Справа № 646/3299/24 Головуючий суддя І інстанції Демченко І. М.
Провадження № 22-ц/818/1513/26 Суддя доповідач Яцина В.Б.
Категорія: про відшкодування шкоди, з них
16 квітня 2026 року м. Харків.
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого судді Яцини В.Б.
суддів колегії: Мальованого Ю.М., Маміної О.В.,
за участю секретаря судового засідання Шевцової К.Є.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Харківської обласної прокуратури на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 14 березня 2025 року, у справі за позовом Слобідської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської митниці Державної митної служби України до ОСОБА_1 про стягнення збитків, завданих кримінальним правопорушенням,-
Слобідська окружна прокуратура міста Харкова звернулася до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 збитків, завданих кримінальним правопорушенням, в розмірі 4 616 557, 83 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Харкові) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, проводилось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62019170000000021 від 11.01.2019 за ч. 2 ст. 367 КК України за фактом неналежного виконання упродовж 2018 року службових обов'язків службовими особами Державної митної служби України через несумлінне ставлення до них, усупереч вимогам Митного кодексу України, під час здійснення контролю правильності визначення коду товару, імпортованого ТОВ «Ваміп Сервіс», що призвело до тяжких наслідків, заподіяних державі в особі Харківської митниці ДФС, у вигляді ненадходження фіскальних платежів у особливо великих розмірах.
Під час досудового розслідування встановлено, що головний державний інспектор митного поста «Харків - центральний» Харківської митниці ДФС ОСОБА_1 у період з 10.04.2018 по 01.10.2018 допустила неналежне виконання своїх службових обов'язків під час митного оформлення товару в режимі «Імпорт» по митним деклараціям та здійснення митної формальності - контроль правильності класифікації товару «Інгібітор видалення відкладень КЗ+» загальною вагою 378 т, ввезеного на митну територію України ТОВ «Ваміп Сервіс», без сплати обов'язкових митних платежів на загальну суму 4 616 557, 83 грн.
Матеріали досудового розслідування стосовно ОСОБА_1 виділені в окреме провадження та зареєстровані за № 62021170020000291 від 09.07.2021.
У зв'язку з неналежним виконанням своїх службових обов'язків інспектором митного поста «Харків - центральний» Харківської митниці ДФС ОСОБА_1 під час митного оформлення товару в режимі імпорт по митним деклараціям: ІМ 40 ДЕ UA807170/2018/16235 10.04.2018, ІМ 40 ДЕ UA807170/2018/17844 18.04.2018, ІМ 40 ДЕ UA807170/2018/19007 24.04.2018, ІМ 40 ДЕ UA807170/2018/19006 24.04.2018, ІМ 40 ДЕ UA807170/2018/20930 04.05.2018, ІМ 40 ДЕ UA807170/2018/21158 07.05.2018, ІМ 40 ДЕ UA807170/2018/21196 07.05.2018, ІМ 40 ДЕ UA807170/2018/21787 10.05.2018, ІМ 40 ДЕ UA807170/2018/22228 14.05.2018, ІМ 40 ДЕ UA807170/2018/24283 24.05.2018. ІМ 40 ДЕ UA807170/2018/29996 22.06.2018, ІМ 40 ДЕ UA807170/2018/32082 04.07.2018, ІМ 40 ДЕ UA807170/2018/33620 13.07.2018, ІМ 40 ДЕ UA807170/2018/35504 24.07.2018, ІМ 40 ДЕ UA807170/2018/40912 22.08.2018, ІМ 40 ДЕ UA807170/2018/47284 01.10.2018 та здійснення митної формальності - контроль правильності класифікації товару - «Інгібітор видалення відкладень КЗ +, ТУ 2411-004-04414276-2018» загальною вагою 378 тон, ввезеного на митну територію України ТОВ «Ваміп Сервіс» в період часу з квітня 2018 року по жовтень 2018 року та в порушення вимог статті 69 Митного кодексу України в частині правильності класифікації товарів, в порушення вимог ч. ч. 2, 4 ст. 69 Митного кодексу України, п. 5 Розділу І, п. 2, абз. 3 п. 4 Розділу III Порядку № 650, Правила 1, 3 Основних правил інтерпретації класифікації товарів, п. п. 2.18., 2.18.1., 2.18.2., 2.18.3., 2.19., 2.19.1., 2.19.2 посадової інструкції, підтвердила правильність класифікації товару за УКТ ЗЕД 3814009090, що призвело до митного оформлення зазначеного товару, який відповідно до чинного законодавства класифікується за кодом УКТЗЕД 2905110000 по митним деклараціям: ІМ 40 ДЕ UA807170/2018/16235 10.04.2018, ІМ 40 ДЕ UA807170/2018/17844 18.04.2018, ІМ 40 ДЕ UA807170/2018/19007 24.04.2018, ІМ 40 ДЕ UA807170/2018/19006 24.04.2018, ІМ 40 ДЕ UA807170/2018/20930 04.05.2018, ІМ 40 ДЕ UA807170/2018/21158 07.05.2018, ІМ 40 ДЕ UA807170/2018/21196 07.05.2018. ІМ 40 ДЕ UA807170/2018/21787 10.05.2018, ІМ 40 ДЕ UA807170/2018/22228 14.05.2018, ІМ 40 ДЕ UA807170/2018/24283 24.05.2018. ІМ 40 ДЕ UA807170/2018/29996 22.06.2018, IM 40 ДЕ UA807170/2018/32082 04.07.2018, IM 40 ДЕ UA807170/2018/33620 13.07.2018, IM 40 ДЕ UA807170/2018/35504 24.07.2018, IM 40 ДЕ UA807170/2018/40912 22.08.2018. ІМ 40 ДЕ UA807170/2018/47284 01.10.2018 без сплати обов'язкових митних платежів на загальну суму 4 616 557.83 гри., з яких мито складає 197 049,34 грн., акцизний податок - 3 650 082,20 грн, ПДВ - 769 426,29 грн., чим завдала збитки державному бюджету України на суму 4 616 557,83 гривень.
Під час досудового розслідування слідчим 12.07.2021 повідомлено про підозру ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.
Постановою старшого слідчого СВ (з дислокацією у м. Харкові) ТУ ДБР у м. Полтаві від 05.08.2021 Харківську митницю Держмитслужби залучено як потерпілу особу від зазначеного кримінального правопорушення.
Обвинувальний акт стосовно ОСОБА_1 направлено до Дзержинського районного суду м. Харкова. Також, процесуальним керівником у кримінальному проваджені - прокурором відділу Харківської обласної прокуратури було заявлено цивільний позов в інтересах держави в особі Харківської митниці про стягнення з обвинуваченої майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, в розмірі 4 616 557,83 грн.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 01.12.2023 у справі № 638/13539/21 ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 367 КК України, а кримінальне провадження № 62021170020000291 стосовно ОСОБА_1 закрито у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, на підставі ст. 49 КК України. Одночасно, цією ухвалою цивільний позов прокурора про стягнення з обвинуваченої на користь держави матеріальної шкоди у розмірі 4 616 557,83 грн. залишено без розгляду. Вказана ухвала набрала законної сили 11.12.2023.
Отже, інтереси держави залишились незахищеними, оскільки не забезпечено стягнення з винної особи шкоди, завданої службовою недбалістю. Відтак, не забезпечено надходження відповідних коштів до Державного бюджету, у зв'язку з чим прокурор звернувся до суду з вищезазначеним позовом.
Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 14 березня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Заступник керівника Харківської обласної прокуратури подав апеляційну скаргу, у якій просить суд рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
Вказав, що суд помилився зі своїми висновками, порушив норми цивільного процесуального та матеріального права.
Звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що протиправна поведінка ОСОБА_1 полягає в тому, що перебуваючи на посаді головного державного інспектора митного поста «Харків - центральний», неналежно виконуючи свої службові обов'язки через несумлінне ставлення до них, будучи обізнаним з вимогами законодавства України щодо класифікації товарів, ігноруючи вимоги Митного законодавства, під час контролю правильності класифікації товарів відповідно до положень статті 69 Митного кодексу України в частині правильності класифікації товарів, усупереч вимогам ч. ч. 2, 4 ст. 69 МК України, п. 5 Розділу І, п. 2, абз.3 п.4 Розділу ІІІ Порядку № 650, Правила 1, 3 Основних правил інтерпретації класифікації товарів, п. п. 2.18., 2.18.1., 2.18.2., 2.18.3., 2.19., 2.19.1., 2.19.2 посадової інструкції, не зважаючи на достовірно відомі їй обставини, а саме те, що Інгібітор складається з 90-95% метанолу та 5-10% ізобутанолу та відповідає коду товару згідно УКТ ЗЕД 2905110000, прийняла рішення про підтвердження правильності визначення декларантом коду товару 3814009090, маючи регламентований доступ до програмно-інформаційних комплексів Єдиної автоматизованої інформаційної системи, за допомогою службової комп'ютерної техніки проставила відмітку в АІС «Інспектор» про здійснення митної формальності з контролю правильності визначення коду товару та підтвердження коду товару заявленого декларантом.
Матеріальна шкода (збитки) полягає у ненадходженні до державного бюджету обов'язкових митних платежів на загальну суму 4 616 557.83 гри., з яких мито складає 197 049,34 грн., акцизний податок 3 650 082,20 грн, ПДВ - 769 426,29 грн.
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та матеріальною шкодою полягає у тому, що шкода, спричинена ненадходженням до бюджету обов'язкових митних платежів, стала об'єктивним наслідком протиправної поведінки ОСОБА_1 (наслідки об'єктивно походять від певної дії чи бездіяльності).
Вина ОСОБА_1 у формі необережності, що кореспондується з кваліфікацією складу кримінального правопорушення, за яким особі оголошувалась підозра - ч. 2 ст.367 КК України.
Апелянт також вказав, що цивільно-правова, а саме деліктна відповідальність ОСОБА_1 є очевидною та доведеною, оскільки містить усі складові елементи складу правопорушення: протиправність поведінки, шкоду, причинний зв'язок між ними та вину.
При цьому, відсутність відомостей про проведення документальної перевірки митним органом імпортера (ТОВ «Ваміп Сервіс») та донарахування йому відповідних митних платежів не виключає вини і факту заподіяння збитків відповідачем державі, оскільки правовідносини щодо відповідальності відповідача є приватноправовими і регулюються нормами цивільного законодавства, тоді як правовідносини щодо відповідальності платника податків (митних платежів) відносяться до публічно правової сфери та регламентуються Податковим і Митним кодексами України.
Зазначено, що товар: «інгібітор видалення відкладень КЗ +», виготовлений по ТУ 2411-004-04414276 - 2018, який запобігає утворенню гідратних пробок в газових трубопроводах та свердловинах, відповідає характеристикам описової частини коду Українського класифікатору товарів зовнішньо - економічної діяльності 2905110000 та не відповідає характеристикам описової частини коду Українського класифікатору товарів зовнішньо - економічної діяльності 3814009090.
Необхідність класифікації зазначеного товару за кодом УКТ ЗЕД 2905110000 на думку апелянта підтверджується висновком судово-товарознавчої експертизи Дніпровського НДЕКЦ МВС України №19/12.1/800 від 05.07.2019.
Вважає, що неналежне виконання головним державним інспектором митного поста «Харків - центральний» Харківської митниці ДФС Івановою В.О. своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них призвело до спричинення державі в особі Харківської митниці ДФС тяжких наслідків у вигляді майнової шкоди по результатам митного оформлення товару - «Інгібітор видалення відкладень КЗ +, ТУ 2411-004- 04414276-2018», що класифікується за кодом УКТ ЗЕД 2905110000, вагою 378 тон по зазначеним вище митним деклараціям на загальну суму 5 955 192,43 грн.
Так, факт вчинення відповідачем службової недбалості за вищевказаних обставин підтверджується ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 01.12.2023 у справі № 638/13539/21.
У висновку експертизи не зазначено про неможливість отримання оригіналів досліджуваних документів та чи взагалі експертом подавались клопотання з метою їх отримання, а також надання будь-яких додаткових документів. Також, експертом досліджувались по одній копії: товарно-транспортної накладної, рахунку-фактури тощо, з яких неможливо зробити висновок, чи стосуються ці документи саме того товару, митним оформленням якого займався відповідач. Крім того, описова частина експертизи присвячена, переважно, аналізу фізикохімічних властивостей товару «інгібітор видалення відкладень КЗ +».
Щодо вказаних питань експерт-товарознавець не має відповідних фахових знань і вирішення цих питань виходить за межи компетенції експертатоварознавця. Главою 1 розділу IV Інструкції про призначення та проведення судових експертиз визначені завдання товарознавчої експертизи. Зокрема, до таких завдань відноситься визначення характеристик об'єктів дослідження відповідно до вимог Українського класифікатора товарів зовнішньої економічної діяльності.
На думку прокурора, е Експерт не дослідив документи, які б дозволили зробити об'єктивний висновок про технічні характеристики товару «інгібітор видалення відкладень КЗ +» та правильно класифікувати вказаний товар відповідно до УКТ ЗЕД. Сторона захисту не надала експерту відповідних документів, а експерт додаткових матеріалів (вихідних даних) для дослідження не запитував.
З урахуванням викладених вище обставин, висновок товарознавчої експертизи № 37517 від 29.12.2021, проведеної ННЦ «ІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса», не відповідає критеріям повноти, обґрунтованості та об'єктивності, тому суд мав його відхилити, водночас застосувавши висновок судово-товарознавчої експертизи Дніпровського НДЕКС МВС України від 05.07.2019.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 - адвокат Сайтарли А.П. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення залишити без змін.
Відзив мотивовано тим, що враховуючи зміст апеляційної скарги, прокурором не наведено належного обґрунтування порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Фактично апеляційна скарга дослівно дублює доводи прокурора, які були ним висловлені у позовній заяві. Зазначеним доводам прокурора судом першої інстанцій була надана належна правова оцінка, при всебічному та об'єктивному розгляді справи, з дотриманням принципів цивільного судочинства, тому посилання прокурора на наведені обставини в скарзі є безпідставними та такими, що не відповідають чинному законодавству України. У свою чергу, відповідачем були надані всі необхідні та наявні докази на підтвердження обґрунтування своїх заперечень, які були оцінені судом першої інстанції та прийняті, як належні та допустимі докази.
Отже, на думку представника відповідача ОСОБА_1 , як посадова особа митного органу, в силу положень ст.ст.180, 212 ПК України та ст.276 МК України не є суб'єктом сплати митних платежів, про стягнення яких просить прокурор. Належним платником вказаних податків є ТОВ «ВАМІП СЕРВІС», як особа (імпортер) яка здійснювала ввезення товарів на митну територію України.
Разом з тим, варто зазначити, що прокурором у встановленому процесуальним законом порядку не доведено обставини підтвердження ОСОБА_1 невірного коду товару згідно УКТ ЗЕД та, як наслідок, недоплати ТОВ «ВАМІП СЕРВІС» митних платежів до Державного бюджету України. Надані прокурором висновки судово-товарознавчої експертизи Дніпропетровського НДЕКЦ МВС України від 05.07.2019 №19/12.1/800 та судово-економічної експертизи Полтавського НДЕКЦ МВС України від 27.12.2019 №188 є недопустимими доказами вказаних обставин.
Матеріалами справи підтверджено, що документальні перевірки ТОВ «ВАМІП СЕРВІС» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів по вказаним у позові митним деклараціям, контролюючим органом не призначались та не проводились, класифікаційний код товару «Інгібітор видалення відкладень КЗ+, ТУ2411-004-04414276-2018» у встановленому законом порядку не змінювався, а тому відсутні підстави стверджувати про ненадходження митних платежів до Державного бюджету України у зв'язку із прийняттям ОСОБА_1 рішення про підтвердження правильності класифікації товару «Інгібітор видалення відкладень КЗ+, ТУ2411-004-04414276-2018» за кодом згідно з УКТ ЗЕД 3814009090
Поведінка ОСОБА_1 не може вважатися протиправною, оскільки її рішення щодо підтвердження правильності класифікації товару «Інгібітор видалення відкладень КЗ+» за кодом УКТ ЗЕД 3814009090, узгоджуються із роз'ясненнями Державної фіскальної служби України, яка, як центральний орган виконавчої влади законом наділена повноваженнями вести УКТ ЗЕД та забезпечувати однакове застосування правил класифікації товарів всіма підпорядкованими митницями.
Ухвала суду про звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням передбачених ст.49 КК України строків давності та закриття кримінального провадження не може підтверджувати винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки інший підхід до оцінки змісту такого судового рішення суперечитиме засадам презумпції невинуватості та доведеності вини.
Зі змісту ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 01.12.2023 року по справі №638/13539/21 не вбачається, що відповідачем визнавалась вина, а судом встановлювалися обставини, які були покладені в основу пред'явленого ОСОБА_1 обвинувачення за ч. 2 ст. 367 КК України.
У своїй експертизі експерт порівнює фізико-хімічні властивості товару, встановлені експертним висновком Харківського управління з питань експертиз та досліджень Департаменту податкових та митних експертиз ДФС України від 30.03.2018 №142008800-0352, з фізико-хімічними властивостями метанолу, які передбачені ДСТУ 3057-95 (ГОСТ 2222-95) МЕТАНОЛ ТЕХНІЧНИЙ ТЕХНІЧНІ УМОВИ. Аналіз цих питань безпосередньо входить до компетенції експерта-товарознавця, а доводи прокурора з цього приводу виглядають непрофесійно.
Відповідач також просить колегію апеляційного суду при ухваленні рішення врахувати висновки ВП ВС, викладені у постанові від 20.09.20218 року по справі №925/230/17 (провадження №12-188гс18).
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Крім того, згідно до ч. 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції навів наступні мотиви свого рішення.
Обставини щодо митного оформлення Товару саме ОСОБА_1 сторонами не заперечуються, отже, відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України, не підлягають доказуванню. Сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання суд не має.
Як позивач, так і відповідач, обґрунтовуючи підстави своїх вимог, посилаються на експертний висновок Харківського управління з питань експертиз та досліджень Департаменту податкових та митних експертиз ДФС України від 30.03.2018 №142008800-0352, в якому є посилання як на Технічні умови Товару: «Інгібітор видалення відкладень КЗ+» являє собою суміш метанолу (90-95 мас%) та ізобутанолу (5-10мас%)», так і на результати дослідження Товару «надана проба товару являє собою прозору безкольорову рідину, яка містить метанол (метиловий спирт) 87,5 мас%+/-0,1мас% та ізобутанол (ізобутиловий спирт) 12,5 мас%+/-0,1мас%. Температура початку кипіння проби становить 64,2°С, температура за якою переганяється 99% проби становить 105,0°С, температура кінця кипіння становить 105,5°С. Згідно [6] межі кипіння метанолу технічного становлять 64,0-65,5°С…».
За результатами дослідження експерти виснували: «Спосіб отримання, сфера застосування та роль, яку відіграє кожен компонент в складі товару, визначається згідно інформації, яка надається фірмою виробником».
Відповідно до наданих фірмою виробником Технічних умов, «Інгібітор видалення відкладень КЗ +» є сумішшю метанолу та ізобутилового спирту, призначений для промислового використання. Застосовується як змивка для видалення консервуючих, лакофарбових покриттів з металевих, кам'яних, полімерних поверхонь, а також для очищення електричних машин від промислових забруднень. Видаляє лакофарбові покриття на олійній основі, алкідні емалі, фенол формальдегідні, водно-дисперсійні та інші види лакофарбових покриттів, емалі, мастики, ґрунтівки. Може також використовуватись у якості інгібуючого розчину, який запобігає утворенню гідратних пробок у газових трубопроводах та свердловинах, для чого подається на дільниці з найбільш ймовірним гідратоутворенням. Вміст спиртів: метанолу 90-95мас%, ізобутанолу 5-10мас%.
З погляду на надану фірмою виробником інформацію, Висновок від 30.03.2018 можна впевнено стверджувати, що головним державним інспектором митного поста «Харків-центральний» Харківської митниці ДФС Івановою О.В. у період з квітня 2018 року по жовтень 2018 року під час митного оформлення Товару в режимі «Імпорт» по митним деклараціям та здійснення митної формальності контроль правильності класифікації товару «Інгібітор видалення відкладень КЗ+», загальною вагою 378 тон, ввезеного на митну територію України ТОВ «Ваміп Сервіс», цілком правомірно та правильно, з дотриманням вимог Митного законодавства, а саме ст. 69 МК України, п. 5 Розділу І, п. 2, абз.3 п. 4 Розділу ІІІ Порядку № 650), Правил 1, 3 Основних правил інтерпретації класифікації товарів, п. п. 2.18., 2.18.1., 2.18.2., 2.18.3., 2.19., 2.19.1., 2.19.2 посадової інструкції прийнято рішення про підтвердження правильності визначення декларантом коду товару 3814009090 та за допомогою службової комп'ютерної техніки проставлено відмітку в АІС «Інспектор» про здійснення митної формальності з контролю правильності визначення коду товару та підтвердження коду товару заявленого декларантом.
Посилання на зазначений експертний Висновок від 30.03.2018, як на одну з підстав визначення коду товару, зроблено у відповідних розділі та графі кожної з митних декларацій, на які посилається прокурор у позові. Вказаний експертний висновок, не дивлячись на те, що під час його складення досліджувалась митна декларація на іншу партію Товару, яка не входить до переліку декларацій, зазначених прокурором в обґрунтування позову, є належним, допустимим та достовірним доказом у цій справі, так як предметом дослідження експертів були Товар, Технічні умови та Паспорт якості Товару, які подавались декларантом до кожної з задекларованих партій Товару, імпортованого за одним контрактом № 12 від 27.02.2018.
З погляду на це твердження прокурора про відсутність додаткової перевірки Товару з метою правильності його класифікації за кодом УКТЗЕД з боку відповідачки не є правдивим.
Правомірність визначення ОСОБА_1 класифікації товару за кодом УКТЗЕД 3814009090 під час митного оформлення товару в режимі імпорт по 16-ти митним деклараціям: ІМ 40 ДЕ UA807170/2018/16235 10.04.2018, ІМ 40 ДЕ UA807170/2018/17844 18.04.2018, ІМ 40 ДЕ UA807170/2018/19007 24.04.2018, ІМ 40 ДЕ UA807170/2018/19006 24.04.2018, ІМ 40 ДЕ UA807170/2018/20930 04.05.2018, ІМ 40 ДЕ UA807170/2018/21158 07.05.2018, ІМ 40 ДЕ UA807170/2018/21196 07.05.2018, ІМ 40 ДЕ UA807170/2018/21787 10.05.2018, ІМ 40 ДЕ UA807170/2018/22228 14.05.2018, ІМ 40 ДЕ UA807170/2018/24283 24.05.2018. ІМ 40 ДЕ UA807170/2018/29996 22.06.2018, ІМ 40 ДЕ UA807170/2018/32082 04.07.2018, ІМ 40 ДЕ UA807170/2018/33620 13.07.2018, ІМ 40 ДЕ UA807170/2018/35504 24.07.2018, ІМ 40 ДЕ UA807170/2018/40912 22.08.2018, ІМ 40 ДЕ UA807170/2018/47284 01.10.2018 та здійснення митної формальності - контроль правильності класифікації товару - «Інгібітор видалення відкладень КЗ +, ТУ 2411-004-04414276-2018», загальною вагою 378 тон, ввезеного на митну територію України ТОВ «Ваміп Сервіс» у період часу з квітня 2018 року по вересень 2018 року підтверджується, крім іншого, позицією Департаменту адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання Державної фіскальної служби України та Державної фіскальної служби України, які митницям ДФС та, зокрема, Харківській митниці ДВС надали роз'яснення відповідно до яких товари «Розчинники складні органічні для видалення фарб та лаків» та «Змивка для видалення лакофарбових покриттів», «Розчинник для лакофарбових покриттів і гідратних пробок», «Розчинник гідратних пробок», які отримані шляхом суміші метилового та ізобутилового спиртів, слід класифікувати у товарній позиції 3814, а не 2905.
Посилання прокурора, що дії ОСОБА_1 на предмет їх правомірності слід розцінювати на момент їх вчинення, як на підставу для задоволення позову суд не приймає до уваги, так як у порівнянні з 2018 роком на даний час митне законодавство в частині визначення класифікації товару, який є предметом розгляду у цій справі, за УКТЗЕД не змінилось.
Експертні висновки Дніпровського НДЕКЦ МВС України №19/12.1/800 від 05.07.2019 та Полтавського НДЕКЦ МВС України № 188 від 27.12.2019 не спростовують викладених вище висновків суду щодо відсутності в діях ОСОБА_1 ознак протиправної поведінки, внаслідок якої завдана шкода державним інтересам та збитки державному бюджету.
Разом з тим, експертний висновок Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» № 37517 від 29.12.2021, який наданий експертом з правом проведення судових товарознавчих експертиз за експертною спеціальністю 12.1 «Визначення вартості машин, обладнання, сировини та споживчих товарів», завданнями яких є, зокрема, визначення характеристик об'єктів дослідження відповідно до вимог Українського класифікатора товарів зовнішньої економічної діяльності (абзац 3 п. 1.2 глави 1 розділу IV Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5 з наступними змінами) цілком узгоджується з загальними висновками суду у цій справі та позицією діючого на момент існування спірних правовідносин центрального органу виконавчої влади з реалізації державної митної та податкової політики.
Колегія суддів не погоджується з тим, що суд мав повноваження розглядати цей спір у порядку цивільного судочинства.
Відповідно до частини першої статті 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У статті 1 ЦК України передбачено, що:
1. Цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
2. До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.
Прокурор, який діяв від імені Харківської митниці в якості правової підстави свого позову покликався на ст. 1166 ЦК України, яка передбачає такі загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду:1. Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. 2. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. 3. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом. 4. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.
Суд встановив такі обставини справи.
Відповідно до ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава. Відповідно до ст.170 ЦК України держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом. Відповідно до п. 1 Положення про Харківську митницю, затвердженого наказом Держмитслужби від 29.10.2020 №489 (далі -Положення), Харківська митниця є митним органом, який у зоні своєї діяльності безпосередньо здійснює митну справу, забезпечує виконання завдань, покладених на митні органи, а також реалізацію делегованих повноважень Державної митної служби України як її відокремлений підрозділ .
Зоною діяльної митниці є територія Харківської області, Україна.
Згідно з п. 4 Положення Митниці для виконання покладених на Держмитслужбу завдань здійснює у зоні своєї діяльності такі делеговані повноваження, зокрема: забезпечує та здійснює контроль за дотриманням вимог законодавства з питань митної справи та в межах повноважень, визначених законом, законодавства з інших питань, контроль за дотримання якого покладено на митницю, під час переміщення товарів через митний кордон України та після завершення операцій з митного контролю та митного оформлення (п.п.2); забезпечує виконання митних формальностей відповідно до вимог законодавства з питань митної справи (п.п.17); організовує та здійснює ведення обліку і адміністрування митних та інших платежів, контроль за справлянням яких законом покладено на Держмитслужбу, забезпечує контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою їх нарахування та сплати у повному обсязі платниками податків до відповідного бюджету (п.п.24); забезпечує та здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості товарів відповідно до законодавства з питань митної справи, а також за правильністю класифікації та визначення країни походження товарів, що переміщуються через митний кордон України, в тому числі після завершення операцій з митного контролю та митного оформлення (п.п.25); проводить відповідно до законодавства документальні перевірки дотримання вимог законодавства з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати у повному обсязі митних платежів, і зустрічні звірки (п.п.27); визначає у передбачених Митним і Податковим кодексами України випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (п.п.29); здійснює митний контроль та виконує митні формальності щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, у тому числі на підставі електронних документів (електронне декларування), за допомогою технічних та спеціальних засобів контролю тощо (п.п.58); звертається до суду у випадках, передбачених законодавством (п.п.64).
Згідно з п. 16 Положення митниця утворюється як територіальний орган Держмитслужби без статусу юридичної особи, має окремий баланс, майно, печатку та бланк із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, інші печатки і штампи, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, та банках.
Також відповідно Харківська митниця зареєстрована у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України та має унікальний ідентифікаційний номер юридичної особи - 44017626.
Таким чином, Харківська митниця є територіальним органом Державної митної служби України - центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику та, з огляду на положення ч. 2 ст. 21-1 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», у якій визначено, що територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, утворюються без статусу юридичної особи та є органами державної влади.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у своїй постанові від 31.08.2022 по справі №921/574/20.
Суд з цих підстав дійшов висновку, що Харківська митниця є органом державної влади уповноваженим на захист інтересів держави у спірних правовідносинах та відповідно є належним позивачем у даній справі.
Відповідно до наказу начальника Харківської митниці ДФС № 06-о від 24.12.2014 ОСОБА_1 прийнята на роботу до Харківської митниці ДФС з 25.12.2014 в порядку переведення на посаду головного державного інспектора митного поста «Харків-центральний» Харківської митниці ДФС (т. 1 а.с. 99).
Згідно до пунктів 2.18.-2.19 посадової інструкції головного державного інспектора митного поста «Харків-центральний» Харківської митниці ДФС, затвердженої виконувачем обов'язків начальника Харківської митниці ДФС Танцеровим А.О. 04.11.2016 з наступними змінами, ОСОБА_1 при виконанні посадових обов'язків, крім іншого, здійснює контроль правильності класифікації задекларованих товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності, поданих до митного оформлення та після завершення процедур їх митного контролю та митного оформлення:
2.18.1. проведення контрольних заходів щодо класифікаційної роботи на митному посту, включаючи вибіркові перевірки оформлених митних декларацій:
2.18.2. прийняття рішення про визначення коду товару відповідно до частини четвертої статті 69 Митного кодексу України, крім складних випадків, митним постом;
2.18.3. здійснення реєстрації рішень про визначення коду товару, прийнятих митним постом;
2.19. Прийняття попереднього рішення про класифікацію товару згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності, в тому числі щодо комплектних об'єктів:
2.19.1. прийняття попереднього рішення про класифікацію товару згідно з УКТ ЗЕД, коли комплектний об'єкт вивозиться з митної території України;
2.19.2. здійснення реєстрації попередніх рішень про класифікацію товарів згідно з УКТ ЗЕД Митниці (т. 1 а.с. 105, 100-116).
Товариством з обмеженою відповідальністю «Ваміп Сервіс» (далі Товариство) на митну територію України в зону діяльності Харківської митниці ДФС ввезено іноземний товар «Інгібітор видалення відкладень КЗ +», ТУ 2411-004-04414276-2018, загальною вагою 378 тон (далі Товар). Зазначений Товар на протязі квітня-вересня 2018 року Товариством заявлявся в режим «Імпорт» шляхом подання відповідних електронних митних декларацій, заповнених у звичайному порядку до митного поста «Харків-центральний» Харківської митниці ДФС з кодом товару «3814009090». Митні платежі, розраховані декларантом, складаються, зокрема, з: мито 0 грн, акцизний податок 0 грн.
Кожну з вищевказаних митних декларацій до митного оформлення прийняла інспектор митного поста «Харків-центральний» ОСОБА_1 , яка під час здійснення контролю правильності класифікації товару підтвердила правильність визначення декларантом коду товару за УКТЗЕД «3814009090» та поставила відповідну відмітку в АІС «Інспектор» про здійснення митної формальності з контролю правильності визначення коду товару та підтвердження коду товару заявленого декларантом (т. 1, а.с. 172-255).
Обставини щодо митного оформлення Товару за вказаними деклараціями та коду товару саме ОСОБА_1 сторонами не заперечуються, отже, відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України, не підлягають доказуванню. Сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання суд не має.
Під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62021170020000291 від 09.07.2021, яке проводилось другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Харкові) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, встановлено, що головний державний інспектор митного поста «Харків-центральний» Харківської митниці ДФС ОСОБА_1 у період з квітня 2018 року по жовтень 2018 року допустила неналежне виконання своїх службових обов'язків під час митного оформлення товару в режимі «Імпорт» по митним деклараціям та здійснення митної формальності контроль правильності класифікації товару «Інгібітор видалення відкладень КЗ+», загальною вагою 378 тон, ввезеного на митну територію України ТОВ «Ваміп Сервіс», чим завдала державі збитки на суму 4 616 557, 83 грн., з якої мито складає 197 049, 34 грн; акцизний податок - 3 650 082, 20 грн. та ПДВ - 769 426, 29 грн. (а.с.117-171 т.1).
За даним фактом ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.
У подальшому обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 62021170020000291 від 09.07.2021 за ч. 2 ст. 367 КК України для розгляду по суті скеровано до Дзержинського районного суду м. Харкова, ухвалою якого від 01.12.2023 ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України; кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 закрито на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Цивільний позов прокурора про стягнення з обвинуваченої на користь держави матеріальної шкоди залишено без розгляду (т. 1 а.с. 275-276).
Прокурор, посилаючись на те, що інтереси держави залишились незахищеними, оскільки не забезпечено стягнення з винної особи шкоди, завданої службовою недбалістю, та надходження відповідних коштів до Державного бюджету, 28.03.2024 звернувся до Червонозаводського районного суду м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської митниці з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з останньої на користь держави в особі Харківської митниці збитки, завдані кримінальним правопорушенням, у розмірі 4 616 557, 83 грн (т. 1, а.с. 1-45).
Позову до суду передувало звернення прокурора в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» до Харківської митниці з проханням повідомити, чи вживалися та/або будуть вжиті митницею заходи щодо усунення допущених порушень чинного законодавства, виявлених під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62021170020000291, у тому числі шляхом звернення до суду з відповідним позовом про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави майнової шкоди в розмірі 4 616 557, 83 грн (т. 1, а.с. 302-305).
Згідно з відповіддю Харківської митниці від 18.03.2024 останньою не вживалися заходи позовного характеру до ОСОБА_1 і підстав для подання відповідного позову Харківська митниця не вбачає (т. 1, а.с. 302-310).
Враховуючи викладене, прокурором відповідно до вимог ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» письмово повідомлено Харківську митницю про намір звернутися до суду з позовом з метою захисту інтересів держави у спірних правовідносинах (т. 1 а.с 46-48).
Позов обґрунтовується прокурором доказами, зібраними під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62021170020000291 від 09.07.2021 за ч. 2 ст. 367 КК України, що цілком узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у п. 105 постанови від 14.12.2022 у справі № 477/2330/18, відповідно до якої чинне процесуальне законодавство не встановлює заборону щодо використання під час розгляду цивільної справи доказів, отриманих у межах інших проваджень. Тобто докази, зібрані у межах кримінального провадження, можуть бути використані як докази у цивільній справі, якщо відповідні дані стосуються предмета доказування. Достовірність і достатність таких доказів суд оцінює з урахуванням обставин конкретної справи.
Згідно з Технічними умовами «Інгібітор видалення відкладень КЗ +» виробника ТОВ «Промислові технології» є сумішшю метанола та ізобутилового спирту, призначений для промислового використання. Застосовується як змивка для видалення консервуючих, лакофарбових покриттів з металевих, кам'яних, полімерних поверхонь, а також для очищення електричних машин від промислових забруднень. Видаляє лакофарбові покриття на олійній основі, алкідні емалі, фенол формальдегідні, водно-дисперсійні та інші види лакофарбових покриттів, емалі, мастики, ґрунтівки. Може також використовуватись у якості інгібуючого розчину, який запобігає утворенню гідратних пробок у газових трубопроводах та свердловинах, для чого подається на дільниці з найбільш ймовірним гідратоутворенням. Вміст спиртів: метанола 90-95мас%, ізобутанола 5-10мас% (т. 1 а.с.257-265).
Основні показники Товару, в тому числі вміст спиртів, підтверджується Паспортом якості (т. 1 а.с. 256).
Відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи Дніпровського НДЕКЦ МВС України за № 19/12.1/800 від 05.07.2019 товар: «інгібітор видалення відкладень КЗ +», виготовлений по ТУ 2411-004-04414276-2018, за умовою його використання в якості інгібірующого розчину, який запобігає утворенню гідратних пробок в газових трубопроводах та свердловинах, відповідає характеристикам описової частини коду Українського класифікатору товарів зовнішньо економічної діяльності 2905 110000; товар «інгібітор видалення відкладень КЗ +», виготовлений по ТУ 2411-004-04414276-2018, за умовою його використання в якості інгібірующого розчину, який запобігає утворенню гідратних пробок в газових трубопроводах та свердловинах, не відповідає характеристикам описової частини коду УКТЗЕД 3814 009090 (т. 1 а.с. 53-61).
Висновком судово-економічної експертизи Полтавського НДЕКЦ МВС України № 188 від 27.12.2019 підтверджуються суми ненадходження митних платежів до бюджету України під час ввезення ТОВ «Ваміп Сервіс» на митну територію України та оформлення товару в режимі імпорт в тому числі по митним деклараціям, які перевірялись відповідачем (т. 1 а.с. 62-76).
Позивачем на заявлену суму позову приведений розрахунок розміру майнової шкоди, яка завдана відповідачем та підлягає стягненню з нього на користь держави, який відповідає розрахункам, наведеним у додатку № 3 до висновку судово-економічної експертизи Полтавського НДЕКЦ МВС України № 188 від 27.12.2019:
Висновок експертизи Дніпропетровського НДЕКЦ МВС України від 05.07.2019 зроблений виключно за результатами тлумачення товарної номенклатури Митного тарифу України, затвердженої Законом України «Про митний тариф України» та пояснень до Українського класифікатора товарів зовнішньоекономічної діяльності, затверджених наказом ДФС України від 09.06.2015 №401 «Про затвердження Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності».
При цьому експерт, посилаючись на експертний висновок Харківського управління з питань експертиз та досліджень Департаменту податкових та митних експертиз ДФС України від 30.03.2018 №142008800-0352 (далі Висновок від 30.03.2018), не врахував особливості хімічного складу та фізичних властивостей товару, що у даному випадку має ключове значення для правильної його класифікації за відповідним кодом УКТЗЕД.
Разом з тим, за Висновком від 30.03.2018: «Згідно технічної інформації (п. 7.6) товар «Інгібітор видалення відкладень КЗ+» являє собою суміш метанолу (90-95 мас%) та ізобутанолу (5-10мас%). Згідно паспорту (п. 7.5) товар «Інгібітор видалення відкладень КЗ+» містить метанол - 95 мас% та ізобутанол 5мас%. За результатами досліджень встановлено, що надана проба товару являє собою прозору безкольорову рідину, яка містить метанол (метиловий спирт) 87,5 мас%+/-0,1мас% та ізобутанол (ізобутиловий спирт) 12,5 мас%+/-0,1мас%. Температура початку кипіння проби становить 64,2°С, температура за якою переганяється 99% проби становить 105,0°С, температура кінця кипіння становить 105,5°С. Згідно межі кипіння метанолу технічного становлять 64,0-65,5°С…».
З урахуванням вказаних особливостей хімічного складу та фізичних властивостей товару, встановлених Висновком від 30.03.2018, №142008800-0352 товар «Інгібітор видалення відкладень КЗ+» не може розглядатись, як спирт метиловий (метанол), адже не відповідає вимогам ДСТУ 3057-95 (ГОСТ 2222-95) МЕТАНОЛ ТЕХНІЧНИЙ. ТЕХНІЧНІ УМОВИ за показниками фракційного складу та фізико-хімічними властивостями. Зокрема, температура початку кипіння проби становить 64,2°С, температура за якою переганяється 99% проби становить 105,0°С, температура кінця кипіння становить 105,5°С, а згідно ДСТУ межі кінця кипіння метанолу технічного становлять 64,0-65,5°С.
Відповідно до висновку експерта № 37517 від 29.12.2021 Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» (далі Висновок № 37517) товару, зазначеному в запиті та додатках до нього як «Розчинники складні органічні для видалення фарб та лаків, які складаються з метанолу на 87,5мас% +/- 0,1мас% та ізобутанолу на 12,5мас% +/- 0,1мас% » відповідають наступні характеристики за УКТЗЕД: «Розчинники та розріджувачі складні органічні, в інших товарних позиціях не зазначені; готові суміші для видалення фарб або лаків: -інші: -- інші» товарної підкатегорії 3814 00 90 90.
Питання вірної класифікації згідно з УКТЗЕД при митному оформленні товару «Інгібітор видалення відкладень КЗ+», що є сумішшю спиртів метанолу та ізобутанолу, вміст спиртів в якій становить, відповідно 95% та 5%, за запитом Харківської митниці ДФС було предметом розгляду Департаменту адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання Державної фіскальної служби України (далі Департамент).
У відповідь на запит Департаменту на адресу останнього надійшли листи-відповіді Директорату з тарифів та торгівлі Всесвітньої митної організації від 04.04.2019 № 19NL0081-DC та Генерального директорату з оподаткування та митного союзу Європейської Комісії від 26.02.2019 № № Ares (2019)1288261 (далі Листи-відповіді).
На підставі цих листів-відповідей Департаментом надано відповідь Харківській митниці ДФС, якою підтверджено правильність класифікації товару, який є сумішшю спиртів метанолу та ізопропанолу чи ізобутанолу, в товарній позиції 3814, а не 2905.
Зазначені вище листи-відповіді стали підставою для доведення до всіх митниць ДФС роз'яснень, відповідно до яких товари «Розчинники складні органічні для видалення фарб та лаків», «Змивка для видалення лакофарбових покриттів», «Розчинник для лакофарбових покриттів і гідратних пробок», «Розчинник гідратних пробок», тощо, які отримані шляхом суміші метилового спирту у кількості більше 90 мас% з, зокрема, ізобутиловим спиртом, слід класифікувати у товарній позиції 3814 (т. 2, а.с. 93-100).
Згідно з ч.1, ч. 2 ст. 303 Митного Кодексу України, в редакції, що діяла на момент виникнення правовідносин, у разі несплати або неповної сплати митних платежів у встановлений строк такі платежі стягуються в порядку та строки, визначені Податковим кодексом України. Належні до сплати суми митних платежів стягуються з осіб, відповідальних за їх сплату.
Положеннями ст. 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції всупереч вказаній нормі ст. 89 ЦПК України на підставі вказаних обставин не з'ясував, що між сторонами (Митницею та її працівником) виникли правовідносини щодо відшкодування шкоди, завданої під час виконання відповідачем - державним службовцем, службових обов'язків. При цьому в якості підстав позову зазначено, що відповідач ОСОБА_1 у даному випадку за своєю посадою та службовими обов'язками несе відповідальність за ненадходження до Державного бюджету України податків та митних зборів за ввезений на територію України товар ТОВ «ВАМІП СЕРВІС» (у разі наявності недоплати таких платежів), і вказані обов'язки відповідач виконує на підставі відносин її підпорядкованості обов'язковим до виконання розпорядженням (відомчим інструкціям, положенням, настановам тощо), а її права та обов'язки при цьому входять до спеціального правового статусу державного службовця, який визначається нормами публічного (зокрема Митним та Податковим Кодексом України), а не цивільного права, яким не притаманні відносини рівності, а тому на ці відносини відповідно до змісту ст. 1 ЦК України норми цивільного права не застосовуються. При цьому предметом позову у даній справі є шкода (збитки), які складаються з митних платежів, акцизного податку та ПДВ, які не надійшли до Державного бюджету України, які самій Митниці не належать.
Колегія суддів не погоджується з такою правовою кваліфікацією даного спору, яка не є обов'язковою для суду відповідно до принципу «суд знає право».
В якості фактичних підстав для стягнення майнової шкоди прокурор зазначив халатне відношення відповідача до своїх службових відносин митника, які виникли між ним, як представником державного органу та декларантом, який зобов'язаний виконувати його розпорядження, внаслідок чого до державного бюджету не надійшли митні платежі на вищевказану суму, що також кореспондується з кваліфікацією складу кримінального правопорушення, за яким відповідачу оголошувалась підозра - ч. 2 ст. 367 КК України. Вказане правопорушення стосується службової недбалості відповідача, що призвела до тяжких наслідків, та вчиняється службовою особою через невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків через несумлінне ставлення, що спричиняє тяжкі наслідки (шкода у великих розмірах інтересам держави).
Прокурор в якості підстав позову вказав, що відповідач ОСОБА_1 у даному випадку за своєю посадою та службовими обов'язками несе відповідальність за ненадходження до Державного бюджету України податків та митних зборів за ввезений на територію України товар ТОВ «ВАМІП СЕРВІС» (у разі наявності недоплати таких платежів).
Відповідно до ст. 30 Митного Кодексу України (в ред. станом під час виникнення спірних правовідносин у 2018 році) посадові особи та інші працівники органів доходів і зборів, які прийняли неправомірні рішення, вчинили неправомірні дії або допустили бездіяльність, у тому числі в особистих корисливих цілях або на користь третіх осіб, несуть кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та іншу відповідальність відповідно до закону.
Тому у контексті заявлених підстав та предмету позову такою юридичною відповідальністю відповідача перед державою за завдані збитки є матеріальна відповідальність службовця митниці, тобто державного службовця, за дії/бездіяльність під час виконання службових обов'язків, за які існує матеріальна відповідальність державного службовця перед державою.
Тому, основним, спеціальним законом у даному випадку є Закон України «Про державну службу», а саме: у ст. 81 глави 3 Розділу VIII «Дисциплінарна та матеріальна відповідальність державних службовців» передбачено, що державний службовець зобов'язаний відшкодувати державі шкоду, заподіяну внаслідок неналежного виконання ним посадових обов'язків.
У статті 82 Закону України «Про державну службу» передбачено наступний порядок відшкодування шкоди:
1. Для відшкодування шкоди керівник державної служби вносить державному службовцю письмову пропозицію, в якій зазначаються розмір, порядок і строки відшкодування шкоди, а також обставини, що стали підставою для відшкодування. Державний службовець повинен дати відповідь на пропозицію про добровільне відшкодування шкоди у письмовій формі.
2. Пропозиція може бути внесена протягом трьох місяців з дня, коли керівник державної служби дізнався чи мав дізнатися про обставини, що є підставою для пред'явлення вимоги, але не пізніше ніж через три роки з дня заподіяння шкоди.
3. Державний службовець повинен дати відповідь на пропозицію про відшкодування шкоди в письмовій формі протягом двох тижнів з дня отримання пропозиції.
4. У разі ненадання державним службовцем відповіді на пропозицію про добровільне відшкодування шкоди, відмови від відшкодування шкоди чи невідшкодування шкоди до зазначеного у пропозиції строку керівник державної служби може звернутися з позовом про таке відшкодування до суду.
Разом з тим, з урахуванням того, що державний службовець є спеціальним суб'єктом публічних правовідносин, знаходиться у правових відносинах підпорядкування з державою в особі Харківської митниці, вищевказані звернення керівника державної служби з позовом мають розглядатися загальним судом не у порядку цивільного, а адміністративного судочинства.
Для вирішення даного спору щодо зобов'язання особи, яка перебуває на посаді державної/публічної служби, відшкодувати шкоду або збитки, завдані внаслідок виконання нею службових/посадових обов'язків, перед судом постає питання не лише встановлення обсягу завданої шкоди/збитків, а й оцінки правомірності дій такої особи.
Отже, такий спір підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такі, що пов'язані зі спеціальним правовим статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди/збитків. І при цьому не має правового значення, що притягнення державного службовця до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди/збитків відбувається після його звільнення з державної служби.
До такого висновку дійшов КЦС ВС у постанові від 19 листопада 2025 року у аналогічній за обставинами цивільній справі № 450/1711/23 (провадження № 61-11000св24). Тому відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України суд апеляційної інстанції враховує ці правові висновки у даній справі.
Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
У статті 20 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах (зокрема у спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом).
Тому, з урахуванням змісту спірних правовідносин та суб'єктного складу сторін цей спір є публічно-правовим, у даному випадку заявлена у справі вимога про відшкодування майнової шкоди, завданої під час проходження публічної служби має розглядатися по суті у порядку адміністративного, а не цивільного судочинства, тобто у відповідному окружному адміністративному суді (по КАС України). Тому колегія суддів наразі не має повноважень переглянути цю справу у апеляційному порядку по суті спору.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Згідно до ч.ч. 1, 2 ст. 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.
Тому колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення суду першої інстанції скасувати, провадження у справі закрити.
Оскільки суд апеляційної інстанції вирішив на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України закрити провадження у справі, то він відповідно до частини першої статті 256 ЦПК України роз'яснює керівнику Салтівської окружної прокуратури м. Харкова, що розгляд цієї справи віднесений до юрисдикції адміністративного суду та протягом десяти днів з дня отримання копії судового рішення він може звернутися до Харківського апеляційного суду із заявою ро направлення справи за встановленою юрисдикцією до відповідного окружного адміністративного суду.
Керуючись ст.ст. 255, 256, 374, 377, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції
Апеляційну скаргу Харківської обласної прокуратури задовольнити частково.
Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 14 березня 2025 року скасувати, провадження у справі закрити.
Повідомити керівника Харківської обласної прокуратури, що розгляд цієї справи віднесений до юрисдикції адміністративного суду та протягом десяти днів з дня отримання копії судового рішення він може звернутися до Харківського апеляційного суду із заявою ро направлення справи за встановленою юрисдикцією.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня ухвалення, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий В.Б. Яцина.
Судді колегії Ю.М. Мальований.
О.В. Маміна.