Виноградівський районний суд Закарпатської області
Справа № 299/44/26
Номер рядка звіту 285
01.04.2026 м.Виноградів
Виноградівський районний суд, Закарпатської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора Виноградівського відділу Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , обвинуваченого та його захисника адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Виноградів обвинувальний акт в кримінальному провадженні, внесеного 02.10.2025р. до ЄРДР за №12025071080000594 по обвинуваченню-
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , українець, громадянин України, одружений, не працюючий, з середньою освітою, не працює, раніше не судимий,
за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України;
В провадженні Виноградівського районного суду перебуває зазначений обвинувальний акт.
Прокурор в підготовчому провадженні просить суд постановити ухвалу про призначення судового розгляду справи на підставі даного обвинувального акту, вважаючи, що під час досудового розслідування були дотриманні вимоги КПК України, підстав для закриття провадження чи повернення обвинувального акту не вбачає, одночасно заперечував проти повернення обвинувального акту прокурору, оскільки зазначені захисником в клопотанні питання можливо усунути під час судового слідства.
Захисник обвинуваченого, якого підтримав і обвинувачений, заявив клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, з підстав невідповідності обвинувального акту вимогам КПК України,
Так, обґрунтовуючи свої вимоги захисник вказує, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України, тобто в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації. Станом на 2004р., коли ОСОБА_5 вчинив тяжкий злочин, та на сьогодні - 2026р., він не вважається військовозобов'язаним, так, як був виключений з військового обліку за п. 6 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», в редакції 2016 р., коли вчинила злочин вперше, а закон зворотної сили не має.
Виключений з військового обліку засуджений не відноситься до жодної із зазначених у Законі України «Про військовий обов'язок і військову службу» категорій, зокрема не є військовозобов'язаним, не перебуває в запасі, оскільки виключений з обліку у 2016р., а підтверджуючих документів про взяття його на облік знову, немає.
Захисник вказує, що після виключення з військового обліку особа перестає бути військовозобов'язаним, а тому на неї не поширюються закони про військовий обов'язок та військову службу. Зокрема, така особа не може бути призвана під час мобілізації, не зобов'язана проходити ВЛК, оновлювати облікові дані, їй не можна вручити повістку. Рішення про виключення з військового обліку є остаточним - особа не повинна знову ставати на військовий облік, окрім випадку, коли вона робить це добровільно, та якщо Заяву на взяття її на військовий облік особи до ТЦК та СП не подавала. Обов'язку самостійно оновити персональні дані для виключених із військового обліку осіб, нормативно-правовими актами не встановлено. Згідно з законодавством, взяттю на військовий облік військовозобов'язаних підлягають громадяни, які були зняті, звільнені, але не виключені з військового обліку. Якщо особу було саме виключено з військового обліку, то повторному взяттю на такий облік вона не підлягає.
Європейський суд з прав людини зазначає, що принцип унеможливлення зворотної дії закону в часі не застосовується тільки, коли нове законодавство ставить особу в сприятливіший стан.
Конституційний Суд України встановив, що існуюче становище людини не повинно бути погіршено прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно- правового акту.
Тож повторне взяття особи на військовий облік, на підставі нових законів, якщо її вже було виключено з обліку остаточно в 2016р. за підставою вчинення раніше тяжкого та особливо тяжкого злочину, є дією, яка погіршує її існуюче становище, та є обмеженням її конституційних прав і свобод.
Відповідно до статті 58 Конституції України, Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Відповідно до статті 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод, але тільки не передбачені зокрема статтею 58 цієї Конституції.
На підставі наведеного захист стверджує, що відсутність повної, вичерпної інформації про характер, обсяг і причини обвинувачення для відповідної можливості реалізації свого права на захист та підготовку до нього впливають на право обвинуваченого на захист, який гарантується ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду.
В рішенні Європейського суду з прав людини, яке є джерелом права в Україні, по справі «Абрамян проти Росії» від 09 жовтня 2008 року, справі «Камасінскі проти Австрії», «Матточіа проти Італії» від 25 липня 2000 року, зазначено, що відповідно до п.З ст.6 Конвенції необхідно приділяти особливу увагу роз'ясненню обвинувачення особі, стосовно якої порушено кримінальну справу, що не було зроблено прокурором і, в підтвердження цього, прокурором не надавався протокол такої процесуальної дії, як роз'яснення висунутого обвинувачення ОСОБА_5 .
Окрім того, обвинувальний акт не відповідає вимогам ч.2 ст.291 КПК України, оскільки в порушення вимог п.1 ч.2 ст.291 КПК України в обвинувальному акті відсутнє найменування кримінального провадження, а лише його номер, навіть без посилання на те, що це номер, який відповідає нумерації реєстрації кримінальних правопорушень у Єдиному реєстрі досудових розслідувань. Обвинуваченому це ні про що не говорить, бо доступу до ЄРДР він не має і зі змістом інформації, викладеній у ньому, не знайомий; в порушенні вимог п.2 ч.2 ст.291 КПК України в обвинувальному акті вказана інформація, яка не передбачена п.2 ч.2 ст.291 КПК України, а саме : судимість(не судимість) обвинуваченого ОСОБА_5 ; в порушенні вимогп.4 ч.2 ст.291 КПК України в обвинувальному акті вказане прізвище, ім'я по батькові та займана посада слідчого, що не передбачено даною нормою.
Окрім того, в місці проживання обвинуваченого ОСОБА_5 не зазначений поштовий індекс, оскільки такий згідно з п.60 «Правил користування послуг поштового зв'язку» є обов'язковим реквізитом адреси одержувача, а поштові відправлення юридичних осіб без зазначення в адресі поштових індексів до пересилання не приймаються, а вийняті з поштових скриньок - повертаються відправникам з першого стану обробки. Крім того відсутність точної адреси для спілкування призводить до не вручення судових рішень та унеможливлює забезпечення права на захист.
На підставі наведеного та відповідно до вимог ст.ст.22,314 КПК України захисник просить суд обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025071080000594 від 02.10.2025р. щодо обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України- повернути прокурору для усунення вказаних недоліків.
Окрім того, обвинуваченим ОСОБА_5 під час надання пояснення та допиту надавались показання про те, що він будучи раніше судимим за вчинення тяжкого злочину, за яке відбував покарання в місцях позбавлення волі з 2004 по 2008 рік, був виключений з військового обліку на підставі п. 6 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», в редакції 2016 р., коли відбув покарання за вчинений тяжкий злочин, про що була проставлена відмітка в військовому квитку. Після виключення з військового обліку в період з 2024 року по теперішній час він не подавав заяви про відновлення його на військовому обліку, а військовий квиток старого взірця, в якому наявна відмітка про виключення з військового обліку, був вилучений працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 , що розташований в АДРЕСА_2 та взамін йому не виданого жодного іншого військово-облікового документа.
Посилаючись на те, що сторона обвинувачення не вправі приховувати, не надавати обвинуваченому матеріали, що перебувають у неї або доступні їй, які можуть допомогти обвинуваченому звільнитись від кримінальної відповідальності чи отримати менш суворий вирок (Постанова ККС ВС від 10.10.2023 у справі №161/12522/18), а відтак сторона захисту просить суд надати тимчасовий доступ до особової справи військовозобов'язаного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого в буд. АДРЕСА_1 , з можливістю копіювання матеріалів особової справи та вилученням військового квитка старого взірця та заяви ОСОБА_5 щодо поновлення його на військовому обліку, які зберігаються ІНФОРМАЦІЯ_3 , розташованому в АДРЕСА_2 .
Так, захисник обвинуваченого, якого підтримав і обвинувачений, заявив клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, з підстав невідповідності обвинувального акту вимогам КПК України, оскільки у формулюванні обвинувачення відносно ОСОБА_5 не вказано, що станом на 2004р., коли ОСОБА_5 вчинив тяжкий злочин, та на сьогодні - 2026р., він не вважається військовозобов'язаним, так, як був виключений з військового обліку за п.6 ч.6 ст.37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» в редакції 2016 р., відтак виключений з військового обліку засуджений не відноситься до жодної із зазначених у Законі України «Про військовий обов'язок і військову службу» категорій, зокрема не є військовозобов'язаним, не перебуває в запасі, оскільки виключений з обліку у 2016 р. і підтверджуючих документів про взяття його на облік знову, немає.
Суд погоджується із твердженнями захисту, що пред'явлене обвинувачення повинно бути конкретним. Пред'явлення неконкретного обвинувачення є порушенням права особи на захист, так як захищатися від неконкретного обвинувачення неможливо.
Конкретне обвинувачення, фактичні обставини по справі та визначена правова кваліфікація злочину є важливим елементом кримінального переслідування, оскільки не тільки впливає на право обвинуваченого захищатись від обвинувачення, але й на весь визначений КПК України порядок судового розгляду, а відтак адвокат просить суд обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеного 02.10.2025р. до ЄРДР за №12025071080000594 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ст.336 КК України, повернути прокурору Виноградівського відділу Берегівської окружної прокуратури для усунення недоліків протягом розумного строку.
При вирішення клопотання захисту суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.291 КПК України обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 7 1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 9) дату та місце його складення та затвердження.
Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно (ч. 3 ст. 291).
До обвинувального акта додається: 1) реєстр матеріалів досудового розслідування; 2) цивільний позов, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування; 3) розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297 1 цього Кодексу); 4) розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного; 5) довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації.
Слід констатувати, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_5 відповідає вимогам КПК України, оскільки з урахуванням сторін кримінального провадження в ньому зазначені відповідні відомості, формулювання обвинувачення, яке прокурор вважає доведеним, до нього додано реєстр матеріалів досудового розслідування, тощо, у зв'язку з чим підстави для задоволення клопотання відсутні.
Відсутність у формулюванні обвинувачення відносно ОСОБА_5 вказівки на те, що він в 2004р. вчинив тяжкий злочин, а відтак на сьогодні - 2026р., він не вважається військовозобов'язаним, так як був виключений з військового обліку за п.6 ч.6 ст.37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» в редакції 2016р., а, отже, він виключений з військового обліку, на що фактично посилається захисник обвинуваченого, не є підставою для повернення обвинувального акту, оскільки зазначені обставини можуть бути встановлені під час судового розгляду справи по суті.
Отже, заслухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши матеріали обвинувального акту з додатками, вирішивши заявлені в підготовчому судовому засіданні клопотання, суд прийшов до висновку, що обґрунтованих підстав для повернення даного обвинувального акту прокурору, з підстав невідповідності обвинувального акту вимогам КПК України, суд не вбачає, а, отже, підстави для прийняття рішень, передбачених п.п.2-4 ч.3 ст.314 КПК України, відсутні, відтак кримінальне провадження слід призначити до судового розгляду.
Так, відповідно до ч.1 ст.314 КПК України після отримання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру або клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності суд не пізніше п'яти днів з дня його надходження призначає підготовче судове засідання, в яке викликає учасників судового провадження.
З метою підготовки до судового розгляду визначено дату та місце проведення судового розгляду, та з'ясовано питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді, а саме: прокурор, потерпілий, представник потерпілого, обвинувачений та його захисник, а також свідки, зазначені у додатку до обвинувального акту.
Судове засідання з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження слід проводити відкрито.
Клопотання про здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту, витребування речей або документів не поступали.
Вирішуючи заявлене клопотання сторони захисту про надання тимчасовий доступ до особової справи військовозобов'язаного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 , з можливістю копіювання матеріалів особової справи та вилученням військового квитка старого взірця та заяви ОСОБА_5 щодо поновлення його на військовому обліку, які зберігаються ІНФОРМАЦІЯ_3 , розташованому в АДРЕСА_2 суд, заслухавши заперечення прокурора, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення даного клопотання, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку).
Відповідно до ч.2 ст.159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.
Відповідно до ч. 5, 6 ст. 163 КПК України слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи:
1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи;
2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні;
3) не становлять собою або не виключають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.
Слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п'ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачаються довести за допомогою цих речей і документів.
Отже, надання тимчасового доступу до речей і документів здійснюється виключно у випадку доведення стороною кримінального провадження у своєму клопотанні обставин, передбачених ч.ч.5,6 ст.163 КПК України.
Однак, стороною захисту не зазначено докази та обґрунтування необхідності надання доступу до речей та документів, зазначених у клопотанні, а саме не надано доказів, що зазначенні в клопотанні речі та документи мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні.
Натомість, сторона захисту у клопотанні обґрунтовує необхідність надання тимчасового доступу до документів тільки загальними фразами і вказує, що є об'єктивна необхідність в отриманні тимчасового доступу до оригіналів документів з можливістю їх вилучення, з метою досягнення повноти, всебічності та неупередженості прийняття законного рішення у кримінальному провадженні.
При цьому суд констатує, що вилучення оригіналів документів, зазначених у клопотанні (можливість копіювання матеріалів особової справи та вилученням військового квитка старого взірця та заяви ОСОБА_5 щодо поновлення його на військовому обліку, які зберігаються ІНФОРМАЦІЯ_3 , розташованому в АДРЕСА_2 ), позбавить ІНФОРМАЦІЯ_4 , можливості здійснювати свою безпосередню мобілізаційну діяльність.
Так, вилучення військового квитка старого взірця та заяви ОСОБА_5 щодо поновлення його на військовому обліку, на переконання суду, є перешкодою для реалізації ІНФОРМАЦІЯ_5 своїх безпосередніх функцій, передбачених нормами ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу», а відтак, зазначені обставини очевидно створюють перешкоди для діяльності зазначеного державного органу.
За таких обставин у задоволенні клопотання слід відмовити.
Керуючись ст.ст.159,163,314-316, 372 КПК України, суд -
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_4 про повернення обвинувального акту внесеного 02.10.2025р. до ЄРДР за №12025071080000594 по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України - відмовити.
Відмовити у задоволенні клопотання захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_4 про надання тимчасового доступу до особової справи військовозобов'язаного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з можливістю копіювання матеріалів особової справи та вилученням військового квитка старого взірця та заяви ОСОБА_5 щодо поновлення його на військовому обліку, які зберігаються ІНФОРМАЦІЯ_3 , розташованому в АДРЕСА_2 .
Закінчити підготовче провадження та призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту по матеріалам кримінального провадження, внесеного 02.10.2025р. до ЄРДР за №12025071080000594 по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України на 10.00 годину 27.04.2026р. у приміщенні Виноградівського районного суду Закарпатської області.
В судове засідання викликати прокурора, обвинуваченого та його захисника, а також свідків, зазначених у додатку до обвинувального акту.
Ухвала набирає законної сили з дня оголошення, оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_1