Справа № 609/363/26
3/609/115/2026
04 травня 2026 року
Суддя Шумського районного суду Тернопільської області Харлан М.В., розглянувши матеріали, які надійшли від СПД № 2 (м. Шумськ) Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, зареєстровану та проживаючу: АДРЕСА_1 , непрацюючу, паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 ,
за ч.2 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ч.2. ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ОСОБА_1 , повторно протягом року, ухилилася від виконання, передбачених ст.150 Сімейного Кодексу України, обов'язків щодо виховання свого малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в наслідок чого останній з 03.03.2026р. по 02.04.2024р. пропустив без поважних причин навчання у Шкроботівській філії Великодедеркальського ОЗЗСО, що знаходиться за адресою: вул. Шкільна, 4 с. Шкроботівка Кременецького району Тернопільської області, за що відповідальність передбачена ч.2 ст.184 КУпАП.
Крім того, ОСОБА_1 , повторно протягом року, ухилилася від виконання, передбачених ст.150 Сімейного Кодексу України, обов'язків щодо виховання свого малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в наслідок чого останній з 03.03.2026р. по 02.04.2024р. пропустив без поважних причин навчання у Шкроботівській філії Великодедеркальського ОЗЗСО, що знаходиться за адресою: вул. Шкільна, 4 с. Шкроботівка Кременецького району Тернопільської області, за що відповідальність передбачена ч.2 ст.184 КУпАП.
Враховуючи, що по даним матеріалам про адміністративні правопорушення притягується до адміністративної відповідальності одна і та ж особа, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи по суті, провадження у справах про адміністративні правопорушення № 609/363/26 (провадження №3/609/115/2026) та № 609/364/26 (провадження №3/609/116/26) щодо ОСОБА_1 підлягають об'єднанню в одне провадження.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про причини неявок не повідомила, хоча належно сповіщався про час і місце розгляду справи.
Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП України, справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Як зазначає Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», в силу вимог частини 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням частини 1 ст. 6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Суддя бере до уваги те, що ОСОБА_1 було достеменно відомо про складення щодо неї протоколів про адміністративні правопорушення за ч.2 ст.184 КУпАП.
Таким чином, враховуючи положення статті 129 Конституції України, якою визначено, що одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для розгляду справи у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на підставі наявних матеріалів.
При вирішенні питання про розгляд даної справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд також враховує положення ст.268 КУпАП, згідно яких адміністративні правопорушення за ч.2 ст.184 КУпАП не відноситься до правопорушень, по яким є обов'язковою присутність в судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та оцінивши їх у відповідності до положень ст.252 КУпАП, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Ст. 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Ст. 280 КУпАП визначено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясовується, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно з ч.2 ст.150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний, матеріальний та моральний розвиток.
Частиною 4 ст.155 СК України встановлено, що ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Частиною 2 ст.184 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за ухилення батьків від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, вчинене повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
Судом встановлено, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.184 КУпАП, повністю доведена матеріалами справи, зокрема: протоколами про адміністративні правопорушення серії ВАД №745657 від 02.04.2026р., серії ВАД №745658 від 02.04.2026р., листом голови Великодедеркальської сільської ради № 406 від 04.03.2026р., повідомленням деректора Великодедеркальського ЗЗСО I-III степенів № 02.03-04/42 від 03.03.2026р., письмовими поясненнями ОСОБА_1 ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від 02.04.2026р., довідкою директора Великодедеркальського ЗЗСО I-III степенів № 03-04/77 від 02.04.2026р., копіями свідоцтв про народження ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , копією постанови Шумського районного суду Тернопільської області № 609/131/26 від 26.02.2026р., відповідно до якої ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді попередження.
За даних обставин, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто ухилення батьків від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, вчинене повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
Переконливих доводів, які б спростовували зазначений висновок суду і були підставами для закриття провадження в справі, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.184 КУпАП, при розгляді справи не встановлено.
Відповідно до ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
При накладенні адміністративного стягнення, відповідно до ст.33 Кодексу України про адміністративні правопорушення, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушниці, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, у відповідності з вимогами ст.36 КУпАП, у виді штрафу.
Таке стягнення, буде достатньою мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень, як самою порушницею, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування.
Також, враховуючи вимоги ст. 40-1 КУпАП, вважаю за необхідне стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення.
Керуючись ст. 33, 34, 35, ч.2 ст. 184, ст. 283, 284, 287, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,-
Об'єднати справи про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.184 КУпАП, а саме 609/363/26 (провадження №3/609/115/2026) та № 609/364/26 (провадження №3/609116/2026), в одне провадження, присвоївши об'єднаним справам № 609/363/26 (провадження №3/609/115/2026).
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення і накласти на неї адміністративне стягнення, у відповідності з вимогами ст.36 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.
Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення в розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Шумський районний суд Тернопільської області.
Штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується подвійний штраф в дохід держави.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці з дня її винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 КУпАП перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Суддя: М. В. Харлан