ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
про відмову у відкритті апеляційного провадження
04 травня 2026 рокум. ОдесаСправа № 916/3296/24
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Ярош А.І.,
суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М.
розглянувши апеляційну скаргу S.C. "ALIRMACON" S.R.L. (Комерційне товариство "ALIRMACON" TOB)
на рішення Господарського суду Одеської області від 20.01.2026 року, суддя в І інстанції Гут С.Ф., повний текст якого складено 30.01.2026, в м. Одесі
у справі: №916/3296/24
за позовом: S.C. "ALIRMACON" S.R.L. (Комерційне товариство "ALIRMACON" TOB)
до відповідача: Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт"
про стягнення 8 832 516,39 грн заборгованості
У липні 2024 року S.C. "ALIRMACON" S.R.L. (Комерційне товариство "ALIRMACON" TOB) звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт" про стягнення 8832516,39 грн заборгованості, з яких: 6115391,42 грн основного боргу, 2250877,53 грн інфляційних втрат та 466247,44 грн 3 % річних.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 05.02.2025, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.04.2025 у справі №916/3296/24, частково задоволено позов S.C. "ALIRMACON" S.R.L. та стягнуто з ДП "Одеський порт" 5500000,00 грн авансового платежу.
Постановою Верховного Суду від 29.07.2025 постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.04.2025 та рішення Господарського суду Одеської області від 05.02.2025 у справі №916/3296/24 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 20.01.2026 у справі №916/3296/24 у задоволенні позову S.C. "ALIRMACON" S.R.L. (Комерційне товариство "ALIRMACON" TOB) до відповідача: Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт" про стягнення 8832516,39 грн заборгованості відмовлено.
До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга S.C. "ALIRMACON" S.R.L. (Комерційне товариство "ALIRMACON" TOB), в якій скаржник просить скасувати повністю рішення Господарського суду Одеської області від 28.01.2026 у справі №916/3296/24 та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Також до суду надійшли заперечення проти відкриття апеляційного провадження.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.03.2026 відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою S.C. "ALIRMACON" S.R.L. (Комерційне товариство "ALIRMACON" TOB) на рішення Господарського суду Одеської області від 20.01.2026 у справі №916/3296/24 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду Одеської області надіслати матеріали справи №916/3296/24 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
Матеріали справи №916/3296/24 надійшли на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.03.2026 апеляційну скаргу S.C. "ALIRMACON" S.R.L. (Комерційне товариство "ALIRMACON" TOB) на рішення Господарського суду Одеської області від 20.01.2026 у справі №916/3296/24 - залишено без руху; встановлено скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання суду доказів сплати судового збору у розмірі 158 985,30 грн та звернутися до суду з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням поважних причин його пропуску протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Роз'яснено скаржникові, що якщо ним не будуть усунуті недоліки у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважається неподаною і повертається особі-апелянту, а у разі неподання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням поважних причин його пропуску або якщо вказані ним у заяві про усунення недоліків апеляційної скарги підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовить у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 Господарського процесуального кодексу України.
Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд встановив, що рішення ухвалено 20.01.2026, повний текст останнього складено та підписано 30.01.2026, а отже, кінцевим строком для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду є 19.02.2026.
Апеляційна скарга сформована в системі “Електронний суд» 26.02.2026, тобто з пропуском встановленого процесуальним законом двадцятиденного строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 256 ГПК України учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
З матеріалів цієї справи вбачається, що повний текст оскаржуваного рішення було направлено представника скаржника - адвокату Величко К.Г. у його електронний кабінет 02.02.2026 о 19:00 год, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (т.3 а.с.68).
Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Отже, днем вручення повного тексту оскаржуваного рішення є 03.02.2026, а тому кінцевим строком на подання апеляційної скарги, з урахуванням ч. 2 ст. 256 ГПК України, є 23.02.2026.
При цьому судова колегія звертає увагу, що відповідно до частини 1 статті 61 Господарського процесуального кодексу України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки.
Відповідно до частини 7 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.
За таких підстав, враховуючи приписи п. 1 ч. 2 ст. 256 ГПК України, позивач має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, у випадку якщо апеляційна скарга була б подана ним у строк до 23.02.2026.
Водночас, як вже зазначалось, апеляційна скарга була подана до суду лише 26.02.2026, тобто з пропуском строку, встановленого в п. 1 ч. 2 ст. 256 ГПК України.
В апеляційній скарзі скаржник просив поновити строк на апеляційне оскарження рішення та посилається на те, що встановлений законом процесуальний строк для подання апеляційної скарги представником скаржника пропущено у зв'язку з критичною ситуацію, яка склалася в місті Одеса, а саме з відсутністю енергозабезпечення на робочому місці та вдома у адвоката внаслідок декількох останніх атак БПЛА, що були запущені країною-агресором росією, що само по собі, унеможливлювало доступ адвоката до свого робочого електронного кабінету.
Колегія суддів зазначила, що з правового контексту приписів ст. 119 ГПК України вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити - з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає відновленню.
Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність відповідних обставин, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв'язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, що може використовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавцем кожного з процесуальних строків.
Дійсно, відповідно до Указу Президента України № 64/2022 “Про введення воєнного стану» від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану» в Україні із 05:30 24.02.2022 введено воєнний стан строком на 30 діб, який триває й на теперішній час.
Введення воєнного стану є обставиною, яка не залежить від волевиявлення особи і в певних випадках може створити перешкоди та труднощі, що унеможливлюють чи ускладнюють можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.
Однак, сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку, а тому це питання має вирішуватися в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві та обставин, які існували та об'єктивно перешкоджали вчиненню процесуальних дій.
Для визнання цієї підстави поважною слід брати до уваги, зокрема, територіальне місцезнаходження суду і скаржника, порядок його функціонування, хід бойових дій, існування реальної небезпеки для життя учасників процесу, тривалість самого процесуального строку; час, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об'єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини (висновки, наведені у постанові Верховного Суду від 25.10.2022 у справі за № 585/2494/18).
У постанові від 10.11.2022 у справі за № 990/115/22 Велика Палата Верховного Суду виснує, що сам факт дії воєнного стану не зупиняє процесуальних строків та у пункті 47 постанови вказує, що “введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Відтак є недостатнім в клопотаннях про поновлення пропущених процесуальних строків посилання всього лише на факт дії воєнного стану на території України, адже воєнний стан не є безумовною перешкодою для здійснення правосуддя та не є безумовною підставою для зупинення судового процесу.
Право особи на справедливий і публічний розгляд її справи упродовж розумного строку кореспондується із обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
Водночас, у даному випадку скаржником не доведено, що запровадження воєнного стану причинно-наслідковим зв'язком унеможливило виконання ним процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06.06.2024 № 559/2655/23 (61-5860св24) звернув увагу на те, що застосування аварійних відключень електроенергії, тривала відсутність електропостачання також не можуть бути обґрунтованими підставами для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки воєнний стан на території України оголошено 24 лютого 2022 року і з цього часу відбуваються масовані ракетні обстріли рф населених пунктів України, в тому числі об'єктів критичної інфраструктури, проте такі атаки не проводяться щодня, оскільки це складний логістичний процес. Разом із цим, судочинство в Україні продовжує здійснюватися у встановленому Законом порядку. Не було встановлено в Україні й повного припинення роботи банківських устав, комунальних служб та/або поштового зв'язку.
Скаржник не довів жодними доказами, що обставини, на які він посилається (у тому числі аварійні відключення електроенергії), завадили йому своєчасно вчинити відповідну процесуальну дію.
Розгляд справи відбувався вже у воєнний час і оскільки скаржник є юридичною особою та рівноправним учасником судового процесу, недотримання ним вимог процесуального закону в частині своєчасного подання апеляційної скарги є суто організаційним питанням самого апелянта.
Колегія суддів дійшла висновку, що несвоєчасне оскарження позивачем рішення не зумовлене обставинами, які є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення учасника справи та пов'язаними з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення зазначеної процесуальної дії.
Причини пропуску строку, викладені скаржником в обґрунтування клопотання про його поновлення, не являються поважними.
Вищенаведені обставини у сукупності свідчать про те, що наведені апелянтом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження не можуть бути визнані поважними, оскільки апелянт об'єктивно не був позбавлений можливості своєчасно звернутись з апеляційною скаргою.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що клопотання не містить належного обгрунтування причин пропуску строку, як то передбачено приписами ст.118,119 ГПК України.
Також відповідно до пункту 2 частини третьої ст. 258 ГПК України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Відповідно до пунктів 2, 3 частини третьої ст. 258 ГПК України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Відповідно до ч.2 ст.123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України “Про судовий збір».
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За приписами підпунктів 1, 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно п.п. 4 п. 2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Отже, за подання апеляційної скарги скаржнику необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 198 731,62 грн (132 487,75 грн *150%).
При цьому колегія суддів вбачає, що апеляційну скаргу було подано в електронній формі з використанням системи "Електронний суд".
За умовами частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що за подання вищенаведеної апеляційної скарги апелянт повинен був сплатити судовий збір у розмірі 158 985,30 грн (198 731,62 грн х 0,8).
Між тим, звертаючись з апеляційною скаргою, скаржником не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.
До суду апеляційної інстанції від S.C. "ALIRMACON" S.R.L. (Комерційне товариство "ALIRMACON" TOB) надійшло клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.04.2026 Заяву S.C. "ALIRMACON" S.R.L. (Комерційне товариство "ALIRMACON" TOB) про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 20.01.2026 у справі №916/3296/24 задоволено; встановлено скаржнику додатковий строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання суду доказів сплати судового збору у розмірі 158 985,30 грн та звернутися до суду з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням поважних причин його пропуску, на 10 днів з дня отримання даної ухвали.
Вищенаведену ухвалу доставлено до електронного кабінету Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія Прометей» у підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" 07.04.2026 о 12:32 год, що підтверджується довідкою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.04.2026.
Колегія суддів враховує, що відповідно до ч.ч.5 - 7 ст. 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Частиною 5 ст. 242 ГПК України встановлено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Отже, чинним процесуальним законодавством передбачено, що отримання процесуальних документів через підсистему "Електронний суд" є належним способом повідомлення для осіб, які в обов'язковому порядку мають зареєструвати електронний кабінет в системі ЄСІТС.
Враховуючи, що ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху доставлено до електронного кабінету апелянта 07.04.2026 о 12:32 год, відповідно до положень п. 5 ч.6 ст. 242 ГПК України останній вважається повідомленим саме 07.04.2026.
Таким чином, десятиденний строк на усунення недоліків сплив 17.04.2026.
Станом на 04.05.2026 від скаржника будь-яких заяв чи клопотань про усунення недоліків не надходило.
Відповідно до ч.ч.2-4 ст.260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього кодексу. Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.
Згідно з ч.4 ст.261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Таким чином процесуальне законодавство встановлює певний порядок дій суду при виявленні недоліків, зокрема, апеляційної скарги. Як у випадку невиконання вимог щодо форми та змісту скарги, так і вимог щодо дотримання строку апеляційного оскарження, зокрема, відсутності відповідного клопотання чи визнання вказаних у ньому підстав неповажними, - апеляційна скарга залишається без руху.
Водночас неусунення певних недоліків скарги передбачають різні правові наслідки, а саме:
- повернення судом апеляційної інстанції скарги - у разі не усунення недоліків щодо її форми та змісту, при цьому скаржник не позбавлений права знову подати апеляційну скаргу з дотриманням встановлених до неї законом вимог;
- відмова судом апеляційної інстанції у відкритті апеляційного провадження - у разі не усунення недоліків, пов'язаних із недотриманням вимог щодо дотримання строку та ініціюванням перед судом питання про його поновлення, що також є передумовою для відмови в подальшому у відкритті провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення.
Враховуючи те, що апелянтом у встановлений судом апеляційної інстанції строк не усунуто недоліки апеляційної скарги, зокрема, не подано суду апеляційної інстанції заяви про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись ст. ст. 234, 242, 255, 256, 261 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду, -
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою S.C. "ALIRMACON" S.R.L. (Комерційне товариство "ALIRMACON" TOB) на рішення Господарського суду Одеської області від 20.01.2026 у справі №916/3296/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України.
Апеляційна скарга та додані до неї матеріали скаржнику не надсилаються поштою, у зв'язку з її поданням через систему "Електронний суд".
Головуючий суддя А.І. Ярош
судді Г.І. Діброва
Н.М. Принцевська