Справа № 758/762/26
01 травня 2026 року місто Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Гребенюка В.В., за участю секретаря судового засідання Мельниченко К.Б., представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про стягнення матеріальної шкоди, -
У провадженні Подільського районного суду міста Києва перебуває справа за позовом ОСОБА_3 (надалі за текстом - позивач) до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (надалі за текстом - співвідповідачі), про стягнення матеріальної шкоди.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що з вини співвідповідачів було залито квартиру позивача АДРЕСА_1 (надалі за текстом - спірна квартира), з огляду на що, позивач просить суд: стягнути солідарно з співвідповідачів на користь позивача матеріальну шкоду у розмірі 32 846,40 грн.
Ухвалою від 21.01.2026 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд в загальному позовному провадженні та призначено підготовче засідання.
24.02.2026 до суду від відповідача 2 надійшов відзив, клопотання про поновлення строку, про призначення експертизи та про виклик свідків.
05.03.2026 до суду від позивача надійшли заперечення на клопотання про призначення експертизи та про виклик свідків, заява про відмову у приєднанні доказів та заява про залишення відзиву без розгляду.
09.03.2026 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив.
У судовому засіданні судом задоволено клопотання відповідача 2 про поновлення строку, відмовлено у задоволенні заяви позивача про залишення відзиву без розгляду та оголошено перерву у підготовчому засіданні.
17.03.2026 до суду від відповідача 2 надійшли заперечення, у яких міститься клопотання про поновлення строку на подання заперечень.
23.04.2026 до суду від позивача надійшли пояснення.
У підготовчому засіданні 28.04.2026 взяв участь представник позивача та представник відповідача 2, інші учасники судової справи у підготовчому засіданні участь не взяли.
Представник відповідача 2 підтримав клопотання про призначення судової експертизи, проти задоволення якого заперечив представник позивача.
Суд, керуючись приписами ч.1 ст. 244 ЦПК України суд відклав ухвалення та проголошення судового рішення оголосивши дату та час його проголошення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд зазначає наступне.
Клопотання відповідача 2 про призначення судової експертизи обгрунтовано тим, що між квартирами АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 відсутні прямі суміжні трубні з'єднання, які б «автоматично» зумовлювали протікання саме з квартири АДРЕСА_3 до квартири АДРЕСА_2 . Навпаки, із акту обстеження від 07.05.2025 випливає, що відгалуження трубопроводу холодного водопостачання від стояка проходить із квартири АДРЕСА_4 до квартири АДРЕСА_3 крізь міжквартирну перегородку та є замурованим, що об'єктивно вказує на необхідність перевірки альтернативних технічно можливих джерел (спільні стояки, міжквартирні ділянки мереж, квартира АДРЕСА_4 , міжповерхові порожнини/перекриття тощо). За такої технічної картини саме позивач, обираючи відповідачами мешканців квартири АДРЕСА_3 , зобов'язаний довести причинний зв'язок та локалізацію аварії належними доказами, а не робити висновок "за замовчуванням".
Відповідач зазначає, що разом з тим, у справі наявні акти комісійних обстежень (зокрема, від 07.05.2025, 15.05.2025, 03.07.2025), в яких відображено відсутність ознак витоків чи нових слідів залиття на момент обстежень та зроблено висновок про застарілі сліди у приміщенні санвузла квартири АДРЕСА_2 .
За висновком відповідача з огляду на наявні у справі суперечності між комісійними актами та приватним висновком, а також технічну природу спірних питань, існують всі підстави для призначення судової будівельно-технічної експертизи.
Відтак, відповідач 2 просить суд
Призначити по цивільній справі № 758/762/26 судову будівельно-технічну експертизу;
2. На вирішення експертизи поставити наступні питання:
1) Чи наявні у приміщенні санвузла квартири АДРЕСА_2 пошкодження, які за характером (ознаками) можуть свідчити про залиття у 2025 році (у заявлену Позивачем дату/період), та чи можливо орієнтовно визначити їх давність?
2) Чи можливо за матеріалами справи (акти, фото/відео, огляд) відмежувати пошкодження, які могли виникнути у приміщенні санвузла квартири АДРЕСА_2 у 2025 році, від наслідків та слідів попереднього залиття 2017 року?
3) Яке найбільш імовірне джерело потрапляння води (у разі підтвердження залиття): - з квартири АДРЕСА_3 ;
- з внутрішньобудинкових мереж або стояків;
- з суміжних приміщень (у т.ч. кв. АДРЕСА_4 );
- інше (із зазначенням механізму та маршруту потрапляння води)?
4) Чи існує технічна можливість потрапляння води з інженерних мереж чи сантехнічного обладнання квартири АДРЕСА_3 до квартири АДРЕСА_2 з урахуванням конструкцій перекриття, розташування стояків/мереж та наявних даних про прокладку труб?
5) Чи корелює опис пошкоджень (у т.ч. пляма близько 0,15 кв.м, тріщини, стан/робота світильників) з механізмом нового залиття, чи більш імовірно відповідає застарілим слідам/іншим причинам (конденсат, вентиляція, волога у конструкціях тощо)?
6) Який мінімально необхідний (без поліпшень) обсяг ремонтно-відновлювальних робіт для приведення приміщення у стан, що передував встановленим пошкодженням, та яка вартість таких робіт і матеріалів?
Позивач заперечує проти призначення експертизи у справі виходячи з того, що суміжні труби і з'єднання, розташування стояків/мереж та дані про прокладку труб не мають жодного значення для даної справи, оскільки предметом судового дослідження в даній справі є ознаки залиття, яке мало тимчасовий характер (а протікання із труб має систематичний характер), а також місцеву, точкову локалізацію залиття, по центру міжповерхового перекриття, на відстані від стін.
На думку позивача вказані обставини свідчать, що в даному випадку має місце звичайне, «побутове» затоплення і ми вважаємо, що суду для встановлення цього факту не знадобиться спеціальних технічних чи будь-яких спеціалізованих висновків.
При розгляді клопотання. Суд керується наступним.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
У відповідності до ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
За змістом п. 5.1. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, яка затверджена Наказом МЮ України від 08.10.98 № 53/5 Основними завданнями будівельно-технічної експертизи є:
визначення відповідності розробленої проектно-технічної та кошторисної документації вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва;
визначення відповідності виконаних будівельних робіт та побудованих об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо) проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва;
визначення відповідності виконаних будівельних робіт, окремих елементів об'єктів нерухомого майна, конструкцій, виробів та матеріалів проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва;
визначення, перевірка обсягів і вартості виконаних будівельних робіт та складеної первинної звітної документації з будівництва та їх відповідність проектно-кошторисній документації, вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва;
визначення групи капітальності, категорії складності, ступеня вогнестійкості будівель і споруд та ступеня будівельної готовності незавершених будівництвом об'єктів;
визначення технічного стану будівель, споруд та інженерних мереж, причин пошкоджень та руйнувань об'єктів та їх елементів;
визначення вартості будівельних робіт, пов'язаних з переобладнанням, усуненням наслідків залиття, пожежі, стихійного лиха, механічного впливу тощо;
визначення можливості та розробка варіантів розподілу (виділення частки; порядку користування) об'єктів нерухомого майна.
З огляду на аргументи сторін, судом було оглянуто ряд доказів у справі.
Як свідчить Акт про обстеження квартири АДРЕСА_5 від 07.05.2025 сліди залиття у ванній кімнаті та будь-які протоки води під час обстеження відсутні.
В Акті про обстеження квартири АДРЕСА_1 від 15.05.2025 вказано, що 07.05.2025 року у розташованій вище квартирі АДРЕСА_3 вказаного будинку проведено комісійне обстеження, в результаті якого пошкодження сантехнічного обладнання, трубопроводів внутрішньоквартирного розведення та слідів залиття не виявлено. Приймаючи до уваги вищевикладене, комісія вважає, що зазначені місця пошкодження у приміщенні санвузла квартири АДРЕСА_2 це залишки застарілих слідів залиття, яке відбулося у жовтні 2017 року.
В Акті про обстеження квартири АДРЕСА_1 від 03.07.2025 вказано, що комісія дотримується висновку, що зазначені місця пошкодження у приміщенні санвузла квартири АДРЕСА_1 є залишками застарілих слідів залиття.
У Висновку експерта за результатами проведення експертного будівельно-технічного дослідження від 12.12.2025 №09/12/25 відсутній висновок про причину залиття квартири позивача.
З огляду на наведені аргументи відповідача 2 про відсутність обставин залиття з його квартири майна позивача та відомості відображені у вищевказаних актах, суд доходить до висновку, що для з'ясування обставин розміру збитків спричинених майну позивача в даній справі, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право. А тому, з метою забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, суд вважає за необхідне призначити у справі судову експертизу.
При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза) (ч.3 ст. 103 ЦПК України).
Враховуючи наведене, суд доручає проведення експертизи Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, попередивши експертів вказаної експертної установи про кримінальну відповідальність за відповідними статтями Кримінального кодексу України.
Враховуючи обставини справи, суд покладає витрати за проведення судової експертизи на відповідача 2.
Про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи (ч.1 ст. 104 ЦПК України).
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 252, п. 9 ч. 1 ст. 253 ЦПК України провадження у справі зупинити на час проведення експертизи.
Керуючись положеннями ст. ст. 102, 103, 252, 253, та 258 - 260 ЦПК України, -
Клопотання відповідача 2 про призначення експертизи - задовольнити;
Призначити по справі №758/762/26 судову будівельно-технічну експертизу;
Перед експертом поставити наступні питання:
1) Чи наявні у приміщенні санвузла квартири АДРЕСА_2 пошкодження, які за характером (ознаками) можуть свідчити про залиття у 2025 році (у заявлену Позивачем дату/період), та чи можливо орієнтовно визначити їх давність?
2) Чи можливо за матеріалами справи (акти, фото/відео, огляд) відмежувати пошкодження, які могли виникнути у приміщенні санвузла квартири АДРЕСА_2 у 2025 році, від наслідків та слідів попереднього залиття 2017 року?
3) Яке найбільш імовірне джерело потрапляння води (у разі підтвердження залиття): - з квартири АДРЕСА_3 ;
- з внутрішньобудинкових мереж або стояків;
- з суміжних приміщень (у т.ч. кв. АДРЕСА_4 );
- інше (із зазначенням механізму та маршруту потрапляння води)?
4) Чи існує технічна можливість потрапляння води з інженерних мереж чи сантехнічного обладнання квартири АДРЕСА_3 до квартири АДРЕСА_2 з урахуванням конструкцій перекриття, розташування стояків/мереж та наявних даних про прокладку труб?
5) Чи корелює опис пошкоджень (у т.ч. пляма близько 0,15 кв.м, тріщини, стан/робота світильників) з механізмом нового залиття, чи більш імовірно відповідає застарілим слідам/іншим причинам (конденсат, вентиляція, волога у конструкціях тощо)?
6) Який мінімально необхідний (без поліпшень) обсяг ремонтно-відновлювальних робіт для приведення приміщення у стан, що передував встановленим пошкодженням, та яка вартість таких робіт і матеріалів?
Проведення експертизи доручити експертам Київського науково-дослідному інституту судових експертиз;
Обов'язок по оплаті витрат, пов'язаних з проведенням експертизи, покласти на відповідача 2 ОСОБА_5 ;
Надати у розпорядження експертної установи матеріали справи №758/762/26;
Попередити експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків;
Провадження у справі до закінчення проведення експертизи - зупинити;
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали;
Ухвала, як така, що постановлена поза межами судового засідання, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя В.В. Гребенюк