печерський районний суд міста києва
757/18798/26-к
1-кс-22845/26
06 квітня 2026 року
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції), перекладача ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Печерського районного суду м. Києва клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_7 про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12025100030002024 від 08.07.2025,
У провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_7 , за погодженням з прокурором відділу нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти життя управління організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення в обласних прокуратурах Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12025100030002024 від 08.07.2025, без визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що з 27.03.2026 по теперішній час підозрюваним та їх захисникам відповідно до обов'язку, покладеного на сторону обвинувачення, зазначеному у частинах другій, третій, четвертій статті 290 КПК України, було надано доступ до усіх матеріалів кримінального провадження із зазначенням їх переліку.
Слідчий у клопотанні зазначає, що метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків, ураховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним тяжких та особливо тяжких злочинів, наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені пунктами 1, 3, 4, 5 частини першої статті 177 КПК України, та відсутність можливості запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, а також ураховуючи обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшились, з урахуванням часу, який потрібен для ознайомлення з матеріалами провадження підозрюваним та їх захисникам, складення обвинувального акту і реєстру матеріалів досудового розслідування, виникла необхідність у продовженні строку застосування вищевказаного запобіжного заходу.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання з викладених у ньому підстав, просив його задовольнити, зазначивши при цьому, що інші, більш м'які запобіжні заходи, не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Захисник заперечував щодо задоволення клопотання, з огляду на те, що ризики, зазначені у клопотанні та на які посилався прокурор в судовому засіданні, стороною обвинувачення не доведено, тому просив відмовити у задоволені клопотання та застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Підозрюваний підтримав думку свого захисника.
Вивчивши клопотання, заслухавши думку учасників, дослідивши матеріали провадження, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12025100030002024 від 08.07.2025 за фактом умисного вбивства ОСОБА_8 , вчиненого з корисливих мотивів, на замовлення та за попередньою змовою групою осіб, а також за фактами носіння, зберігання, придбання і передачі вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених п. п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України.
10.07.2025 о 19 годині 05 хвилин відповідно до ст. 208 КПК України ОСОБА_4 затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
11.07.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 11 ч. 2 ст. 115 КК України.
25.03.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України; ч. 1 ст. 263 КК України;
11.07.2025 Деснянським районним судом м. Києва до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів, до 07.09.2025.
02.09.2025 постановою заступника Генерального прокурора строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, а саме до 11.10.2025
04.09.2025 Печерським районним судом м. Києва продовжено строк тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 до 11.10.2025 включно.
01.10.2025 Печерським районним судом м. Києва строк досудового розслідування в кримінальному провадженні продовжено до дев'яти місяців, а саме до 11.04.2026.
06.10.2025 Печерським районним судом м. Києва продовжено строк тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 до 04.12.2025 включно.
01.12.2025 Печерським районним судом м. Києва продовжено строк тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 до 29.01.2026 включно.
26.01.2026 Печерським районним судом м. Києва продовжено строк тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 до 26.03.2026 включно.
23.03.2026 Печерським районним судом м. Києва продовжено строк тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 до 11.04.2026.
За результатами досудового розслідування 27.03.2026 прокурором надано доручення слідчому повідомити учасників сторони захисту та потерпілу про завершення досудового розслідування та надання доступу до його матеріалів.
Відповідно до зазначеного доручення підозрюваних, їх захисників, а також потерпілу 27.03.2026 повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів досудового розслідування.
Обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому вищевказаних кримінальних правопорушень, обґрунтовуються зібраними органом досудового розслідування доказами, а саме:
- протоколом огляду місця події від 08.07.2025, відповідно до якого оглянуто місце вчинення злочину, а саме: місцевість, що розташована біля житлових будинків № 26 та № 28 по вул. Радунській у м. Києві; транспортний засіб «Renault Master» реєстраційний номер НОМЕР_1 , в салоні якого, за кермом, виявлено труп ОСОБА_8 , на голові якого виявлено дві рани. У ході огляду шини заднього правого колеса транспортного засобу виявлено отвір. Під час огляду на поверхні ґрунту, біля транспортного засобу, виявлено та вилучено два предмети, що схожі на гільзи;
- протоколом огляду місця події (трупа) від 08.07.2025 відповідно до якого під час огляду трупа ОСОБА_8 у потилично-скроневій ділянці голови, зліва, виявлено вхідну вогнепальну рану, на лівій вушній раковині на надслуховим проходом виявлено другу вхідну вогнепальну рану. Під час огляду із черепної коробки вилучено два предмети, які схожі на деформовані кулі;
- протоколом огляду місця події від 08.07.2025, відповідно до якого під час огляду транспортного засобу «Fiat Ducato» номерний знак НОМЕР_2 , по вул. Героїв Енергетиків, 1 у м. Києві, виявлено чорну сумку, в якій виявлено предмет, що схожий на пістолет, з набоєм у патроннику, з магазином та 6 набоями в ньому, а також ще один магазин з 5 набоями;
- протоколом огляду місця події від 08.07.2025, відповідно до якого ОСОБА_9 добровільно видав окуляри чорного кольору, які він вранці 08.07.2025 знайшов у сміттєвому баку біля торгівельного центру «Епіцентр» по вул. Бальзака, 65/1 у м. Києві;
- протоколом огляду предмету - відеозаписів із камери спостереження, встановленої за адресою: м. Київ, вул. Радунська, 30, відповідно до якого 07.07.2025 о 22 годині 19 хвилин зафіксовано рух особи, яка одягнена у темний одяг, 08.07.2025 о 6 год. 55 хв. 11 с. зафіксовано як потерпілий сідає у свій транспортний засіб, а о 6 год. 55 хв. 31 с. зафіксовано особу у чорному одязі, яка підходить до водійських дверей цього транспортного засобу, підіймає обидві руки на висоту плечей і спрямовує їх у напрямку потерпілого, після чого відходить від транспортного засобу;
- протоколом огляду предмету від 10.07.2025, відеозаписів із камери спостереження, встановлених на ринку «Фермер», за адресою: м. Київ, вул. Героїв Енергетиків, 18, відповідно до якого 08.07.2025 у період часу з 07 год. 07 хв. до 07 год. 11 хв. зафіксовано особу у темному одязі із синім пакетом, яка на ринку купує футболку кольору хакі та переодягається в неї;
- показаннями свідка ОСОБА_10 від 10.07.2025 про те, що 07.07.2025 близько 19 години 30 хвилин біля будинку, розташованого по вул. Радунській, 26 у м. Києві, він бачив чоловіка, який ходив попід вікнами будинку. Чоловік був в окулярах чорного кольору. Він сказав на російській мові із азербайджанським акцентом, що чекає товариша;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_10 від 10.07.2025, відповідно до якого свідок впізнав особу, яку бачив ввечері 07.07.2025, а саме ОСОБА_11 ;
- показаннями свідка ОСОБА_12 від 08.07.2025 про те, що 08.07.2025 близько 7 години 30 хвилин на ринку Фермер у м. Києві до нього підійшов знайомий, імені якого він не знає і попросив залишити у нього чорну сумку. Тоді він взяв у цього чоловіка сумку і поклав її в багажний відсік свого автомобіля «Fiat Ducato», номерний знак НОМЕР_2 ;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_12 від 08.07.2025, відповідно до якого свідок впізнав особу, яка 08.07.2025 дала йому чорну сумку, а саме ОСОБА_11 ;
- показаннями свідка ОСОБА_9 від 08.07.2025 про те, що вранці 08.07.2025 він у сміттєвому баку біля торгівельного центру «Епіцентр» по вул. Бальзака, 65/1 у м. Києві знайшов окуляри чорного кольору;
- висновком судово-медичної експертизи № 022-186-1653-2025 від 26.11.2025, відповідно до якого смерть ОСОБА_8 настала від проникаючих сліпих вогнепальних кульових поранень голови. При судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_8 виявлено тілесні ушкодження: вхідні вогнепальні рани на рівні сонцеподібного відростку зліва та на рівні протизавитка лівої вушної раковини, крововиливи у м'які тканини голови на рівні зазначених ран, дірчаті переломи лівої скроневої ділянки, пошкодження твердої мозкової оболонки справа, пошкодження м'якої мозкової оболонки та речовини головного мозку по ходу ранових каналів із наявністю двох оболонкових куль у їх кінці та пошкодженням задньої стінки пірамідки правої скроневої кістки, синці-натьоки на верхніх повіках обох очей, які мають ознакми тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя у момент спричинення;
- висновком експерта № КСЕ-19/111-25/42549-Д від 11.07.2025, відповідно до якого, на наданому на дослідження предметі ззовні схожому на пістолет, виявлено слід пальця руки розміром 20х14 мм, який придатний для ідентифікації за ним особами;
- висновком експерта № КСЕ-19/111-25/45581-Д від 24.07.2025, відповідно до якого, слід пальця руки розміром 20х14 мм, який згідно висновку експерта № КСЕ-19/111-25/42549-Д від 11.07.2025 визнано придатним для ідентифікації за ним особи, залишений вказівним пальцем правої руки ОСОБА_11 ;
- висновком експерта № КСЕ-19/111-25/42491-БЛ від 13.08.2025, відповідно до якого надані на дослідження дві гільзи (вилучені під час огляду місця події) є частиною (стріляною гільзою) пістолетного патрону, калібру 9х18 мм, виготовлені промисловим способом, які стріляні з одного екземпляру зброї. Одна куля (без деформації, вилучена під час огляду трупа) є частиною пістолетного патрону калібру 9х18 мм - стріляною кулею типу «Пст» (із сталевим осердям). Одна куля (із деформованою головної частиною, вилучена під час огляду трупа) є частиною пістолетного патрону калібру 9х18 мм - стріляною кулею типу «FMJ» (Full Metal Jacket). Надані на дослідження кулі стріляні з одного екземпляру зброї. Наданий на дослідження пістолет належить до короткоствольної бойової нарізної вогнепальної зброї, є пістолетом Макарова (ПМ) (серія та номер видалені саморобним способом), калібру 9х18 мм, виготовлений промисловим способом, придатний до стрільби. 5 патронів належать до боєприпасів до бойової нарізної вогнепальної зброї, є бойовими пістолетними патронами калібру 9х18 мм (ПМ), що виготовлені промисловим способом. 7 патронів належать до боєприпасів до нарізної вогнепальної зброї, є пістолетними патронами калібру 9х18 мм (ПМ), що виготовлені промисловим способом, призначені для стрільби з нарізної вогнепальної зброї калібру 9х18 мм. Надані на дослідження патрони призначені для стрільби з нарізної вогнепальної зброї калібру 9х18 мм. Надані на дослідження магазини є деталями до пістолету Макарова (ПМ) калібру 9х18 мм, а саме змінними магазинами. Надані на дослідження кулі та гільзи стріляні з наданого на дослідження пістолету Макарова (ПМ), номер видалено, калібру 9х18 мм;
- висновком судової молекулярно-генетичної експертизи від 02.01.2026 № СЕ-19/111-25/69974-БД про те, що генетичні ознаки клітин на поверхнях руків'я, запобіжника, затворної рами предмета схожого на пістолет, на поверхні предмета схожого на магазин, збігаються між собою та збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію підозрюваного ОСОБА_4 . Змішані генетичні ознаки клітин на поверхні предмета схожого на магазин, містять генетичні ознаки зразка букального епітелію підозрюваного ОСОБА_4 . Генетичні ознаки клітин на недопалку сигарет збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію підозрюваного ОСОБА_4 . Генетичні ознаки клітин на клапані та застібках сумки (вилучена під час огляду місця події, у якій виявлено пістолет і патрони) збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію підозрюваного ОСОБА_4 ;
- іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно зі статтею 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Відповідно до частини третьої статті 199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою слідчий суддя, окрім іншого, враховує наявність обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшились або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно до частини першої статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Згідно зі статтею 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до положень статей 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на непов'язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжено у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення у строки, встановлені статтею 219 КПК України.
Згідно з частиною першою статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Відповідно до стандарту доказування «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»), який застосовується при оцінці доказів, докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення у справі «Коробов проти України»).
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться у долучених до матеріалів клопотання доказах, та одночасно враховує, що вказане було встановлено судами при ухваленні рішення про застосування запобіжного заходу та при вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані, у слідчого судді є всі підстави для висновку, що представлені докази об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.
Водночас відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Наряду з вказаним, у п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Слідчим суддею встановлено, що на теперішній час у кримінальному провадженні досудове розслідування завершено та стороною обвинувачення відкрито матеріали досудового розслідування, проте обставиною, яка перешкоджає закінченню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали слідчого судді є виняткова складність кримінального провадження, та як наслідок великий обсяг матеріалів досудового розслідування, з якими необхідно ознайомити підозрюваних та їх захисників.
Також, необхідно врахувати, що сторона захисту може мати свої матеріали, які буде використовувати як докази у суді, та з якими сторона обвинувачення повинна ознайомитись.
Прокурором в судовому засіданні було доведено, що виконати вимоги статті 290 КПК України раніше, у межах строку дії ухвали слідчого судді, не виявилось можливим з об'єктивних причин, оскільки кількість наданих для ознайомлення стороні захисту матеріалів досудового розслідування має великий обсяг.
Варто зазначити, що виконання вимог статті 290 КПК України має вирішальне значення для кримінального провадження, оскільки, якщо сторона не здійснить відкриття матеріалів, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.
За викладених обставин убачається, що на даний час у кримінальному провадженні продовжують існувати обставини з якими закон пов'язує можливість перебування особи під одним із запобіжних заходів, передбачених статтею 176 КПК України.
Даних про наявність підстав для скасування ОСОБА_4 запобіжного заходу або його зміни на менш м'який ніж тримання під вартою слідчим суддею при розгляді клопотання не встановлено та стороною захисту не доведено, оскільки не спростовано існування у кримінальному провадженні ризиків, визначених частиною першою статті 177 КПК України.
Вивченням особи підозрюваного на даний час встановлено, що ОСОБА_4 тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню під вартою, не страждає, а відтак доказів того, що стан здоров'я підозрюваного не допускає тримання його під вартою слідчому судді не надано, тому слід вважати, що таких перешкод не має.
При застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, встановлені слідчим суддею ризики, передбачені пунктами 1, 3, 4, 5 частини першої статті 177 КПК України, не зменшились та продовжують існувати.
Слідчий суддя відповідно до положень статей 177, 178 КПК України та практики Європейського Суду з прав людини враховує тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному ОСОБА_4 , за умови доведеності його вини у вчинені інкримінованих кримінальних правопорушень, характер та обставини вчинення злочину, так як вони сформульовані у повідомлені про підозру та доходить висновку про доведеність ризиків.
За таких обставин клопотання сторони обвинувачення про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 підлягає задоволенню, оскільки слідчий суддя також враховує обґрунтованість наведених у клопотанні ризиків та вважає, що для їх запобігання є недостатнім застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу.
Крім того, відповідно до вимог частини четвертої статті 183 КПК України слідчий суддя при застосуванні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, з урахуванням підстав та обставин, передбачених статтями 177, 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування, а також щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Питання щодо доведеності вини підозрюваного у вчиненні інкримінованих злочинів та правильності кваліфікації його дій слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.
На підставі викладеного, керуючись статтею 29 Конституції України, статтями 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 202, 205, 532, 534 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 04.06.2026 включно.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1