30 квітня 2026 рокусправа № 380/5157/26
Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Желік О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач, Головне управління ПФУ у Львівській області), у якій просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у перерахунку пенсії на підставі довідки № 417 від 20.11.2025 про розмір грошового забезпечення за відповідною (аналогічною) посадою станом на 01.01.2023, виготовленою Військовою частиною НОМЕР_1 , з 01.02.2023;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01.02.2023 перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки № 417 від 20.11.2025 про розмір грошового забезпечення за відповідною (аналогічною) посадою станом на 01.01.2023, виготовленої Військовою частиною НОМЕР_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що йому призначено пенсію за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі 70% грошового забезпечення (вислуга років у пільговому обчисленні складає 27 років). Вказав, що Військова частина НОМЕР_1 видала довідку № 417 від 20.11.2025 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 для перерахунку пенсії з 01.02.2023 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017. Позивач 30.11.2025 звернувся до відповідача із заявою щодо перерахунку пенсії на підставі зазначеної довідки. Листом за № 1300-0307-8/170647 від 17.12.2025 відповідач повідомив про відсутність підстав для перерахунку. Вважаючи відмову протиправною, позивач звернувся до суду.
Ухвалою від 25.03.2026 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
На адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечив. В обґрунтування вказав, що підстав для перерахунку пенсії позивача не існує, оскільки підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців не відбулось; відсутні також передбачені ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-ХІІ умови для перерахунку. Крім того, відповідач зазначив про пропуск позивачем строку звернення до суду.
Суд дослідив матеріали справи, всебічно і повно з'ясував усі фактичні обставини, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, та встановив таке.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ), у розмірі 70% грошового забезпечення (вислуга 27 років у пільговому обчисленні), що підтверджується протоколом за пенсійною справою № 1301021065 від 04.01.2020.
Військова частина НОМЕР_1 20.11.2025 видала довідку № 417 про розмір грошового забезпечення за нормами, чинними на 01.01.2023, за посадою, відповідною (аналогічною) посаді позивача на день звільнення (Головний старшина полку) для перерахунку пенсії позивачу з 01.02.2023.
30.11.2025 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії на підставі зазначеної довідки.
Листом № 1300-0307-8/170647 від 17.12.2025 відповідач відмовив у перерахунку, посилаючись на відсутність нормативних підстав.
Не погодившись з такою відмовою, позивач звернувся до суду із цим позовом.
При вирішенні спору по суті суд керується таким.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, визначено Законом України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Кабінет Міністрів України 30.08.2017 прийняв постанову № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності 01.03.2018. Постановою № 704 у первинній редакції (пункт 4) передбачалося, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати), на відповідний тарифний коефіцієнт.
21.02.2018 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 103, якою, зокрема, пункт 4 постанови № 704 був викладений у новій редакції із застосуванням фіксованої розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103.
Верховний Суд у постанові від 02.08.2022 у справі № 440/6017/21 зазначив, що через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб в осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови № 704 у первинній редакції із використанням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Разом з тим, вирішуючи дану справу, суд вважає за необхідне з'ясувати питання щодо того, чи є Військова частина НОМЕР_1 уповноваженим органом для видачі довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ.
Відповідно до пункту 24 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 3-1 від 30.01.2007 (далі - Порядок № 3-1), про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта повідомити про це орган, що призначає пенсії.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Порядок № 45). Згідно з цим Порядком та Порядком № 3-1 підготовку довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій здійснюють уповноважені структурні підрозділи відповідних органів військового управління.
Проте, зі змісту наданої позивачем довідки № 417 від 20.11.2025 вбачається, що вона видана Військовою частиною НОМЕР_1 - підрозділом, що не є уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері видачі відповідних довідок для перерахунку пенсій стосовно осіб, звільнених у запас. Уповноваженими органами щодо видачі таких довідок є структурні підрозділи, визначені центральними органами виконавчої влади відповідно до Порядку № 45 та Порядку № 3-1. У спірних правовідносинах таким органом мало б бути відповідне структурне підрозділення Міністерства оборони України.
Суд зазначає, що правова підстава для перерахунку пенсії виникає лише тоді, коли довідка про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії видана уповноваженим органом у відповідній формі та порядку, визначених Порядком № 45. Видача такої довідки безпосередньо військовою частиною (а не уповноваженим структурним підрозділом) не породжує для органу Пенсійного фонду обов'язку здійснити перерахунок пенсії.
Аналогічна правова позиція висловлено Верховним Судом у постановах від 20.03.2018 у справі № 636/662/17, від 10.10.2019 у справі № 553/3619/16-а, відповідно до якої орган пенсійного забезпечення зобов'язаний здійснити перерахунок пенсії виключно на підставі довідки встановленого зразка, виданої уповноваженим органом (постанови Верховного Суду від 20.03.2018 у справі № 636/662/17, від 10.10.2019 у справі № 553/3619/16-а).
За таких обставин суд дійшов висновку, що довідка № 417 від 20.11.2025, видана Військовою частиною НОМЕР_1 , не є документом встановленого зразка, виданим уповноваженим органом, а отже, не може слугувати підставою для перерахунку пенсії позивача. Таким чином, відповідач правомірно відмовив у перерахунку пенсії, і дії відповідача не можуть бути визнані протиправними.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.
Оскільки позивача звільнено від сплати судового збору, то такі розподілу не підлягають.
Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду, з врахуванням гарантій, встановлених пунктом 3 Розділу VI «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Желік О.М.