Справа №591/5507/25 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Ковтун О. М.
Номер провадження 33/816/323/26 Суддя-доповідач Філонова Ю. О.
Категорія 130 КУпАП
01 травня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,з участю захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Шевченка Д.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Шевченка Д.С. на постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 05 червня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн, -
Постановою судді Зарічного районного суду м. Суми від 05 червня 2025 року водій ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП і на нього було накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік за те, що він 14.05.2025 о 23:21 год. у м. Суми по просп. Івана Сірка, 14, керував т/з Volkswagen Golf, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою Alcotest Drager 6820 та прослідувати до закладу охорони здоров'я КНП СОР «ОКМЦСНЗ» для проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння відмовився що зафіксовано на нагрудний відеореєстратор Motorola Solutions VB400-470807, 471129, чим порушив п. 2.5 ПДР та скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погодившись з вказаним судовим рішенням захисник особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Шевченко Д.С., подав апеляційну скаргу в якій просив скасувати постанову Зарічного районного суду м. Суми від 05 червня 2025 року, а провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказував, що суд першої інстанції залишив поза увагою клопотання сторони захисту та не звернув увагу на надані захисником докази.
Зазначав, що огляд військовослужбовця ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння проведений з істотним порушенням Порядку № 32 та вимог ст.266-1 КУпАП, відтак додані до протоколу докази слід визнати недопустимими, як такі, що отримані з порушенням встановленого законом порядку.
На думку апелянта, дії ОСОБА_1 , який є військовослужбовцем, повинні були бути кваліфіковані за спеціальною нормою - ч.3 ст.172-20 КУпАП, а не загальною.
Стверджував, що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складено не уповноваженою особою - працівником поліції.
Вказував, що відеозапис вказує на упередженість працівників поліції відносно саме ОСОБА_1 , а отже зупинка його транспортного засобу є безпідставною.
Зазначав, що працівник поліції перед тим, як пропонувати огляд на встановлення стану алкогольного сп'яніння, не повідомили ОСОБА_1 про наявність у останнього конкретних ознак сп'яніння.
Звертав увагу на те, що з відеозапису вбачається, що працівники поліції вчиняють психологічний тиск на ОСОБА_1 та порушують порядок огляду військовослужбовців не викликаючи ВСП.
Стверджував, що ОСОБА_1 не було роз'яснено порядок застосування приладу «Драгер» та процедура огляду.
Вказував, що примірник акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів ОСОБА_1 не вручався.
Зазначав, що під час спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 була оголошена повітряна тривога та існувала реальна небезпека для життя та здоров'я, а працівники поліції знехтували цим та не забезпечили безпеки, порушивши вимоги Конституції України.
04 грудня 2025 року від захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Шевченка Д.С. надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до моменту звільнення ОСОБА_1 з військової служби.
В обґрунтування клопотання захисник посилався на те, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі та безперервно виконує обов'язок із захисту України, тому позбавлений можливості приймати участь у розгляді справи про адміністративне правопорушення, але він бажає бути присутнім, надати пояснення та скористатись усіма іншими правами, передбаченими Конституцією України та КУпАП.
05 грудня 2025 року від захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Шевченка Д.С. надійшло клопотання про призначення покарання з урахуванням принципу індивідуалізації, в якому він просив у разі визнання ОСОБА_1 винним в інкримінованому йому діянні змінити оскаржувану постанову суду першої інстанції, застосувавши аналогію закону - ст.69 КК України, в частині призначеного покарання, а саме обмежитись штрафом без позбавлення права керування транспортним засобом.
Також, 05 грудня 2025 року від захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Шевченка Д.С. надійшло клопотання про визнання доданих до справи відеозаписів недопустимими доказами.
Ще 05 грудня 2025 року від захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Шевченка Д.С. надійшло клопотання, в якому він просив визнати процедуру огляду ОСОБА_1 такою, що не відповідає вимогам та нормам чинного законодавства, а сам огляд та його результати - недійсними.
Вислухавши захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Шевченка Д.С., який підтримав вимоги апеляційної скарги, просив постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження закрити, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи про адміністративне правопорушення, відеофайли, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Щодо клопотання захисника про зупинення розгляду справи у справі відносно ОСОБА_1 до моменту звільнення останнього з військової служби апеляційний суд зазначає наступне.
Так, нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення не врегульовано порядок зупинення провадження у справі, за виключенням справ про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією.
Відповідно до ст. 335 КПК України, у разі якщо обвинувачений був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, суд зупиняє судове провадження стосовно такого обвинуваченого до його звільнення з військової служби.
Згідно з ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
При цьому, частиною 2 цієї статті не передбачена обов'язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді справи за ч.1 ст.130 КУпАП.
Також слід зазначити, що наведені вище положення ст. 268 КУпАП не містять заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Крім того, апеляційний суд звертає увагу, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності не позбавлена можливості подавати свої письмові пояснення щодо обставин справи і як уже зазначалось вище, має захисника адвоката Шевченка Д.С., який представляє його інтереси під час розгляду справи, та безпосередньо і подавав апеляційну скаргу на постанову суду, тому він не позбавлений можливості забезпечити належним чином свій судовий захист .
Таким чином, апеляційний суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання про зупинення провадження у даній справі.
Тому, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні в провадженні відеофайли, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст.ст.245, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом; орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями ст.251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог п.2.5 Правил дорожнього руху водій зобов'язаний на вимогу працівників поліції пройти в установленому порядку медичне обстеження для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно з ч.1 ст.130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, є адміністративним правопорушенням і тягне за собою адміністративну відповідальність.
На думку апеляційного суду, розглядаючи дану справу про адміністративне правопорушення, суддя суду першої інстанції правильно встановив, що в діях ОСОБА_1 наявний склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.
Так, факт скоєння вказаного правопорушення за обставин, викладених у постанові судді, підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №330730 від 14 травня 2025 року , який за змістом відповідає вимогам статті 256 КУпАП і сумнівів не викликає, містить всі обставини, які складають об'єктивну сторону складу правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП (а.с.1);
- даними акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, який мав бути проведений у зв'язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів, згідно з яким ОСОБА_1 від проходження огляду відмовився (а.с. 4).
- відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції вбачається, що працівники поліції зупиняють т/з під керуванням ОСОБА_1 . Під час спілкування з водієм, у поліцейських виникла підозра, що останній керує т/з в стані алкогольного сп'яніння. У зв'язку із цим, йому було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння, проте останній відмовився проходити огляд як на місці зупинки, так і найближчому закладі охорони здоров'я.
Дослідивши вказані матеріали, в тому числі дослідивши зміст протоколу про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зазначені докази відповідають критеріям належності та допустимості, а в своїй сукупності також і достатності для підтвердження висновків суду першої інстанції про доведення винуватості ОСОБА_1 у порушенні вимог п.2.5 ПДР України, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у поза розумний сумнів.
Щодо твердження апелянта про те, що огляд військовослужбовця ЗСУ ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння проведений з істотним порушенням Порядку № 32 та вимог ст.266-1 КУпАП, відтак додані до протоколу докази слід визнати недопустимими, суд вважає необґрунтованими, оскільки положення ст.266-1 КУпАП не стосуються спеціального суб'єкту - водія транспортного засобу, а поширюються лише військовослужбовців за вчинення військових адміністративних правопорушень, зокрема ст.172-20 КУпАП. Отже, для військовослужбовців, які керують транспортним засобом застосовується загальний порядок проходження огляду на підставі ст.266 КУпАП, які проводять працівники поліції.
Крім того, слід зазначити, що відповідно до частини 1 статті 15 КУпАП військовослужбовці за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.
За встановлених обставин відсутні підстави для визнання огляду ОСОБА_1 недійсним на підставі частини 9 статті 266-1 КУпАП, як просить захисник.
Доводи апелянта про те, що відеозапис вказує на упередженість працівників поліції відносно ОСОБА_1 , апеляційний суд вважає надуманими, оскільки з відеозапису не вбачається упередженості працівників поліції. Крім цього матеріали справи не містять підтвердження оскарження дій працівників поліції стороною захисту.
Твердження апелянта про те, що працівники поліції не роз'яснили ОСОБА_1 ні загальної процедури проходження огляду, ні порядок застосування приладу Драгер, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки як вбачається з наявного у справі відеозапису, працівниками поліції було роз'яснено ОСОБА_1 порядок проходження огляду.
Доводи апелянта про те, що акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів не вручався ОСОБА_1 , то апеляційний суд зазначає, що акт огляду на стан сп'яніння не є єдиною підставою для визнання ОСОБА_1 винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, його вину було доведено в судовому засіданні сукупністю інших належних і допустимих доказів, які наведені вище, тому підстав скасовувати законну постанову суду не вбачає.
Твердження апелянта про те, що під час спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 була оголошена повітряна тривога та існувала реальна небезпека для життя та здоров'я, а працівники поліції знехтували цим та не забезпечили безпеки, порушивши вимоги Конституції України, апеляційний суд відхиляє, виходячи з наступного.
З наявного у справі відео вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння не тому, що була оголошена повітряна тривога в м.Суми, а тому, що відносно нього вже розглядається протокол про адміністративне правопорушення.
В даному випадку значення має направленість умислу особи, що притягується до адміністративної відповідальності та мотиви її дій, а саме відмови, які, як вбачається з відео, не були пов'язані з повітряною тривогою та необхідністю перерви в процесі огляду через необхідність пройти в укриття. Жодних клопотань з приводу необхідності надання йому можливості пройти в укриття ОСОБА_1 не заявляв.
Щодо клопотання захисника про застосування до ОСОБА_1 за аналогією закону ст..69 КК України та не призначення йому додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом строком 1 рік, то як вбачається з матеріалів справи, такі доводи вже заявлялись захисником в суді першої інстанції, вони були детально перевірені судом і з висновком якого погоджується і суд апеляційної інстанції про те, що аналогія закону застосовується виключно, якщо відповідні суспільні відносини нормативно не врегульовані, тобто існує прогалина у законодавстві. Однак, питання накладення адміністративного стягнення чітко врегульоване Главою 4 КУпАП і будь-якої прогалини в даному випадку не існує, як і підстав застосувати аналогію закону.
Санкцією ст.130 КУпАП передбачено єдине адміністративне стягнення для водіїв, а саме накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Тобто, позбавлення права керування транспортними засобами є основним, а не додатковим стягненням, а тому є обов'язковим до його накладення.
З'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, які узгоджуються між собою, апеляційний суд приходить до висновку про правильність та обґрунтованість висновку суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, що підтверджується відеозаписом з технічних засобів відеозапису працівників поліції.
Тому, переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду, викладені в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі, як про те ставить питання апелянт, ним не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено, а викладена позиція в апеляційній скарзі розцінюється судом апеляційної інстанції як захисна, та направлена на уникнення відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.
Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 судом першої інстанції накладено у межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП, з дотриманням вимоги статтей 33-35 КУпАП, і є достатнім для досягнення мети адміністративного стягнення, зокрема виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нею нових правопорушень.
Враховуючи викладене апеляційний суд вважає, що постанова суду є законною і обґрунтованою, а тому законних підстав для її скасування, як про це ставиться питання в апеляційній скарзі захисника не вбачається.
Керуючись ст. 294, 295 КУпАП України, -
Відмовити захиснику особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокату Шевченку Д.С. у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130КУпАП до моменту звільнення останнього з військової служби.
Постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 05 червня 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік, залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Шевченка Д.С. на цю постанову - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.