, що в ніч на 31.12.2023 перебував в гостях у знайомої в квартирі на другому поверсі, під'їзду АДРЕСА_4 , де розпивав алкогольні напої. В той час у нього виник конфлікт з власницею квартири, тому його попросили піти. Покинувши помешкання, зрозумів, що там залишився його мобільний телефон. Він почав стукати у двері, щоб забрати речі, однак йому не відчинили. У нього при собі був флакон з розпилювачем, вміст якого він пшикав на двері та кричав, що їх підпалить. Приїхали працівники поліції, а згодом поїхали. Після чого він розпилив вміст флакону на автомобіль біля скла та номерного знаку, який знаходився біля під'їзду №5. Потім підпаливши, пішов геть (т.1, а.п.151-155).
Судом при постановлені оскаржуваного вироку, було досліджено документи у розумінні ст.99 КПК України, а також докази у справі за ст.84 КПК України, а саме витяг з ЄРДР за №12023121010003642 від 31.12.2023 (т.1, а.п.2-4), витяг з ЄРДР за №12023121010003642 від 31.12.2023 (т.1, а.п.5), рапорт ст.інспектора-чергового Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області (т.1, а.п.6), заява ОСОБА_6 від 31.12.2023 (т.1, а.п.86), витяг з ЄРДР за №12024121010001337 від 08.05.2024 (т.1, а.п.133-134); висновок судової експертизи матеріалів, речовин і виробів №СЕ-19/112-24/265-ФХД від 08.01.2024 (т.1, а.п.52-57), висновок судової експертизи матеріалів, речовин і виробів №СЕ-19/112-24/219-ФХД від 08.01.2024 (т.1, а.п.69-74), висновок судової експертизи матеріалів, речовин і виробів №СЕ-19/112-24/267-ФХД від 09.01.2024 (т.1, а.п.78-80), протокол огляду місця події від 31.12.2023 (т.1, а.п.84-85); висновок судової експертизи матеріалів, речовин і виробів №СЕ-19/112-24/266-ФХД від 10.01.2024 (т.1, а.п.90-95). Суд дійшов вірного висновку, що досліджені судом письмові докази є належними та допустимими, оскільки отримані органом досудового слідства згідно з вимогами Кримінально процесуального законодавства України, повністю узгоджуються між собою та містять в собі фактичні дані, які вказують на місце, час, спосіб вчинення ОСОБА_6 інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України.
Приведені вище та досліджені судом першої інстанції письмові докази колегія суддів вважає належними та допустимими, оскільки отримані органом досудового слідства згідно з вимогами Кримінально процесуального законодавства України, повністю узгоджуються між собою та містять в собі фактичні дані, які вказують на місце, час, спосіб вчинення ОСОБА_6 інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України.
Отже, на підставі об'єктивно досліджених доказів у їх сукупності, суд прийшов до вірного висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні умисного пошкодженні чужого майна вчинено шляхом підпалу, доведена повністю і його діям дана правильна кваліфікація за ч.2 ст.194 КК України.
Покази надані обвинуваченим в суді першої інстанції узгоджуються із наданими добровільними поясненнями, під час проведення з останнім слідчого експерименту від 30.08.2024. При слідчому експерименті чітко, добровільно вказував джерело загорання та місце куди було вилито речовину. Обвинувачений послідовно зазначив в частині підпалу автомобіля, про будь-який тиск не заявляв, визнав позов заявлений потерпілим в частині матеріальної шкоди, в частині моральної шкоди частково.
Суд першої інстанції прийшов до вірного висновку щодо наявності причинно-наслідкового зв'язку між пошкодженням автомобіля та причетністю ОСОБА_6 до підпалу, а саме показання свідка ОСОБА_14 щодо причин займання автомобіля MITSUBISHI OUTLANDER, а саме що біля автомобіля знайдено пульверизатор (розпилювач) для скляної ємності, згодом скляну ємність, у якій знаходилися залишки маслянистої рідини невідомого походження із запахом схожим на парфуми, що було стороннім джерелом запалювання, між лобовим склом та капотом, де знаходиться решітка вентиляції капота. Вказане повністю узгоджується з висновком судової пожежно-технічної експертизи №СЕ-19/112-24/1908/ПТ від 11.03.2024, де визначено, що осередок пожежі (місце початкового загоряння із слідами найбільших термічних ушкоджень) знаходився на поверхні капоту та лобового скла у верхній передній частині автомобіля марки Mitsubishi Outlander д. н. НОМЕР_1 та встановлено, що безпосередньою причиною виникнення пожежі є внесення стороннього джерела вогню з використанням інтенсифікатору горіння, (спиртовводний розчин запашних речовин-парфум) на поверхню капоту та лобового скла у верхній передній частині автомобіля марки Mitsubishi Outlander д. н. НОМЕР_1 (т.1, а.п.116-127).
Щодо посилання сторони захисту про порушення права на захист, оскільки не було призначено ОСОБА_6 захисника, оскільки останній вживає алкоголь.
У матеріалах кримінального провадження відсутні належні й допустимі відомості щодо наявності сумнівів в осудності ОСОБА_6 , питання про застосування до нього примусових заходів медичного характеру не ставилося та не вирішувалося органом досудового розслідування чи судом. Відповідно до вимог кримінального процесуального закону, обов'язкова участь захисника передбачена у випадках, прямо передбачених законом, а саме ст.52 КПК України. Інкриміноване обвинуваченому кримінальне правопорушення та особа обвинуваченого не зумовлювала обов'язкової участі захисника ані на стадії досудового розслідування, ані під час судового розгляду в суді першої інстанції. Вживання особою алкогольних напоїв не свідчить про її нездатність реалізовувати право на захист та не віднесено чинними нормами кримінального процесуального законодавства до підстав обов'язкової участі захисника.
Колегією суддів в нарадчій кімнаті було прослухано судові засідання в частині роз'яснення прав та обов'язків обвинуваченому, що вказує на безпідставність посилання обвинуваченого, що останньому не роз'яснено право на захист. Під час оголошення обвинувального акту ОСОБА_6 заявив суду, що обставини, викладені прокурором щодо вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України відповідають фактичним обставинам вчинення ним кримінального правопорушення.
Об'єктивних доказів непричетності обвинуваченого ОСОБА_6 до вчиненого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України, ані суду першої інстанції, ані колегії суддів не надано.
Колегія суддів розцінює позицію ОСОБА_6 як спосіб захисту від пред'явленого обвинувачення, з метою уникнення кримінальної відповідальності та справедливого покарання, при тому, що його вина підтверджується дослідженими безпосередньо судом доказами, які не викликають сумнівів у їх достовірності.
Перевіряючи в апеляційному порядку доводи сторони захисту про необ'єктивність суду у дослідженні доказів, яким за висновком захисників дана неправильна оцінка, то колегія суддів зазначає, що згідно ст.94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Також колегія суддів не вбачає підстав і для задоволення апеляційної скарги обвинуваченого, оскільки суд при призначенні обвинуваченому ОСОБА_6 покарання, зазначив про те, що відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, які відповідно до ст.12 КК України відносяться до категорії тяжких, особу обвинуваченого, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності, не працює, не одружений, у лікаря-нарколога на обліку не перебуває, відсутність обставин, які обтяжують та пом'якшують покарання та наявність обставини, що пом'якшує покарання за ч.4 ст.185 КК України - щире каяття.
Відповідно до ч.2, ч.3 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами; покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Пунктом 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» регламентовано, що досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з'ясувати його вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім'ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.
Абзацом 2 п. 2 вищевказаної постанови визначено, що відповідно до п.1 ч.1 ст.65 КК України суди повинні призначати покарання в межах, установлених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин.
З урахуванням характеру, ступеню тяжкості та суспільної небезпечності, вчиненого ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, думки представника потерпілого, а також його особи, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком місцевого суду про те, що ОСОБА_6 , як особа представляє суспільну небезпеку для оточуючих, а тому його виправлення та перевиховання можливе лише в умовах реальної ізоляції від суспільства.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла однозначного висновку, що доводи обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника про невідповідність висновків суду фактичним обставинами цієї справи, недостатність доказів, їх неправильну оцінку не знайшли свого об'єктивного підтвердження, під час перегляду справи в суді апеляційної інстанції, по суті спростовується змістом оскаржуваного вироку та матеріалами кримінального провадження.
Отже, підстав для скасування або зміни законного та обґрунтованого вироку суду першої інстанції стосовно ОСОБА_6 колегія суддів апеляційного суду не вбачає.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 418, 419, 424 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Вирок Подільського районного суду міста Кропивницького від 17 грудня 2025 року, яким ОСОБА_6 визнано винним за ч.4 ст.185, ч.2 ст.194 КК України - залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом трьох місяців з дня проголошення судом апеляційної інстанції.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4