Справа №950/309/25 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Косолап В. М.
Номер провадження 33/816/202/26 Суддя-доповідач Філонова Ю. О.
Категорія 130 КУпАП
01 травня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,за участі секретаря судового засідання Кислої Ю. М., захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Стеценка В.М., розглянувши у залі суду в місті Суми в режимі відеоконференції справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Стеценка В.М. на постанову судді Лебединського районного суду Сумської області від 25 лютого 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та призначено йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн зі позбавленням права керування транспортними засобами строком на 01 рік.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн 60 коп.
Постановою судді Лебединського районного суду Сумської області від 25 лютого 2025 року ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн із позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік за те, що 15 січня 2025 року близько 07 год. 50 хв. по вул. Т. Шевченка, 25 в м. Лебедин керував автомобілем «Toyota Rav 4», номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на місці зупинки проводився зі згоди водія газоаналізатором «Драгер», результат якого становив 0,99 % проміле, чим порушив вимоги п. 2.9 а ПДР України.
Не погодившись зі вказаним судовим рішенням, захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Стеценко В.М. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Лебединського районного суду Сумської області від 25 лютого 2025 року, а провадження у справі закрити в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що матеріали справи не містять доказів підтвердження законності зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 .
Надалі в порушення вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, працівники не повідомили водію нібито наявні в нього ознаки алкогольного сп'яніння, а відразу запропонували пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу.
Не погодившись із результатом продуття спеціального технічного засобу, ОСОБА_1 висловив бажання проїхати до найближчого закладу охорони здоров'я, проте під час слідування до лікарні, працівники поліції постійно схиляли водія до відмови від медичного огляду.
Враховуючи викладені обставини, апелянт вважає, що працівниками поліції було порушено порядок проведення освідування на стан алкогольного сп'яніння.
Таким чином, в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази вини водія ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Заслухавши доповідь головуючого-судді щодо змісту оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги, позицію захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Стеценка В.М., який вимоги апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін.
Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, як він почав рухатись.
Дослідивши матеріали справи апеляційний суд вважає, що висновок судді першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи, оскільки підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 221290 від 15 січня 2025 року зміст якого відповідає встановленим фактичним обставинам справи, та з якого вбачається, що протокол ОСОБА_1 підписаний;
- роздруківкою зі спеціального технічного засобу газоаналізатора «Драгер» відповідно до якої у ОСОБА_1 встановлено стан алкогольного сп'яніння - 0,99 %;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів відповідно до якого у ОСОБА_1 встановлено стан алкогольного сп'яніння - 0,99 % з результатами якого ОСОБА_1 був згодний, про що свідчить його підпис;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якого у результаті огляду, проведеного поліцейським, у ОСОБА_1 виявлено наступні ознаки алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, млява мова, огляд не проводився;
- рапортом інспектора СРПП ВП №3 (м. Лебедин) Сумського РУП ГУНП в Сумській області капітана поліції Анни Сердюк від 15 січня 2025 року відповідно до якого остання доповідає про встановлення у водія ОСОБА_1 стану алкогольного сп'яніння;
- долученим до протоколу відеозаписом.
Даючи оцінку вищевказаним доказам як окремо, так і в їх сукупності, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст. 130 КУпАП. Вищезазначені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
Щодо тверджень апелянта про те, що матеріали справи не містять доказів підтвердження законності зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 апеляційний суд відхиляє, оскільки в Україні як на час зупинки транспортного засобу, так і на даний час діє режим воєнного стану у зв'язку із військовою агресією РФ, через що працівникам патрульної поліції надано право зупинки будь-яких транспортних засобів (на блокпостах чи під час патрулювання), що хоча і може призвести до звуження певних прав особи, проте таке звуження прав особи є виправданим під час дії режиму воєнного стану.
Доводи апелянта про те, що працівники поліції не повідомили водію нібито наявні в нього ознаки алкогольного сп'яніння, а відразу запропонували пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу, апеляційний суд спростовує вказане, оскільки відеозапис який міститься в матеріалах справи та був досліджений апеляційним судом підтверджує, що під час спілкування з ОСОБА_1 працівниками поліції було запідозрено, що він перебуває у стані алкогольного сп'яніння, а тому йому було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest, на який останній погодився.
Твердження апелянта про те, що не погодившись із результатом продуття спеціального технічного засобу, ОСОБА_1 висловив бажання проїхати до найближчого закладу охорони здоров'я, проте під час слідування до лікарні, працівники поліції постійно схиляли водія до відмови від медичного огляду. Враховуючи викладені обставини, апелянт вважає, що працівниками поліції було порушено порядок проведення освідування на стан алкогольного сп'яніння. Апеляційний суд дане твердження вважає необґрунтованим, оскільки на відеозаписі чітко вбачається, як ОСОБА_1 добровільно погоджується пройти огляд на місці зупинки, і з результатом якого не сперечався, однак і не був проти проїхали до лікарні, але вже згодом по дорозі до лікарні, після того як працівники поліції перепитали його чи не передумав їхати до лікарні, ОСОБА_1 відмовився від огляду у медичному закладі. Матеріали провадження не містять жодних відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції та не встановлено допущених під час складання протоколу про адміністративне правопорушення істотних порушень Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції встановленого Інструкцією, затвердженої спільним наказом МВС та МОН України від 09.11.2015 року № 1452/735.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді, апеляційним судом не встановлено.
З огляду на зазначене, оскаржувана постанова судді є законною та обґрунтованою, а отже підстави для її зміни чи скасування відсутні.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
Постанову судді Лебединського районного суду Сумської області від 25 лютого 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн із позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Стеценка В.М. на цю постанову - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.