ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА вул. Б.Хмельницького, 44-В, м.Київ, 01054, тел. (044) 334 68 95 e-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua, web: ki.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 05379487
м. Київ
27.04.2026Справа № 910/16603/25
Господарський суд міста Києва у складі судді ДЖАРТИ В.В., за участю секретаря судового засідання Рєпкіної Ю. Є., розглянувши
заяву ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 )
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність,
ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) звернувся до суду із заявою про відкриття провадження у справі про свою неплатоспроможність в порядку Книги п'ятої Кодексу України з процедур банкрутства.
Дослідивши матеріали заяви, суд вважає за необхідне залишити її без руху, зважаючи на те, що подана заява про відкриття провадження у справі про банкрутство не відповідає вимогам, встановленим Кодексом України з процедур банкрутства (далі за текстом - Кодекс).
Ухвалою суду від 07.01.2026 заяву ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність було залишено без руху, встановлено строк для усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність протягом п'яти днів з дня вручення даної ухвали шляхом надання суду актуальних відомостей про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання або перебування заявника у місті Києві станом на момент подання до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
09.01.2026 через систему “Електронний суд» до суду надійшли докази усунення недоліків, встановлених в ухвалі суду від 07.01.2025.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.02.2026 прийнято заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність до розгляду. Підготовче засідання суду призначено на 02.03.2026.
У судове засідання, призначене на 02.03.2026, боржник не з'явився, про дату, час і місце проведення був повідомлений належним чином.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2026 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ). Введено процедуру реструктуризації боргів боржника. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Здійснено оприлюднення на офіційному веб-порталі судової влади України повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) за номером 78616 від 02.03.2026. Призначено керуючим реструктуризацією боргів фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) арбітражного керуючого арбітражного керуючого Карасюка Олександра Володимировича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 1846 від 01.02.2018). Визначено дату проведення попереднього судового засідання на 15.04.2026.
Ухвалою суду від 26.03.2026 дату проведення попереднього судового засідання призначено на 20.04.2026.
03.04.2026 (скерована засобами поштового зв'язку 30.03.2026) через відділ документообігу Господарського суду міста Києва надійшла заява ОСОБА_2 про визнання кредитором з грошовими вимогами до боржника на суму 251 673,94 грн.
02.04.2026 через систему “Електронний суд» керуючим реструктуризацією до суду був поданий звіт про результати розгляду грошових вимог кредиторів.
20.04.2026 (сформовано 17.04.2026) через систему “Електронний суд» до Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" про визнання кредитором з грошовими вимогами до боржника на суму 20 761,20 грн.
20.04.2026 через систему “Електронний суд» керуючим реструктуризацією до суду був поданий звіт про результати розгляду грошових вимог кредиторів.
Ухвалою суду від 20.04.2026 розгляд справи у попередньому засіданні відкладений на 27.04.2026.
Ухвалою Господарського суду міста Києва 20.04.2026 заяву ОСОБА_2 про визнання кредитором з грошовими вимогами до боржника на суму 251 673,94 грн прийнято та призначено до розгляду у попередньому засіданні на 27.04.2026.
Ухвалою Господарського суду міста Києва 20.04.2026 заяву заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" про визнання кредитором з грошовими вимогами до боржника на суму 20 761,20 грн..
У попередньому засіданні 27.04.2026, розглянувши представлені документи, суд дійшов висновків про наступне.
Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу України з процедур банкрутства подання кредиторами вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Згідно з приписами статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Майнові вимоги кредиторів до боржника мають бути виражені в грошових одиницях і заявлені до господарського суду в порядку, встановленому цією статтею. Копії відповідних заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику та розпоряднику майна.
Відповідно до частини 2 статті 47 Кодексу України з процедур банкрутства у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.
Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу України з процедур банкрутства в ухвалі за результатами попереднього засідання суду, зокрема, зазначаються: 1) обов'язок керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутись не пізніше 14 днів з дня постановленої ухвали; дата засідання господарського суду, яке має відбутись не пізніше 60 днів з дня постановлення такої ухвали, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.
Статтею 133 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що витрати, пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об'єктів, що підлягають продажу, а також витрати на проведення аукціону), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Вимоги кредиторів за зобов'язаннями боржника, забезпеченими заставою майна фізичної особи, задовольняються за рахунок такого майна.
Кошти, отримані від продажу майна банкрута, що є предметом забезпечення, після покриття витрат, пов'язаних з утриманням, збереженням та продажем цього майна, та сплати додаткової винагороди арбітражного керуючого відповідно до положень статті 30 цього Кодексу використовуються виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які таке майно забезпечує.
Вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості:
1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування;
2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами;
3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.
У судовому засіданні, що відбулось 04.03.2026, судом розглянуто заяви кредиторів з грошовими вимогами до боржника.
Так, за наслідками дослідження заяв кредиторів з грошовими вимогами до боржника, визнанню кредитором фізичної особи ОСОБА_3 підлягає:
ОСОБА_4
ОСОБА_4 звернулося 30.03.2026 (засобами поштового зв'язку АТ «Укрпошта») до суду із заявою кредитора боржника на суму 251 673,94 грн, тобто у межах строку, встановленого статтею 45 Кодексу України з процедур банкрутства.
Оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_3 було опубліковано 03.04.2026.
Частиною 1 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, серед іншого, визначено, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. До заяви в обов'язковому порядку додаються також документи, що підтверджують грошові вимоги до боржника.
Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Норми вказаної статті кореспондуються з приписами частини 1 статті 116 Господарського процесуального кодексу України.
Таким чином, відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство, тобто першим днем перебігу цього строку є день, наступний за днем офіційного оприлюднення такого оголошення.
Дана правова позиція щодо обрахування строку для звернення кредитора наведена Верховним Судом у постанові від 20.05.2021 у справі № 904/2166/20. У даній постанові Верховний Суд наголосив, що подібної правової позиції дотримувався Верховний Суд і щодо визначення строку на заявлення кредиторських вимог відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", положення частини першої статті 23 якого щодо обрахування строку для звернення кредитора є аналогічними положенням частині 1 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства (зокрема, постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 607/6254/15, постанова Верховного Суду від 24.07.2020 у справі № 904/3060/19).
Відповідно до частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Таким чином, враховуючи загальні правила обчислення строків, визначені положеннями цивільного законодавства, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що відлік визначеного статтею 45 Кодексу України з процедур банкрутства строку для пред'явлення грошових вимог до боржника починається з наступного дня після оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство, - з 03.03.2026. Останнім днем на подачу до господарського суду кредиторських вимог до боржника у даній справі є 01.04.2026.
Як зауважено в заяві кредитора, між ОСОБА_2 , як позичальником, та ОСОБА_1 , як позичальником, був укладений договір позики від 19.01.2025, за умовами якого позикодавець передає позичальникові у власність грошові кошти у розмірі 34 000,00 грн на строк шість місяців з моменту перерахування суми позики позичальнику, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у вказаний строк. Цей договір є безпроцентним (пункт 2.1 договору позики).
Відповідно до пункту 3.1 договору позики від 19.01.2025 зобов'язання за цим договором виконуються в гривні в безготівковій формі. Передача коштів позичальнику здійснюється шляхом їх перерахування з рахунку позикодавця на рахунок позичальника, вказаний у цьому договорі (пункт 3.2 договору позики від 19.01.2025).Згідно з пунктом 3.3 договору позики від 19.01.2025 повернення коштів позикодавцеві здійснюється шляхом їх перерахування з рахунку позикодавця на рахунок позичальника, вказаний у цьому договорі. За прострочення позичальником строку, встановленого пунктом 1.1 договору, позичальник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми за кожен день такого прострочення (пункт 3.4 договору позики від 19.01.2025).
Згідно з пунктом 7.1-7.3 договору позики від 19.01.2025 цей договір укладено строком на шість місяців. Позичальник має право достроково виконати свій обов'язок за цим договором повністю або частково, за умови попередньої згоди на це позикодавця. Договір може бути достроково розірваний за взаємною згодою сторін, яка оформляється додатковою угодою до цього договору, або в судовому порядку.
На виконання умов укладеного договору позики від 19.01.2025 ОСОБА_2 19.01.2025 здійснено перерахування грошових коштів у розмірі 34 000,00 грн на картковий рахунок ОСОБА_1 (номер карти в АТ «Універсал Банк» НОМЕР_2 ), що підтверджується квитанцією № ЕАВЕ-17ХР-3К6С-Т6КВ від 19.01.2026.
07.07.2025 між ОСОБА_2 , як позичальником, та ОСОБА_1 , як позичальником, був укладений договір позики № 1, за умовами якого позикодавець передає позичальникові у власність грошові кошти у розмірі 30 000,00 грн на строк 60 календарних днів з моменту перерахування суми позики позичальнику, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у вказаний строк. Цей договір є безпроцентним (пункт 2.1 договору позики № 1).
Відповідно до пункту 3.1 договору позики № 1 зобов'язання за цим договором виконуються в гривні в безготівковій формі. Передача коштів позичальнику здійснюється шляхом їх перерахування з рахунку позикодавця на рахунок позичальника, вказаний у цьому договорі (пункт 3.2 договору позики № 1). Згідно з пунктом 3.3 договору позики № 1 повернення коштів позикодавцеві здійснюється шляхом їх перерахування з рахунку позикодавця на рахунок позичальника, вказаний у цьому договорі. За прострочення позичальником строку, встановленого пунктом 1.1 договору, позичальник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми за кожен день такого прострочення (пункт 3.4 договору позики № 1).
Згідно з пунктом 7.1-7.3 договору позики № 1 цей договір укладено строком на 60 календарних днів. Позичальник має право достроково виконати свій обов'язок за цим договором повністю або частково, за умови попередньої згоди на це позикодавця. Договір може бути достроково розірваний за взаємною згодою сторін, яка оформляється додатковою угодою до цього договору, або в судовому порядку.
На виконання умов укладеного договору позики № 1 від 07.07.2025 ОСОБА_2 07.07.2025 здійснено перерахування грошових коштів у розмірі 30 000,00 грн на картковий рахунок ОСОБА_1 (номер карти в АТ «ОТП Банк» НОМЕР_3 ), що підтверджується квитанцією № ХРЕ1-МКР6-Т419-7В81 від 07.07.2025.
07.07.2025 між ОСОБА_2 , як позичальником, та ОСОБА_1 , як позичальником, був укладений договір позики № 2, за умовами якого позикодавець передає позичальникові у власність грошові кошти у розмірі 30 000,00 грн на строк 60 календарних днів з моменту перерахування суми позики позичальнику, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у вказаний строк. Цей договір є безпроцентним (пункт 2.1 договору позики № 2).
Відповідно до пункту 3.1 договору позики № 2 зобов'язання за цим договором виконуються в гривні в безготівковій формі. Передача коштів позичальнику здійснюється шляхом їх перерахування з рахунку позикодавця на рахунок позичальника, вказаний у цьому договорі (пункт 3.2 договору позики № 2). Згідно з пунктом 3.3 договору позики № 2 повернення коштів позикодавцеві здійснюється шляхом їх перерахування з рахунку позикодавця на рахунок позичальника, вказаний у цьому договорі. За прострочення позичальником строку, встановленого пунктом 1.1 договору, позичальник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми за кожен день такого прострочення (пункт 3.4 договору позики № 2).
Згідно з пунктом 7.1-7.3 договору позики № 2 цей договір укладено строком на 60 календарних днів. Позичальник має право достроково виконати свій обов'язок за цим договором повністю або частково, за умови попередньої згоди на це позикодавця. Договір може бути достроково розірваний за взаємною згодою сторін, яка оформляється додатковою угодою до цього договору, або в судовому порядку.
На виконання умов укладеного договору позики № 2 від 07.07.2025 ОСОБА_2 07.07.2025 здійснено перерахування грошових коштів у розмірі 30 000,00 грн на картковий рахунок ОСОБА_1 (номер карти в АТ «ПриватБанк» НОМЕР_4 ), що підтверджується квитанцією № 6ТхК-ХК10-КС10-Т089 від 07.07.2025.
07.07.2025 між ОСОБА_2 , як позичальником, та ОСОБА_1 , як позичальником, був укладений договір позики № 3, за умовами якого позикодавець передає позичальникові у власність грошові кошти у розмірі 63 925,00 грн на строк 60 календарних днів з моменту перерахування суми позики позичальнику, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у вказаний строк. Цей договір є безпроцентним (пункт 2.1 договору позики № 3).
Відповідно до пункту 3.1 договору позики № 3 зобов'язання за цим договором виконуються в гривні в безготівковій формі. Передача коштів позичальнику здійснюється шляхом їх перерахування з рахунку позикодавця на рахунок позичальника, вказаний у цьому договорі (пункт 3.2 договору позики № 3). Згідно з пунктом 3.3 договору позики № 3 повернення коштів позикодавцеві здійснюється шляхом їх перерахування з рахунку позикодавця на рахунок позичальника, вказаний у цьому договорі. За прострочення позичальником строку, встановленого пунктом 1.1 договору, позичальник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми за кожен день такого прострочення (пункт 3.4 договору позики № 3).
Згідно з пунктом 7.1-7.3 договору позики № 3 цей договір укладено строком на 60 календарних днів. Позичальник має право достроково виконати свій обов'язок за цим договором повністю або частково, за умови попередньої згоди на це позикодавця. Договір може бути достроково розірваний за взаємною згодою сторін, яка оформляється додатковою угодою до цього договору, або в судовому порядку.
На виконання умов укладеного договору позики № 3 від 07.07.2025 ОСОБА_2 07.07.2025 здійснено перерахування грошових коштів у розмірі 63 925,00 грн на картковий рахунок ОСОБА_1 (номер карти в небанківській фінансовій установі, що діє як платіжна система «NovaPay» НОМЕР_5 ), що підтверджується квитанцією № 88Т0-Т39А-5138-6МА0 від 07.07.2025.
12.10.2025 між ОСОБА_2 , як позичальником, та ОСОБА_1 , як позичальником, був укладений договір позики, за умовами якого позикодавець передає позичальникові у власність грошові кошти у розмірі 83 000,00 грн на строк до 26.10.2025 з моменту перерахування суми позики позичальнику, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у вказаний строк. Цей договір є безпроцентним (пункт 2.1 договору позики).
Відповідно до пункту 3.1 договору позики від 12.10.2025 зобов'язання за цим договором виконуються в гривні в безготівковій формі. Передача коштів позичальнику здійснюється шляхом їх перерахування з рахунку позикодавця на рахунок позичальника, вказаний у цьому договорі (пункт 3.2 договору позики від 12.10.2025). Згідно з пунктом 3.3 договору позики від 12.10.2025 повернення коштів позикодавцеві здійснюється шляхом їх перерахування з рахунку позикодавця на рахунок позичальника, вказаний у цьому договорі. За прострочення позичальником строку, встановленого пунктом 1.1 договору, позичальник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми за кожен день такого прострочення (пункт 3.4 договору позики від 12.10.2025).
Згідно з пунктом 7.1-7.3 договору позики від 12.10.2025 цей договір укладено строком до 26.10.2025. Позичальник має право достроково виконати свій обов'язок за цим договором повністю або частково, за умови попередньої згоди на це позикодавця. Договір може бути достроково розірваний за взаємною згодою сторін, яка оформляється додатковою угодою до цього договору, або в судовому порядку.
На виконання умов укладеного договору позики від 12.10.2025 ОСОБА_2 12.10.2025 здійснено перерахування грошових коштів у розмірі 83 000,00 грн на рахунок ОСОБА_1 в АТ «КБ «Глобус» НОМЕР_6 , що підтверджується даними щодо платежу.
Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до положень статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Частиною першою статті 634 Цивільного кодексу України встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно з частиною другою статті 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Правовідносини, що виникли між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 регулюються приписами параграфом 1 Глави 71 Цивільного кодексу України.
Так, за приписами статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 виконані свої зобов'язання за укладеними договорами позики та перераховано ОСОБА_1 грошові кошти 34 000,00 грн 19.01.2025, 30 000,00 грн 07.07.2025, 30 000,00 грн 07.07.2025, 63 925,00 грн 07.07.2025, 83 000,00 грн 12.10.2025, у загальному розмірі 240 925,00 грн.
Відповідно до правової позиції, наведеної у постанові Верховного Суду від 23.09.2019 в справі № 910/10254/18, банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.
За частинами 1 та 3 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до умов укладених договорів позики обов'язок ОСОБА_1 з повернення 34 000,00 грн є таким що настав 19.07.2025, 123 925 грн - 05.09.2025, 83 000,00 грн - 27.10.2025.
Матеріали справи доказів належного виконання боржником прийнятих на себе зобов'язань перед ОСОБА_2 не містять, за таких обставин суд дійшов висновку про те, що вимоги ОСОБА_2 щодо основної суми боргу в розмірі 240 925,00 грн є обґрунтованими та документально підтвердженими.
Порушенням зобов'язання, згідно з приписами статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши наданий ОСОБА_2 розрахунок трьох процентів річних та інфляційних втрат, розрахованих за період прострочення за кожним договором позики до 01.03.2026 (включно), суд визнав його арифметично вірним та здійсненим із дотриманням приписів чинного законодавства, а тому вимоги про стягнення трьох процентів річних у розмірі 3 291,18 грн та інфляційних втрат у розмірі 7 457,76 грн є обґрунтованими.
Керуючий реструктуризацією стверджував, що правомірною сумою боргу, розрахованою відповідно до чинного законодавства, є виключно сума заборгованості за договорами позики в загальному розмірі 240 925,00 грн. Такі розрахунки керуючим реструктуризації здійснені з урахуванням того, що на підставі пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, ОСОБА_1 звільняться від обов'язку сплати трьох процентів річних та інфляційних втрат.
Суд критично оцінює такі доводи керуючого реструктуризацією та зазначає наступне.
Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України передбачено, що У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Вказані приписи Прикінцевих та перехідних положень ЦК України регулюють питання звільнення від відповідальності у вигляді неустойки (штрафу, пені), а також нарахувань за частиною другою статті 625 ЦК України (нарахування інфляційних втрат та трьох процентів річних) у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем).
При цьому суд зауважує, що Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України були доповнені пунктом 18 згідно із Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану». Із пояснювальної записки до вказаного Закону України вбачається, що метою таких змін є звільнення споживачів від відповідальності перед кредитодавцем за прострочення виконання зобов'язань за договором про споживчий кредит у період дії в Україні воєнного стану та у тридцятиденний строк після дня його завершення або скасування.
З викладеного слідує, що приписи пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України застосовуються до договорів споживчого кредитування, укладених до 24.02.2022. Натомість спірні договори позики не є договорами споживчого кредитування та укладені у 2025 році, тобто після запровадження воєнного стану.
Таким чином, суд дійшов обґрунтованого висновку про визнання ОСОБА_2 кредитором боржника на суму 251 673,94 грн, що відносяться до вимог другої черги.
Поряд з вищеописаною заборгованістю підлягають включенню судові витрати кредитора в розмірі 6 656,00 грн з віднесенням до вимог першої черги.
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛ.ЕН.ГРУП»
Товариство з обмеженою відповідальністю “КЛТ КРЕДИТ» звернулося 20.04.2026 (документ сформований в системі "Електронний суд" 17.04.2026) до суду із заявою кредитора боржника на суму 20 761,20 грн з пропуском строку, передбаченого статтею 45 кодексу України з процедур банкрутства.
Як зауважено в заяві кредитора, 01.07.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КІФ», як Кредитодацем, та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 5328930 (далі - кредитний договір), підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до пункту 3.2 кредитного договору сума Кредиту складає - 12 000 грн. Тип Кредиту - Кредит. Строк пільгового кредитування - 30 дні (в) (день). Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.
Згідно з пунктом 3.5 кредитного договору денна процентна ставка на дату укладення цього Договору за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування пільгової процентної ставки складає 0.98% за 1 (один) день. Розрахунок денної процентної ставки за формулою наведеною в Законі України «Про споживче кредитування»: (10584(загальні витрати) грн. / 12000 (сума кредиту)) грн.) / 90 (строк кредитування) дн. * 100% = 0.98% в день.
Видача (надання) Товариством Кредиту Клієнту за цим договором проводиться шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Клієнта за стандартом IВАN та/або операції за яким можуть здійснюватися з використанням реквізитів платіжної картки № НОМЕР_7 , реквізити якої зазначені Клієнтом у Особистому кабінеті, та, яка визначена Клієнтом у якості Основної платіжної картки.
Відповідно до Підтвердження від ТОВ “ПрофітГід» щодо здійснення переказу грошових коштів на підставі договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів ПГ-29 від 22.02.2021 товариством перераховано на рахунок боржника грошові кошти в розмірі 12 000,00 грн.
16.01.2026 між ТОВ “ФК “КІФ» та ТОВ “ФК “Ел.Ен.Груп» укладено Договір факторингу № 16012026 (далі - Договір факторингу), відповідно до пункту 1.1. якого за цим договором Клієнт зобов'язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов'язується прийняти такі Права вимоги та сплатити Клієнту Ціну придбання за відповідний Реєстр за плату, у передбачений цим Договором спосіб.
За умовами пункту 2.1.3 Договору факторингу перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги відбувається в дату підписання Сторонами відповідного Реєстру прав вимог, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників та набуває всіх прав щодо Боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу, відповідно до вимог чинного законодавства. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Реєстр прав вимог в паперовому вигляді є невід'ємною частиною цього Договору та підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав вимоги.
На виконання вказаного Договору факторингу сторонами підписано Акт прийому-передачі Реєстру прав вимог та ТОВ “ФК “Ел.Ен.Груп» сплачено ціну відступлення, що підтверджується копією платіжної інструкції щодо оплати за Договором факторингу.
Як слідує з Витягу з реєстру прав вимог № 1 від 16.01.2026 до Договору факторингу № 16012026 від 16.01.2026, ТОВ “ФК “Ел.Ен.Груп» набуло право вимоги до Боржника за Договором про надання коштів у позику, в тому числі i на умовах фінансового кредиту від 01.07.2025 № 5328930.
Отже, у межах поданої заяви кредитор просив визнати вимоги до боржника за Договором про надання коштів у позику, в тому числі i на умовах фінансового кредиту № 5328930 від 01.07.2025 в загальній сумі 20 761,20 грн, з яких 12 000,00 грн - сума заборгованості за тілом кредиту, 8 761,20 грн - сума заборгованості за відсотками.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).
Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 статті 1056-1 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина 2 статті 1050 ЦК України).
Дослідивши подані кредитором до суду документи, суд зазначає, що заявлена Товариством з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Ел.Ен.Груп» заборгованість за Договором про надання коштів у позику, в тому числі i на умовах фінансового кредиту № 5328930 від 01.07.2025 в загальній сумі 20 761,20 грн, з яких 12 000,00 грн - сума заборгованості за тілом кредиту, 8 761,20 грн - сума заборгованості за відсотками є доведеною та належним чином обґрунтованою.
Щодо заявлених кредитором витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000,00 грн суд зазначає наступне.
18.09.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Ел.Ен. Груп» та адвокатом Сабура С. О. укладено Договір про надання правової допомоги № 18092025.
Як слідує з Акту прийому-передачі наданих послуг від 10.04.2026 до договору про надання правової допомоги № 18092025, по боржнику ОСОБА_1 надано послуги на суму 4 000,00 грн (4 год.).
Згідно з частиною 1 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (частина 3 статті 123 ГПК України).
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Положення статті 126 ГПК України передбачають, що для цілей розподілу судових витрат суд враховує: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відтак, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.07.2022 у справі № 910/7765/20.
Відтак, суд дійшов висновку зменшити розмір витрат Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Ел.Ен.Груп» на професійну правничу допомогу адвоката до 1 000,00 грн.
Згідно з повідомленням керуючого реструктуризацією заявлені товариством грошові вимоги до боржника визнані у повному обсязі.
За наведених обставин, суд дійшов обґрунтованого висновку про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Ел.Ен.Груп» кредитором боржника на суму 20 761,20. - вимоги другої черги.
Поряд з вищеописаною заборгованістю визнанню також підлягають судові витрати кредитора у розмірі 6 324,80 грн.
З огляду на викладене суд вважає за доцільне закінчити попереднє засідання.
Керуючись статтями 45, 122 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Визнати кредиторами у справі № 910/16603/25 по відношенню до фізичної особи ОСОБА_1 :
- ОСОБА_2 з грошовими вимогами на суму 258 329,94 грн, з яких: 6 656,00 грн - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів, 251 673,94 грн - вимоги другої черги;
- Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел. ЕН. ГРУП» з грошовими вимогами на суму 27 086,00 грн, з яких: 6 324,80 грн - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів, 20 761,20 грн - вимоги другої черги.
2. Зобов'язати керуючого реструктуризацією сформувати реєстр вимог кредиторів, оформлений відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства.
3. Встановити дату проведення зборів кредиторів: 08.05.2026.
4. Керуючому реструктуризацією боргів боржника у строк до 25.05.2026 подати до Господарського суду міста Києва план реструктуризації боргів боржника.
5. Визначити дату проведення судового засідання, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі на 27.05.26 о 14:00 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: місто Київ, вулиця Богдана Хмельницького, 44-Б, зал № 7.
6. Копію ухвали направити учасникам провадження у справі.
Ухвала набирає законної сили в порядку частин 4, 5 статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства та може бути оскаржена. Оскарження ухвали не зупиняє провадження у справі про банкрутство.
Повна ухвала складена 01.05.2026.