Справа № 751/9671/25 Головуючий у 1 інстанції Топіха Р. М.
Провадження № 33/4823/372/26
Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП
29 квітня 2026 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд в складі:
Головуючого - судді Салая Г.А.,
захисника - Похилька С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Чернігові апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 23 грудня 2025 року,
Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, військовослужбовець, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючий по АДРЕСА_2 ,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Місцевим судом установлено, що 07 листопада 2025 року о 00 годин 10 хвилин у м. Чернігові по вул. Народного Руху, 36-А, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «PEUGEOT 308» з державним номерним знаком НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме, дуже розширеними зіницями очей, які не реагують на світло, вираженим тремтінням пальців рук, неприродною блідістю обличчя. Від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку у лікаря-нарколога у медичному закладі ЧОПНЛ відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Крім того, 21 листопада 2025 року об 11 годині 55 хвилин у м. Чернігові по вул. Народного Руху, 11, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «PEUGEOT 308», з державним номерним знаком НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме зі звуженими зіницями очей, які не реагують на світло, вираженим тремтінням пальців рук, неприродною блідістю обличчя. Від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку у лікаря нарколога у медичному закладі ЧОПНЛ відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови, скасувати її та закрити провадження у справі стосовно нього у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
Щодо пропущеного строку на оскарження зазначає, що хоча і був присутній у судовому засіданні при розгляді справи, але постанову суду отримав лише 04 січня 2026 року, коли прибув додому, адже він є військовослужбовцем. Зазначає, що з 08 листопада 2025 року по теперішній час виконує обов'язки служби, з 24.12.2025 із адвокатом Рябініним Д.Д. ним було розірвано договір про правову допомогу, та не зміг укласти договір з іншим адвокатом, тому вважає строк пропущеним з поважних причин.
На думку апелянта, постанова суду прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Щодо обставин керування ним 07 листопада 2025 року зазначає, що він поводив себе адекватно, згідно обстановки реагував на події, що відбулися. З відеозапису не вбачається у нього зовнішніх ознак наркотичного сп'яніння, не видно тремтіння пальців рук, поведінка трохи збуджена, обличчя природного кольору, а тому вважає, що ознаки наркотичного сп'яніння були удаваними, і вимога поліцейських проходження медичного огляду є неправомірною. Апелянт заперечує вживання наркотичних засобів та вважає відмову від проходження медичного огляду у цьому випадку не породжує наслідків. Щодо обставин керування ним 21 листопада 2025 року зазначає, що із матеріалів справи не вбачається порушення ним правил дорожнього руху, за які його було зупинено, а тому всі наступні вимоги поліцейських він не зобов'язаний виконувати, а всі документи стосовно нього не можуть бути належними та допустимими доказами його вини у вчиненні адміністративного правопорушення. Також зауважує, що поводив себе відповідно до обставин події, які відбулися. Зазначає, що перевірка поліцейським реакції його зіниць викликає сумнів щодо можливості побачити реакцію зіниць очей. Посилаючись на відеозапис зазначає, що його зовнішній вигляд свідчить про те, що ознаки наркотичного сп'яніння були удаваними, тому вимога проходження медичного огляду носила неправомірний характер. Вказує, що у лікарні він заперечував вживання наркотичних засобів, не відмовлявся пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, а у зв'язку з психологічним станом не зміг здати біологічний матеріал.
Вважає, що його вина не була доведена належними та допустимими доказами по справі, а всі сумніви його вини повинні трактуватися на його користь.
У засіданні апеляційного суду захисник підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити з викладених в ній підстав.
Дослідивши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд доходить висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
У відповідності до ст. 283 КУпАП постанова про адміністративне правопорушення повинна містити, окрім усього, опис обставин, встановлених під час розгляду справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган ( посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пункт 1.3 ПДР зобов'язує учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Процедура направлення поліцейськими водія для проведення огляду з метою виявлення стану сп'яніння визначена “Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1103. На виконання вказаної постанови Кабінету Міністрів України з метою створення нормативно-правового підґрунтя діяльності патрульної поліції та закладів охорони здоров'я наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 року була затверджена “Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».
Згідно п. 6 розділу І Інструкції… огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також лікарем закладу охорони здоров'я.
Згідно п. 9 Розділу ІІ Інструкції…№ 1452/735 з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Відповідно до тексту вказаної Інструкції, саме поліцейському надано право визначати підозру про те, чи перебуває водій у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння. Згідно п. 12 розділу ІІ Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані наркотичного сп'яніння, поліцейський направляє його до найближчого закладу охорони здоров'я. Встановлення наркотичного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу цією Інструкцією не передбачене.
Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено протоколами про адміністративне правопорушення і відеозаписом до нього стосовно ОСОБА_1 , останній відмовився від проходження в установленому законом порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, що, на думку поліцейських та місцевого суду, свідчить про порушення ним вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Так, відповідно до протоколів про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 505634 від 07.11.2025, ЕПР1 № 519356 від 21.11.2025 ОСОБА_1 власноруч його підписав та по суті порушення вказав на безпідставну зупинку, на відсутність ознак сп'яніння , на наявність медичної довідки та на незгоду з протоколом (а.с. 3,22).
Згідно направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 07.11.2025, у ОСОБА_1 виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, а саме, дуже розширені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість, від проходження огляду у медичному закладі відмовився (а.с. 4).
Згідно направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 21.11.2025, у ОСОБА_1 виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, а саме, виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість, звужені зіниці, які не реагують на світло, від проходження огляду у медичному закладі відмовився (а.с. 23).
Відповідно до статті 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом апеляційної інстанції було досліджено відеозапис з нагрудної відеокамери (відеореєстратора) інспектора патрульної поліції.
Так, з відеозапису убачається, як 07.11.2025 було зупинено автомобіль під керуванням ОСОБА_1 під час комендантської години. У процесі спілкування у ОСОБА_1 поліцейським виявлено ознаки наркотичного сп'яніння, а саме, дуже розширені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя, та запропоновано пройти огляд у медичному закладі у лікаря-нарколога. При цьому, поліцейські роз'яснили ОСОБА_1 його права та наслідки відмови від проходження огляду з метою виявлення стану сп'яніння. Водій відмовився поїхати до лікарні для проходження огляду.
З відеозапису убачається, як 21.11.2025 було зупинено автомобіль під керуванням ОСОБА_1 , поінформовано причину зупинки, а саме, причетність водія до вчинення адміністративного правопорушення та зауважено, що паском безпеки він був пристебнутим в русі. На пропозицію поліцейського проїхати в лікарню на освідування, водій відмовився, вказуючи, що не поїде, оскільки це надовго. ОСОБА_1 спочатку погодився пройти огляд та поїхав до лікарні, однак потім повідомив лікарю, що не може сходити до туалету, на що йому було запропоновано зачекати в коридорі. У подальшому на запитання ОСОБА_1 скільки необхідно чекати за вказівкою лікаря, поліцейські повідомили, що він має можливість здати необхідний аналіз протягом двох годин, на що останній відмовився від проходження огляду. Поліцейський повідомляє про складання протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП п. 2.5 ПДР, роз'яснює права і обов'язки водію.
Отже, апеляційний суд визнає дані відеозаписи достатніми для того, щоб разом з протоколами про адміністративні правопорушення зробити висновок про те, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме, зафіксовано факт його відмови від проходження на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку.
Посилання апелянта щодо незаконної зупинки транспортного засобу не знайшли свого підтвердження, оскільки в повному обсязі спростовуються даними відеозаписів.
Апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги є безпідставними і такими, що не впливають на законність прийнятого по суті рішення, та не спростовують порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху за наявності у справі вищевказаних доказів, які повністю підтверджують обставини вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи у скарзі про те, що його огляд на стан сп'яніння був проведений з порушенням вимог ст. 266 КУпАП та Інструкцій щодо порядку проведення огляду, апеляційним судом визнаються упередженими і до уваги не приймаються.
Частиною 4 ст. 266 КУпАП передбачено, що огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
Твердження про те, що названі ознаки наркотичного сп'яніння були удаваними, і вимога поліцейських проходження медичного огляду є неправомірною безпідставні.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до чинного законодавства, працівник поліції самостійно на власний розсуд доходить висновку про наявність ознак сп'яніння у водія транспортного засобу та вирішує питання щодо необхідності проходження таким водієм транспортного засобу огляду на стан сп'яніння.
Відповідно до п. 2 Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
При цьому, за змістом указаних нормативних документів оцінка наявності ознак сп'яніння водія є суб'єктивним припущенням поліцейського про перебування особи у стані сп'яніння, яке базується на ознаках, визначених у нормативних документах, яке за своїм змістом може відрізнятись від сприйняття цієї обставини іншими особами.
Також апеляційний суд звертає увагу на те, що положеннями ПДР (п. 2.5) передбачений обов'язок водія пройти огляд на стан сп'яніння на вимогу поліцейського, без з'ясування при цьому обгрунтованості висунутої поліцейським вимоги в частині наявності у особи ознак певного виду сп'яніння.
Істотних порушень співробітниками патрульної поліції при оформленні стосовно ОСОБА_1 матеріалів про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП не установлено.
Що ж стосується інших доводів апеляційної скарги захисника, то вони ні окремо, ні в сукупності, не спростовують законності та обґрунтованості оскаржуваного судового рішення, а тому не можуть слугувати підставами для його скасування.
Протокол про адміністративне правопорушення складено з дотримання вимог ст. ст. 254, 256 КУпАП, та доданий до нього відеозапис є належними та допустимими доказами.
Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов безсумнівного висновку, що місцевий суд розглянув справу із дотриманням вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, з'ясував усі фактичні обставини вчиненого правопорушення, обґрунтував свої висновки наявними по справі доказами, які були перевірені на їх належність і допустимість та оцінив їх із дотриманням вимог ст. ст. 251, 252 КУпАП, дійшовши правильного та обґрунтованого висновку щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Адміністративне стягнення накладене судом з додержанням вимог статті 33 КУпАП, з врахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини та в межах санкції частини статті за дане правопорушення. Апеляційний суд при цьому наголошує, що будь-яке порушення чинних на транспорті правил може призвести до тяжких наслідків, включаючи загибель людей, а керування транспортними засобами в стані сп'яніння украй небезпечне саме внаслідок того, що особа, яка керує транспортним засобом, не може у повній мірі його контролювати.
Відповідно до п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.
З метою доступу до правосуддя вважаю за необхідне поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Новозаводського районного суду м. Чернігова від 23 грудня 2025 року.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Новозаводського районного суду м. Чернігова від 23 грудня 2025 року.
Залишити без задоволення апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , а постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 23 грудня 2025 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддяГ. А. Салай