29.04.2026 Справа №607/9185/26 Провадження №1-кс/607/3157/2026
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурораОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі клопотання старшого слідчого ВРЗЗКС СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арештувідносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Березне Рівненської області, українки, громадянки України, зареєстрованої в АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України,
Старший слідчий ВРЗЗКС СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 , в межах кримінального провадження №12025141360000948 від 12.05.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 320, ч. 1 ст. 321 КК України, звернувся до слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з клопотанням, в якому просить застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту та покласти на підозрювану ОСОБА_4 наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду; здати на зберігання до органів ДМС України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; утримуватися від спілкування з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 щодо обставин кримінального правопорушення; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
В обґрунтування клопотання сторона обвинувачення посилається на те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України, а також існують ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, при цьому застосування щодо підозрюваної більш м'якого запобіжного заходу, ніж цілодобовий домашній арешт, не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за її поведінкою, забезпечити виконання покладених обов'язків, та запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав вказане клопотання з мотивів, наведених у ньому. Додатково повідомив, що ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , з якими він просить обмежити ОСОБА_4 у спілкуванні, є підозрюваними у цьому ж кримінальному провадженні.
Захисник - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання слідчого, зазначивши про необґрунтованість пред'явленої ОСОБА_4 підозри, при цьому звернув увагу на те, що протоколи НСРД не можуть бути взяті до уваги, оскільки слідчому судді не надано ухвал апеляційного суду. Також зазначив про відсутність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. За вказаних обставин просить застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 більш м'який запобіжний захід.
Підозрювана ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримала думку свого захисника.
Перевіривши надані матеріали, клопотання та дослідивши докази, заслухавши думку прокурора, підозрюваної, захисника, слідчий суддя доходить таких висновків.
Згідно ст.2 КПК України, завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно ст.176 КПК України у кримінальному провадженні можуть бути застосовані такі запобіжні заходи як особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою, при цьому їх наведено в порядку зростання ступеню суворості.
Відповідно до ч.4 ст.176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, у тому числі наявність в нього родини утриманців; наявність постійного місця проживання у підозрюваного; наявність судимостей; репутацію підозрюваного та майновий стан (ч. 1 ст. 178 КПК України).
Слідчий суддя встановив, що в провадженні СУ ГУНП в Тернопільській області перебуває кримінальне провадження № 12025141360000948 від 12.05.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 320, ч. 1 ст. 321 КК України.
Так, в невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 08.10.2025, у ОСОБА_7 , в порушення вимог ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15 лютого 1995 року із змінами та доповненнями, виник злочинний умисел, направлений на незаконне придбання, зберігання з метою збуту та збут наркотичного засобу, обіг якого обмежено - подрібнене листя рослин Mitragyna speciose (Kpaтom (kratom, ketum, biak).
ОСОБА_7 , усвідомлюючи, що самостійно реалізувати свій злочинний умисел він не в змозі, переслідуючи мету збагачення та незаконного отримання прибутків від незаконного придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконного збуту наркотичних засобів, вирішив підшукати співучасників даної злочинної діяльності, а саме осіб, які б зберігали подрібнене листя рослин Mitragyna speciose (Kpaтoм (kratom, ketum, biak) та збували його у приміщенні магазину «Стопка Чаю», що розташований за адресою м. Рівне, вул. С. Петлюри, 6Б, запропонував здійснювати дану діяльність ОСОБА_4 .
Переслідуючи мету незаконного збагачення, ОСОБА_4 на пропозицію ОСОБА_7 погодилась та вступила з ним у злочинну змову.
Так, точної дати досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_7 у невстановлених досудовим розслідуванням осіб придбав наркотичний засіб, обіг якого обмежено - подрібнене листя рослин Mitragyna speciose (Крaтoм (kratom, ketum, biak) та в подальшому передав ОСОБА_4 для збуту.
Після чого ОСОБА_4 , маючи в наявності отриманий від ОСОБА_7 наркотичний засіб, дотримуючись засобів конспірації, зберігала його з метою збуту певному колу осіб, за адресою АДРЕСА_3 та по місцю проживання за адресою АДРЕСА_2 .
Для підтримання постійного зв'язку і координації спільних дій, з метою конспірації, а також недопущення викриття злочинної діяльності правоохоронними органами, спілкування між учасниками групи велося у месенджері «Telegram».
Реалізуючи свій злочинний умисел, в період з серпня 2025 року, точної дати досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_7 через Інтернет мережу у невстановлених досудовим розслідуванням осіб придбав наркотичний засіб, обіг якого
обмежено - подрібнене листя рослин Mitragyna speciose (Кратом (kratom, ketum, biak), який отримував з використанням послуг TОB «Нова Пошта» та в подальшому передав ОСОБА_4 для збуту.
В подальшому ОСОБА_4 , маючи в наявності отримане від ОСОБА_7 подрібнене листя рослин Mitragyna speciose (Кратом (kratom, ketum, biak), який відноситься до наркотичного засобу, обіг якого обмежено, масою в перерахунку на суху речовину 798,3828 грама, дотримуючись засобів конспірації зберігала його з метою збуту визначеному ОСОБА_7 колу осіб у приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що розташований за адресою АДРЕСА_3 , та у квартирі АДРЕСА_4 .
Зокрема, у приміщенні магазину «Стопка Чаю», що розташований за адресою м. Рівне, вул. С. Петлюри, буд. №6Б, ОСОБА_4 за попередньою змовою із ОСОБА_7 , протягом невстановленого досудовим розслідуванням часу незаконно зберігала з метою збуту скляні ємкості та полімерні упакування із подрібненим листям рослин Mitragyna speciose (Kpaтom (kratom, ketum, biak), який відносить до наркотичного засобу, обіг якого обмежено, масою в перерахунку на суху речовину 787,7012 грама.
Окрім цього, у квартирі АДРЕСА_4 , ОСОБА_4 за попередньою змовою із ОСОБА_7 , протягом невстановленого досудовим розслідуванням часу незаконно зберігала з метою збуту скляні ємкості та полімерні упакування із подрібненим листям рослин Mitragyna speciose (Крaтoм (kratom, ketum, biak), який відносить до наркотичного засобу, обіг якого обмежено, масою в перерахунку на суху речовину 10,6816 грама.
24.04.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України.
Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02.04.2026 у справі № 607/6885/26 строк досудового розслідування продовжено до дев'яти місяців.
На переконання слідчого судді обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема: витягом з ЄРДР №12025141360000948 від 12.05.2025; протоколами за результатами проведення НСРД - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 15.10.2025, 07.11.2025; протоколами обшуку від 08.10.2025; протоколом огляду мобільного телефону від 17.10.2025; висновками експерта судової експертизи матерів, речовин та виробів №СЕ-19/120-25/12864НЗПРП від 31.10.2025, №СЕ-19/120-25/12921НЗПРП від 31.10.2025, №СЕ-19/120-25/12899НЗПРП від 29.10.2025, №СЕ-19/120-25/13110НЗПРП від 24.11.2025, №СЕ-19/120-25/12898НЗПРП від 30.10.2025, №СЕ-19/120-2513024НЗПРП від 06.11.2025, №СЕ-19/120-25/12937НЗПРП від 03.12.2025; іншими матеріалами кримінального провадження.
Зазначені відомості у сукупності з інформацією, викладеною у дослідженому під час судового засідання повідомленні про підозру, вважаються переконливими для слідчого судді в тому, що відповідні кримінальні правопорушення могли бути вчинені, а надані слідчим до клопотання відомості в достатній мірі вказують на можливість вчинення підозрюваною ОСОБА_4 кримінальних правопорушень.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які наведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах.
Водночас слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (рішення № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року) суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
В свою чергу, підозрюваною не наведено обставин, які б очевидно та беззаперечно вказували на її непричетність до злочину, у вчиненні якого їй повідомлено про підозру, або необґрунтованість повідомленої підозри, а за такого на цій стадії досудового розслідування відсутні підстави вважати, що повідомлення про підозру є вочевидь необґрунтованим.
Таким чином, на переконання слідчого судді, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України. Водночас до зауважень захисника щодо необґрунтованості пред'явленої ОСОБА_4 підозри та відсутності підстав для врахування протоколів НСРД при доведенні винуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, слідчий суддя ставиться критично, оскільки питання щодо допустимості доказів вирішується судом під час судового розгляду, а не на стадії досудового розслідування та не належить до повноважень слідчого судді.
Також за результатами розгляду клопотання, слідчий суддя доходить висновку, що дослідженими матеріалами та прокурором у судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ризиком того, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду є те, що вона обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України, які є особливо тяжкими злочинами, оскільки за їх вчинення передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна. Усвідомлюючи тяжкість вчинення кримінальних правопорушень та розмір покарання, яке їй загрожує, може умисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду як на території України так і поза її межами з метою уникнення від відповідальності. Крім того, призначення навіть мінімального покарання, за умови доведеності її вини у вчиненні інкримінованого діяння, може стати підставою та мотивом для її переховування від органів досудового розслідування та суду.
Також існує ризик незаконного впливу на учасників кримінального провадження, а саме свідків та інших підозрюваних. При цьому слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від цих осіб у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
За таких обставин, ризик впливу на вказаних осіб існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від таких осіб та дослідження їх судом.
При цьому, на думку слідчого судді, підозрювана матиме змогу незаконно впливати на інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадження, а саме ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , місця проживання яких їй відомі, з метою дачі ним неправдивих показів або відмови від добровільно наданих показань. Аналогічним чином ОСОБА_4 зможе впливати на ще невстановлених та недопитаних по обставинах кримінального провадження свідків, а також на понятих, експертів та спеціалістів з метою дачі ними неправдивих, неповних показів, відмови від раніше наданих показань або умисного ухилення ними від явки до органу досудового розслідування та суду для надання показань.
Крім того підозрювана може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки на даний час є невстановленим місце придбання або виготовлення підозрюваними наркотичних засобів.
Також оскільки предметом посягання у даному кримінальному провадженні є наркотичні засоби, незаконний обіг яких має системний характер, що дає підстави вважати високою ймовірність вчинення ОСОБА_4 інших кримінальних правопорушень чи продовження злочинної діяльності.
Таким чином, під час розгляду клопотання сторона обвинувачення довела існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що відповідно до п. 2 ч.1 ст.194 КПК України, є підставою для застосування запобіжного заходу.
Окрім цього, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється (ст. 178 КПК України).
Відповідно ч.ч. 1, 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
У п. 104 рішення ЄСПЛ у справі «Бузаджі проти Республіки Молдова» від 05.07.2016 зазначено, що домашній арешт з огляду на його рівень і напруженість вважається позбавленням свободи у розумінні статті 5 Конвенції. Цей спосіб позбавлення свободи вимагає існування відповідних і належних підстав, як і тримання під вартою під час досудового слідства. Він уточнив, що поняття «рівень» і «напруженість» у його практиці, як критерії застосовності статті 5 Конвенції, стосується тільки рівня обмеження свободи пересування, а не відмінностей за рівнем комфорту або у внутрішньому режимі у різних місцях позбавлення волі. Тому Суд застосовує ті самі критерії щодо позбавлення свободи незалежно від місця тримання заявника під вартою ( 104, 113, 114 рішення ЄСПЛ у справі «Бузаджі проти Республіки Молдова» від 05.07.2016 та п. 212 рішення у справі «Развозжаєв проти Росії та України та Удальцов проти Росії» від 19.11.2019.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту підозрюваній ОСОБА_4 суд враховує вимоги п.п.3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Таким чином, з урахуванням обставин, що встановлені у ході розгляду клопотання, слідчий суддя вважає, що в задоволенні клопотання захисника підозрюваної про застосування більш м'якого запобіжного заходу слід відмовити, а клопотання слідчого - задовольнити та застосувати щодо підозрюваноїОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, який на думку слідчого судді, буде необхідним для забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків та запобігання існуючим ризикам і буде пропорційним, співмірним та таким, що не становитиме надмірний тягар, не суперечитиме КПК України, водночас більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам.
З урахуванням обставин справи, особи підозрюваної, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у виді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом заборони залишати житло цілодобово, за виключенням відвідування медичних закладів за необхідності та крім випадків повітряної тривоги для прямування в укриття та перебування в ньому, та покладення обов'язків у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України.
При цьому з урахуванням застосування до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, що за своєю суттю передбачає заборону залишати житло в будь-який час доби, слідчий суддя вважає зайвим покладення обов'язку, передбаченого п. 1 ч. 5 ст. 194 КПК України (не відлучатися із населеного пункту), оскільки останній повністю охоплюється застосованим запобіжним заходом.
Згідно з ч. 6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
Обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців (ч. 7 ст. 194 КПК України).
Керуючись ст.ст.177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 205, 372, 395 КПК України, слідчий суддя -
В задоволенні клопотання захисника підозрюваної - адвоката ОСОБА_5 про застосування до підозрюваної ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу - відмовити.
Клопотання старшого слідчого ВРЗЗКС СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Заборонити підозрюваній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 (за виключенням відвідування медичних закладів за необхідності та крім випадків повітряної тривоги для прямування в укриття та перебування в ньому).
Покласти на підозрювану ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утриматися від спілкування з підозрюваними ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 щодо обставин кримінального правопорушення;
- здати на зберігання в УДМС в Тернопільській області свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваній ОСОБА_4 , що працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Роз'яснити підозрюваній ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених на неї обов'язків, до неї може бути застосований більш суворий запобіжний захід.
Встановити строк дії ухвали до 23 год. 59 хв. 28.06.2026.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвалу про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту передати на виконання до СУ ГУНП в Тернопільській області.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1