Справа № 642/2410/26 (1-кс/642/480/26) Головуючий суддя І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/818/478/26 Суддя доповідач ОСОБА_2
29 квітня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря - ОСОБА_5 ,
заявника - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в аудіорежимі апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Холодногірського районного суду м. Харкова від 30 березня 2026 року, якою повернуто скаргу ОСОБА_6 , подану в порядку ст. 206 КПК України щодо незаконного позбавлення свободи,-
Цією ухвалою повернуто скаргу ОСОБА_6 , подану в порядку ст. 206 КПК України щодо незаконного позбавлення свободи.
Не погоджуючись з цією ухвалою слідчого судді, ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просила її скасувати та постановити нову ухвалу в порядку ст. 206 КПК України про встановлення місця перебування ОСОБА_7 та його негайну доставку до суду або направити скаргу на новий розгляд до Холодногірського районного суду м. Харкова із зобов'язанням розглянути її по суті.
В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_6 вважала, що слідчий суддя суду першої інстанції помилково застосував критерій територіальної юрисдикції, оскільки, на її думку, кожен слідчий суддя діє в межах територіальної юрисдикції, в якій знаходиться особа, що тримається під вартою. Вважала, що слідчий суддя застосував формальний підхід до розгляду її скарги. Посилалася на те, що ОСОБА_7 тримають без визначення його офіційного статусу, без зв'язку із захисником та родичами, без визначення місця його перебування, тобто, на її думку, позбавлений волі без судового рішення, без захисника, без можливості самостійно вжити заходів щодо свого захисту. Вказувала також на те, що в ухвалі слідчий суддя вказав, що скарга має подаватись до суду, якого не існує, а тому вважала, що наслідком цього є створення непереборної процесуальної пастки. Поряд з цим вважала, що слідчим суддею було порушено її право на судовий захист та доступ до суду.
В судове засідання в суд апеляційної інстанції прокурор не з'явився, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлявся належним чином причин неявки суду не повідомив.
За наведених вище обставин враховуючи стислі строки, регламентовані ч.2 ст.422 КПК України, колегія суддів вважає за можливе провести апеляційний перегляд ухвали слідчого судді за відсутністю сторін, які були належним чином повідомлені про час та місце проведення апеляційного розгляду, так як відповідно до вимог ч.4 ст.405 КПК України ці обставини не є перешкодою для апеляційного розгляду.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про можливість проведення розгляду без участі прокурора.
Заслухавши доповідь судді, доводи ОСОБА_6 , яка підтримала свою апеляційну скаргу та просила її задовольнити, перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно відомостей, що є наявними в матеріалах судового провадження вбачається, що 27 березня 2026 року до канцелярії Холодногірського районного суду м. Харкова надійшла скарга ОСОБА_6 в порядку ст. 206 КПК України щодо незаконного тримання особи під вартою, приховування її місцезнаходження та порушення права на захист. Вказувала, що її брата приходька ОСОБА_8 ( НОМЕР_1 ОЄБр, в/ч НОМЕР_2 ) з 21.03.2026 року незаконно тримають під вартою службові особи другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві.
Повертаючи ОСОБА_6 її скаргу, слідчий суддя зазначав, що органи державної влади чи службові особи цих органів не перебувають під територіальною юрисдикцією Холодногірського районного суду м Харкова, ц скарга повинна подаватись до суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходяться ці органи або службові особи.
Колегія суддів погоджується з таким висновком слідчого судді з наступних підстав.
В своїй скарзі до слідчого судді (арк. 1) ОСОБА_6 зазначала, що ОСОБА_7 незаконно затримали та утримують посадові особи ДБР.
Тобто свою скаргу в порядку ст. 206 КПК України вона подала до слідчого судді стосовно посадових осіб саме Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) ТУ ДБР.
Як слушно зазначив слідчий суддя суду першої інстанції, відповідно до ст. 9 ЗУ «Про Державне бюро розслідувань Державне бюро розслідувань є юридичною особою публічного права та здійснює свої повноваження безпосередньо і через територіальні управління.
З метою ефективного виконання покладених на ДБР завдань з 01 березня 2021 року у територіальних управліннях ДБР почали діяти слідчі підрозділи із дислокацією у всіх областях України.
Належить врахувати, що відповідно до відомостей наказу директора Державного бюро розслідувань № 71 від 05.10.2024 року були внесені зміни до абз. 1,2 п.1 наказу ТУ ДБР у м. Полтаві від 22.04.2021 року № 65 «Про визначення місця розташування слідчих відділів ТУ ДБР у м. Полтаві».
Цим наказом було визначено місцезнаходження органу досудового розслідування - Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) ТУ ДБР. розташованого у м. Полтаві, а саме за адресою: проспект Героїв Харкова, 145, м. Харків.
Отже, враховуючи що ОСОБА_6 скаржилась на дії працівників Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Полтаві) ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, колегія суддів дійшла висновку про те, що зі скаргою на дії цих посадових осіб остання повинна була звертатись саме до Салтівського районного суду м. Харкова, оскільки місцезнаходження цього органу перебуває саме за територіальною підсудністю саме Салтівського районного суду м. Харкова.
Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків ухвали слідчого судді суду першої інстанції, в якій наведені аргументовані підстави для повернення скарги ОСОБА_6 і які в повній мірі відповідають вимогам кримінально-процесуального закону.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції про повернення скарги ОСОБА_6 законним і обґрунтованим. Відповідно, ухвала слідчого судді підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга залишенню без задоволення.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.303, 304, 307, 376, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Холодногірського районного суду м. Харкова від 30 березня 2026 року- залишити без змін.
Роз'яснити ОСОБА_6 , що вона не позбавлена процесуальної можливості повторно звернутись з цією скаргою до Салтівського районного суду м. Харкова, в межах територіальної підсудності якого перебуває Другий слідчий відділ (з дислокацією у м. Харкові) Територіального Управління ДБР, розташованого у м. Полтаві з дотриманням та в межах територіальної підсудності.
Звернути увагу суду першої інстанції на необхідність виправлення допущеної описки в мотивувальній частині ухвали щодо назви Салтівського районного суду м. Харкова.
Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий -
Судді :