Справа №674/1435/25
Номер провадження 2/676/1013/26
09 квітня 2026 року Кам'янець-Подільський міськрайонний суд
Хмельницької області
в складі: головуючоїсудді - Швець О.Д.
з участю секретаря - Михайловської І.А.
розглянувши в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України в спрощеному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
ТОВ «Споживчий центр» звернулось з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позовних вимог ТОВ «Споживчий центр» зазначило, що 12.11.2024 року сторони уклали в електронній формі кредитний договір (оферта) №12.11.2024-100002425, за умовами якого товариство надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 6 000 грн строком на 140 днів. ОСОБА_1 зобов'язався повернути кредит до 31.03.2025 р, а також сплатити проценти за кредитом у розмірі 1% за один день користування кредитом і комісію за надання кредиту у розмірі 1200 грн. За кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання відповідач зобов'язався сплатити товариству неустойку у розмірі 60 грн. ОСОБА_1 не виконав зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку з чим станом на 15.08.2025 р виникла заборгованість у розмірі 18600 грн., із яких 6000 грн. тіло кредиту, 8400 грн. проценти, 1200 грн. комісія, 3000 грн. неустойка.
За таких обставин ТОВ «Споживчий центр» просило суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь 18600 грн. заборгованості за кредитним договором.
Рух справи.
Ухвалою Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 20 жовтня 2025 року розгляд справи призначений в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін.
Ухвалою Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 20 жовтня 2025 року витребувано у АТ КБ «Приватбанк» (ЄДРПОУ: 14360570, адреса: 01001, Україна, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок, 1д) інформацію: чи емітувалась (видавалась) банківська картка № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ); інформацію про рух коштів по банківському рахунку № НОМЕР_1 за 12.11.2024 р.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи у його відсутності, позов підтримує, просить задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився. Причини неявки не повідомив, про час і місце розгляду справи повідомлений своєчасно належним чином судовою повісткою відповідно до п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України.
За відсутності сторін, суд вважає за можливе проводити розглядсправи за наявними в матеріалах справи доказами у відповідності до ст. 279 ЦПК України.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали цивільної справи в повному обсязі суд встановив наступне.
Фактичні обставини справи.
Судом встановлено, що 31 травня 2024 року ТОВ «Споживчий центр» і ОСОБА_1 уклали в електронній формі кредитний договір №12.11.2024-100002425, за умовами якого товариство надало відповідачу кредит у розмірі 6 000 грн. строком на 140 днів, а відповідач зобов'язався повернути кредит до 31.03.2025 р та сплатити проценти в розмірі 1% за один день користування кредитом згідно з графіком платежів, з сплатою комісії в розмірі 1200 грн. та неустойки в розмірі 60 грн за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного зобов'язання.
Кредитний договір укладений сторонами дистанційно шляхом подання ТОВ «Споживчий центр» пропозиції укласти договір (оферти) та прийняття ОСОБА_1 указаної пропозиції (акцепту).
При цьому відповідач підписав підтвердження укласти кредитний договір одноразовим ідентифікатором Е876.
Того ж дня ТОВ «Споживчий центр» перерахувало кредитні кошти на банківський рахунок ОСОБА_1 на платіжну картку НОМЕР_3 (номер транзакції в системі iPay.ua - НОМЕР_4 , призначення платежу: видача за договором кредиту № 12.11.2024-100002425).
Таким чином банк виконав свої зобов'язання по договору №12.11.2024-100002425.
Відповідач не виконав зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку з чим станом на 15.08.2025 р. виникла заборгованість у розмірі 18600 грн, із яких 6000 грн. тіло кредиту, 8400 грн. проценти, 1200 грн. комісія, 3000 грн. неустойка.
Норми права, застосовані судом, мотиви суду.
Згідно з частини 1 статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно статті 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв, ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплачені відсотки.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону).
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Мотиви суду.
Зібрані докази вказують на те, що ТОВ «Споживчий центр» і ОСОБА_1 уклали в електронній формі кредитний договір, який підписаний сторонами електронним підписом. Відповідач підписав цей договір одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) Е876, направленим ТОВ «Споживчий центр» на його телефонний номер.
Отже, ТОВ «Споживчий центр» і ОСОБА_1 у письмовій формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору, зокрема, щодо розміру кредиту, порядку його надання та повернення, строку кредитування, порядку нарахування та сплати процентів, підстав і розміру комісії, прав та обов'язків сторін, відповідальності за порушення умов договору тощо.
На виконання кредитного договору ТОВ «Споживчий центр» перерахувало грошові кошти в сумі 6000 грн на на платіжну картку НОМЕР_3 (номер транзакції в системі iPay.ua - 564753711, призначення платежу: видача за договором кредиту № 12.11.2024-100002425).
Згідно інформації АТ КБ «Приватбанк» № 20.1.0.0.0/7-260306/56822-БТ від 10.03.2026 р. на ім'я ОСОБА_1 ( НОМЕР_5 ) банком було емітовано карту № НОМЕР_3 . Згідно виписки по рахунку 12.11.2024 р. на зазанчену карту було зараховано 6 000 грн.
Відповідно довідки-розрахунок про стан заборгованості за кредитним договором № 12.11.2024-100002425 складає: 6000 грн. основний борг, 8400 грн. проценти (нараховані за період з 12.11.2024 р. по 31.03.2025 р.), 1200 грн. комісії, 3000 грн. неустойки, разом 18 600 грн.
Після закінчення строку кредитування ОСОБА_1 не повернув кредитні кошти та не сплатив нараховані проценти, внаслідок чого виникла заборгованість.
За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідач не виконав зобов'язання за кредитним договором, а тому з нього на користь ТОВ «Споживчий центр» слід стягнути 6000 грн. основний борг, 8400 грн. проценти (нараховані за період з 12.11.2024 р. по 31.03.2025 р.), 1200 грн. комісії.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання, обслуговування кредиту.
Розрахунок заборгованості відповідач не спростував.
Відповідно до частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пунктом 7.6 укладеного між сторонами кредитного договору передбачено, що у випадку невикоанння/неналежного виконання позичальником будь-яких грошових зобов'язань за договором кредитодавець залишає за собою право нарахування неустойки, розмір якої встановлюється у Заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти. Максимальний розмір неустойки встановлюється законом.
Відповідно до Закону України від 15 березня 2022 року №2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 18, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється, зокрема, від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року на всій території України введено воєнний стан, строк якого неодноразово продовжувався і який безперервно триває по теперішній час.
Відповідно до позиції Верховного Суду, що викладена в постановах від 31січня 2024 року у справі № 183/7850/22 та від 28 листопада 2024 року у справі №756/8788/22, тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань. Така особливість проявляється:1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки, зокрема договір позики, кредитний договір, у тому числі договір про споживчий кредит;3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).
Таким чином позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
З огляду на викладене в задоволенні позовних вимог про стягнення неустойки слід відмовити.
Враховуючи, що договір є обов'язковим до виконання, відповідач належним чином не виконав свої зобов'язання за кредитним договором, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.
Судові витрати.
У відповідності до п. 3. ч. 2, ч. 13 ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно обсягу задоволених вимог (83,87%) в розмірі 2031,67 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 19, 76-81, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 280, 282 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором №12.11.2024-100002425 від 12 листопада 2024 року в сумі 15600,00 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту 6000,00 гривень, по відсотках 8400,00 гривень, 1200,00 грн. комісія.
В задоволені вимог про стягнення неустойки - відмовити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» витрати по сплаті судового збору в сумі 2031 грн. 67 коп.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», юридична: адреса м. Київ, 01032 вул. Саксаганського, 133-А, ЄДРПОУ: 37356833.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданною протягом 30 днів з дня його проголошення.
Повний текст судового рішення складено 09 квітня 2026 року.
Суддя Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Швець О.Д.