Справа № 560/17565/25
іменем України
01 травня 2026 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 23.09.2022 №1157 про притягнення до дисциплінарної відповідальності. В обґрунтування позову зазначає, що наказом командира військової частини від 18.09.2022 він був виключений зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , після чого будь-які службовоі правовідносини з відповідачем були припинені. Згодом у 2025 році йому стало відомо про видання щодо нього низки наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності (зокрема №1155, №1157, №1179, №1232), які датовані періодом вже після його вибуття з підпорядкування військової частини. Крім того зазначає, що вказані накази, зокрема спірний, не доводились до його відома у встановленому порядку та були виявлені лише у 2025 шляхом отримання відповідей на інформаційні запити.
У відзиві відповідач проти позову заперечує. Посилається на те, що позивач пропустив строк звернення до суду. Також зазначає, що позивачу було відомо або повинно було бути відомо про застосовані стягнення у зв'язку з виплатами грошового забезпечення та відображенням наслідків дисциплінарних рішень. Крім того, вказує на проведення службового розслідування та дотримання процедури накладення стягнення, вважаючи наказ законним та обґрунтованим, відтак просить відмовити у задоволенні позову.
Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Спеціальним нормативним-правовим актом, який здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, є Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ).
Частиною 1 статті 2 Закону №2232-ХІІ визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначає Дисциплінарний статут Збройних Сил України, затверджений Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» від 24.03.1999 №551-XIV (далі - Дисциплінарний статут, у редакції чинній на момент спірних правовідносин).
Згідно з ст.1 Дисциплінарного статуту військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України. Статтею 4 Дисциплінарного статуту визначено, що військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; бути пильним, зберігати державну та військову таємницю; додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов'язків військової служби.
Відповідно до статті 45 Дисциплінарного статуту у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
Статтею 68 Дисциплінарного статуту передбачено, що на молодших та старших офіцерів можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) попередження про неповну службову відповідність; д) пониження в посаді; е) пониження військового звання на один ступінь; є) звільнення з військової служби за службовою невідповідністю; ж) позбавлення військового звання.
Відповідно до статті 83 Дисциплінарного статуту на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення. Згідно з ч. 1 ст. 84 Дисциплінарного статуту прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини. Статтею 97 Дисциплінарного статуту визначено, що про накладені дисциплінарні стягнення військовослужбовцям може бути оголошено особисто, у письмовому наказі (розпорядженні), на нараді чи перед строєм військовослужбовців, які мають військові звання (обіймають посади) не нижче за військове звання (посаду) військовослужбовця, який вчинив правопорушення. Відповідно до ст. 98 Дисциплінарного статуту, під час оголошення дисциплінарного стягнення до відома військовослужбовця доводять, в чому полягає порушення ним військової дисципліни чи громадського порядку.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив таке.
ОСОБА_1 з 28.02.2022 був призначений на посаду начальника штабу - першого заступника командира в/ч НОМЕР_2 , на якій проходив військову службу до 18.09.2022. Військова частина у цей період була підпорядкована військовій частині НОМЕР_1 .
Наказом Командувача Сухопутних військ ЗСУ від 09.09.2022 №818 відповідно до пункту 117 Положення про проходження громадянами України військової служби у ЗСУ позивача було призначено старшим викладачем Військової академії (м. Одеса).
18.09.2022 ОСОБА_1 був виключений зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 18.09.2022 № 254 (по стройовій частині).
22.09.2022 наказом начальника Військової академії (м. Одеса) №273 (по стройовій частині) ОСОБА_1 був зарахований до списків особового складу Військової академії (м. Одеса) та призначений на посаду старшого викладача, де проходить службу до цього часу.
Як вбачається зі змісту наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 23.09.2022 №1157 "Про результати службового розслідування", за порушення вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України ОСОБА_1 ( в наказі зазначено ОСОБА_2 ) притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладене дисциплінарне стягнення у вигляді догани. Заступнику командира частини з морально-психологічного забезпечення - начальнику відділення морально-психологічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 наказано організувати направлення до Територіального Управління Державного Бюро Розслідувань у місті Миколаєві, Миколаївської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону, до ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлення про наявність в діях підполковника ОСОБА_3 , який перебував на посаді начальника штабу - першого заступника командира військової частини НОМЕР_2 військової частини НОМЕР_1 в період з 28.02.2022 по 18.09.2022, ознак кримінального правопорушення.
Дізнавшись про цей наказ у 2025 та вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду.
Як встановлено вище, з 18.09.2022 позивач припинив проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 , отже вибув з правовідносин службового підпорядкування з її командуванням.
Разом з тим, 23.09.2022 командиром військової частини НОМЕР_1 був виданий наказ №1157 «Про результати службового розслідування», яким до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани.
Судом встановлено, що спірний наказ був прийнятий вже після припинення службових правовідносин між позивачем та відповідачем, відтак відповідач не мав належних підстав приймати щодо позивача рішення за результатами службового розслідування.
Згідно з Дисциплінарним статутом ЗСУ право накладати дисциплінарні стягнення має той командир, якому військовослужбовець підпорядкований на момент видання наказу, тобто прямий командир (начальник).
Оскільки з 18.09.2022 позивач був виключений зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , і станом на 23.09.2022 перебував у особовому складі Військової академії (м. Одеса), владні повноваження командира військової частини НОМЕР_1 на нього не поширювались.
Отже, видавши наказ про застосування догани від 23.09.2022, командир військової частини НОМЕР_1 перевищив свої повноваження, оскільки притягнув до відповідальності особу, яка йому вже не підпорядковувалась.
Крім того, відсутні докази того, що позивач був ознайомлений з матеріалами службового розслідування щодо себе, або брав у ньому участь відповідно до вимог Дисциплінарного статуту. З огляду на це, наказ у частині накладення дисциплінарного стягнення є протиправним і підлягає скасуванню.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України обов'язок доказування правомірності рішення суб'єкта владних повноважень покладається на відповідача.
Оскільки відповідач не довів правомірність прийнятого ним наказу і доводи позивача належними доказами не спростував, позов підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
адміністративний позов - задоволити.
Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 №1157 від 23.09.2022 в частині, що стосується притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 01 травня 2026 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 )
Відповідач:Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_4 )
Головуючий суддя І.С. Козачок