29.04.2026 Справа №607/9524/26 Провадження №1-кс/607/3273/2026
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурораОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі клопотання слідчого СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні№12024211040001009 від 21.04.2024 стосовно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тернополя, українця, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України,
Слідчий СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 , звернулась до слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів щодо підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12024211040001009 від 21.04.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України.
В обґрунтування клопотання сторона обвинувачення посилається на те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, а також зазначає про існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальна правопорушення. З урахуванням викладеного, даних про особу підозрюваного ОСОБА_4 , на думку слідчого, є підстави вважати, що менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити уникнення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та виконання покладених на підозрюваного ОСОБА_4 процесуальних обов'язків, тому йому необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та на підставі ч. 3 ст. 183 КПК України визначити розмір застави.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав вказане клопотання з мотивів, наведених у ньому,уточнив в частині покладення обов'язку утримуватися від спілкування з потерпілими ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та свідками ОСОБА_9 , ОСОБА_10 . Додатково повідомив, що ОСОБА_4 не ухилявся від органу досудового розслідування, а перебував на військовій службі за призовом під час мобілізації, при цьому відомості про те, що він самовільно залишив військову частину, у сторони обвинувачення відсутні.
Захисник - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні клопотання слідчого та застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою. При цьому просить врахувати те, що кримінальне провадження триває з 2024 року, а тому вважає недоведеними ризики, зазначені стороною обвинувачення. Окрім того просить взяти до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_4 відшкодував завдану потерпілому ОСОБА_7 шкоду, є військовослужбовцем та учасником бойовий дій.
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав думку свого захисника, зазначивши, що він був мобілізований до складу Збройних сил України та тимчасово знаходився на лікуванні, проте має намір продовжити військову службу.
Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши додані до клопотання документи, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно ст.2 КПК України, завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно ст.176 КПК України у кримінальному провадженні можуть бути застосовані такі запобіжні заходи як особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою, при цьому їх наведено в порядку зростання ступеню суворості.
Відповідно до ч.4 ст.176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, у тому числі наявність в нього родини утриманців; наявність постійного місця проживання у підозрюваного; наявність судимостей; репутацію підозрюваного та майновий стан (ч. 1 ст. 178 КПК України).
Слідчий суддя встановив, що слідчим відділом Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні кримінальне провадження № 12024211040001009 від 21.04.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України.
23.07.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України.
29.07.2024 постановою слідчого СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_11 зупинено досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024211040001009 від 21.04.2024 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, у зв'язку із перебуванням ОСОБА_4 на військовій службі.
29.04.2026 постановою слідчого СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024211040001009 від 21.04.2024 відновлено.
На думку слідчого судді, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, що підтверджується зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: витягом з ЄРДР №12024211040001009 від 21.04.2024; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 та потерпілого ОСОБА_7 від 23.04.2024, 17.05.2024; протоколом огляду предмету від 06.05.2024; протоколом огляду місця події від 16.05.2024; висновком експерта №СЕ-19/120-24/7166-Д від 19.06.2024; протоколами допиту свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 від 29.05.2024, 22.07.2024; іншими матеріалами кримінального провадження.
Також за результатами розгляду клопотання, слідчий суддя доходить висновку, що дослідженими матеріалами та прокурором у судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Такий висновок ґрунтується на тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років. На думку слідчого судді, зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні вказаних ризиків.
Крім того, при встановленні наявності ризику впливу на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні слідчий суддя також виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від цих осіб у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
За таких обставин, ризик впливу на вказаних осіб існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від таких осіб та дослідження їх судом.
Також, на переконання слідчого судді, ризик вчинення ОСОБА_4 іншого кримінального правопорушення підтверджується тим, що підозрюваний раніше вчиняв умисні корисливі злочини проти власності, однак належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, а також вчинив нові корисливі злочини проти власності під час іспитового строку. Вказане свідчить про стійку протиправну поведінку підозрюваного, його підвищену суспільну небезпеку та схильність до вчинення злочинів.
При цьому в клопотанні слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, зазначивши що інші, більш м'які запобіжні заходи не забезпечать можливості запобігти існуючим ризикам.
Разом з тим, вивченням особи підозрюваного, під час розгляду клопотання, слідчим суддею вивчається можливість застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризиків, наведених слідчим у клопотанні та зазначених прокурором у судовому засіданні. Так, в ході судового розгляду встановлено, що з моменту вчинення кримінального правопорушення пройшло два роки, ОСОБА_4 відшкодував завдану потерпілому ОСОБА_7 шкоду, від органу досудового розслідування не ухилявся, а перебував на військовій службі за призовом під час мобілізації, має намір повернутися до військової служби.
Зважаючи на наведене вище, за наслідками встановлених обставин за результатами розгляду клопотання, враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_4 , беручи до уваги недоведення прокурором недостатності застосування більш м'якого запобіжного заходу, відсутність належного обґрунтування підстав для втручання у право ОСОБА_4 на свободу, шляхом застосування запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, а також те, що Європейський суд з прав людини та ст. 9 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права зазначають, що існує презумпція на користь звільнення особи з-під варти, тобто, утримання під вартою осіб, які чекають судового розгляду, не повинно бути загальним правилом і, коли відсутні конкретні дані, які б дозволяли дійти ґрунтованого висновку, що особа з великою ймовірністю вчинить дії, передбачені ст.177 КПК України, слід вважати, що такі ризики взагалі відсутні, або є настільки мінімальними, що не дають виключних підстав для застосування до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя приходить до висновку, що у відповідності до ч.4 ст.194 КПК України щодо підозрюваного слід обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту, оскільки саме цей запобіжний захід забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та попередить вчинення ним дій, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.
При цьому, слідчий суддя зазначає, що сам по собі факт підозри ОСОБА_4 у вчиненні тяжкого злочину (ч.4 ст.185 КК України) не є достатньою підставою для застосування до нього найбільш суворого виняткового запобіжного заходу.
Отже, на підставі викладеного, слідчий суддя вважає, що у даному кримінальному провадженні, з урахуванням вищевикладеного, встановленим слідчим суддею ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України, можливо дієво запобігти шляхом застосування іншого запобіжного заходу, який не є виключним за своєю суворістю.
Відповідно ч.ч. 1, 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
У п. 104 рішення ЄСПЛ у справі «Бузаджі проти Республіки Молдова» від 05.07.2016 р. зазначено, що домашній арешт з огляду на його рівень і напруженість вважається позбавленням свободи у розумінні статті 5 Конвенції. Цей спосіб позбавлення свободи вимагає існування відповідних і належних підстав, як і тримання під вартою під час досудового слідства. Він уточнив, що поняття «рівень» і «напруженість» у його практиці, як критерії застосовності статті 5 Конвенції, стосується тільки рівня обмеження свободи пересування, а не відмінностей за рівнем комфорту або у внутрішньому режимі у різних місцях позбавлення волі. Тому Суд застосовує ті самі критерії щодо позбавлення свободи незалежно від місця тримання заявника під вартою ( 104, 113, 114 рішення ЄСПЛ у справі «Бузаджі проти Республіки Молдова» від 05.07.2016 р. та п. 212 рішення у справі Развозжаєв проти Росії та України та Удальцов проти Росії від 19.11.2019 р.).
Таким чином, з урахуванням обставин, що встановлені у ході розгляду клопотання слідчий суддя вважає, що застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання існуючим ризикам і буде пропорційним, співмірним та таким, що не становитиме надмірний тягар, не суперечитиме КПК України, оскільки саме цей запобіжний захід дасть можливість уникнути настання існуючих ризиків та забезпечить виконання покладених на підозрюваного ОСОБА_4 процесуальних обов'язків.
З урахуванням обставин справи, особи підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у виді домашнього арешту за адресою по місцю проживання: АДРЕСА_2 , шляхом заборони залишати житло цілодобово.
Згідно з ч. 6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
Обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців (ч. 7 ст. 194 КПК України).
За таких обставин клопотання слідчого до задоволення не підлягає.
Керуючись ст.ст.177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 205, 372, 395 КПК України, слідчий суддя -
В задоволенні клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Заборонити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 (за виключенням відвідування медичних закладів за необхідності та крім випадків повітряної тривоги для прямування в укриття та перебування в ньому).
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утриматися від спілкування з потерпілими ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та свідками ОСОБА_9 , ОСОБА_10 щодо обставин кримінального правопорушення;
- здати на зберігання в УДМС в Тернопільській області свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід.
Встановити строк дії ухвали до 23 год. 59 хв. 20.06.2026.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвалу про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту передати на виконання до СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1