Справа № 296/4408/26 Номер провадження № 11-сс/4805/287/26 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія тримання під вартою Доповідач ОСОБА_2
Іменем України
29 квітня 2026 рокум. Житомир
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду в складі:
головуючої судді: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря: ОСОБА_5 ,
прокурора: ОСОБА_6 ,
підозрюваного: ОСОБА_7 ,
захисника: ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 10 квітня 2026 року, якою задоволено клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_7 строком 60 днів, з визначенням розміру застави,
Ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 10 квітня 2026 року клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Житомирській області ОСОБА_9 задоволено.
Застосовано відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком 60 днів (з урахуванням ухвали про виправлення описки), а саме до 08.06.2026 року включно, з правом внесення застави в розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень 00 копійок, у разі внесення застави покладено на ОСОБА_7 відповідні обов'язки.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_8 просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою обрати ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 60 діб. При цьому, захисник вказує, що у ОСОБА_7 відсутні наміри переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки має постійне зареєстроване місце проживання за адресою - АДРЕСА_1 , останній проживає з бабусею, за якою доглядає, оскільки являється сиротою. Зазначає, що знищити або пошкодити речові докази в даному кримінальному провадженні ОСОБА_7 фізично не має можливості, так як всі речові докази були вилученні в ході обшуків та оглядів та передані на зберігання до камер схову правоохоронних органів, до яких підозрюваний доступу не має. Вважає, що впливати на інших підозрюваних і свідків під час розслідування та подальшого судового розгляду даного кримінального провадження ОСОБА_10 не має наміру, і слідчим не доведено таку можливість. Звертає увагу на те, що ОСОБА_7 є учасником бойових дій, має відзнаки та нагороди від військової частини, позитивно характеризується за місцем проживання та проходження служби.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу, заперечення прокурора щодо доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження відповідно до вимог ст. 404 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
З матеріалів клопотання убачається, що у провадженні СУ ГУНП в Житомирській області перебуває кримінальне провадження №12025060000001634 від 25.11.2025 за підозрою ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
ОСОБА_7 09.04.2026 відповідно до ст.276-278 КПК України повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
ОСОБА_7 підозрюється в тому, що ОСОБА_14 , ОСОБА_12 та ОСОБА_7 , керуючись єдиним злочинним умислом, з корисливих мотивів направлених на отримання неконтрольованого державою прибутку від дій, пов'язаних із незаконним обігом психотропних речовин, у невстановлений точно досудовим розслідуванням день та час, однак не пізніше 15.01.2026, у порушення вимог Законів України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» від 15.02.1995, зі змінами та доповненнями, «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 зі змінами та доповненнями, вирішили реалізувати діяльність, пов'язану із незаконним придбанням, зберіганням, пересиланням з метою збуту особливо небезпечної психотропної речовини, за попередньою змовою групою осіб, та збутом особливо небезпечної психотропної речовини.
Так, з метою реалізації спільного злочинного умислу ОСОБА_11 , діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_12 та ОСОБА_7 , у достовірно невстановлений день, час та місці, однак не пізніше 15.01.2026 придбала особливо небезпечну психотропну речовину PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл пентан-1-он), масою не менше 1,27821 г, яку незаконно повторно зберігала з метою збуту.
15.01.2026 ОСОБА_11 , реалізуючи спільний злочинний умисел, діючи повторно, за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_12 та ОСОБА_7 , використовуючи абонентський номер НОМЕР_1 , відправила посилку (кореспонденцію) за допомогою поштомату № 45950 ТОВ «Нова Пошта», розташованого за адресою: м. Харків вул. Домобудівельна, 13 (ОСББ «Лісовий Домобуд») за експрес накладною № 20 4513 2250 8964, в якій у згортках містилася особливо небезпечна психотропна речовин, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл пентан-1-он), масою не менше 1,27821 г на ім'я ОСОБА_12 , абонентський номер НОМЕР_2 , до поштомату №49827 ТОВ «Нова Пошта», розташованого за адресою: Житомирська область м. Коростишів, вул. Різдвяна, 42 А (біля магазину «Полісся Продукт»), з метою подальшого її збуту.
15.01.2026 о 22 год 23 хв ОСОБА_12 , керуючись спільним злочинним умислом та діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_11 та ОСОБА_7 , з метою приховування їх злочинної діяльності здійснив переадресацію вищевказаного поштового відправлення до поштомату № 48592 ТОВ «Нова Пошта», що за адресою: Житомирська область м. Коростишів, вул. Гелевея, 75 (біля магазину «Смаколик»), внаслідок чого було змінено номер експрес-накладної на № 59 015 5445 7811.
Продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу з ОСОБА_11 та ОСОБА_7 , 17.01.2026 о 11 год 54 хв ОСОБА_12 , використовуючи абонентський номер НОМЕР_2 , особисто отримав поштове відправлення із номером експрес-накладної № 59 015 5445 7811, з особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл пентан-1-он), масою не менше 1,27821 г із поштомату № 48592 ТОВ «Нова Пошта», що за адресою: Житомирська область, м. Коростишів, вул. Гелевея, 75 (біля магазину «Смаколик») та переніс його до місця свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_2 , де залишив зберігати з метою подальшого її збуту.
Продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, ОСОБА_12 та ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_11 , 20.01.2026 перенесли від буд. АДРЕСА_2 достовірно невстановлену кількість особливо небезпечної психотропної речовини обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл пентан-1-он) до місця, розташованого за географічними координатами: 50.3246792, 29.0520009 у м. Коростишів Житомирської області, де о 17 год 32 хв, де з метою маскування та приховування своїх неправомірних дій, вони залишили у паперовому стакані згорток з частиною особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл пентан-1-он), масою 0,7458 г та сфотографували місце її розташування, і таким чином умисно її збули.
Цього ж дня, не припиняючи реалізовувати спільний злочинний умисел, ОСОБА_12 та ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_11 перенесли до місця розташованого за координатами: 50.3244097, 29.0501160, що за адресою: Житомирська область, м. Коростишів, вул. 50-років Перемоги, буд. 1а, другу частину особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл пентан-1-он), масою 0,3868 г, яку о 17 год 42 хв залишили її у згортку поблизу вхідних металевих воріт, сфотографували місце її розташування, таким чином умисно її збули.
Підозра ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема: протоколами за результатами проведення НСРД від 22.01.2026; протоколами за результатами проведення НСРД - накладення арешту на кореспонденцію, огляд та виїмка затриманої кореспонденції від 17.01.2026; висновком експерта № СЕ-19/106-26/2359-НЗПРАП від 10.02.2026; висновком експерта № СЕ-19/106-26/2360-НЗПРАП від 10.02.2026; висновком експерта № СЕ-19/106-26/2363-НЗПРАП від 11.02.2026; висновком експерта № СЕ-19/106-26/2362-НЗПРАП від 10.02.2026; висновком експерта № СЕ-19/106-26/2361-НЗПРАП від 10.02.2026; протоколом за результатами проведення НСРД - візуального спостереження за річчю від 17.01.2026; протоколом за результатами проведення НСРД - візуального спостереження за особою від 17.01.2026; протоколом за результатами проведення НСРД - візуального спостереження за особою від 21.01.2026; протоколом за результатами проведення НСРД - негласного отримання зразків, а саме наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів від 21.01.2026; висновком експерта № СЕ-19/106-26/2357-НЗПРАП від 10.02.2026; висновком експерта № СЕ-19/106-26/2358-НЗПРАП від 10.02.2026; іншими доказами та документами в їх сукупності.
Відповідно до статті 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як на підставах та у порядку, встановлених законом.
Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст.131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів. Одним з видів таких заходів є запобіжні заходи.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в порядку Глави 18 КПК України для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування такого запобіжного заходу або відмови у його застосуванні.
Питання, які слідчий суддя повинен вирішити при застосуванні відносно особи запобіжного заходу у виді тримання під вартою визначені змістом ст. ст. 132, 176-178, 183, 194 КПК України.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м?яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу, тобто під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442-1 КК України та під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 КК України.
Пунктом четвертим частини другої цієї статті передбачено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосовується до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується в учиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п?ять років.
Відповідно до положень ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з вимогами ст.178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутація, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
На переконання колегії суддів, слідчий суддя, вирішуючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 дотримався вказаних вимог кримінального процесуального закону.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про можливу причетність ОСОБА_7 до вчинення вказаного вище кримінального правопорушення, в клопотанні та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої останньому підозри.
У даному провадженні слідчий суддя прийняте рішення мотивував тим, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років та відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів. Взято до уваги й те, що існує наявність достатніх підстав для твердження про існування ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
В сукупності із зазначеним, у відповідності до ст.178 КПК України, слідчий суддя взяв до уваги тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, в якому він обґрунтовано підозрюється та дані про особу підозрюваного, про які зазначено у клопотанні слідчого.
Разом з тим, існують відомості щодо іншого кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 307 КК України, обвинувальний акт у якому направлено до Рівненського міського суду Рівненської області.
Крім того, як повідомив прокурор у судовому засіданні апеляційного суду, органом досудового розслідування перевіряється причетність ОСОБА_7 до вчинення інших злочинів, зокрема, передбачених статтями 407, 111, 115 КК України.
Таким чином, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , конкретних обставин справи та даних про особу підозрюваного, а також початкову стадію розслідування та обсяг тих слідчих дій, які необхідно провести для його завершення, колегія суддів вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає тим ризикам, які встановлені слідчим суддею, даним про особу підозрюваного та є співмірним з існуючими ризиками в сукупності із встановленими конкретними обставинами кримінального провадження. Доводи апеляційної скарги про наявність у ОСОБА_7 постійного зареєстрованого місця проживання, статусу учасника бойових дій, відзнак та нагород від військової частини, колегія суддів бере до уваги, проте дані обставини не можна визнати достатніми запобіжниками.
За приписами ч.3 ст.407 КПК за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право:
1) залишити ухвалу без змін;
2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Під час апеляційного розгляду будь-яких істотних порушень норм КПК України під час розгляду клопотання слідчим суддею, які могли б стати підставою для скасування оскарженої ухвали, не встановлено.
На підставі викладеного, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 376, 405, 409, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 10 квітня 2026 року, якою задоволено клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_7 строком 60 днів, з визначенням розміру застави - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення та оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4